WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Раціональні методи лікування собак з частковими втратами зубів та порушенням прикусу (автореферат) - Реферат

Раціональні методи лікування собак з частковими втратами зубів та порушенням прикусу (автореферат) - Реферат

розкрити концептуальний зміст, ідеологічну складову та довести актуальність дослідницької програми залежності та розвитку недорозвитку на прикладі праць А.Г.Франка;

визначити теоретико-методологічні засади світ-системного аналізу та оцінити їхню обгрунтованість;

зіставити світ-системну інтерпретацію виникнення модерної світ-системи / капіталістичної світ-економіки з Веберовою порівняльно-історичною соціологією капіталізмів. Піддати переоцінці Веберову типологію капіталізмів – політичного та раціонального – із залученням концептуального апарату світ-системного аналізу;

уточнити поняття ленінських режимів, вдаючись до вибіркового використання понять дослідницьких програм модернізації, залежності та розвитку недорозвитку і світ-системного аналізу;

простежити зміни інституційного профілю ленінських режимів та увиразнити стадії цього процесу;

визначити інтелектуальні джерела і умови формування дослідницької програми держави, що сприяє розвитку, та розвинути її концептуальний апарат.

Об'єктом дослідження є концепції розвитку та модернізації у соціологічному дискурсі.

Предметом дослідження постають умови еволюції концепцій розвитку та модернізації у дослідницьких програмах західного соціологічного дискурсу, починаючи з 1950-х рр. і закінчуючи сьогоденням, у їхньому соціокультурному, політико-економічному та ідеологічному контексті.

Методи дослідження. Основними методами дослідження є загальнонаукові методи: аналіз та синтез, індукція, дедукція, методи теоретичного моделювання, критичного та міждисциплінарного підходів до досліджуваної проблеми, метод порівняльного аналізу, герменевтичний метод для тлумачення інтенцій соціологів-теоретиків та проблемно-хронологічний виклад матеріалу з історії концепцій розвитку і модернізації суспільства.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше у вітчизняній та зарубіжній історико-соціологічній літературі розроблено та представлено цілісний підхід до комплексного дослідження еволюції концепцій розвитку та модернізації суспільства як взаємодії дослідницьких програм у їхньому соціокультурному, політичному та ідеологічному контексті. У перебігу дослідження було обгрунтовано теоретичні та методологічні положення, які не формулювалися раніше:

вперше обгрунтовано, що методологія дослідницьких програм є релевантною для історико-соціологічного аналізу загалом та історії концепцій розвитку та модернізації зокрема;

вперше доведено, що є неадекватним застосування концепції модернізації для пояснення соціальних змін від самого початку зародження елементів – переважно ідеаційних – модерного суспільства в XVI столітті. Натомість запропоновано поняття "формування модерну" для означення процесу постання модерного суспільства;

отримала подальший розвиток теза про конфліктну природу феномена модерну;

удосконалено концептуалізацію модерну шляхом спростування погляду на цей феномен як на механістичну сукупність раз і назавжди визначених властивостей;

критично переглянуто традиційну та впливову інтерпретацію соціологічної теорії Т.Парсонса (в її іпостасі предтечі дослідницької програми модернізації) як соціально-наукового варіанту апології американського уособлення ліберально-капіталістичного status quo;

вперше досягнута цілісна ідентифікація інтелектуальних, ідеологічних та інституційних джерел дослідницької програми модернізації, зокрема запропоновано розглядати дослідницьку програму модернізації в контексті американської традиції місіонізму;

вперше розроблено та обгрунтовано типологію стадій розвитку дослідницької програми модернізації, яка поділяється на першу (оптимістичну) та другу (скептично-песимістичну) фази;

актуалізовано дослідницьку програму залежності та розвитку недорозвитку А.Г.Франка та унаочнена її дотичність до ситуації постленінських суспільств, здійснено переформулювання концепції залежності на основі інкорпорації до неї вимірів культури;

доведено на основі зіставлення дослідницьких програм модернізації та світ-системного аналізу, що першій течії притаманний елітизм, натомість другій – міфологізація ролі народних мас в історії. Як вислід, світ-системний аналіз не здатен пріоритезувати завдання розбудови синтетичної багатовимірної теорії;

вперше переформульовано Веберові поняття раціонального та політичного капіталізмів та вперше доконано синтез ідей дослідницької програми світ-системного аналізу та Веберового спадку. Продемонстровано, що поширення капіталізму не лише вшир, але й углиб неможливе без культурної легітимації та санкціонування методичної діяльності з економічного нагромадження;

розвинено на новому звої із використанням категоріальної матриці світ-системного аналізу поняття "ленінський режим", яке заступило нечіткі концепції "комунізму" та "соціалізму";

застосовано переформульовану концепцію ленінських режимів для визначення стадій соціально-політичних змін в СРСР та країнах, що перебували в орбіті його впливу;

розроблено поняття авторитарної та демократичної держав, що сприяють розвитку, взявши за основу оцінку доробку дослідницької програми держави, що сприяє розвитку, та аналізу піднесення Східної Азії.

Практична значущість дослідження випливає із Веберового положення про взаємодію ідей та інтересів, згідно з яким не ідеї, а матеріальні та ідеальні інтереси безпосередньо керують поведінкою особи, однак дуже часто картини світу, витворені ідеями у спосіб, подібний до стрілочника, визначають шлях, яким динаміка інтересів просувала далі дію. В епохи радикальної реструктуризації суспільства й трансформації його ціннісної сфери, тобто у ситуаціях соціального дисбалансу, зміни можуть ініціюватися та просуватися групами, які позбавлені матеріальних ресурсів, однак володіють ресурсами ідеаційними, а отже залучені до процесу вироблення ідей. Ідеї загалом та наукові ідеї зокрема (формою існування останніх є дослідницькі програми) не зводяться до ментальних станів, що віддзеркалюють інтереси та "обслуговують" соціальну дію, зорієнтовану на оптимізацію ресурсів. Соціологічні концепції та – ширше – дослідницькі програми керуються власною динамікою, яка має вибіркову спорідненість із інституційною динамікою академічної спільноти та назагал суспільства.

Результати дослідження можуть використовуватися в процесі підготовки соціологічних праць із теоретичних та прикладних питань розвитку та модернізації українського суспільства. Матеріали дисертації можуть застосовуватися в розробці курсів з історії соціології, соціологічної теорії, політичної соціології, соціології розвитку та модернізації, історичної соціології для вищих навчальних закладів. Робота так само має практичне значення для працівників органів державної влади, до чиєї компетенції входить співпраця з міжнародними інституціями та зарубіжними урядовими й неурядовими організаціями, які займаються питаннями розвитку.

Апробація результатів. Результати дослідження використовувалися у практиці викладання таких курсів у Національному університеті "Києво-Могилянська академія": "Історія соціології-2", "Вступ до сучасних соціологічних теорій", "Політична соціологія", "Політична соціологія суспільної трансформації: сучасна Україна в порівняльно-історичній перспективі", доповідалися та обговорювалися на теоретичних семінарах кафедри соціології Національного університету "Києво-Могилянська академія" та кафедри галузевої соціології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, а також на таких 16 конференціях: на міжнародній конференції "Professionalization of Public Servants in Central and Eastern Europe" (Таллін, Естонія, 23 квітня 1997 р.), на міжнародній конференції "NATO Extension" (Берклі, США, 9 березня 1998 р.), на конференції "Інтеграція України в світове співтовариство" (Київ, 20 грудня 1998 р.), на міжнародній конференції "Institute for Human Sciences Junior Visiting Fellows Conference" (Відень, Австрія, 8 вересня 1999 р.), на конференції "Дні науки НаУКМА" (Київ, 25 січня 2000 р.), на міжнародній конференції "Post-electoral Ukraine" (Львів, 11 травня 2000 р.), на конференції "Соціальні проблеми та суспільні трансформації у сучасній Україні" (Київ, 10 червня 2000 р.), на міжнародній конференції "Socialism, Barbarism, or...?" (Бірмінгем, Велика Британія, 3 серпня 2000 р.), на конференції "Дні науки НаУКМА" (Київ, 23 січня 2001 р.), на міжнародній конференції "Kennan Institute Seminar, Woodrow Wilson Center" (Вашінгтон, США, 15 жовтня 2002 р.), на міжнародній конференції "Harvard Ukrainian Research Institute Seminar" (Кембрідж, США, 23 жовтня 2002 р.), на конференції "Дні науки НаУКМА" (Київ, 29 січня 2003 р.), на конференції "Дні науки НаУКМА" (Київ, 27 січня 2004 р.), на міжнародній конференції "Conversations With Russia: European Identity" (Брюссель, Бельгія, 29-31 січня 2004 р.), на VII щорічній фулбрайтівській конференції "Визначення і зміст українознавства та україністики. Українські студії як зразок регіональних наук" (Київ, 23 жовтня 2004 р.), на конференції "Дні науки НаУКМА" (Київ, 25 січня 2005 р.).

Loading...

 
 

Цікаве