WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Концептуальні напрями розвитку організації стоматологічної допомоги дорослому населенню в системі державних амбулаторних закладів великих міст України - Реферат

Концептуальні напрями розвитку організації стоматологічної допомоги дорослому населенню в системі державних амбулаторних закладів великих міст України - Реферат

Рис. 1. Кількість піноцитозних везикул на 1 мкм люмінальної (А) і базальної (Б) ділянки плазмолеми ендотеліальних клітин кровоносних капілярів бульбарної кон'юнктиви ока у людей різного віку, хворих на цукровий діабет I і II типу.

базальній поверхні, починаючи з 59 років, зменшується. Разом з тим к 80-89рокам різко збільшується утворення ундулюючих складок, які сприяютьформуванню вакуолей різного розміру. З 70 років, особливо в 80-89 років, спостерігається розширення зони контактів між ЕК і формування периендотеліального простору, що призводить до порушення процесів проникності і розвитку перикапілярного набряку, що є типовим явищем в старості.

Структура і товщина БМ також змінюються при старінні. Так, починаючи з 40-49 років, відзначається її виражена багатошаровість. У 50-59 років БМ значно розширюється, у 60-69 років відбувається її розпушення, у 70 років вона ущільнюється, і в ній з'являються поодинокі колагенові волокна (рис.2). У перицитах при старінні відбуваються перебудови, аналогічні змінам в ЕК. У цитоплазмі перицитів, починаючи з 70 років, зменшується число органел, матрикс ущільнюється, зрідка спостерігається вакуолізація і поодинокі ліпідні включення.

Рис.2. Товщина базальної мембрани кровоносних капілярів бульбарної кон'юнктиви ока у людей різного віку, хворих на цукровий діабет I і II типу.

Відмічається принципова схожість структурних проявів старіння МЦР БК у морських свинок і людей. Разом з тим, у ЕК морських свинок при старінні не відзначено збільшення кількості мікрофібрил. Крім того, перебудови, спрямовані на підтримку транспортної функції капілярів (витончення периферичної частини ЕК, збільшення кількості фенестр, посилення мікропіноцитозу), виявляються більш вираженими у експериментальних тварин, ніж у людини (рис.3). Таким чином, у морських свинок і людини виявлено як подібність, так і відмінності в морфологічних проявах старіння МЦР БК.

В основі відзначених вікових змін ультраструктури капілярів можуть лежати складні біохімічні і молекулярно-біологічні процеси, зв'язані з порушенням ферментних систем клітин. Для оцінки морфо-функціональних змін капілярів БК при старінні були вивчені ультрацитохімічні особливості ЛФ, 5'- нуклеотидази, Са2+- АТФази; вибір цих ферментів пов'язаний з їхньою участю у забезпеченні активного переносу речовин, транспортуіонів і регуляції внутрішньоклітинного

Рис 3. Кількість піноцитозних везикул на 1 мкм люмінальної і базальної ділянки плазмолеми ендотеліальних клітин кровоносних капілярів бульбарної кон'юнктиви ока у морських свинок різного віку.

гомеостазу, зміна якого значною мірою визначає темп і характер старіння. Так, ЛФ приймає участь у трансмембранних переносах. Її вважають основним маркерним ферментом мікроциркуляторного русла, 5' - нуклеотидаза бере участь у метаболізмі пуринових нуклеотидів, Са2+ -АТФаза бере участь у регуляції концентрації іонів Са2+ у клітині.

Ультрацитохімічні дослідження показали, що найбільша інтенсивність цитохімічної реакції на ЛФ, 5' - нуклеотидазу і Са2+- АТФазу виявляється в стінці капілярів, розташованих безпосередньо під епітелієм БК. У процесі старіння в стінці капілярів відзначається зниження інтенсивності цитохімічної реакцій на 5' - нуклеотидазу і на Са2+- АТФазу, що свідчить про зменшення активності цих ферментів, при цьому найбільш демонстративно зменшується активність Са2+-АТФази (рис. 4). Хоча середній цитохімічний показник активності ЛФ істотно не змінюється при старінні, але різко збільшується кількість капілярів із відсутністю реакції. При цьому дещо зростає і кількість капілярів із високою інтенсивністю цитохімічної реакції, що можна вважати проявом адаптаційно-компенсаторних змін. Таким чином, зменшення активності даних ферментів в МЦР БК, поряд із розвитком деструктивних змін у ЕК і перицитах капілярів, порушенням контакту між ЕК, розширенням БМ, а також розвиток перикапілярного набряку свідчать про порушеннятранспортної і бар'єрної функції капілярів у старості.

Особливий інтерес становить співставлення вікових змін ультраструктури МЦР БК при старінні і захворюванні на ЦД. У хворих на ЦД I і II типу різного віку морфологічні зміни в МЦР свідчать про подібність структурних проявів старіння і порушень, що виникають при діабеті. Водночас, при ЦД ці порушення виявилися більш вираженими і проявлялися значно раніше. Крім

Рис.4. Середній цитохімічний показник активності ферментів в стінці кровоносних капілярів бульбарної кон'юнктиви ока у морських cвинок різного віку (в умовних одиницях по Kaplow ).

* p<0.05 - по критерію "U" при порівнянні активності кожного ферменту між віковими групами.

того, у хворих на ЦД літнього і старечого віку розвиваються глибокі деструктивні зміни, що, скоріш за все, носить незворотній характер і є морфологічною основою діабетичної ангіопатії - одного з найбільш поширених ускладнень цього захворювання.

При захворюванні на ЦД у людей різних вікових груп у МЦР БК спостерігаються значні зміни ультраструктури і морфометричних параметрів стінки капілярів, що свідчить про розвиток деструктивних процесів, виражених у більшій мірі при ЦД I типу. У просвіті капілярів у хворих на ЦД часто спостерігається клітинний детрит, скупчення білків плазми і фібрину, сладж еритроцитів і прилипання тромбоцитів до стінки капілярів. Значні зміни відбуваються в ЕК - у частині клітин розвивається виражений набряк цитоплазми, в інших - відбувається ущільнення цитоплазматичного матрикса. У результаті розвивається гетерогенність ЕК (електроннопрозорі негідратовані, гідратовані і електроннощільні клітини). Однією з найбільш істотних особливостей ЕК у хворих на ЦД є різке падіння піноцитозної активності, як на люмінальній, так і базальній ділянках плазмолеми (див. рис. 1а,б). Крім того, відбувається нерівномірне розширення контактів між ЕК, що є істотним проявом порушення бар'єрної функції стінки капілярів. У перицитах відзначені такі ж, як і в ЕК, прояви деструктивних процесів, відзначено зменшення кількості перицитів, особливо при ЦД I типу.

У хворих на ЦД відбувається виражене потовщення БМ, розвивається її багатошаровість, з'являються колагенові волокна у середині кожного шару БМ, а також розширюється перикапілярний простір і розвивається перикапілярний фіброз. Потовщення БМ у хворих на ЦД було виражено сильніше, ніж при фізіологічному старінні (див. рис. 2), і супроводжувалося гіалінозом і плазморагічним просякненням, що свідчить про патологічні зміни, які мають місце при захворюванні на ЦД, що пов'язано з глибокими порушеннями проникності і функціонування гістогематичних бар'єрів.

При ЦД I типу - дистрофічні і деструктивні зміни МЦР спостерігаються з 20 років, тоді як при ЦД II типу вони розвиваються після 40 років. У хворих старших вікових груп процеси деструкції виявляються особливо яскраво і призводять до повного руйнування ЕК, їхнього злущування й оголення БМ, тобто до глибоких порушень структури капілярів, що ведуть до серйозних функціональних зрушень у МЦР. У хворих на ЦД I типу такі зміни виявляються раніше, при ЦД II типу - у хворих старших вікових груп.

Водночас, у частині ЕК і перицитів розвиваються і компенсаторні процеси, що призводять до гіпертрофії ядерець, збільшення кількості еухроматину, утворення глибоких інвагінацій ядерної оболонки, гіпертрофії і гіперплазії мітохондрій, канальців гранулярного і гладкого ендоплазматичного ретикулуму, а також до збільшення кількості полісом.

Ультрацитохімічні дослідження показали значне зниження інтенсивності цитохімічної реакції на ЛФ в МЦР БК у хворих на ЦД I типу, на відміну від ЦД II типу, при якому інтенсивність реакції навіть зростає (рис.5). Особливості цитохімічної реакції на ЛФ у капілярній стінці при різних формах захворювання, значна і постійна різниця між її показниками при ЦД I і II типу в цих вікових групах також свідчать про більш сильне ураження МЦР у хворих на ЦД I типу. Такий виражений зв'язок між типом ЦД і рівнем активності ЛФ може бути використаний як діагностичний критерій ступеня функціональних порушень МЦР при ЦД I і II типу.

Таким чином, у хворих на ЦД у стінці капілярів відзначається посилення деструктивних процесів, що призводить до глибоких порушень функціональної активності ЕК і перицитів, а також до істотних порушень структури БМ, розвитку перикапілярного набряку і фіброзу. При цьому відзначаються морфологічні відмінності структурних змін у МЦР БК хворих на ЦД I і II типу, а також неоднозначні зміни активності ЛФ, що свідчить про більш сильний розвиток альтеративних змін стінки капілярів при ЦД I типу.

Loading...

 
 

Цікаве