WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Концептуальні напрями розвитку організації стоматологічної допомоги дорослому населенню в системі державних амбулаторних закладів великих міст України - Реферат

Концептуальні напрями розвитку організації стоматологічної допомоги дорослому населенню в системі державних амбулаторних закладів великих міст України - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. Одержані дані мають важливе значення для встановлення механізмів старіння стінки капілярів, що лежать в основі багатьох функціональних змін, що розвиваються в старості. Визначені особливостівікових змін стінки капілярів при старінні і ЦД, а також відмінності у ступені їхньої вираженості при ЦД I і II типу можуть стати основою для детального і глибокого дослідження механізмів розвитку вік-залежноїпатології. Все це необхідно враховувати не тільки при оцінці механізмів старіння організму і розвитку патологічних процесів в старості, але й при пошуку засобів подовження життя.

Результати досліджень можуть знайти застосування в науково-дослідній діяльності і лікувальному процесі, а також у педагогічній роботі.

Особистий внесок здобувача. Аналіз літератури, постановка досліджень, одержання первинного матеріалу (перегляд під електронним мікроскопом, проведення й оцінка цитохімічних реакцій), опис результатів дослідження, морфометрія, статистична обробка даних, а також їх аналіз і узагальнення виконані автором самостійно. В наукових статтях, опублікованих у співавторстві, пошукувач використовував результати власних досліджень. Біопсійний матеріал БК ока був узятий на кафедрі очних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (зав. кафедри член - кореспондент АМН України, доктор мед. наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Г.Д. Жабоєдов). Щиро дякую доценту кафедри очних хвороб НМУ ім. О.О. Богомольця д.м.н. Р.Л.Скрипник за надання біопсійного матеріалу, що брався під час операційних втручань.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені й обговорювалися на засіданні відділу біології старіння Інституту геронтології АМН України (Київ 2004), на шостому Конгресі патологів України "Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз" (Вінниця, 1998), на Українській науковій конференції з міжнародною участю "Мікроціркуляція і її вікові зміни" (Київ,1999), на III Національному конгресі патофізіологів України (Одеса, 2000), на III Національному конгресі геронтологів і геріатрів України (Київ, 2000), на II науково-практичній конференції "Прискорене старіння та шляхи його профілактики" (Одеса, 2001), на II, III Українських конференціях молодих вчених, присвячених пам'яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, 2001, 2002), на науково-практичній конференції, присвяченій 95- річчю з дня народження акад. В.П. Комісаренка (Київ, 2002), на II Міжнародній конференції "Мікроциркуляція та її вікові зміни" (Київ, 2002), на V, VI Міжнародних симпозиумах "Біологічні механізми старіння" (Харків, 2002, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 наукових праць, з них 5 журнальних статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, і 13 публікацій тез доповідей на наукових конгресах та конференціях.

Структура й обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладені на 117 сторінках машинописного тексту. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, розділів "Матеріали та методи досліджень", п'яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення власних досліджень, висновків та списку використаних джерел. Список цитованої літератури містить 210 джерел, серед яких 116 опубліковані в Україні та країнах СНД і 94 робіт - в інших зарубіжних країнах. Дисертація ілюстрована 93 малюнками і 2 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Об'єктом досліджень слугувала БК ока морських свинок і людей (біопсійний матеріал) різного віку (табл.1).

Таблиця 1

Розподіл біопсійного матеріалу бульбарної кон'юнктиви ока людини за віком

та характером захворювання

Вік, роки

Катаракта (травматична чи вікова)

n

Цукровий діабет

I типу

n

II типу

n

20-29

5

3

-

30-39

5

3

-

40-49

5

2

2

50-59

5

5

5

60-69

5

5

7

70-79

5

-

5

80-89

4

-

1

Всього: 72

Біопсії БК ока людей 7 вікових груп, що не хворіли на ЦД, брались під час операцій з приводу травматичної та вікової катаракти (група порівняння). Біопсії БК від людей відповідного віку, хворих на ЦД I та II типу, брались під час операції з приводу діабетичної катаракти. Всім хворим, відібраним у групу порівняння, попередньо проводилась біомікроскопія судин БК. У дослідження не включалися особи з перенесеними в минулому захворюваннями рогівки і судинного тракту. У всіх хворих на ЦД був компенсований рівень вуглеводів у крові.

Біопсійний матеріал бульбарної кон'юнктиви ока морських свинок забирався у тварин віком 6 місяців і 30 місяців (по 14 – в кожній віковій групі). Перед взяттям біопсійного матеріалу експериментальним тваринам проводилася тіопентал-натрієва анестезія з розрахунку 100 мг/кг (И.П. Западнюк с соавт., 1974).

Для електронномікроскопічних досліджень біопсійний матеріал БК фіксували у 2,5% розчині глютаральдегіду на фосфатному буфері (рН 7,4) протягом 4 годин при температурі +4 С. Дофіксація в 2% розчині осмієвої кислоти на такому ж буфері протягом 2 годин і подальше заливання в епон- аралдитну суміш виконувались за загальноприйнятими методами (Б. Уикли, 1975). Напівтонкі і ультратонкі зрізи готували на ультратомі LKB- III (Швеція).

Напівтонкі зрізи забарвлювали метиленовим синім і вивчали під світлооптичним мікроскопом. Ультратонкі зрізи контрастували 2% розчином уранілацетату і цитрату свинцю тадосліджували за допомогою електронного мікроскопу ПЕМ - 125К ("Selmi", Україна) при прискорюючій напрузі 60 кВ.

Морфометрія включала визначення площі перерізу ядер та цитоплазми ендотеліальних клітин (ЕК) і перицитів, кількості піноцитозних везикул на мікрометр плазмолеми, товщини базальної мембрани (БМ) та проводилась за допомогою відеосистеми і пакета програм для морфометрії "MORPHOSCAN" (НВК "Єва", Київ).

Статистична обробка даних морфометрії здійснювалася методами варіаційної статистики з використанням t- критерія Стьюдента. Вірогідними вважалися відмінності при рівні значущості р < 0.05.

Для ультрацитохімічного визначення локалізації активності лужної фосфатази і 5'-нуклеотидази використовували свинцевий метод Гоморі у модифікації І.Б. Бухвалова (1982), а для визначення локалізації активності Са2+-АТФази використовували свинцевий метод Ando (1981). У якості субстрату для визначення активності ЛФ використовували β - гліцерофосфат, для визначення активності 5'-нуклеотидази - АМФ, для визначення активності Са2+-АТФази - АТФ. Для встановлення інтегральної величини інтенсивності цитохімічної реакції вираховувався середній цитохімічний показник, запропонований L.S. Kaplow (1955). Відповідно до даного методу інтенсивність ферментативної реакції оцінювалася в балах від 0 до 3: 0 - відсутність активності ферменту; 1 - незначна активність; 2 - помірна активність ; 3 - висока активність. Далі визначали процент капілярів з певною інтенсивністю цитохімічної реакції і множили на відповідний бал. Отримані добутки складалися і їх сума ділилася на 100.

Статистичне опрацювання результатів, отриманих із використанням напівкількісного методу, заснованого на принципі методу Kaplow, проводилось з використанням критерію "U" (Вілкоксона-Манна-Уітні) [Е.В. Гублер, А.А.Генкин, 1973].

Результати дослідження і їх обговорення. Електронномікроскопічні дослідження показали, що кровоносні капіляри морських свинок і людини відносяться до типу 2 А по класифікації, запропонованій H.S.Bennett (1959). Стінка капілярів БК складається з неперервного шару фенестрованих ЕК і базального шару, що включає неперервну БМ і перицити.

При старінні у всіх компонентах МЦР БК людини розвиваються структурні зміни, що свідчать про наростання деструктивних процесів, а також про розвиток певнихадаптаційних перебудов. У ядрах ЕК посилюється гетерохроматизація, відбувається ущільнення каріоплазми, її гомогенізація, поява поодиноких ліпідних внутрішньоядерних включень, частішають явища пікнозу, а також значно зменшується площа ядер, що особливо демонстративно в глибокій старості (70-79 і 80-89 років). Адаптаційні процеси в ядрах ЕК старих людей виражені набагато слабкіше і характеризуються збільшенням складчастості ядерної оболонки. До 70 років (60-69 років) адаптаційні зміни виявляютьсядосить активними і проявляються збільшенням кількості еухроматину, зрідка - гіпертрофією ядерець, а також значним ростом площіядер деяких клітин.

У цитоплазмі ЕК при старінні також наростають деструктивні процеси. Вона стає елентроннощільною, кількість мітохондрій і канальців гранулярного ендоплазматичного ретикулуму зменшується, з'являються ліпідні включення, збільшується кількість мікрофібрил, а також значно зменшується площа цитоплазми, що особливо характерно для старших вікових груп (70-79 і 80-89 років). У частині клітин відзначається виражена вакуолізація. Адаптаційні процеси у цитоплазмі ЕК старих людей характеризуються появою поодиноких гіпертрофованих мітохондрій. У більш молодих людей (60-69 років) відзначається гіперплазія мітохондрій, канальців гранулярного ендоплазматичного ретикулуму і рибосом, збільшення площі цитоплазми. У процесі старіння відбуваються зміни і у плазматичній мембрані ЕК; починаючи з 40- 49 років, поряд із фенестрами в ній частіше зустрічаються пори, після 50 років їхня кількість значно зменшується. Піноцитозна активність в ЕК із віком змінюється нерівномірно. До 50-59 років її активність має найбільші показники. Після 60 років вона знижується, але у цілому залишається досить високою, що, можливо, обумовлено посиленням механізмів, які спрямовані на підтримку транспортної функції капілярної стінки (рис.1а,б). Число виростів плазмолеми, як на люмінальній, так і на

Loading...

 
 

Цікаве