WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Діагностика і хірургічне лікування хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок, поєднаної з мультифокальним атеросклерозом (автореферат) - Реферат

Діагностика і хірургічне лікування хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок, поєднаної з мультифокальним атеросклерозом (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАПЛАН ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК: 616.127-005.8-08-039.73-03971-07

Оцінка ефективності лікування та вторинної профілактики гострого інфаркту міокарда шляхом ранньої корекції неліпідних факторів захворювання

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Запоріжжя – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, академік АМН України,

професор Дзяк Георгій Вікторович,

Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України, завідувач кафедри шпитальної терапії №2.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сиволап Віктор Денисович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської терапії;

доктор медичних наук, професор Целуйко Віра Йосипівна, Харківська державна медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри кардіології та функціональної діагностики.

Провідна установа: Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска,відділ реанімації та інтенсивної терапії, м.Київ.

Захист відбудеться 16.03. 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 17.600.02 при Запорізькому державному медичному університеті (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Запорізького державного медичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).

Автореферат розісланий 11.02. 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор М.А. Волошин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гострі коронарні синдроми (ГКС) є основною причиною смертності і, згідно з даними BOО3, будуть залишатися нею до 2020 року (Lopez A., 1998). На сучасному етапі смертність хворих протягом року після гострого інфаркту міокарда (ГІМ) також залишається досить високою і складає 9,1% (Goldman L., 2001). Смертність від серцево-судинних захворювань в Україні в останні роки стабільно висока і складає 62,5 % в загальній структурі смертності (Коваленко В.М., 2004).

Тому найважливішим компонентом ведення пацієнтів з ГІМ та після нього є вторинна профілактика несприятливих подій (раптова смерть, фатальний і нефатальний повторний інфаркт міокарда, серцева недостатність, постінфарктна стенокардія, епізоди загрозливих життю аритмій) у постінфарктному періоді. Найважливішим компонентом вторинної профілактики ГКС є базисна медикаментозна терапія, яка починається з моменту надходження пацієнта до спеціалізованого стаціонара. Її елементами є прийом аспірину та/або тієнопіридинових антиагрегантів, β-адреноблокаторів, інгібіторів АПФ, статинів.

Вітчизняними вченими доведений позитивний вплив терапії симвастатином у хворих на ГКС без елевації сегменту ST на частоту та тривалість епізодів ішемії міокарда про добовому моніторуванні ЕКГ (Целуйко В.Й., 2003). Є дані про позитивний вплив комбінованої терапії симвастатином та еналаприла малеатом на систолічну та діастолічну функції лівого шлуночка серця у пацієнтів з гострим Q-інфарктом міокарда (Q-ІМ) (Сиволап В.Д., 2001).

Питання, коли починати терапію статинами, якими саме та у яких дозах ще остаточно не вирішені. Значних переваг при використанні великих доз статинів у пацієнтів з ГКС виявлено не було, зате агресивні режими терапії значно підвищували кількість побічних явищ (De Lemos J. et al., 2004, Cannon C. et al., 2004). Даних про раннє використання статинів у терапевтичних дозах у пацієнтів з ГКС небагато. Практично відсутній аналіз взаємозалежності ліпідних та неліпідних ефектів статинотерапії у пацієнтів з ІХС.

Окрім впливу на вже відомі та вивчені фактори ризику дестабілізації ІХС (дисліпідемія, хронічне запалення, гіперсимпатикотонія та ін.), ведеться пошук нових факторів ризику атеротромбозу та можливостей їх корекції. Одним з таких факторів є гіпергомоцистеїнемія (ГГЦ), яка сприяє як прогресуванню атеросклеротичного процесу, так і розвитку тромботичних ускладнень у пацієнтів з ІХС (Welch G., 1998). В багатьох дослідженнях доведена пряма залежність розвитку ГГЦ від віку – пацієнти старше 55 років складають групу високого ризику розвитку ГГЦ (Hopkins P., 1995; Eikelboom Р., 1999). Накопичена достатня кількість досліджень впливу на ГГЦ терапії фолієвою кислотою, ціанокобаламіном та піридоксином у пацієнтів із стабільним перебігом ІХС, але даних про ефективність цієї терапії у пацієнтів з ГІМ небагато. Також недостатньо даних про комбінований вплив на неліпідні фактори ризику нестабільного перебігу ІХС.

Таким чином, все вищесказане свідчить про актуальність проблем, вирішенню яких присвячене дане дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри госпітальної терапії №2 Дніпропетровської державної медичної академії і є фрагментом теми: "Клініко-функціональна, імунологічна оцінка ефективності нових методів медикаментозної терапії найбільш поширених серцево-судинних захворювань (артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, ІХС)" (№ державної реєстрації: 0199U001556). Автором проведено оцінку ефективності корекції ряду неліпідних факторів у хворих на гострий Q-ІМ.

Мета дослідження. Оптимізація лікування та вторинної профілактики у хворих на Q-інфаркт міокарда шляхом розробки та оцінки впливу на неліпідні чинники прогресування ІХС терапії симвастатином, фолієвою кислотою, ціанокобаламіном та піридоксином на фоні базисної терапії.

Задачі дослідження.

  1. Вивчити вплив гіпергомоцистеїнемії на перебіг гострого інфаркту міокарда та раннього постінфарктного періоду.

  2. Вивчити вплив корекції гіпергомоцистеїнемії на ліпідні і неліпідні фактори прогресування ІХС шляхом застосування комплексу вітамінів: фолієвої кислоти, ціанокобаламіну і піридоксину.

  3. Вивчити ефективність та безпечність раннього застосування симвастатину в терапевтичних дозах у хворих на гострий Q-інфаркт міокарда.

  4. Вивчити порівняльну значущість динаміки ліпідних і неліпідних факторів під впливом терапії симвастатином.

5

  1. . Вивчити ефективність та безпечність комбінованої терапії симвастатином і вітамінами у пацієнтів з гострим Q-інфарктом міокарда.

Об'єкт дослідження: пацієнти з гострим Q-інфарктом міокарда.

Предмет дослідження: клінічні виходи, функціональний стан міокарда, динаміка вмісту маркерів запалення, гомоцистеїну, імунологічних показників, показників ліпідного обміну та перекисного окислювання ліпідів у пацієнтів з гострим Q-ІМ.

Методи дослідження:

клініко-інструментальні: збір скарг та анамнезу, фізикальне обстеження, електрокардіографія (ЕКГ), ехокардіографія (ЕхоКГ);

лабораторні: імуноферментні методи визначення рівнів С-реактивного білка (СРБ), інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), гомоцистеїну (ГЦ); імунологічні методи визначення рівнів IgA, IgM, IgG та рівню продукції супероксид аніону (СА) фагоцитами; біохімічні методи визначення рівнів загального холестерину (ЗХС), ХС-ЛПНЩ, ХС-ЛПВЩ, тригліцеридів (ТГ), креатиніну; спектрофотометричний метод визначення гідроперекисів (ГП) ліпідів крові.

Імуноферментні, імунологічні, спектрофотометричні дослідження проведені в лабораторіях Дніпропетровської державної медичної академії, біохімічні дослідження проведені в експрес-лабораторії відділення інтенсивної терапії №1 Клінічного об'єднання швидкої медичної допомоги м. Дніпропетровська.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше вивчено вплив ГГЦ на клінічний перебіг та розвиток ускладнень у хворих з Q-ІМ, її зв'язок з ліпідними та неліпідними чинниками дестабілізації ІХС.

Вперше використана комбінована медикаментозна корекція неліпідних факторів прогресування ІХС у пацієнтів в гострій стадії Q-ІМ. Була доведена клінічна ефективність та безпечність раннього використання комбінованої терапії симвастатином, фолієвою кислотою, ціанокобаламіном та піридоксином на фоні базисної терапії у пацієнтів з гострим Q-ІМ.

Проведена оцінка порівняльного впливу даної терапії на клінічний перебіг та розвиток ускладнень ІХС, її позитивний вплив на неліпідні чинники прогресування ІХС у пацієнтів з ГІМ та у постінфарктному періоді.

Розроблено критерії ефективності комбінованої терапії симвастатином, фолієвою кислотою, ціанокобаламіном та піридоксином у пацієнтів з ІХС, що базуються на комплексній оцінці її впливу на неліпідні чинники захворювання.

Практичне значення одержаних результатів.

Розроблений підхід до оцінки ризику несприятливих подій після гострого Q-ІМ з урахуванням впливу ряду неліпідних факторів прогресування ІХС. Запропонований спосіб комбінованого лікування пацієнтів з гострим Q-ІМ з метою корекції неліпідних факторів нестабільного перебігу ІХС. Доведена доцільність використання симвастатину з першої доби розвитку гострого Q-ІМ та додавання до базисної терапії фолієвої кислоти, ціанокобаламіну та піридоксину. Результати роботи впроваджені в лікувально-діагностичний процес в клінічному об'єднанні швидкої медичної допомоги м. Дніпропетровська, дорожній клінічній лікарні на ст. Дніпропетровськ, обласному діагностичному центрі, м. Дніпропетровськ, кардіологічному центрі міської лікарні №9, м. Кривий Ріг, інституті терапії АМН України, м. Харків, інституті кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України та в навчальний процес на кафедрі шпитальної терапії №2 Дніпропетровської державної медичної академії.

Loading...

 
 

Цікаве