WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Нейро – та психофізіологічний аналіз стану тривожності у людини (автореферат) - Реферат

Нейро – та психофізіологічний аналіз стану тривожності у людини (автореферат) - Реферат

Ураження ПЗ асоціатом майже ніколи немає специфічної клінічної картини. Частіше для асоціатів є безсимптомне носійство, що при тривалому існуванні не менш небезпечно для макроорганізму, ніж гострий процес. Якщо розглянути асоціат, де умовно є присутнім повний спектр інфекційних агентів, то черговість лікування така: санація від трихомонадної інфекції з наступним контролем вилікованості. За наявності гонококової інфекції – терапію починають після негативного контролю трихомоніазу; у подальшому лікують хламідійну та уреаплазменну інфекція, а потім - противірусна терапія.

З метою вивчення ролі комбінованої терапії (антибіотики+АГТ) при бактеріальних простатитах або при мікст-інфікуванні, нами проведено дослідження 37 пацієнтів. Контрольну групу склали 30 хворих, які отримували тільки антибактеріальну терапію (рокситроміцин, кларитроміцин). Рулід приймався по 300 мг, а клацид по 500 мг на добу впродовж 10-15 днів, у залежності від ваги хворого і тривалості захворювання. Один із антибіотиків приймався в поєднанні з комплексними гомеопатичними препаратами. Поєднання наступних антигомотоксичних препаратів має виражену протизапальну, антибактеріальну, імуномодулюючу і антигістамінну дію. Комбінація антигомотоксичних препаратів Ехінацея композитум, Псоринохель, Траумель, Лімфоміозот, Убіхінон композитум вводилась методом біопунктури по 1 ампулі у вказаній послідовності по БАТ Е36, ТR5, F2. Гомотоксичне лікування простатитів проводилось методом ступінчастої аутогемотерапії АГТ за Реккевегом. Універсальність і унікальність АГТ як особливого напрямку в лікуванні даної категорії хворих витікає із інтеграції науково обгрунтованого патогенетичного діагнозу і відповідного йому терапевтичного методу. Взаємодія між даними фармпрепаратами можлива при одночасному застосуванні декількох лікарських засобів. Фармакологічна дія використаної комбінації не була токсичним фактором для пацієнтів, а навпаки, послабляла негативні наслідки антибіотикотерапії. Через те, що можливо одночасно проводити лікування на фармакологічних і гомеопатичних рівнях, такий вибір нам здається доцільним. Застосовані препарати в даному випадку не витісняють один одного із комплексів з білками і не викликають негативного токсичного поєднаного ефекту. При обстеженні на трихомонади 78 пацієнтів з ХП виявлені атипові форми трихомонад у різних комбінаціях з іншими інфекціями, які передаються статевим шляхом. Цикл застосування антибіотика чергується з циклом стимуляції вегетації трихомонади перед наступним циклом антибіотика. Після першого курсу циклічної терапії у чоловіків трихомонади не виявлялись у 50% випадків.

При комбінованій терапії (антибіотики+АГТ) у 85% хворих контрольної групи відзначили ліквідування болю при нормалізації показників гемодинаміки, тоді як у групі, яка застосовувала тільки традиційну терапію, результати більш скромні. Доведено можливість і доцільність проведення лікування на фармакологічних і гомеопатичних рівнях. За даними наших досліджень, клінічна ефективність застосування антибактеріальної терапії в хворих без використання АГТ склала 83%, тоді як при поєднаному їхньому застосуванні вона відзначена в 91% пацієнтів.

Таким чином, проведені нами дослідження дозволили розробити принципово нову класифікацію ХП, основану на об'єктивній характеристиці кровотоку в ПЗ, а дослідження вмісту глікогену та окислювально-відновних ферментів дегідрогеназ тканинного дихания, вивчення продуктів ПОЛ, дегрануляції тканинних базофілів і стану імунного статусу показали, що ХП – це не місцеве захворювання, а процес, що стосується багатьох органів і систем. Використання АГТ показало її суттєву перевагу перед традиційним лікуванням, оскільки вона призводить до нормалізації патологічного процесу не тільки в ПЗ, але й у всьому організмі, що виявляється більш швидким досягненням клінічного ефекту.

ВИСНОВКИ

  1. Розроблений метод альтернативної терапії хворих на абактеріальний хронічний простатит, ефективність якого складає 8411%. 155% хворих відзначають покращання клінічного перебігу. Використання альтернативних методів лікування підвищує ефективність лікування на 12-14%.

  2. На основі вивчення регіонального кровотоку в передміхуровій залозі за допомогою трансректальної ультразвукової доплерографії виявлені судинні механізми виникнення ХП та розроблена їх гемодинамічна класифікація: ішемічний, гіперемічний та змішаний. При помірно вираженому ступені ішемії кровоток знижується на 10-15%, при середній формі - на 20-25% і при різко вираженій ішемії кровопостачання залози зменшується на 65 та більше відсотків (патент на винахід №20031110157).

  3. Для диференційної діагностики хронічного простатиту розроблений показник індексу резистентності: значення індексів резистентності вище 0,75 свідчать про склероз передміхурової залози; 0,65-0,75 – відсутність порушення гемодинаміки (норма); нижче 0,65 – гострий запальний процес у передміхуровій залозі (патент на винахід №20031211258).

  4. При вивченні внутрішньоклітинного гомеостазу в нейтрофілах периферичної крові виявлено зменшення вмісту внутрішньоклітинного глікогену на 28,33,2%. Застосування альтернативної терапії має глікогензберігаючий ефект і сприяє відновленню глікогену в більш короткий термін у порівнянні з традиційним лікуванням. У динаміці його вміст при альтернативних методах лікування на 2% нижче вихідного рівня у той час, як при традиційному лікуванні його дефіцит складає 13%.

  5. При вивченні процесів тканинного дихання на клітинному рівні у хворих на хронічний простатит виявлено зменшення активності ключових окислювально-відновних ферментів гліколізу (глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа на 14,31,8%, лактатдегідрогеназа на 15,62,1%) і циклу Кребса (сукцинатдегідрогеназа на 28,23,7%), що свідчить про кисневий дефіцит. Процеси гіпоксії, що виявляються на гуморальному рівні в нейтрофілах периферичної крові є відображенням аналогічних змін у тканинах передміхурової залози. При використанні антигомотоксичної терапії зворотна динаміка цитохімічних показників у нейтрофілах периферичної крові спостерігається на 5 добу у той час, як при традиційному лікуванні - на 10 добу.

  6. Виявлені зміни в системі перекисного окислення ліпідів за даними різних показників у 85,2% хворих. Еритроцитарно-плазмовий дисбаланс вмісту загальних ліпідів крові при традиційних методах спостерігається до 10 доби, а при антигомотоксичній терапії - до 5 доби.

  7. Траумель-світлопунктура біологічно активних точок ПАЙЛЕР-світлом підвищує лікувальну ефективність при використанні антигомотоксичної терапії, у порівнянні з оксигенованою водою (оксі-спрей) у 4,2 рази ефективніше, за рахунок перешкоди дегрануляції тканинних базофілів і нормалізації гемодинаміки (патент на винахід №2000020730).

  8. Антигомотоксична терапія має позитивний вплив на стан клітинного і гуморального факторів імунітету. При її застосуванні спостерігаються достовірно вищі ніж у групах, що отримували традиційну терапію показники кількості CD3+ (відповідно:38,82,3 та 46,23,1), функціональної активності Т-лімфоцитів (РБТЛ із ФГА) (31,62,2 та 42,22,5), кількості В-лімфоцитів (CD22+) (15,21,4 та 19,31,5), рівень імуноглобуліну А в периферичній крові (1,1790,017 та 1,3550,016).

  9. Розроблені методи місцевого лікування (ендоуретральний траумель-лазерофорез) забезпечують клінічне видужання і зменшення патологічних симптомів у 82,6% хворих, що на 22,2% вище, ніж при використанні традиційних методів лікування (патент на винахід №98116077).

  10. Виявлено клінічний ефект фармакопунктури з введенням антигомотоксичних препаратів у біологічно активні точки у 87,5% випадків із тривалою ремісією при термінах лікування до 25 діб. При традиційних методах - відповідно 64,3% та 30-45 діб (патент на винахід №98126493)

  11. Ефективність використання антибактеріальної терапії в сполученні з антигомотоксичною терапією у хворих на хронічний бактеріальний простатит складає 94,2%. Терапевтичний ефект антибактеріальної монотерапії – 79,3%.

  12. При лікуванні хворих на хронічний простатит, що викликаний змішаною інфекцією, розроблені методи лікування забезпечують у 92,5% хворих етіологічне вилікування, що на 22,5% вище, ніж при використанні традиційних методів лікування.

Loading...

 
 

Цікаве