WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Нейро – та психофізіологічний аналіз стану тривожності у людини (автореферат) - Реферат

Нейро – та психофізіологічний аналіз стану тривожності у людини (автореферат) - Реферат

Нешкідливість і відсутність навіть незначних побічних проявів, гарна їхня сумісність з іншими застосованими методами лікування, підтверджує доцільність використання комплексних антигомотоксичних препаратів для біологічного лікування ХП у порівнянні з існуючим традиційним підходом до лікування даної категорії хворих.

Потрібно зазначити, що інколи застосування антигомотоксичних препаратів на початку лікування може викликати незначне погіршення загального стану, який безпечний і сам по собі через певний час проходить. Під час лікування антигомотоксичними препаратами відмічається підвищення функції органів виділення, яка проявляється в підсиленні сечовиділення, підвищеній пітливості, збільшенні уретральних виділень. Дана клінічна картина часто слугує хорошою прогностичною ознакою та є проявом активізації імунної системи. Це зв'язано з викидом токсинів, які викликали захворювання і подібне явище є "функція біологічної вентиляції організму". Часто такий стан проходить самостійно і не вимагає прийому спеціальних медикаментів.

Нами запропоновано алгоритм лікування хворих на ХП, на основі якого рекомендовано складати патогенетичний курс лікування, що сприяє підвищенню його ефективності та показано місце АГТ в терапії захворювання (див. рис.3).

Подальший розвиток клінічної думки постійно ставить задачу удосконалення принципу, в основі якого лежить багатопланове обстеження хворого із залученням великого арсеналу діагностичних засобів. В теперішній час уже непритаманний шаблонний підхід до їх діагностики і лікування. В залежності від методів терапії і використаних діагностичних методів, кінцевий результат лікування даних захворювань значно варіює.

ПРОСТАТИТ

НЕБАКТЕРІАЛЬНИЙ

ГОСТРИЙ БАКТЕРІАЛЬНИЙ

Абсцесс перед-міхурової залози

  • Постільний режим

  • Антибактеріальна терапія

  • Інфузійно-дезінтоксикаційна терапія

  • Нестероїдні протизапальні препарати

  • Розм'якшувачі калових мас

  • Виведення сечі при її гострій затримці

Розкриття та дренування гнійника

  • Антибактеріальна терапія

  • Нестероїдні протизапальні препарати

  • Імунотропна терапія

  • Препарати для покращання мікроциркуляції

  • Фізіотерапевичне лікування

ХРОНІЧНИЙ БАКТЕРІАЛЬНИЙ

АНТИГОМОТОКСИЧНА ТЕРАПІЯ

  • Дієта

  • Масаж передміхурової залози

  • Профілактика гіподинамії

  • Нестероїдні протизапальні препарати

  • Альфа-адреноблокатори

  • Оксибутиніну хлорид

  • Вітамінотерапія

  • Фізіотерапевичне лікування

  • Профілактика гіподинамії

  • Альфа-адреноблокатори

  • Фізіотерапевичне лікування

  • Регулярнее статеве життя

ПРОСТАТОДИНІЯ

  • Антибактеріальна терапія

  • Вітамінотерапія

  • Тимчасове відведення сечі

  • Трансуретральна резекція передміхурової залози

ГРАНУЛЬОМАТОЗНИЙ

Нееозинофільний

Еозинофільний

Кортикостероїдні препарати

Рис.3. Алгоритм патогенетичного лікування та місце АГТ в терапії ХП.

Нами встановлено пригнічення метаболізму і зменшення вмісту глікогену в лімфоцитах крові при ішемії ПЗ. Глікоген – це полісахарид тваринного походження і є основним джерелом енергії. Він здатний регулювати активність ферментів, які беруть участь в його обміні. Було доведено, що АГТ більш активно перешкоджає падінню глікогену в НПК у порівнянні з традиційним лікуванням. Виражене його зниження відзначалося на 1-5 добу, де він зменшився на 28% у порівнянні з вихідним рівнем і зворотня динаміка проявилася вже до 7 доби, де вміст на 2% нижче вихідного рівня. Застосування ж традиційної терапії не має істотного глікогензберігаючого ефекту, і його падіння спостерігалося протягом 10 доби і в подальшому він так і не наблизився до вихідного рівня, де він був на 42% нижче. Таким чином, дослідження внутрішньоклітинного глікогену в НПК дозволило прийти до заключення, що запальні явища в ПЗ розвиваються на тлі виникнення дефіциту енергії в клітинах.

В основі життєдіяльності організму лежать хімічні перетворення різних речовин, швидкість і напрямок яких визначають ферменти - біологічні каталізатори, притаманні тільки живим організмам. Ферменти на відміну від інших каталізаторів, мають виражену специфічність, що дозволило використовувати їх кількісне вираження активності для діагностичної оцінки проводимого лікування ХП комплексними гомеопатичними препаратами.

Аналіз цитохімічних показників ключових окислювально-відновних ферментів дегідрогеназ тканинного дихання виявив зміни ступеня їхньої активності в залежності від термінів лікування і методів застосованої терапії. Аналіз цитохімічних показників в нейтрофілах периферичної крові при лікуванні ХП виявив різного ступеня достовірності зміни в ступені їх активності. Так, до 1-ї доби експерименту виявлено зниження СДГ активності як в контрольній, так і в дослідній (отримували гомеопатичне лікування) групі, де вона знизилась на 37% і 33,5% відповідно (р<0,001). При цьому, у порівнянні з вихідним рівнем, спостерігався ріст активності лактатдегідрогенази в контрольній групі на 48%, тоді як в дослідній групі тільки на 44,8 %. 21 доба стала переломною для цитохімічних показників контрольної группи, з тенденцією до зворотнього розвитку, у контрольній групі, СДГ була нижче вихідного рівня на 28%, в той час, коли в дослідній на 4%.

По-перше, зниження аеробного окисления і значний ріст анаеробного гліколізу свідчить про процеси кисневого дефіциту, що розвиваються на клітинному рівні при ХП. По-друге, процеси гіпоксії, виявлені на гуморальному рівні в НПК, очевидно, є чітким відображенням аналогічних змін, що розвиваються в тканині ПЗ. По-третє, виявлено виражений лікувальний ефект використаних гомотоксикологічних препаратів (переломний момент і зворотня динаміка) цитохімічних показників в нейтрофілах периферичної крові в дослідній групі спостерігалась на 3-5 добу, в той час, як в контрольній групі (лікування за загальноприйнятими методиками) тільки на 10 добу.

Проведений комплекс цитохімічних досліджень виявив що процеси кисневого дефіциту, розвиваються на клітинному рівні, що призводить до активізації ПОЛ, який у патогенезі ХП є однією з ключових ланок. Обстеження в динаміці (1,3,5,7,10,14 і 21доба) 41 пацієнта з ХП. Стан процесів ПОЛ вивчено у 17 хворих, які лікувалися за загальноприйнятими схемами (антибіотики, сульфаніламіди і т.п.) - контрольна група і 34 пацієнти, що отримували антигомотоксичні препарати, починаючи з 1-ї доби і далі, протягом всього спостереження (дослідна група).

Стан процесів ПОЛ вивчено у хворих, які отримали традиційне лікування (контрольна група) і пацієнтів, що отримали АГТ (дослідна група). Вивчення окислення ліпідів виявило зниження їх у мембранах і ріст у плазмі, як у контрольній, так і дослідній групах. Цей процес спостерігався в групі, яка отримувала традиційну терапію до 10 доби. Загальні ліпіди в мембранах еритроцитів, у порівнянні з вихідним рівнем, знизилися на 53%, а в плазмі зросли на 50%. У той час, як у групі, яка отримувала альтернативне лікування, дисбаланс спостерігався тільки до 5 доби, де вміст загальних ліпідів у мембранах еритроцитів знизився на 30% , а в плазмі зріс на 19%. Одержані дані з високим ступенем достовірності дозволяють виявити протекторний ефект розробленої схеми лікування, що виражається у відновленні біохімічних показників крові в більш ранні терміни. Активація ПОЛ та його продуктів є одним із провідних факторів у патогенезі гострих запальних захворювань сечостатевої системи. Використання антигомотоксичних препаратів у хворих із запаленням ПЗ призводить до більш ранніх термінів корекції ПОЛ і сприяє активизації виведення токсинів, ніж при традиційному лікуванні.

Таким чином, при ХП відзначається інтенсифікація ПОЛ, викликана порушенням органної гемодинаміки, а застосування антигомотоксичних препаратів у більшій мірі коригує рівень ПОЛ, ніж лікування за загальноприйнятими схемами. Виявлені особливості впливу проведеної АГТ в основній групі на рівень ПОЛ є компенсаторно-пристосувальною реакцією організму, що веде до зниження антиокисної активності і накопичення ліпоперекисів. Перебіг ХП супроводжується порушеннями гемодинаміки, у першу чергу, в мікроциркуляторному руслі, які призводять до погіршання кровопостачання тканин ПЗ і розвитку в залозі гіпоксії, щодо первооснови етіологічної причини ХП.

Застосування плоско-поляризованого світла (ПАЙЛЕР-світла) та препарату Траумель С. В своїх дослідженнях з інтегративного використання ПАЙЛЕР-світла в якості прототипу обрано спосіб лікування захворювань ПЗ залози поляризованим світлом, який заключається в локальному опроміненні ним тканин промежини. Перед лікуванням на область ПЗ наноситься оксі-спрей, що представляє собою чисту воду, збагачену медичним киснем до 500% від рівня, характерного для кисню, розчинного у воді при звичайний умовах. Апарат, що застосовується для світлотерапії "Біоптрон", випромінює лінійно поляризоване світло з довжиною хвилі 400 -2000 нм та інтенсивністю випромінювання 40 Вт/см2. Світлове випромінювання знаходиться в діапазоні видимого світла (400-761 нм) і помірно зігріваючого інфрачервоного світла (761-2000 нм), і не має ультрафіолетової складової. Поставлена задача вирішується таким чином, що, як і в способі-прототипі при лікуванні поляризованим світлом з нанесенням оксі-спрею на область ПЗ під мошонкою, згідно нашому припущенню, в якості лікарського препарату замість оксигенованої води, застосовують високоефективну гомеопатичну мазь Траумель С. Даний препарат показаний для загальної активації сульфідних ферментів, наприклад, при несприятливих наслідках алопатичної терапії, що часто застосовується для лікування. Механізм впливу Траумель С визначається наявністю рослинних і мінеральних компонентів, що характеризуються наступними ознаками: протизапальна і противірусна дія компонентів, які містять ртуть; підвищення тонусу судин (Aconitum, Arnica), ущільнення судин (Кальцій), усунення венозних застоїв, протидія утворенню тромбів (Hamamelis), зупинка кровотечі (Mellifollium); підтримка і покращання клітинного дихання і окислювально-відновних процесів за допомогою сульфіду і полісульфіду кальцію (Hepar sulfuris); стимуляція великої захисної системи; активізація загоювання, подолання шоку за допомогою фітотерапії (Arnica, Calendula, Echinacea, Symphytum); знеболююча дія (Aconitum, Arnica, Hamamelis, Chamomilla, Hypericum). Мазь в кількості 10 грамів наноситься на промежину масажувальними рухами впродовж 3-5 хвилин до початку опромінення і повного всмоктування в шкіру. Тривалість наступного опромінення тканин промежини складає 10-15 хвилин. Курс лікування включає 8-12 сеансів. Дана кількість процедур забезпечує отримання більш вираженого терапевтичного ефекту, порівняно з оксигенованою водою. Це доведено при використанні ПАЙЛЕР-світла, його впливу на процес дегрануляції ТБ. При обстеженні хворих з метою вивчення ефективності плоскополяризованого світла в комбінації з препаратом Траумель С і пацієнтів контрольної групи, які отримували загальноприйняте лікування оксі-спреєм, було виявлено, що в обох групах з високим ступенем достовірності відзначається зниження стосовно вихідного рівня кількості дегранулюючих клітин на 126% і 79% відповідно.

Loading...

 
 

Цікаве