WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Нейро – та психофізіологічний аналіз стану тривожності у людини (автореферат) - Реферат

Нейро – та психофізіологічний аналіз стану тривожності у людини (автореферат) - Реферат

Встановлено, що при ХП активація ПОЛ є важливою патогенетичною ланкою захворювання; застосування антигомотоксичних препаратів супроводжується вірогідним зменшенням продуктів вільно-радикального окислення ліпідів.

Обґрунтовані нові методичні підходи до лікування хворих на ХП за допомогою плоскополяризованого світла та ендоуретрального лазерофорезу з препаратом Траумель С і фармакопунктурного методу введення, новизна яких захищена трьома патентами на винахід: №98116077 31903А „Спосіб лікування хронічного неспецифічного простатиту"; №98126493 32006А „Спосіб лікування хронічного неспецифічного простатиту"; №2000020730 39307А „Спосіб лікування хронічного неспецифічного простатиту".

Вперше встановлено зворотній зв'язок між вмістом внутрішньоклітинного глікогену та стадією запальних змін в ПЗ; доведено, що останні знижують інтенсивність гліколізу в залозі.

Вперше досліджено вплив АГТ на імунну систему хворих на ХП. Встановлено, що реакція хворих на імунокорекцію вказаними препаратами має глибоко індивідуальний характер і залежить не тільки від КГП, що використовуються, але і від характеру гемодинамічних порушень в ПЗ.

Вперше обґрунтовано та впроваджено новий методичний підхід до лікування ХП, який передбачає комплексне застосування класичної антибактеріальної терапії та антигомотоксичних препаратів. Досягнуто суттєве поліпшення результатів лікування даної патології, що характеризується стійкістю до традиційних методів лікування і має тенденцію до затяжного перебігу з частими рецидивами.

Практичне значення одержаних результатів.

Розроблена і впроваджена в практику охорони здоров'я комплексна система гемодинамічного контролю за перебігом і ефективністю лікування хворих на ХП.

Вперше розроблена комплексна програма об'єктивної оцінки стану ПЗ, що передбачає доплерографічне дослідження гемодинамічних порушень; визначення вмісту внутрішньоклітинного глікогену; визначення активності ферментів тканинного дихання (СДГ, ЛДГ, L-ГФДГ і Г-6-ФДГ); ступеня дегрануляції ТБ; вільно-радикального окислення ліпідів; стану клітинної і гуморальної ланки неспецифічної імунної резистентності. Запропонована гемодинамічна класифікація і алгоритм використання АГТ дозволяють патогенетично застосовувати їх у залежності від виду порушення кровообігу в ПЗ. Обґрунтована в роботі патогенетично орієнтована програма лабораторної і апаратної діагностики ХП передбачає використання нових АМЛ з використанням комплексних антигомотоксичних препаратів: лікування ХП плоскополяризованим світлом, ендоуретральний лазерофорез з фармакопунктурою (введення гомеопатичних препаратів у БАТ).

Впровадження цих методик у практику дозволяє підвищити якість і повноту діагностики ХП. Проведені дослідження дозволяють рекомендувати використання АГТ як у вигляді монотерапії ХП, так і для реабілітаційних цілей у різних запропонованих варіантах.

Впровадження результатів дослідженняу практику. Отримані в роботі дані використовуються в навчальному процесі на кафедрах хірургічних хвороб з курсом урології, факультетської і госпітальної хірургії КДМУ ім. С.І. Георгієвського, на кафедрі урології Державного інституту удосконалення лікарів Міністерства оборони Російської Федерації. Результати роботи використовуються в практиці санаторію "Горний" м. Ялта, "Прибій" Євпаторія, "Полтава" Саки та інші санаторії і лікарнях Автономної Республіки Крим.

Особистий внесок здобувача. Дисертацією є особиста робота автора, в якій дисертант самостійно зібрав і проаналізував наукову літературу і патентну інформацію, сформулював мету і задачі дослідження. Здобувач особисто провів збір матеріалу, зробив аналіз і узагальнив результати досліджень і опублікував одержані результати у виданнях, рекомендованих ВАК України. У наукових публікаціях результатів досліджень за участю співавторів, дисертантові належить основна частина роботи.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи було представлено та обговорено на науково-практичних конференціях і семінарах: Одеса, 1997; Київ, 1999; Ялта, 2000; Сімферополь, 2002; 2003; Миколаїв, 2002; Севастополь, 2002, 2003. Матеріали дисертації також доповідалися на міжнародних симпозіумах та конференціях: "Застосування лазерів у біології та медицині" (Ялта, 1998); IV Українсько-Австрійський симпозіум (Київ, 1998); "Антигомотоксична терапія та її застосування в медицині (Москва, 1999); "Гомеопатія: можливості і перспективи" (Ялта, 1999); конференція сексопатологів та андрологів України (Київ, 2002); ХVІІІ Міжнародна науково-практична конференція (Ялта, 2002); „Успіхи клінічної та експериментальної медицини (Вроцлав, Польша, 2003); ХІХ Міжнародна науково-практична конференція (Одеса, 2003), I Український з'їзд сексопатологів і андрологів (Київ, 2004).

Публікації. Основні матеріали дисертації опубліковані в 44 наукових працях, у тому числі 23 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України(із них 14 – самостійно), 15 - у матеріалах науково-практичних конференцій і з'їздів. Отримано 5 патентів України. Видані "Методичні рекомендації з використання гомотоксикології в лікуванні урологічних хворих", затверджені Вченою Радою Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського 26 березня 1998 року.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, аналітичного огляду літератури за темою, 5 розділів результатів власних досліджень, закінчення, висновків, списку використаної літератури, що включає 468 першоджерел і доповнень. Текст викладений на 324 сторінках машинопису. Робота ілюстрована 37 таблицями, 5 схемами і 17 доплерограмами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Дисертаційна робота є результатом аналізу даних комплексного обстеження 1183 хворих із ХП, які були піддані клініко-лабораторним та апаратним методам обстеження в залежності від анамнезу та клінічного перебігу захворювання. У результаті клініко-функціонального, лабораторного, імунологічного, бактеріологічного та гістохімічного обстеження всі хворі були розподілені на 8 клінічних груп.

В першу групу ввійшли 379 хворих на ХП, які були обстежені за програмою УЗД. В другу – 213 хворих обстежених за програмою вивчення цитохімічних та гістохімічних показників в залежності від термінів лікування і застосованої терапії. 3 групу склав 51 хворий, яких обстежено за програмою вивчення показників ПОЛ при використанні антигомотоксичної терапії; в 4 групу ввійшов 21 хворий, яким обрано спосіб лікування захворювань ПЗ поляризованим світлом; в 5 групу ввійшли 36 хворих, яким проводився ендоуретральний лазерофорез ПЗ препаратом Tраумель С. 6 група– 49 хворих, яким проведено лікування методом фармакопунктури; 7 групу склали 434 хворих обстежених за програмою застосування традиційної терапії, із них 115 це хворі з хламідійними та тріхомонадними простатитами. Обстежено також групу здорових чоловіків – 63 особи у віці від 25 до 49 років, у яких при клінічному обстеженні органної патології не виявлено. Вони склали групу контролю.

Основні скарги хворих складені з урахуванням Міжнародної оцінки симптомів при захворюваннях ПЗ. Тест вдалий для кількісної оцінки суб'єктивних проявів захворювання. Він дозволяє оцінити ефективність застосовуваного лікування.

УЗД стала базисом, на якому була побудована струнка система доказів щодо доцільності нового патогенетичного напрямку в лікуванні ХП за допомогою АГТ. ТРУЗД ПЗ виконувалось за загальноприйнятою методикою в положенні хворого на лівому боці. Оцінка стану ПЗ проводилася за наступними критеріями: форма, розміри і розташування органа, контури і межі, симетричність парних структур, структура органа, ехогенність, наявність патологічних утворень і/або структур у тканині залози. Дослідження проводили методом багатоплощинного трансректального сканування наультразвуковому сканері (ATL-Philips). Прилад обладнаний технологіями кольорового та енергетичного картування потоків, спектрального доплера, технологією тривимірної реконструкції досліджуваних структур. Зональний загальноприйнятий розподіл ПЗ був запропонований J. McNeal (1995). Доплерографічному дослідженню підлягали артерії і вени парауретрального судинного сплетіння (центральна зона), міжзалозисті судини (транзиторна зона), капсулярні судини, які опосередковано відображають характер кровотоку в периферичній зоні залози. Досліджувався хід, діаметр, рівномірність просвітів судин, щільність судинного малюнка в різних зонах органа, симетричність кровотоку в парних відділах ПЗ. Вимірювалися швидкісні показники артеріального і венозного кровотоку, індекси резистентності, аналізувався тип кривої спектрального розкладання доплеровського зрушення частот. Кількісно оцінювали: пікову швидкість кровотоку (Vps), індекс резистентності (IR), діаметр судини (d), середню швидкість кровотоку (Vm(см3/с)), об'ємну швидкість кровотоку (Vvol), індекс питомого кровотоку (ІD). Пікова, або максимальна систолічна швидкість характеризувала найбільшу швидкість кровотоку у фазу систоли. Індекс резистентності, або індекс Пурсело, залежав від опору стінок судини потокові крові, що протікає в ньому. Індекс питомого кровотоку визначали як відношення об'ємної швидкості кровотоку до об'єму ПЗ за одиницю часу.

Для встановлення нормальних значень кровопостачання ПЗ були проведені дослідження в контрольній групі із 54 чоловік, які не пред'являли скарг, не мали аномалій судинного русла ПЗ, у яких ехографічна сірошкальна картина була у нормі. Вік пацієнтів контрольної групи знаходився в межах 19–45 років. Підбір цих пацієнтів проводився таким чином, щоб виключити супутню патологію, здатну впливати на стандартизацію результатів дослідження, а саме: гіпертонічну хворобу, реноваскулярну гіпертензію, хвороби системи кровотворення, системні васкуліти, ендокринні порушення.

Loading...

 
 

Цікаве