WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Конституювання і розвиток теорії модернізації в соціологічному дискурсі (автореферат) - Реферат

Конституювання і розвиток теорії модернізації в соціологічному дискурсі (автореферат) - Реферат

Тому єдиною перешкодою взаємного повороту фрагментів кістки в таких випадках лишається безпосередньо сам корпус фіксатора (за умови його щільного зчеплення з кортикальним шаром пошкодженої кістки).

За допомогою серії математичних виразів прораховано гранично допустимі навантаження для конструкцій округлої форми та різних типорозмірів.

За основу оцінки результатів лікування наслідків переломів довгих кісток прийняли наявність і характер скарг хворого, клінічні та рентгенологічні дані, ступінь відновлення працездатності хворих.

Вивчення віддалених результатів лікування проводилось згідно стандартів оцінки якості лікування пошкоджень та захворювань органів руху та опори, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30.03.94 № 44.

У третьому розділі наведено результати бімеханічної оцінки стабільності фіксації уламків при БІМПО без розсвердлювання кістково-мозкового каналу за допомогою БІМПФ-ф при різних типах діафізарних переломів великогомілкової кістки.

Біомеханічне обгрунтування стабільності інтрамедулярного остеосинтезу є важливим та необхідним компонентом в комплексі досліджень щодо можливості застосування конструкцій та технічних фіксуючих систем при лікуванні того чи іншого виду переломів (поперечний, косий, гвинтоподібний, осколковий, подвійний і ін.) певного рівня локалізації.

Висновок про біомеханічну придатність та якість фіксатора можна зробити на підставі комплексного, багатопараметричного підходу, який повинен включати в себе оцінку властивостей фіксатора, чи цілої фіксуючої системи створювати необхідний опір усьому комплексу простих (ростягнення, стискування, зсув, кручення, згин), а також – складних навантажень, зручність та малотравматичність проведення оперативного втручання по встановленню та вилученню фіксатора з пошкодженої кінцівки, впливу на перебіг процесу регенерації кісткової тканини.

Біомеханічна оцінка стабільності фіксації уламків при БІМПО без додаткового розсвердлювання кістково-мозкового каналу при діафізарних переломах препарати великогомілкових кісток вивчена на 3 групах препаратів по 9 в кожній.

З кожною групою препаратів проведено дослідження щодо оцінки їх деформції при згині в 4-х напрямках: дорсо-вентральному, вентро-дорсальному, медіа-латеральному та латеро-медіальному. Отримані результати оброблені статистично за методикою статистичної обробки за малими вибірками.

На основі отриманих даних побудовані графіки (рис.1).

Аналіз графіків свідчить, що найменших прогинів зазнають препарати цілих великогомілкових кісток. Дещо більших значень прогини досягають у препаратів, синтезованих БІМПФ-8. Найбільші деформації виникають у препаратів синтезованих КМПФ-3.

Поясненням цього факту може бути, на нашу думку, та обставина, що при застосуванні КМПФ-3 кістково-мозкова порожнина зазнає попереднього розсвердлювання. Це послаблює кістку за рахунок зміни анатомічної конфігурації каналу, зменшення товщини компактного шару, внаслідок чого і виникають прогини більшої величини порівняно із препаратими, синтезованими БІМПФ-8. У вентро-дорсальному, медіа-латеральному та латеро-медіальному напрямках величини прогинів препаратів, синтезованих БІМПФ-8 отримано в 1,75-1,95 разів менше, ніж у препаратів, синтезованих КМПФ-3.

Рис. 1. Прогини препаратів великогомілкових кісток, синтезованих БІМПФ-8 при діафізарних переломах: а) дорсо-вентральна; б) вентро-дорсальна; в) медіа-латеральна; г) латеро-медіальна площини.

1-препарати цілих кісток; 2-препарати, синтезовані БІМПФ-8; 3-препарати, синтезовані КМПФ-3.

У дорсо-вентральній площині прогин препаратів, синтезованих БІМПФ-8 і КМПФ-3 до рівня навантажень М=8Нм майже одинаковий, проте – при згинаючих моментах вище М=8Нм – прогин, який зазнають препарати, синтезовані БІМПФ-8 є значно вищим, ніж у препаратів, синтезованих КМПФ-3.

У цьому випадку весь опір приймає на себе безпосередньо металевий корпус фіксатора, біомеханічна система "кістка – блокуючий гвинт – фіксатор" не працює за рахунок втрати контакту внутрішньої поверхні кістково-мозкової порожнини з корпусом конструкції. Оскільки діаметр КМПФ-3 більший, ніж у БІМПФ-8, це дозволяє йому створювати й більший опір згинаючим навантаженням, порівняно з БІМПФ-8.

У вентро-дорсальній площині найбільша величина прогину при М=12 Нм була значно менша, ніж при згині в усіх інших напрямах. Крім того, величини прогину у медіа-латеральній, латеро-медіальній та вентро-дорсальній площинах виявилися практично одинаковими.Все це свідчить про досить велику складність біомеханічної взаємодії в біотехнічній системі "кістка – блокуючий гвинт – фіксатор", яка потребує свого подальшого вивчення та поглиблення.

Біомеханічної оцінка стабільності фіксації уламків при інтрамедулярному остеосинтезі подвійних переломів великогомілкової кістки за допомогою БІМПФ-8 при згині вивчена на трьох групах препаратів свіжих великогомілкових кісток по 9 препаратів в кожній.

З кожною групою препаратів проведено дослідження щодо оцінки їх деформаціъ при згині в 4-х напрямках: дорсо-вентральному, вентро-дорсальному, медіа-латеральному та латеро-медіальному. Результати вимірювань, як і у випадку одинарного перелому, оброблено статистично за методикою статистичної обробки за малими вибірками.

Аналіз отриманих даних дозволяють провести порівняльний аналіз стабільності фіксації подвійних та одинарних переломів великогомілкових кісток за допомогою БІМПФ-8, порівнюючи величину виникаючих прогинів у вентро-дорсальному, дорсо-вентральному, медіа-латеральному та латеро-медіальному напрямах із своєрідними умовним еталоном – препартами цілих непошкоджених великогомілкових кісток (рис.2).

Рис.2.Прогини препаратів великогомілкових кісток, синтезованих БІМПФ-8 при подвійних діафізарних переломах: а) дорсо-вентральна; б) вентро-дорсальна; в) медіа-латеральна; г) латеро-медіальна площини.

1-препарати цілих кісток; 2-препарати, синтезовані БІМПФ-8 при одинарному переломі; 3-препарати, синтезовані БІМПФ-8 при подвійному переломі.

З графіків на рис.2. випливає, що найменших прогинів зазнають препарти цілих непошкоджених великогомілкових кісток (крива 1), дещо їм поступаються препарати, синтезовані БІМПФ-8 у разі одинарних поперечних переломів нижньої третини діафіза (крива 2). Проте – деформації зразків, синтезованих БІМПФ-8 у випадках подвійних переломів верхньої та нижньої третин діафізу виявились набагато вищими (в 2,75 6,8 разів), в залежності від напрямку прогину.

Це свідчить про те, що при остеосинтезі подвійних переломів за допомогою БІМПФ-8 на етапі формування первинної мозолі необхідна додаткова імобілізація пошкодженого сегмету протягом 4–5 тижнів, навантаження в цей період є дуже небажаними.

В усіх напрямах згину, крім латеро-медіального, розбіжності між величинами прогинів при подвійному та одинарному переломах були досить суттєвими та відрізнялися одне від одного в 6-6,8 разів. Лише у латеро-медіальному напрямі вони становили 2,75 рази, що пояснюється, перш за все, анатомічними особливостями будови кістки.

Біомеханічна оцінка стабільності фіксації уламків при БІМПО за допомогою БІМПФ-8 при кручені вивчена методом математичного моделювання. Одним з найважливіших параметрів, який характеризує придатність фіксуючої конструкції для стабільного остеосинтезу є її властивість створювати достатньо високий опір деформаціям кручення.

При поперечних переломах діафіза, нижньої або верхньої його частини, відламки кістки можуть вільно повертатися одне відносно другого. Такий випадок переломів створює можливість взаємних поворотів фрагментів довгих кісток набагато вищу, порівняно з косими, або гвинтоподібними переломами.

Таким чином, єдиною перешкодою взаємного повороту фрагментів кістки в таких випадках лишається безпосередньо сам корпус фіксатора (за умови його щільного зчеплення з кортикальним шаром пошкодженої кістки).

За допомогою серії математичних виразів визначили кут повороту фіксатора круглого перерізу, полярний момент інерції .

Для визначення величин кута закручування φ, який лінійно змінюється вздовж осі фіксатора, необхідно враховувати значення Ір – полярного моменту інерції, який залежить від діаметра корпуса та для різних типорозмірів конструкцій буде мати своє певне значення.

Для кожної групи типорозмірів можна побудувати графік залежності φ = ƒ(ℓ) (рис. 3).

Характерний вид сімейства ламаних на рис.43 відображає ту обставину, що діаметр фіксатора змінюється по довжині.

Максимальний момент кручення Мкр max,який може витримати конструкція, може бути визначений за умови міцності при кручені, де: τ max – максимальні дотичні напруження, які виникають в матеріалі кострукції, а [τ] – допустимі значення дотичних напружень.

Loading...

 
 

Цікаве