WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Конституювання і розвиток теорії модернізації в соціологічному дискурсі (автореферат) - Реферат

Конституювання і розвиток теорії модернізації в соціологічному дискурсі (автореферат) - Реферат

Отримано результати рентгенологічної динаміки репаративної регенерації кісткової тканини у хворих з діафізарними переломами великогомілкової кістки та їх наслідками при застосуванні малоінвазивних методик БІМПО без розсвердлювання кістково-мозкового каналу.

Практичне значення одержаних результатів. В роботі показано застосування розроблених малоінвазивних методик БІМПО із використанням нових металополімерних конструкцій в лікуванні діафізарних переломів великогомілкової кістки та їх наслідках. Дані методики дозволили зменшити терміни непрацездатності та кількість післяопераційних ускладнень.

Запропонована методика відновного лікування в післяопераційному періоді дає змогу одночасно проводити функціональне відновлення пошкодженої кінцівки поряд з періодом консолідації відламків.

Результати дослідження впроваджені в клінічну практику ортопедичного відділення Чернівецької обласної клінічної лікарні, травматологічних відділень районних лікарень, лікарні швидкої медичної допомоги м.Чернівці та міської лікарні №3 м.Дніпропетровська.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є працею здобувача, яка виявилась у :

1. Розробці металополімерних конструкцій і набору інструментів для малоінвазивних методик БІМПО;

2. Розробці способів малотравматичних оперативних втручань із застосуванням БІМПФ-8, КМПФ-3М для лікування діафізарних переломів великогомілкової кістки та їх наслідків;

3. Вивченні біомеханічних властивостей системи "кістка – блокуючий гвинт – фіксатор" при застосуванні нових металополімерних конструкцій.

4. Вивченні віддалених результатів лікування діафізарних переломів великогомілкової кістки та їх наслідків із застосуванням малоінвазивних методик БІМПО;

5. Безпосередній участі у впровадженні отриманих результатів дослідження в практику лікувальних закладів охорони здоров'я.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях "Малоінвазивна хірургія без кордонів" (Тернопіль, 2001р.); "Ендокринний остеопороз: клініка, діагностика, профілактика та лікування" (Чернівці, 2002 р.); "Малоинвазивные и эндоскопические технологии в травматологии и ортопедии" (Ялта, 2002р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю приуроченій 25-річчю кафедри травматології і вертебрології Харківської медичної академії післядипломної освіти (Харків, 2003р.); 1-му Міжнародному Радіоелектронному Форумі "Прикладная радиоэлектроника. Состояние и перспективы развития" (Харків, 2002р.); Українсько–Шведському науковому симпозіому "Актуальні питання надання медичної допомоги" (Чернівці, 2003р.); 83-й і 84-й підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу Буковинської державної медичної академії (2002-2003рр.); засіданні наукового товариства травматологів-ортопедів Чернівецької області (2002р.); на спільному засіданні наукової комісії, кафедри травматології, ортопедії та нейрохірургії, обласного наукового товариства ортопедів-травматологів (20 травня 2003р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових робіт (7 – у співавторстві), в тому числі 6 – в журналах, 2 – у збірнику наукових праць. Отримано 3 деклараційні патенти України на винахід (один індивідуальний).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, 6 розділів, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків і практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Повний обсяг дисертації становить 157 сторінок машинописного тексту. Вона ілюстрована 16 рисунками і 14 таблицями. Список літератури включає 203 джерела, з них 102 – вітчизняні і автори держав СНД, 101 – іноземних авторів.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та задачі дисертації, окреслено сукупність наукових результатів, що виносяться на захист, наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів, особистий внесок автора, а також наведено відомості щодо апробації результатів дисертації та кількості публікацій.

У першому розділі наведено сучасні концепції лікування хворих з діафізарними переломами кісток гомілки та їх наслідками. Аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури та проведений патентний пошук засвідчив, що, незважаючи на певні успіхи та досягнення сучасної травматології, до теперішнього часу залишаються маловивченими питання щодо застосування біомеханічно обгрунтованих способів малоінвазивних методик інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу при різних типах переломів кісток гомілки та їх наслідків.

За останні роки блокуючий інтрамедулярний металоостеосинтез без розсвердлювання кістково-мозкового каналу став одним з найбільш популярних методів лікування переломів великогомілкової кістки та їх наслідків. Він не тільки не поступається методам черезкісткового остеосинтезу, але й за багатьма критеріями має суттєві переваги. Однак в Україні та інших країнах СНД його стримує відсутність дорогої рентгентелевізійної апаратури, обладнання та інструментів, без яких застосування блокуючого остеосинтезу, особливо блокування фіксатора з дистальним відламком, є практично неможливим.

В зв'язку з цим виникла потреба у створенні простих у виконанні, високоефективних і надійних в роботі конструкцій та інструментів для малоінвазивних методик блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу вітчизняного виробництва та розробці методик його застосування.

У другому розділі наведено результати спостереження за 73 хворими з діафізарними переломами кісток гомілки та їх наслідками. Всіх пацієнтів розділено на дві клінічні групи спостереження.

Першу клінічну групу склали 52 (71,23%) хворих із свіжими переломами, яким виконано 53 (70,67%) оперативних втручань.

Другу – 21 (28,77%) пацієнт із застарілими і незрощеними переломами, несправжніми суглобами, яким виконано 22 (29,33%) оперативних втручань. В цій групі переважали хворі з незрощеними переломами – 9 (12,33%).

Дослідження проводилися за наступними методами: статистичний аналіз історій хвороби, експериментальне моделювання деформацій, математичне моделювання деформацій, клінічні спостереження, рентгенографія.

Експериментальні дослідження проведено на 27 препаратах свіжих великогомілкових кісток, вилучених при аутопсії у померлих раптовою смертю, віком від 45 до 60 років, внаслідок нещасних випадків.

Для проведення біомеханічної оцінки стабільності БІМПО без розсвердлювання при діафізарних переломах великогомілкової кістки за допомогою БІМПФ-8 при згині препарати великогомілкових кісток було поділено на три групи по 9 препаратів в кожній: перша група – цілі кістки; друга група – препарати, синтезовані після поперечної остеотомії нижньої третини, за допомогою БІМПФ-8; третя група – препарати, синтезовані після поперечної остеотомії нижньої третини КМПФ-3. Для проведення біомеханічної оцінки стабільності інтрамедулярного остеосинтезу подвійних переломів великогомілкової кістки за допомогою БІМПФ-8 при згині препарати великогомілкових кісток також поділено на три групи: перша група – цілі кістки; друга група – препарати, синтезовані після поперечної остеотомії нижньої третини діафіза за допомогою БІМПФ-8(динамічний варіант); третя група – препарати, синтезовані після поперечної остеотомії верхньої та нижньої третини діафіза за допомогою БІМПФ-8(статичний варіант).

Біомеханічні вимірювання проведено в лабораторії опору матеріалів Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича за модифікованою неруйнуючою методикою О.Lindahl

При дослідженні різних варіантів системи "кістка – блокуючий гвинт – фіксатор" в якості фіксаторів використовували розроблені на кафедрі травматології, ортопедії та нейрохірургії Буковинської державної медичної академії металополімерні конструкції змінного діаметра для БІМПО без розсвердлювання кістково-мозкового каналу. Остеосинтез препаратів великогомілкових кісток за допомогою БІМПФ-8, після поперечної остеотомії, здійснювали за розробленим нами способом закритого БІМПО .

Величина прогину препаратів вимірювалася з точністю до 0,01мм за допомогою індикаторів годинникового типу. Крім вертикального індикатора, який безпосередньо вимірював прогин у досліджуваній площині, за допомогою додаткового індикатора реєструвався також прогин у горизонтальній площині.

Після проведених вимірювань та розрахунків, за даними складених таблиць будували графіки.

Метод математичного моделювання застосовувався для визначення опору деформаціям скручування.

При поперечних переломах діафіза, нижньої або верхньої його частини, багатоосколкових переломах, відламки кістки можуть вільно повертатися одне відносно другого. Такий випадок переломів створює можливість взаємних поворотів фрагментів довгих кісток набагато вищу, порівняно з косими, або гвинтоподібними переломами.

Loading...

 
 

Цікаве