WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Діагностика та комбіноване лікування хворих на ехінококоз пе-чінки та легень (автореферат) - Реферат

Діагностика та комбіноване лікування хворих на ехінококоз пе-чінки та легень (автореферат) - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. При виявленні сонографічних ознак жирового гепатозу у пацієнтів треба визначати рівень ТГ. Низький їх вміст вказує на необхідність пошуку маркерів ХВГ. При виявленні позапечінкових проявів у пацієнтів, що надуживають алкоголем, визначення маркерів вірусних гепатитів обов'язкове. При наявності у хворих на ХВГ гіпоХС є велика ймовірність віремії. Первинна діагностика НГЛ має доповнюватися визначенням аntiHCV і RNA HCV. Зростання коефіцієнту насиченості холестеролом ЛВГ можна використати для моніторування ступеня ризику розвитку злоякісної проліферації у хворих на ХВГ.

Основні результати дисертаційної роботи використовуються у практиці терапевтичної клініки центрального військового клінічного госпіталю 1120 ЗахОК та гематологічного відділення 5МКЛ (Львів); у навчальному процесі на кафедрі біохімії, патологічної фізіології ЛНМУ ім. Данила Галицького та в інституті патології крові та трансфузійної медицини АМН України, що підтверджено актами впроваджень.

Особистий внесок здобувача. У дисертації подаються результати самостійних досліджень, проведених автором: аналіз архівних матеріалів, комплексне обстеження хворих, основні біохімічні дослідження; аналіз, систематизація та статистична обробка отриманих даних, написання рукопису дисертації, підготовка до друку наукових публікацій. Автор особисто обґрунтував доцільність вивчення рівня ХС, ТГ, ХС-ЛВГ та коефіцієнту насиченості холестеролом ЛВГ як біохімічні критерії оцінки стану пацієнтів з ХВГ, розробив алгоритм для оцінки перебігу гепатитів з позапечінковими проявами на підставі аналізу ліпідів крові у пацієнтів з хронічною HBV і HCV інфекцією.

Апробація роботи. Апробація дисертації проведена на спільному засіданні кафедри факультетської терапії та кафедри інфекційних хвороб ЛНМУ ім. Данила Галицького 21 жовтня 2004, протокол № 7. Основні положення дисертації викладені на першому конгресі Європейської асоціації внутрішньої медицини (Амстердам, 1997), на XIV з'їзді терапевтів України (Київ, 1998), Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1999), VIII конгресі Світової федерації Українських лікарських товариств (Львів-Трускавець, 2000), на міжнародному симпозіумі „Вирусные гепатиты с парентеральным механизмом передачи возбудителей и их исходы" (Київ, 2001), на VIII українському біохімічному з'їзді (Чернівці, 2002), на науковій конференції Львівського обласного товариства терапевтів і кафедри факультетської терапії „Гіпохолестеролемія: значення в нормі та патології"(Львів, 2002), на всеукраїнських науково-практичних конференціях з міжнародною участю „Сучасні аспекти діагностики та лікування захворювань внутрішній органів" (Вінниця, 2003 та 2004), на XV з'їзді терапевтів України (Київ, 2004).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 19робіт, 9 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з них 2 – самостійних), 9 тез, один інформаційний лист.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису методів досліджень, 5 розділів з аналізом отриманих результатів досліджень, обговорення результатів досліджень та висновків, а також списку використаних джерел із 396 найменувань. Основний текст займає 148 сторінок. Дисертація ілюстрована 35 таблицями та 20 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Проведено повне клінічне обстеження 202 хворих, які лікувалися на клінічних базах кафедри факультетської терапії та гематологічному відділенні 5 МКЛ. Діагноз встановлювався на основі класифікації хронічних гепатитів, прийнятій на міжнародному конгресі гастроентерологів (1994 р., м. Лос-Анжелес, США). Для встановлення вірусної етіології гепатитів усі хворі були тестовані на наявність HBsAg, HBeAg, antiHBc і antiHCV.

Маркери вірусного гепатиту В (HBsAg, HBeAg, antiHBc, antiHBe) визначалися методом ІФА за допомогою діагностичних систем Roche Diagnostic System та НВО "Диагностические системы" (Россия, Нижний Новгород) на базі лабораторії Львівського обласного діагностичного центру.

Маркери вірусного гепатиту С – antiHCV визначалися методом ІФА та імуноблоту за допомогою тест-систем ORTO-test system HCV 3.0 у лабораторії Львівського обласного діагностичного центру та „Вектор-Бест" (Росія) у вірусологічній лабораторії інфекційної клінічної лікарні м. Львова. Тест-системи для виявлення антитіл до HCV включали рекомбінантний HCV Ag у першому випадку і рекомбінантні антигени HCV – структурні вірусні білки та фрагменти неструктурних білків у другому (cor 22, NS3, NS4, NS5).

Якісне визначення RNA HCV в сироватці крові проводилося методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) із використанням ПЛР-тест-системи "АмпліСенс HCV-240/BKO-440" (Росія) та тест-системи для визначення RNA вірусу гепатиту С "Медбіосервіс" (м. Київ). Дослідження проведені у лабораторії кафедри інфекційних хвороб ЛНМУ імені Данила Галицького.

Основні функції печінки та її ушкодження визначали за рівнем білірубіну, загального білка, альбуміну, фібриногену, глюкози, сечовини, креатиніну, синдромів цитолізу та холестазу. Активність ХВГ, що була помірно виражена, визначали за даними ACT і ALT. У пацієнтів ці показники визначалися на автоматичному аналізаторі ABBOTT Bichromatic Analyzer (США) відповідними тест системами.

Для визначення метаболізму ліпідів у 138 хворих ми визначали ХС та ТГ на автоаналізаторі ABBOTT Bichromatic Analyzer (США), у 64 хворих і 25 практично здорових визначення стану ліпідного обміну проводилося за розширеною програмою. Вона включала визначення ХС та ТГ ензиматичними методами, ХС-ЛВГ за Lopes-Virella M.F. et.al., (1997). ХС-ЛНГ та ХС-ЛДНГ обраховували за формулою T.W. Fridewald et al., (1972). Сумарну фракцію ЛДНГ та ЛНГ (β-ліпопротеїни – β-ЛП) виявляли у сироватці крові турбодиметричним методом за М. Burstein et al. (1970) у модифікації А. Н. Клімова і співавт. (1974).

Ліпопротеїни трьох класів розділяли методом електрофорезу в гелі агарози на пластинах "CORMEY GEL LIPO+Lp(α)100". Після електрофорезу у вероналовому буфері на апараті "Paragon Lipo Kit" фірми Becman, висушування та фарбування пластинок суданом чорним фракції ліпопротеїнів візуалізувалися у вигляді темних смужок, інтенсивність яких вимірювали на денситометрі у відсотках.

На підставі абсолютного вмісту β-ЛП у мг/дл, та відсотків ЛВГ, ЛНГ і ЛДНГ вираховували кількість кожного класу ліпопротеїнів.

Для оцінки швидкості перетворення ЛДНГ у ЛНГ ми використали питому вагу ХС-ЛДНГ у загальному ХС (Титов В.Н. и соавт. 1976), співвідношення ЛДНГ/ЛНГ, ЛВГ/ЛДНГ, ХС-ЛДНГ/ХС-ЛНГ та ХС-ЛДНГ/ЛДНГ.

Блокаду apoB-R діагностували за збільшенням ХС-ЛНГ і ЛНГ, зменшенням насиченості холестеролом ЛНГ (ХС-ЛНГ/ЛНГ). Про активований apoB-R шлях поступлення ЛНГ у клітини судили за зменшенням загального ХС, ХС-ЛНГ, ЛНГ і нормальним (як у здорових) коефіцієнтом насиченості холестеролом ЛНГ.

Модифіковані ЛНГ оцінювали за коефіцієнтом ЛНГ/ЛВГ (Климов А. Н., Никульчева Н.Г., 1999).

Усіх хворих було розділено на групи. Перша група включала 30 хворих на хронічний HBV-гепатит, друга – 44 хворих на HCV-гепатит. Контрольною групою для них були 30 хворих на алкогольну хворобу печінки (АХП). У четверту групу увійшли 12 осіб з ХВГ-В, у п'яту – 22 особи з ХВГ-С, які зловживали алкоголем. Пацієнти цих груп суттєво не відрізнялися за віком, серед них переважали чоловіки. Тривалість хвороби окреслено межею 4–10 років. У пацієнтів, які надуживали алкоголь, були істотно вищі показники холестазу, ніж у першій і другій групах.

У пацієнтів шостої групи (22 хворих на хронічний HBV-гепатит), та сьомої – (22 хворих на хронічний HCV-гепатит) вивчали метаболізм ліпідів за розширеною програмою.

Пацієнти з НГЛ, діагноз яких підтверджувався загальноприйнятими у гематології методами, склали восьму групу (20 осіб). Їх розділено на дві підгрупи: неінфіковані на HCV (14 осіб) та інфіковані HCV – 6 осіб.

Ще одна контрольна група складалася з 25 практично здорових осіб – донорів крові у віці 18 – 23 роки.

Для аналізу відхилень у метаболізмі ХС при віремії ми скористалися сироваткою крові хворих на ХВГ з позитивною ПЛР, обстежених у лабораторії кафедри інфекційних хвороб ЛНМУ. Всього вивчено показники метаболізму в 99 зразках сироватки, з них у 33 з HBV-гепатитом (контрольна підгрупа), у 4-х зразках з позитивною DNA HBV; у 26 зразках з HCV-гепатитом і у 36 з позитивною RNA HCV.

Результати дослідження опрацьовано за критерієм Стьюдента та коефіцієнтом Pirson'a з використанням електронних таблиць методом статистичного аналізу за допомогою програми STATISTIKA (Stat Soft Inc, США) на ПК Pentium II.

Loading...

 
 

Цікаве