WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Променева діагностика змін легень та серця у дітей та підлітків, хворих на системний червоний вовчак (автореферат) - Реферат

Променева діагностика змін легень та серця у дітей та підлітків, хворих на системний червоний вовчак (автореферат) - Реферат

Докладне клінічне обстеження пацієнтів проводили при штучному освітленні за загальноприйнятою методикою з використанням стандартного стоматологічного інструментарію. Результати дослідження, що включають: врахування загального стану здоров'я, дані анамнезу, стоматологічного статусу, клінічної оцінки реставрації заносили в запропоновані нами карти обстеження. При дослідженні стоматологічного статусу пацієнтів враховували індекс гігієни порожнини рота за Федоровим-Володкіною, КПІ, ЄОД. Клінічну оцінку реставрацій проводили за критеріями USPHS (Ryge), що являють собою шкалу оцінок, розроблену для клінічної характеристики чи стану реставрацій як на передніх, так і на бічних зубах. Дана шкала відноситься до послідовного типу - для кожного критерію формулюються певні оцінки, котрі дають можливість вибирати між аспектами і властивостями, визнаними клінічно значимими. Оцінку реставрацій проводили за сімома критеріями: анатомічна форма, крайова адаптація, шорсткість поверхні, крайове забарвлення, колірна відповідність, дискомфорт (чутливість), вторинний карієс. Огляд пацієнтів здійснювали через 6, 18, місяців за зазначеними вище критеріями. Клінічну оцінку всім реставраціям давали за допомогою стоматологічного дзеркала і зонда при денному і штучному освітленні. Кожен критерій оцінювали від А до С або D, залежно від стану пломби за даним критерієм.

Статистичну обробку матеріалів здійснено на комп'ютерах IBM PC. Цифровий матеріал виражали в умовних одиницях. Вірогідність розбіжностей визначалася за критерієм Стьюдента.

Результати дослідження і їх обговорення. Проведені нами експериментальні дослідження дозволили установити деякі закономірності динаміки морфологічних змін пульпи в процесі підготовки каріозної порожнини і після відновлення її світлотвердіючими матеріалами.

В експерименті, при порівнянні гістологічної картини пульпи інтактних зубів до і після препарування порожнини виявлені нейросудиннотканинні зміни пульпи. Вони виявляються в ранній термін спостереження і наростають на 7-у добу. Для них характерно вакуолізація цитоплазми одонтобластів, зниження у них і в клітинах субодонтобластичого шару вмісту РНК. У пухкій сполучній тканині пульпи відзначалося набрякання структур міжклітинної речовини, поява порожнин. Особливо яскраво простежувалася судинна реакція: на 1-3 добу спостереження виявлене підвищене кровонаповнення судин мікроциркуляторного русла, особливо посткапілярних венул, а на 7-у добу відмічалося їхнє різке розширення і ділянки набряку периваскулярної сполучної тканини. На 15 добу мала місце нормалізація процесів у судинному руслі пульпи. Такі зміни не носять специфічний характер і узгоджуються з результатами досліджень, відбитими в літературі.

При використанні різних методів імпрегнації солями срібла в нервовому апараті пульпи розрізняли три групи нервових волокон: одні з них своїм зовнішнім виглядом не відрізнялися від нормальних, інші виявляли ознаки подразнення. Для них досить характерною є дисхромія, що, як відомо, відноситься до початкових ознак подразнення. Водночас з порушенням імпрегнаційних властивостей спостерігали нерівномірне стовщення осьових циліндрів і виділення аргірофільних крапельок. Нерідко до дисхромії і нерівномірного стовщення приєднувалася вакуолізація нервових волокон. Останні перебувають у гіпо-, нормо- чи гіперактивному стані. Такий феномен пояснює закономірне виявлення нервових структур, залучених різною мірою до реактивних процесів.

Виявлена в наших дослідженнях нейрогістологічна картина інтактних зубів до і після препарування визначила фон для подальшого тонкого диференціювання особливостей реактивності пульпи і дозволила оцінити вплив різних подразників на пульпу.

Порівняльний аналіз реакції структур пульпи, її судин і нервового апарату при дії 37% геля ортофосфорної кислоти дозволив у всіх досліджуваних випадках установити реактивні зміни з явищами функціонального напруження в структурах пульпи. Установлено, що провідну роль у структурно-функціональних реакціях пульпи відіграє реактивна здатність клітин до мікроциркуляторної реактивності перебудови в судинах, а також в одонтобластах і нервових елементах.

З першої по сьому добу спостерігали приріст у I групі поряд з реактивними змінами з'являлися дистрофічні і деструктивні процеси в клітинах одонто- і субодонтобластичого шарів. Реактивні зміни корелювали з кількісними показниками і відбивали динаміку зниження питомого об'єму клітин і зменшення щільності їхнього розподілу в шарах. При цьому товщина клітинного шару пульпи і питомого об'єму клітинних елементів (у порівнянні з контролем) знижувалася в 2,3 і 2,0 рази. Тенденція відбудовних процесів полягала в проліферації клітин, збільшенні їхньої кількості і характерному формуванні структур у пульпі.

Виявлена судинна реакція в пульпі мала також односпрямований характер. Протягом першої доби дослідження визначалися повнокровні капіляри в одонто- і субодонтобластичному шарах. Їхня кількість збільшувалася на 7 добу, коли відзначалася виражена гіперемія посткапілярних венул. У центральному шарі пульпи мали місце різко розширені судини з крайовим стоянням еритроцитів і лейкоцитів. Завдяки реактивності макрофагів і фібробластів у цих вогнищах відмічалося повне відновлення тканинних елементів на 15-30 добу спостереження. Однак у центральному шарі пульпи після впливу 37% гелю ортофосфорної кислоти в експозиції 15 секунд спостерігалися окремі ділянки ущільнення сполучної тканини за рахунок товстих пучків колагенових волокон, навіть через 6 місяців спостереження.

У нервових провідниках пульпи в I експериментальній групі виявляли морфологічні ознаки функціонального подразнення. Зміни в нервових провідниках, як і в судинах, носили односпрямований характер. Динаміка характеризувалася збільшенням числа нервових елементів з реактивними змінами в часі. На 7 добу в нервових волокнах (як у мієлінових, так і безмієлінових) відмічалися нерівномірне набухання і явища дисхромії. В окремих нервових волокнах, особливо в мієлінових, виявлялися різного ступеня стовщення осьових циліндрів, напливи нейроплазми, гідропічне набухання окремих ділянок нервового волокна, а також наявність вакуолей різної величини. Центральне розташування одних вакуолей, ексцентричне інших свідчить не тільки про гідропічні порушення, але і про наявність явищ нормалізуючої дегідратації. Навіть через 3-6 місяців після впливу ще виявляються ознаки подразнення окремих нервових елементів, що свідчить прозатяжний характер відновлення пульпи.

У ІІ експериментальній групі проведене дослідження, де додатково після некроектомії у перші 3 хвилини наносили на дно універсальну адгезивну систему Gluma One Bond (Kulzer), тобто робили попереднє закриття дентинних трубочок. Наші дослідження показали, що за такого підходу до застосування адгезивних систем пульпа майже не ушкоджується. Гібридна зона, що утворилася у дентині дна порожнини, забезпечує надійний захист пульпи від проникнення мікроорганізмів і їхніх токсинів, що активуються в процесі маніпуляцій, пов'язаних з препаруванням зуба. Це положення підтверджується серією клінічних спостережень, де не виявлено жодного рецидиву карієсу; зберігаються анатомічна форма, крайове прилягання, колірна відповідність і зменшується відсоток післяопераційної чутливості. Запропонований у ході виконання дослідження спосіб забезпечує швидку нормалізацію морфологічного і функціонального стану пульпи, що безсумнівно підвищує ефективність лікування глибокого карієсу. Це узгоджується з виявленими морфологічними зрушеннями в структурах пульпи: динаміка змін в одонтобластах і субодонтобластичному шарі характеризувалася менш вираженими змінами в II експериментальній групі в порівнянні з I групою, де питомий об'єм клітин і щільність їхнього розподілу мали більш виразні показники. У нервовому апараті волокна (безмієлінові, мієлінові і їх терміналі) відрізнялися реактивними змінами. Питомий об'єм змінених на 7 добу нервових елементів II групи в порівнянні з I групою менший в 1,2 рази (р<0,05).

Таким чином, при використанні розробленого нами способу підготовки каріозної порожнини до пломбування (реставрації) при глибокому карієсі в експерименті виявлені реактивні зміни в структурах пульпи з ознаками функціонального напруження. Морфологічні ознаки реакції пульпи, її нервових елементів свідчать про високий ступінь реактивності пульпи і можливе збереження її життєздатності, підтвердженням чому є і те, що на 15 добу відмінність між показниками досліду і контролю була не достовірною (р>0,05).

Нами встановлено, що підвищення стійкості пульпи до токсичної дії травильного гелю може бути досягнуте в результаті використання лікувальних прокладок на основі гідроокису кальцію, причому найбільш ефективними будуть клінічні маніпуляції з урахуванням місця накладення лікувальних прокладок. Так, кількість нервових елементів на стадії подразнення була значно нижчою і на 7-му добу їх питомий об'єм склав (0,0400,004 : 0,2400,005), тобто збільшився в 1,6 рази. Точкове накладення лікувальної прокладки в проекції пульпи більш ефективне, тому на 30-у добу кількість реактивно змінених нервових елементів виражалася співвідношенням 1:1 у порівнянні з контролем. Нервові елементи реагували, в основному, однотипно: відзначалася дисхромія, осередкові набухання нервових провідників, підвищена аргірофілія чи аргірофобія; дисхромія ядер нейролемоцитів. Зміна нервових елементів - результат підвищеного функціонального напруження.

Loading...

 
 

Цікаве