WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Променева діагностика змін легень та серця у дітей та підлітків, хворих на системний червоний вовчак (автореферат) - Реферат

Променева діагностика змін легень та серця у дітей та підлітків, хворих на системний червоний вовчак (автореферат) - Реферат

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку літератури, який включає 183 джерел, з яких 103 іноземних авторів. Робота викладена на 146 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 10 таблицями, 50 малюнками (мікрофотографії, фотографії, графіки) і має один додаток. Основний текст дисертації викладено на 144 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Експериментальна частина роботи виконана на 15 безпородних клінічно здорових статевозрілих собаках 2-5-літнього віку, масою 8-12 кг. Препарування твердих тканин зуба проводили під внутрішньовенним наркозом. Порожнини типу глибокого карієсу формували на щічній поверхні зуба на 2-3 мм вище від його шийки. Препарування закінчували з появою рожевого відтінку дна порожнини. Товщина шару навколо пульпарного дентину над порожниною зуба в середньому складала 0,8 мм. Порожнини обробляли 2% розчином хлоргексидіну і висушували їх ватяними кульками. Усього досліджено 100 зубів, які були розбиті на 5 груп. Перша експериментальна група – морфофункціональні зміни дентину і пульпи при стандартній методиці тотального протравлювання 37% ортофосфорним гелем (45 зубів); друга група - морфофункціональні зміни дентину і пульпи при ранньому протравлюванні і адгезивному закритті дентинних трубочок (16 зубів); третя - морфофункціональні зміни дентину і пульпи при нанесенні на дно каріозної порожнини кальцієвмісної прокладки (14 зубів); четверта - морфофункціональні зміни дентину і пульпи при нанесенні на дно каріозної порожнини ізолюючої прокладки цінк-фосфатного цементу (15 зубів); п'ята морфофункціональні зміни дентину і пульпи інтактних зубів (10 зубів) у разі препарування твердих тканин зубів.

Після проведеного оперативного втручання на зубах собак через 1 добу, 7 діб, 15 діб, 1, 3, 6 місяців останні були піддані евтаназії за допомогою внутрішньовенного уведення летальної (1 г) дози тіопенталу натрію. Зуби випилювали єдиним блоком з прилеглою ділянкою альвеолярного відростка і розколювали для вилучення пульпи. Матеріал фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, зуби декальцінували в 10% розчині азотної кислоти.

Загальногістологічні методи дослідження використані для виявлення основних структурних елементів пульпи і її судин, що дозволило одержати загальне уявлення про стан досліджуваних структур і розкрити їхні морфофункціональні взаємозв'язки. Зрізи товщиною 5-7 мкм забарвлювали гематоксиліном та еозином і за ван Гізон(1971).

Нейрогістологічні методи дослідження застосовані для оцінки стану нервових елементів пульпи при дії факторів пошкодження, під впливом реставраційних матеріалів. Зрізи товщиною 30 мкм імпрегнували азотнокислим сріблом за Більшовським-Грос, Рассказовою, Кампосом (1971).

Гістохімічні методи дослідження були спрямовані на виявлення хімічних речовин, що відіграють важливу роль у метаболізмі клітин і міжклітинної речовини пульпи. Зрізи товщиною 5-7 мкм забарвлювали метиленовим зеленим і піронином за Браше для виявлення у пульпі РНК і ДНК (1971).

Вміст глікогену визначали шляхом фарбування зрізів (5-7) мкм реактивом Шиффа (фуксинсірниста кислота). Використовували метод Шифф-йодної кислоти (ШИК-реакція), фарбування карміном за Бестом (1971).

Розміри, площу структурних компонентів і клітинний склад пульпи визначали за допомогою бінокулярного мікроскопа МБС-9 (з окулярною сіткою і лінійкою при збільшеннях 8x7 залежно від розмірів препарату) і МБІ-1 з морфологічною сіткою С.В. Стефанова, вмонтованою в окуляр 10 при об'єктиві 90). На одному зрізі підрахували клітини в 5 полях зору для кожної структури з подальшим переобчисленням на 1 ммІ площі.

Характеристику морфологічних змін нервових елементів здійснювали відповідно до класифікації С.К. Лапіна, що передбачає три основних типи: а) функціональні легко зворотні зміни; б) дистрофічні, атрофічні і некротичні зміни; в) репаративні (відбудовні) процеси. Функціональні легко зворотні зміни нейрону включають ензиматичні гістохімічні порушення (підвищення чи зниження), гістологічні зміни нейрону (частковий хроматоліз, аргірофобія, підвищена аргірофобія), гідропічні зміни (набрякання тіла нейрону, перицелюлярний перинуклеарний набряк), варикозні зміни нервових волокон, претерміналей і терміналей, набрякання, гіпо- і гіперімпрегнація синаптичних бляшок. Для оцінки кількісних змін у нервових елементах проведене морфологічне дослідження методом лінійного інтегрування, здійснювали підрахунок змінених і незмінених нервових елементів пульпи. Визначали питомий об'єм незмінених і змінених нервових елементів.

Товщину клітинного шару вимірювали за допомогою окуляра-мікрометра МОВ-1-15x при об'єктиві 10x (ціна поділки 0,9 мкм).

Питомий об'єм клітин вимірювали точковим методом полів Глаголєва при окуляр 7x, об'єктив 90x.

Клінічно обстежено 130 осіб обох статей віком 20-62 років, у яких запломбовано 159 порожнин каріозного походження з діагнозом глибокий карієс.

Під час роботи зі світлотвердіючими матеріалами для збереження їх оптимальних пластичних властивостей у кабінеті підтримували температурний режим у межах 21-24 градусів. Після постановки діагнозу складали план майбутньої реставраційної роботи і визначали етапи її проведення. Гігієнічне очищення зубів, що підлягають реставрації, і поруч розташованих зубів проводилися пастами без фтору й олій в основному за допомогою нейлонових чашечок на малій чи середній швидкості обертання. Пасту, що залишилася на зубах, ретельно змивали водою. Визначали колір матеріалу за допомогою колірної шкали "Vita" . Ізоляцію зуба від слини здійснювали за допомогою ватяних валиків, а при відновленні ушкоджень у пришийковій ділянці поряд з ватяними валиками використовували ретракційні нитки. Препарування зубів і формування порожнин здійснювали таким чином: після попереднього знеболювання розкривали каріозну порожнину. Цей процес зводився до видалення нависаючих країв емалі, котрі не мали опори на дентин. Потім порожнини розширювали, вирівнювали краї емалі, висікали уражені фісури, закруглювали гострі кути. На етапі некроектомії остаточно видаляли з каріозної порожнини уражені тканини. При проведенні цього етапу використовували екскаватори. На етапі формування каріозної порожнини створювали сприятливі умови для надійної фіксації пломби. Закінчивши етапи препарування, порожнини промивали струменем води і здійснювали медикаментозну обробку порожнини 2% розчином хлоргексидіну.

При препаруванні порожнин I класу видаляли всі змінені в кольорі і розм'якшені тканини. Під час препарування порожнин III і IV класів цілком видаляли нависаючі краї емалі з вестибулярної поверхні, переважно прибирали поверхневий (безпризматичний) шар емалі. Препаруючи порожнини V класу, зовнішні краї формували закругленими. З метою контролю за якістю препарування порожнини застосовували карієс-індикатор (Ultradent), наносячи його на стінки і дно каріозної порожнини.

У I групі (59 осіб - 70 зубів з діагнозом глибокий карієс) для тотального протравлювання емалі і дентину використовували 37% гель ортофосфорної кислоти, котрий утримували в порожнині протягом 15 секунд. Гель змивали водою протягом 15 секунд, порожнину просушували упродовж 3 секунд. Універсальну адгезивну систему Gluma One Bond (Kulzer) наносили пензликом і полімеризували 20 секунд, повторюючи процедуру нанесення адгезивної системи і світлову полімеризацію двічі. Пломбування (реставрацію) проводили мікрогібридним композитом Charisma (Kulzer). У каріозну порожнину спочатку вносили опакер, а потім пасту - косими змінних напрямків шарами по 1-2 мм, за допомогою металевих інструментів для моделювання. Кожен шар полімеризували двічі через тканини зуба і безпосередньо на матеріал. Шліфування поверхні пломб (реставрацій) проводили фінішними борами з алмазним покриттям, дисками Sof-Lex і полірувальними пастами.

В II групі (36 осіб - 45 зубів) для розкриття каріозної порожнини і видалення каріозної емалі використовували твердосплавні, карбідвольфрамові й алмазні бори різних форм. У процесі препарування видаляли розм'якшені і змінені в кольорі ділянки емалі і дентину. Після некроектомії на дно і стінки порожнини наносили індикатори (детектори) карієсу. Формування порожнини здійснювали з урахуванням індикації дефектів. Після протравлювання дна порожнини ортофосфорним гелем її промивали водою, просушували і тієї ж миті наносили тонким шаром універсальну адгезивну систему Gluma One Bond (Kulzer). Утворена при цьому гібридна зона здатна забезпечувати надійний захист пульпи від проникнення до неї через дентинні канальці мікроорганізмів і токсичних продуктів метаболізму (аутолізу), що активуються в процесі проведення маніпуляцій, пов'язаних з подальшим формуванням порожнини. Пломбування (реставрацію) здійснювали мікрогібридним композитом Charisma.

У III групі (40 осіб - 44 зубів) каріозну порожнину підготовляли до пломбування (реставрації) аналогічно зубам, виділеним у I групу, лише з тією відмінністю, що зону проекції рогів пульпи покривали кальцієвмісною прокладкою Dycal і закривали універсальною світлотвердіючою прокладкою (Tekpro).

Loading...

 
 

Цікаве