WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Обгрунтування застосування еубіотиків у лікуванні гнійних ран (автореферат) - Реферат

Обгрунтування застосування еубіотиків у лікуванні гнійних ран (автореферат) - Реферат

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналітичної систематизації сучасного глобалістичного дискурсу, котрий склався в рамках постмодернової гуманітарної парадигми, визначити і проаналізувати сутнісні параметри, тенденції та перспективи глобалізаційних процесів.

Досягнення мети дослідження базується на реалізації наступних дослідницьких завдань:

  • визначити та критично осмислити напрямки та школи формування глобалістичних концепцій;

  • типологізувати та класифікувати теоретично-методологічні напрямки розвитку глобалізаційного дискурсу;

  • дослідити неоінституціональну методологію як форму постмодернового та постнекласичного дискурсу в аналізі соціокультурних феноменів;

  • розглянути можливість застосування неоінституціональної методології соціокультурного та історичного аналізу у дослідженні та осмисленні процесів глобальних змін;

  • окреслити можливість формулювання синтетичної теорії глобальних трансформацій на підставі постнекласичної неоінституціональної методології;

Об'єктом дослідження виступають соціокультурні геоісторичні форми та стадії глобалізації.

Предметом дослідження виступають раціональні інтеграційно-інституціональні структури, що виникають у результаті процесів глобалізації історичного світу.

Методи дослідження. Методологічним підгрунтям дослідження стало застосування концепції неоінституціонального аналізу. Поєднання традиційних для конвенціональної глобалістики концептуальних схем і новітніх поглядів на природу та динаміку соціальних організацій, що продукуються в рамках постнекласичної соціальної теорії та посттрадиційної парадигми теорії інститутів, дозволило сформулювати оригінальну концепцію глобального порядку.

Разом із цим, у дослідженні серед використаних загальнонаукових (синтез, структурно-функціональний, порівняльний) і спеціальних (світ-системний, системний) методів дослідження помітне місце займають історична ретроспекція і прогнозне моделювання глобальних інституціональних структур.

Наукова новизна полягає в тому, що в даному дослідженні вперше задля системного аналізу процесів глобалізації застосовується посттрадиційна неоінституціональна методологія. Використання зазначеної методології забезпечує принципово новий фокус аналізу концептуальних моделей глобалізації тих соціокультурних структур, що набувають власної інституціоналізації у згаданих процесах.

Основні наукові результати, котрі були одержані в процесі дослідження теми, полягають у наступному:

  • розкрито можливості для використання посттрадиційної неоінституціональної методології у дослідженнях глобальних соціокультурних змін, котрі відбуваються в процесі геоісторичної динаміки;

  • запропоновано оригінальну типологію та класифікацію глобалістичних концепцій задля більш глибокого та адекватного розуміння процесів глобальних соціокультурних змін. Одним з оригінальних авторських рішень є побудова дворівневої типології, що відображає вимір парадигм теорій глобалізації за предметом дослідження і виміри конкретних макротеоретичних моделей глобалізації;

  • представлено авторську позицію щодо розгляду "глобалізації" як геоісторичної інтеграції, що відбувається в соціальному та інституціональному просторі, завдяки "базовому інституту раціональності", котрий виступає одним з головних чинників формування макросоціальних інституціональних структур;

  • розроблено концепцію "синтетичної глобалізації", особливістю якої є відхід від історицистських наративів "теорій розвитку" та вихід у новий простір макросоціального аналізу. Запропонована модель структурно-інституціональних трансформацій відрізняється від відомих типових класичних концепцій-моделей глобалізаційних процесів;

  • запропоновано нову теоретичну концепцію глобалізації соціокультурного простору, результатом котрої є основна категорія "синтетична глобалізація". Концептуальна дистанція запропонованих понять і моделі глобалізації та існуючих теоретичних побудов полягає у більш детальному та змістовному форматі визначення. Підкреслюється багатовимірність феномена глобального та переважно формальне його визначення у існуючих дослідженнях.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає у дослідженні основних законів історичної та інституціональної динаміки макросоціальних структур у контексті глобалізаційних процесів. Реалізація у дослідженні запропонованої методології та теоретичного узагальнення дає змогу більш комплексно підійти до вивчення феномену глобалізації та тих субфеноменів, котрі виникають і кореняться на його підґрунті. Разом із цим результати дисертаційного дослідження розширюють соціально філософський вимір парадигми теорій глобалізації. Теоретичні розробки дисертації можуть залучатись до підготовки наукових праць, навчальних посібників, підручників та спецкурсів із питань глобалістичної теорії та макросоціальних інституціональних змін. Вони можуть використовуватись у прикладній галузі, у розробці концепції стратегії зовнішньополітичного розвитку та адаптації України до процесів глобальних трансформацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та висновки обговорювалися на кафедрі практичної і теоретичної філософії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Окремі матеріали пройшли дискусійне осмислення на аспірантському семінарі. Проміжні результати дисертаційного дослідження доповідалися на наукових конференціях і семінарах: "Світ-системна теорія і сучасні глобальні трансформації", (2000 р., м. Харків); „Глобалізація світу та вибір моделі розвитку сучасної України", (2002 р.; м. Харків); "Трансформація соціальних інститутів та інституціональної структури суспільства", (2003 р.; м. Київ); у зимовій сесії регіонального семінару "Порубіжжя Східно-Центральної Європи у контексті європейських досліджень" (2004 р.; м. Мінськ, Білорусь); на Літній школі "Закінчення холодної війни та сучасні проблеми безпеки" (2004 р.; м. Геленджик); у четвертому міжнародному науковому конгресі "Державне управління та місцеве самоврядування" (2004 р; м. Харків), на міжнародній конференції "Соціальні трансформації в Прикордонні – Білорусь, Україна, Молдова" (2004 р.; м. Мінськ); на міжнародному науковому семінарі "Міжнародна міграція та міжетнічні стосунки на Слобожанщині" (2004 р.; м. Харків).

Публікації. Результати роботи оприлюднено автором у 13 наукових статтях, 9 з яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Дві статті написано в співавторстві: в одній особистий вклад автора полягає в розробці оригінальної типології теорій, що складає 50% статті, в другій особистий вклад автора полягає в формулюванні ідеї феномену деконструкції національної держави, як форми соціокультурної інтеграції, що теж складає приблизно 50% статті.

Структура і обсяг дисертаційної роботи відповідає меті і сформульованим задачам та відображає їх послідовне вирішення. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел, який містить 233 найменування. Загальний обсяг роботи складає 183 сторінки, з них – 161 основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступіобґрунтовано актуальність теми дисертації, висвітлено ступінь опрацювання теми у зарубіжній та вітчизняній соціально-філософській літературі, сформульовано мету і основні задачі дослідження, визначено його теоретичні та методологічні основи, розкрито наукову новизну роботи, окреслено сферу науково-практичного застосування отриманих результатів, обґрунтовано структуру дисертації.

У першому розділі "Концептуально-методологічний вимір феномену глобалізації: парадигми та конкуруючі підходи" розглядається аспекти та сфери сучасної глобалізації світу, а також ті методологічні парадигми та концептуальні підходи що інтерпретують цей феномен. В нашому розгляді глобалізація постає синтетичним феноменом, котрий вивчається цілою мережею наукових установ та існує як певний універсалізований предмет дослідження. Предметно-феноменальна сторона даного об'єкту аналізу спотворює умови, в яких глобалізація може розглядатися як соціальний, економічний, культурний, політичний, інформаційний. "випадок" наукового дослідження. Саме для більш чіткого розмежування рис феномену пропонується дворівнева типологія, котра здатна розкрити сутність даної проблеми.

Loading...

 
 

Цікаве