WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Розробка складу та технології м’якої лікарської форми для лікування інфекційно-алергічних захворювань шкіри та раневого процесу (автореферат) - Реферат

Розробка складу та технології м’якої лікарської форми для лікування інфекційно-алергічних захворювань шкіри та раневого процесу (автореферат) - Реферат

Кількісна характеристика результатів корекції свідчить про те, що при параноїдному типі ремісії її ефективність вища (63,8%), ніж при апатико-абулічному (38,7%) та залежить від якості ремісії. При вираженій психопатологічній симптоматиці психокорекція малоефективна (25,0%) у хворих з обома типами ремісії, а при легкому та середньому ступені залишкових порушень ефект був набагато вищий (66,2%).

Загалом проведена система психокорекції сексуальної дезадаптації подружжя була найуспішнішою при первинній сексуально-еротичній формі: повна її корекція або значне поліпшення, достатнє для нормальних сексуальних контактів, були досягнуті у 66,7% подружніх пар. Дещо менш ефективною була корекція при вторинній комунікативній формі дезадаптації – 62,0% і ще менш результативною – при дезадаптації, зумовленій вторинною сексуальною дисфункцією у жінок – 51,2%. Найменшим був ефект психокорекції при конституціональній формі сексуальної дезадаптації – 28,6%, у решти подружніх пар з цією формою відзначалась лише часткова корекція або зовсім не вдавалося досягти успіху. Рецидиви дезадаптації упродовж 2 років катамнестичних спостережень також найчастіше виникали при цій формі – у 42,9% подружніх пар. При інших формах рецидиви наставали значно рідше – в середньому у 24,2% випадків – і були пов'язані переважно із загостренням основного захворювання жінок, рідше (при комунікативній формі дезадаптації) – з погіршенням міжособистісних стосунків подружжя.

Вивчення динаміки подружньої дезадаптації в контрольній групі, де психокорекція не проводилася, при рівних інших умовах, показало, що в жодному подружжі за період спостереження (2 роки) мимовільного відновлення гармонії у відносинах не було відзначено, а, навпаки, у 25,6% було виявлено підсилення проявів подружньої дезадаптації та у 18,6% пар зафіксовані розлучення.

Таким чином, спільний високий та стійкий ефект психокорекції сексуальної дезадаптації подружньої пари при параноїдній шизофренії у дружини склав 55,1%. З урахуванням тяжкості захворювання жінок такий результат дозволяє вважати пропоновану систему психокорекції достатньо ефективною для підвищення рівня подружньої адаптації та якості життя хворих як необхідної умови збереження компенсованого їх психічного стану та запобігання рецидивуванню захворювання.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове розв'язання наукової задачі порушення подружньої адаптації при параноїдній шизофренії в період ремісії. Задачу розв'язано з позицій системного підходу до дослідження порушень міжособистісної та сексуальної комунікації подружньої пари з метою розробки системи психокорекції.

2. Наявні у хворих на параноїдну шизофренію параноїдний та апатико-абулічний типи ремісії характеризуються легким, середнім та вираженим ступенем залишкових психопатологічних проявів захворювання, причому переважає середній ступінь (у 43,1% при параноїдному та 38,7% при апатико-абулічному типі ремісії).

Між зазначеними типами ремісії існують вірогідні відмінності у частоті визначуваних розладів: у пацієнток із апатико-абулічним типом ремісії переважає аутизм (p<0,01), у хворих із параноїдним типом ремісії до більшої міри потерпає рівень критичного усвідомлення захворювання (p<0,05).

3. Особливість параноїдного типу ремісії полягає в наявності резидуальної параноїдної симптоматики та дефіцитарних порушень – зниження енергетичного потенціалу, явищ аутизму, структурно-логічних порушень мислення та дискордантності у емоційно-вольовій сфері. Для апатико-абулічного типу ремісії характерна наявність дефіцитарної симптоматики із порушенням емоційно-вольової сфери, зменшення спонукальної активності із регресом мотиваційної сфери, втратою соціальних потреб, комунікативних інтересів, зниженням енергетичного потенціалу та розладами мислення.

4. При апатико-абулічному типі ремісії в більшій мірі виражено порушення подружнього функціонування (p<0,05). При параноїдному типі ремісії у хворих менш адекватні домагання, ситуативні реакції, уявлення про майбутнє і власну значущість, їм притаманна стенічність, комунікативність та контактність, тоді як у хворих із апатико-абулічним типом ремісії мають місце менша активність, резистентність та адаптивність, песимізм в оцінках актуального стану свого здоров'я, сексуальних стосунків.

Для емоційного статусу хворих із легким ступенем вираженості залишкової симптоматики характерні тривожність, невпевненість, напруженість, а також достатньо висока значущість власного "Я", образів чоловіка та дітей; при середньому ступені порушень – кризові переживання песимізму, переоцінки та осмислення власного "Я", зниження значущості базисних сімейних цінностей та образів близьких людей; при вираженій залишковій симптоматиці переважають регресивні та дисоціативні риси, ознаки емоційно-вольового сплощення; порушення мислення, реагування, міжособистісної комунікації та адаптації.

При обох типах ремісії переважає "хаотичний" тип сімейної адаптації, але більш збалансований у хворих із параноїдним типом ремісії.

5. У пацієнток із переважанням апатико-абулічної симптоматики суб'єктивна оцінка якості життя нижча, ніж у хворих із ремісією параноїдного типу. При цьому існують відмінності у структурі інтегральної оцінки якості життя, актуальності та збереженості окремих її сфер; незалежно від типу ремісії, у хворих із середнім ступенем вираженості залишкової симптоматики оцінки якості життя найбільш песимістичні (p<0,01).

6. Тип і якість ремісії шизофренії суттєво впливають на стан сексуальної функції жінок та їхній адаптаційний потенціал. При апатико-абулічному типі ремісії сексуальна сфера потерпає у більшій мірі, ніж при параноїдному, до того існують значущі відмінності і за рівнем, і за структурою сексуальних порушень (p<0,05).

У подружніх пар, у яких дружина хворіє на параноїдну шизофренію, має місце сукупне порушення компонентів та складових сексуального здоров'я. При цьому формуються різні (первинний та вторинний) варіанти і форми (сексуально-еротична, конституціональна, комунікативна і зумовлена вторинною сексуальною дисфункцією у жінок) сексуальної дезадаптації подружжя.

При первинній дезадаптації у 21,1% хворих із параноїдним типом ремісії та вираженим її ступенем залишкові прояви шизофренії не тільки поглиблюють сексуальну дезадаптацію подружжя, але й виходять на перший план, стаючи по суті її причиною.

7. Розроблена система психокорекції порушення сексуального здоров'я при параноїдній шизофренії у жінок дає змогу підвищити адаптаційний потенціал та якість життя хворих, поліпшити міжособистісну та сексуальну комунікацію подружжя і в такий спосіб нівелювати їхню дезадаптацію, що є необхідною умовою збереження компенсованого психічного стану хворих і запобігання рецидивів захворювання.

Терапевтичний ефект психокорекції сексуальної дезадаптації залежить від типу та якості ремісії шизофренії: при параноїдному типі він складає 63,8%, при апатико-абулічному – 38,7%, і при обох типах значно вищий при легкому й середньому (66,2%), ніж при вираженому ступені залишкових проявів захворювання (25,0%, p<0,01).

Спільний високий та стійкий ефект застосування пропонованої системи психокорекції становить 55,1%, що, враховуючи тяжкість захворювання жінок, дає змогу вважати її достатньо дієвою при сексуальній дезадаптації подружньої пари, у якій дружина хворіє на параноїдну шизофренію.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Кубрак О.В. Психотерапевтическая коррекция супружеской дезадаптации при параноидной форме шизофрении у женщин в период ремиссии // Архів психіатрії. – Киев, 2002. – Вип.4 (31). – С.182-184.

  2. Кубрак О.В. Оцінка якості життя жінок із параноїдною формою шизофренії в період ремісії // Український вісник психоневрології. – Харків, 2004. – Т.12, вип.2 (39). – С.71-74.

  3. Кубрак О.В. Изучение клинико-психопатологических проявлений основных типов ремиссии при параноидной форме шизофрении у женщин // Таврический журнал психиатрии. – Симферополь, 2004. – Т.8, №2 (27). – С.21-24.

  4. Кубрак О.В. К вопросу о супружеской дезадаптации в период ремиссии при параноидной форме шизофрении у женщин // Нові технології в медицині: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти. – Харків, 2001. – С.42.

  5. Кубрак О.В. Сексуальная дисгармония при параноидной форме шизофрении у женщин в период ремиссии // Актуальные проблемы сексологии и медицинской психологии: Материалы научно-практической конференции, посвященной 15-летию кафедры сексологии и медицинской психологии Харьковской медицинской академии последипломного образования. – Харьков, 2002. – С.108-110.

  6. Кубрак О.В., Омельченко Д.А. Комунікаційні порушення в подружніх відносинах при параноїдній формі шизофренії у жінок та їх психотерапевтична корекція // Нові технології в медицині: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти. – Харків, 2002. – С.31-32 (Дисертантом здійснювався підбір літератури та її узагальнення, виконувалося клініко-психопатологічне, сексологічне та психодіагностичне дослідження, зроблені висновки).

  7. Кубрак О.В. Особливості сімейної реабілітації у період ремісії параноїдної форми шизофренії у жінок // Актуальні питання розвитку сучасної психіатрії в дослідженнях молодих вчених: Матеріали конференції молодих психіатрів Харківської медичної академії післядипломної освіти. – Харків, 2003. – С.40-41.

  8. Кубрак О.В. Використання кольорового теста відносин в оцінці супружніх взаємовідносин у період ремісії параноїдної форми шизофренії у жінок // Внесок молодих вчених в медичну науку: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти. – Харків, 2003. – С.34.

  9. Кубрак О.В. Вплив сімейної та подружньої дезадаптації на формування ремісій при параноїдній формі шизофренії у жінок // Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 350-річчю м. Харкова. – Харків, 2004. – С. 46-47.

Loading...

 
 

Цікаве