WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Розробка складу та технології м’якої лікарської форми для лікування інфекційно-алергічних захворювань шкіри та раневого процесу (автореферат) - Реферат

Розробка складу та технології м’якої лікарської форми для лікування інфекційно-алергічних захворювань шкіри та раневого процесу (автореферат) - Реферат

При вираженому ступені симптоматики рівень СФЖ різко знижався (p<0,001). Знижалися практично всі параметри СФЖ, але найбільше показники V, VI та VII шкал, які характеризують фізичне та психічне самопочуття після коїтусу та рівень статевої активності (частота статевих відносин не досягала одного разу на місяць). Актуальність сексуальної сфери у цих хворих була близькою до нульової, почуттєво-лібідинозний компонент у переживаннях практично був відсутній, ставлення до сексу було на межі аверсії, частоту і тривалість коїтусу хворі намагалися мінімізувати.

Оцінка комунікації подружжя дала змогу виявити тісний її зв'язок із вираженістю залишкової психопатологічної симптоматики незалежно від типу ремісії: комунікативні порушення в подружній парі зростали в міру погіршення якості ремісії. У хворих із параноїдним типом ремісії це було пов'язано з переважанням у клінічній картині та зростанням у мірі вираженості симптоматики позитивних розладів (залишкові маячні ідеї ставлення, переслідування, впливу, ревнощів), а також із посиленням відповідних змін поведінки: підвищеної підозрілості, недовірливості, настороженості. У хворих з апатико-абулічним типом ремісії зростання й переважання при погіршенні її якості негативної симптоматики спричиняло посилення емоційно-вольових порушень, що проявлялися пасивною підпорядкованістю у стосунках із чоловіком та низькою афективно-емоційною залученістю у ці стосунки.

Системно-структурний аналіз сексуального здоров'я подружніх пар, у яких дружини хворіють на параноїдну шизофренію, показав, що на етапі ремісії цього захворювання у них існує поєднане ураження компонентів та складових сексуального здоров'я, і дав змогу виділити варіанти та форми його порушення, наведені в табл.1.

Таблиця1

Структура подружньої дезадаптації при різних типах

ремісії шизофренії у жінок

Варіанти та форми

подружньої

дезадаптації

Типи ремісії

параноїдний, n=58

апатико-абулічний, n=31

абс.ч.

%

абс.ч.

%

Первинна дезадаптація, n=19

сексуально-еротична

9

15,5

3

9,7

конституціональна

3

5,2

4

12,9

Вторинна дезадаптація, n=70

комунікативна

22

37,9

7

22,6

зумовлена вторинною сексуальною дисфункцією у жінок

24

41,4

17

54,8

Формування сексуально-еротичної форми дезадаптації було зумовлено невідповідністю проведення попереднього, заключного періодів і самого статевого акту внаслідок низького рівня обізнаності подружжя в питаннях психогігієни статевого життя. Поглиблювало дезадаптацію несприятливе сполучення в парі психосексуальних типів чоловіка і жінки, невідповідність у подружжя типів сексуальної мотивації та мотивів статевого акту.

Причиною конституціональної форми подружньої дезадаптації стала невідповідність статевої конституції подружжя, яка виявлялася в різній сексуальній потребі та активності.

Причиною комунікативної форми подружньої дезадаптації обстежених подружніх пар було порушення міжособистісних стосунків подружжя переважно в результаті захворювання жінок. Міжособистісний конфлікт виникав через їхню апатичність, емоційно-вольові порушення, звуження кола інтересів та спілкування, втрати навичок охайності та, з другого боку, через недооцінку чоловіком стану дружини або, навпаки, гіперопікування з тенденцією до психологізації залишкових розладів. Дисгармонуючу роль відіграє також невідповідність поглядів, інтересів, морально-етичних та естетичних установок подружжя, їхньої рольової поведінки в сім'ї, розбіжності спрямованості особистості та невідповідності матеріально-побутового стану сім'ї запитам кожного з подружжя. Вторинна сексуальна дисфункція, що стала причиною подружньої дезадаптації, була безпосереднім результатом залишкових психопатологічних проявів шизофренії. Клінічно вона проявлялася гіполібідемією або повною відсутністю статевого потягу, гіпо- або аноргазмією, притупленням сексуальних відчуттів або повною сексуальною анестезією, низькою сексуальною збудливістю та активністю. У рідких випадках, навпаки, цей варіант дезадаптації проявлявся сексуальною гіперфункцією та сексуальною розгальмованістю. При цьому вираженість сексуальної дисфункції суттєво залежала від вираженості психопатологічних проявів. При обох типах ремісії у міру зростання останньої сексуальна дисфункція, а отже, й вторинна дезадаптація подружжя, поглиблювалася.

Тим часом при апатико-абулічному типі ремісії сексуальна сфера потерпала набагато відчутніше, ніж при параноїдному, що підтвердив як кількісний, так і якісний аналіз її стану: мали місце значущі відмінності і за вираженістю, і за структурою сексопатологічних проявів (p<0,01).

У контрольній групі, також як і в основній, відзначалося поєднане ураження компонентів та складових сексуального здоров'я. Подружні відносини у даних хворих характеризувалися низьким рівнем соціальної, психологічної та соціально-психологічної адаптації подружжя і відсутністю психосексуальної задоволеності. В результаті системно-структурного аналізу сексуального здоров'я в обстежених контрольної групи були виділені такі ж варіанти та форми подружньої дезадаптації. Первинна подружня дезадаптація спостерігалася у 23,3%, з яких 70,0% склали подружжя з сексуально-еротичною та 30,0% с конституціональною формами дезадаптації. Для 76,7% була характерна вторинна подружня дезадаптація, яка в 57,6% випадків була обумовлена вторинною сексуальною дисфункцією у жінок і в 42,4% комунікативною формою дезадаптації.

Загалом результати дослідження показали, що подружня дезадаптація, яка розвивається при парноїдній шизофренії у жінок і зберігається в період ремісії, знижує якість життя хворих і є чинником ризику рецидивування захворювання.

Визначені закономірності формування дезадаптації подружжя було покладено в основу розробки системи психокорекції, яка проводилася всім подружнім парам при вивчених типах і якості ремісії параноїдної шизофренії у жінок. Запропонована система корекції ґрунтується на принципах комплексності, диференційованості, етапності, послідовності дій та спрямована на ліквідацію всіх психогенних, соціогенних, негативних соціально-психологічних чинників, що зумовлюють формування подружньої дезадаптації при розглядуваній патології у жінок.

Психокорекційна робота проводилася на тлі підтримуючої медикаментозної терапії хворих. Вони отримували за показаннями галоперидол, галоперидолу деканоат; флюанксол, флюанксол-депо; клопіксол, клопіксол-депо; азалептин, рисполепт, аміназин, трифтазин. При цьому, враховуючи, що постійне приймання лікарських засобів знижує лібідо, ми вважали за доцільне рекомендувати хворим застосовувати препарати фірми Інверма, котрі нівелюють негативний вплив цих засобів на сексуальну функцію і підвищують чутливість ерогенних зон.

Психокорекційна робота проводилася не лише з пацієнтками та їхніми чоловіками, але за необхідності і з найближчими родичами хворих.

У процесі корекції були використані адекватні методи з сучасного арсеналу психокорекції, частина яких була модифікована відповідно до специфіки нашого контингенту хворих. Зміст застосовуваних методів визначався згідно з наявними у кожної подружньої пари порушеннями.

На першому – інформаційному етапі психокорекції проводилася у формі індивідуальних та парних бесід, які мали на меті формування правильних уявлень про сутність основного захворювання жінок та його ролі в порушенні загальної та сексуальної комунікації, підвищення рівня обізнаності подружжя в питаннях сексуальних стосунків. Наступний етап корекції було присвячено нівелювання емоційних реакцій чоловіків на захворювання дружин та реакцій подружжя на сексуальну дисфункцію у жінок та подружню дезадаптацію, а також виробленню правильної настанови на сексуальні контакти й успішну міжособистісну комунікацію.

На етапі вироблення навичок проводили комунікаційний тренінг із метою навчання подружжя конструктивно розв'язувати конфлікти, що виникали, та сексуально-еротичний тренінг, завданням якого було вироблення оптимальних форм сексуальних контактів.

Для оцінювання безпосередніх результатів корекції було проведено тестування жінок за допомогою методики СФЖ. Його результати показали, що хоч порушення психічної складової біологічного компонента сексуального здоров'я зберігалося у всіх пацієнток, у жінок із вторинною сексуальною дисфункцією, зумовленою психопатологічною симптоматикою, удалося сформувати позитивну настанову на статеве життя і виробити правильні форми сексуальної поведінки.

Аналіз змін суб'єктивної оцінки якості життя показав, що психокорекція була найбільш дієва при легкому й середньому ступені вираженості залишкової психопатологічної симптоматики, а у хворих із вираженою симптоматикою вона була практично неефективна. При цьому у хворих із параноїдним типом ремісії динаміка якості життя після курсу корекції була більш сприятлива, ніж у хворих з апатико-абулічною ремісією. Суттєво розрізнялася і структура самооцінки: при параноїдному типі ремісії найбільше зростали показники D3 (духовна сфера) і D4 (самоконтроль та самодопомога), а показник D5 (соціально-правовий статус) знижувався; при апатіко-абулічному типі ремісії поліпшилися показники S1 (пряма суб'єктивна оцінка якості життя), D1 (психологічна сфера) та D5 (соціально-правовий статус), тоді як оцінки D2 (мікросоціальні відносини) та D4 (самоконтроль та самодопомога) незначною мірою підвищувалися.

Loading...

 
 

Цікаве