WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Розробка складу та технології м’якої лікарської форми для лікування інфекційно-алергічних захворювань шкіри та раневого процесу (автореферат) - Реферат

Розробка складу та технології м’якої лікарської форми для лікування інфекційно-алергічних захворювань шкіри та раневого процесу (автореферат) - Реферат

5

А КАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

І НСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

КУБРАК

ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 616.895.8:618.17 – 008.14 – 085.851

Подружня дезадаптація при параноїдній шизофренії у жінок у період ремісії та її психокорекція

14.01.16 – психіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ХАРКІВ – 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Кришталь Валентин Валентинович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри сексології та медичної психології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук Бачериков Андрій Миколайович, Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, керівник відділу невідкладної психіатрії та наркології;

доктор медичних наук, професор Сонник Григорій Трохимович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, професор кафедри психіатрії, наркології та медичної психології.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України.

Захист відбудеться "_11_"________січня________ 2006 р. о __10.00___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 в Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України (61068, м. Харків, вул. Ак. Павлова, 46).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України (61068, м. Харків, вул. Ак. Павлова, 46).

Автореферат розісланий "__9__" ____грудня________ 2006 р.

Учений секретар

Спеціалізованої Вченої Ради,

кандидат медичних наук

Дяченко Л.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі значно зросла роль соціальної психіатрії. Ключовою проблемою залишається вирішення багатьох питань, пов'язаних з параноїдною формою шизофренії. В соціальному плані саме шизофренія завдає найсуттєвіших збитків як хворим, так і суспільству загалом, оскільки їй належить першість з інвалідності серед усіх психічних захворювань (П.В. Волошин, 2001, 2004; В.М. Козідубова, 2001; А.М. Бачериков, 2002, 2003; Н.О. Марута, 2002; В.С. Підкоритов, 2002; С.І. Табачніков, 2002; В.В. Кришталь, 2002; Б.В. Михайлов зі співав., 2002; А.П. Чупріков, 2002; В.І. Сухоруков, 2002; В.Л. Гавенко, 2003; Г.Т. Сонник, 2002, 2003; О.І. Сердюк, 2003; О.К. Напреєнко, 2004; І.І. Кутько, 2004). Висока інвалідність хворих зумовлюється не лише власне процесуальними явищами шизофренії, але й соціально-середовищними чинниками. Це визначає інтерес дослідників до проблеми впливу психосоціальних чинників на клінічні прояви шизофренічного процесу та соціальну адаптацію хворих (О.К. Напреєнко, С.І. Табачніков, Б.В. Михайлов, Н.О. Марута, 2001; Є.Г. Сонник, 2001; В.В. Кришталь 2001, 2002; Н.О. Марута, А.М. Бачериков, 2002; Г.Т. Сонник, 2002; Г.Т. Сонник, Є.Г. Сонник, 2003; В.С. Підкоритов, 2003; І.І. Кутько, 2004; С.І. Табачніков, В.В. Домбровська, 2004; О.П. Коцюбинський, 2004). Звісно, питання адаптації набувають важливого значення в період ремісії захворювання.

Тим часом клініка ремісій при шизофренії залишається недостатньо вивченою, так само, як є далекою від свого розв'язання і проблема профілактики рецидивів цього захворювання. Найбільшу складність у формуванні уявлень про структуру й типологію ремісій становить пошук критеріїв, на підставі яких можна було б з достатньою імовірністю проводити розмежування між клінічними проявами, які відтворюють загасаючий активний ендогенний процес, істинною дефіцитарною симптоматикою та стійким дефектом, що сформувався. Відокремлюючи типи ремісій, більшість дослідників ураховували клінічні та соціальні критерії, і до цього часу вважається, що це досить повно відображає структуру ремісій (Є.В. Клембовська, 1998; О.П. Коцюбинський, 1999; М.Л. Аграновський, Р.М. Усманова, 2002; Р.М. Войтенко, 2002; Л.М. Юрьєва, 2002). Проте при цьому залишається поза увагою авторів такий найважливіший аспект ремісії, як взаємозв'язок її клінічних проявів та подружня адаптація хворих. Є відомості про те, що сімейне середовище, з яким пацієнт зв'язаний і в преморбідний період, і упродовж усього захворювання, впливає не тільки на маніфестацію хвороби, її рецидування, але й на соціальне відновлення хворих (М.М. Кабанов, 2001).

Дослідження вітчизняних та зарубіжних психіатрів із проблеми "психічно хворий і сім'я" достатньо численні (В.Д. Від, 2001; Е.Г. Ейдеміллер, В.В. Юстицькіс, 2002; G. Wagner, R. Green, 1985). Тим часом подружні стосунки хворих на шизофренію вельми мало вивчено, незважаючи на те, що вони, як і взагалі взаємовідносини цих хворих із протилежною статтю, є важливою складовою їх сімейного та соціального функціонування. Відомо, що формування власних сімей хворих на шизофренію вельми утруднено, серед них набагато більше самотніх людей, ніж у популяції. Можливо, це пов'язано як із меншою імовірністю для таких хворих одружитися, так і з нестійкістю їхніх сімей (Т.В. Зозуля, 2001). Останні десятиріччя, завдяки патоморфозу шизофренії, зумовленому революційними відкриттями у психофармакології, та розробленій ефективній системі реабілітації, кількість хворих, які одружуються й живуть у колі власної сім'ї, зросло (М.М. Кабанов, 1998). Визначено, що шлюб сприятливо впливає на здоров'я хворих на шизофренію та їх соціальну адаптацію при збереженні лояльних стосунків подружжя (Г.В. Логвинович зі співавт., 1993; D. Soiegal, T. Wisser, 1986).

З'явилися праці, що стосуються сексуального здоров'я та ролі біогенних, соціальних та психологічних чинників у його порушенні, в тому числі й у психічно хворих (Л.В. Кожекару, 1995; Є.Г. Сонник, 2001; В.В. Кришталь, С.Р. Григорян, 2002; Т.В. Панько, 2002; І.Й. Влох, 2002; Г.Т. Сонник, 2002, 2003). Проте ця проблема не втрачає своєї актуальності через особистісні відмінності хворих на шизофренію, які перешкоджають успішній комунікації, у тому числі сексуальній, що нерідко спричиняє руйнування сім'ї. При цьому в літературі висвітлено питання подружньої адаптації при шизофренії переважно у чоловіків, незважаючи на їх особливу значущість при захворюванні жінок. Немає даних про збереженість адаптаційних можливостей у хворих на шизофренію жінок залежно від типу і якості ремісії, не вивчено в даному аспекті якість життя хворих. Не існує у зв'язку з цим і достатньо ефективної системи психокорекції порушення адаптації подружньої пари, у якій дружина хвора на шизофренію.

Усе сказане визначає не лише медичну, але й соціальну значущість даної проблеми й необхідність її розробки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри психіатрії Харківської медичної академії післядипломної освіти за темою: "Клінічні аспекти та методи лікування шизофренії на сучасному етапі" (№ державної реєстрації 0102U002554) і науково-дослідної роботи кафедри сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти за темою: "Психопрофілактика порушень сексуального здоров'я" (№ державної реєстрації 0100U004263).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – на підставі системного підходу до дослідження особливостей ремісій при параноїдній шизофренії у жінок розробити систему психотерапевтичної корекції подружньої дезадаптації при даному захворюванні у дружини.

Відповідно до мети роботи було поставлено такі завдання:

  1. Вивчити клініко-психопатологічну структуру ремісій при сучасних типах перебігу параноїдної шизофренії у жінок.

  2. Провести диференціацію типів та якості ремісій.

  3. Визначити патопсихологічні особливості подружнього функціонування пацієнток.

  4. Дослідити суб'єктивну оцінку якості життя хворих жінок з урахуванням характеру ремісії.

  5. Виявити причини, механізми формування та прояву дезадаптації подружньої пари при параноїдній шизофренії у дружини.

  6. Розробити систему диференційованої психокорекції порушення подружньої адаптації при досліджуваній патології у жінок.

Об'єкт дослідження – подружня дезадаптація при параноїдній шизофренії у жінок.

Предмет дослідження – клініко-психопатологічна структура ремісій при даній формі шизофренії, причини та прояви подружньої дезадаптації в період ремісії, суб'єктивна оцінка якості життя хворих.

Методи дослідження – клініко-психопатологічні, психодіагностичні, дослідження; системно-структурний аналіз сексуального здоров'я; методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Новим є системний підхід до вивчення ремісії при параноїдній шизофренії у жінок з урахуванням якості життя хворих, який дав змогу визначити причини й закономірності розвитку подружньої дезадаптації при шизофренії у дружини. Виявлено вплив типу та якості ремісії на ступінь збереженості адаптаційних можливостей пацієнток. Уперше визначено залежність оцінки хворими якості життя від типу ремісії та вираженості залишкової симптоматики захворювання. Здобуто нові патопсихологічні дані про порушення сексуальної та міжособистісної комунікації подружжя при параноїдній шизофренії у жінок, які використані для розробки і проведення системи диференційованої психотерапевтичної корекції подружньої дезадаптації.

Loading...

 
 

Цікаве