WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація хірургічного лікування рецидивних пахвинних гриж (автореферат) - Реферат

Оптимізація хірургічного лікування рецидивних пахвинних гриж (автореферат) - Реферат

Аналіз отриманих результатів показав, що градієнти густини в шарі основного пікноклину контролюють потік нітратів в поверхневі води протягом всього зимового періоду. Наприкінці листопаду – в грудні надходження нітратів в освітлені шари вод суттєво перевищує можливості мікропланктонного угруповання до їх утилізації, про що свідчать надто високі значення часу обороту нітратів і амонія в зоні фотосинтезу. В результаті йде накопичення нітратів в зоні фотосинтезу, а гідродинамічні умови визначають формування поля нітратів не тільки в глибоких, але і в поверхневих шарах вод, на що указує лінійна залежність між концентрацією нітратів і густиною вод на поверхні моря (рис. 3). У січні – лютому зв'язаність процесів надходження і утилізації нітратів збільшується, і їх вміст в зоні фотосинтезу стає функцією цих двох потоків, перший з яких контролюється фізичними, а другий - біологічними процесами. Результатом являється чітко виражена залежність між просторовим розподілом швидкостей споживання неорганічних сполук азоту мікропланктоном і умовами їх надходження в зону фотосинтезу, обумовленими динамікою вод.

В е с н а. В період досліджень (квітень 1993 р.) процес зимового конвективного перемішування вод закінчився, і в глибоководних районах моря почалося формування сезонного термоклину. На фоні практично однорідного розподілу дуже низьких концентрацій нітратів і амонія в поверхневому шарі (від аналітичного нуля до 0,05 мкМ) швидкості їх споживання мікропланктоном в західній частині моря варіювали від 0,6 до 2,5 нМг-1 для нітратів і від 0,2 до 6,1 нМг-1 для амонія. Час обороту складав 5 3 і 12 5 г відповідно. Найсильніше по швидкостям споживання відрізнялися станції, розташовані у області підйому вод в центрі моря, де при ідентичній гідролого-гідрохімічній структурі вод фітопланктонне угруповання перебувало на різних стадіях сукцесії. Мінімальні швидкості споживання і максимальний вклад нітратів в азотне живлення водоростей спостерігалися на станції з перехідною (від зимово-весняного до літнього типу) структурою фітоцену. В умовах інтенсивного розвитку дінофітових водоростей, характерних для фітоцену літнього типу, витрачання мінерального азоту зростало на порядок, а величина f-відношення знижувалася більш ніж в три рази (до 0,15).

Споживання нітратів і амонія мікропланктоном спостерігалося впродовж всього евфотичного шару. На мілководній ділянці північно-західного шельфу і в глибоководній області максимальні значення швидкостей були на поверхні, а в області звалювання глибин - в середній і нижній частинах зони фотосинтезу. На більшій частині акваторії інтегральне споживання нітратів в зоні фотосинтезу складало в середньому 22 мкг-атм-2г-1, збільшуючись в два рази тільки у західного узбережжя Криму, де динаміка руху вод визначала збагачення нижньої частини зони фотосинтезу нітратами.

Показано, що ранньою весною глибше проникнення процесів конвективно-вітрового перемішування у області циклонiчного круговороту забезпечує додаткове, в порівнянні з рештою акваторії, надходження живильних солей із зони основного пікноклину в освітлені шари, сприяючи інтенсивнішому розвитку водоростей. В ході "цвітіння", в умовах постійного вимивання нітратів з шару їх максимуму, ще до початку формування сезонної стратифікації вод спостерігається значне зниження запасів нітратів в аеробній зоні. Виснаження джерела нітратів, як основи формування "нової" продукції, веде до деградації весняного "цвітіння" і переходу до літнього типу структури фітоценозу, в основі мінерального живлення якого лежать процеси регенерації біогенних елементів в межах планктонного угруповання.

Л і т о. Визначення швидкостей споживання нітратів і амонія мікропланктоном виконували протягом трьох років (у вересні 1990 і 1993 рр., в липні - серпні 1992 р.). В період температурної стратифікації вод в глибоководній області моря значного виснаження нітратів в зоні фотосинтезу не спостерігалося: на поверхні їх вміст в середньому складав 0,08 мкМ, а за рахунок збагачення нижньої частини зони фотосинтезу нітратами їх інтегральний вміст в цьому шарі в середньому досягав 7,3 мг-атм-2. Просторова і тимчасова мінливість швидкостей споживання нітратів і амонія мікропланктоном у поверхневому шарі вод глибоководної області була виражена слабо. В середньому швидкість споживання нітратів складала 5,7  1,1 нМг-1, амонія - 9,5  2,8 нМг-1, а величина f-відношення – 0,36  0,07. Інтегральна швидкість споживання нітратів в зоні фотосинтезу варіювала менш ніж в два рази (154 29 мкг-атм-2г-1) і була прямо пов'язана із зміною концентрації даної сполуки в середовищі. Інтегральна швидкість споживання амонія змінювалася до п'яти разів, в середньому вона склала 252 118 мкг-атм-2г-1. Вертикальний розподіл швидкостей споживання носив одномодальний характер з максимумом на глибині 10 – 20 м (рис. 4а). В основі зони фотосинтезу величина f-відношення суттєво зростала за рахунок збільшення концентрації нітратів на цих глибинах (рис. 4 б). У зоні фотосинтезу частка "нової" продукції змінювалась від 0,20 до 0,59 і лінійно зростала із збільшенням концентрації нітратів. Час обороту амонія не перевищував декількох годин і був однаковим впродовж всієї зони фотосинтезу. Для нітратів величина даного параметра в середньому була рівна добі і змінювалася з глибиною: від декількох годин в межах верхнього перемішаного шару до декількох діб в шарі термоклину.

На північно-західному шельфі моря швидкості споживання неорганічних сполук азоту мікропланктоном змінювалися від 2,2 до 28,5 нМг-1 для нітратів і від 5,3 до 16 нМг-1 для амонія. Висока просторова і тимчасова мінливість швидкостей споживання нітратів спостерігалася на фоні широкої варіабельності концентрації даної сполуки. Інтегральна швидкість споживання нітратів в північно-західній частині моря в середньому склала 255 198 мкг-атм-2г-1, амонія – 254 144 мкг-атм-2г-1. Вклад кожної сполуки в сумарне поглинання мінерального азоту мікропланктоном був приблизно рівним.

Швидкості споживання нітратів і амонія, отримані в літній період, співпадають з величинами, виміряними наприкінці весни і на початку осені в південній частині Чорного моря американськими і турецькими ученими (Coban-Yildiz et al., 2003).

О с і н ь. У жовтні - листопаді 1991 р., не дивлячись на слабо виражений термоклин, вміст мінерального азоту в зоні фотосинтезу у відкритій і на більшій частині прибережної акваторії моря був низьким (< 0,1 мкМ в поверхневому шарі і < 1 мг-атм-2 - в зоні фотосинтезу). Швидкості споживання в поверхневому шарі складали в середньому 3,2  1,1 нМг-1 для нітратів і 9,2  1,9 нМг-1 – для амонія. Між швидкостями поглинання і концентрацією неорганічних сполук азоту в середовищі в цей період спостерігалася пряма залежність, пов'язана з лімітацією швидкостей споживання низьким вмістом нітратів і амонія в середовищі. Двократне збільшення витрачання спостерігалося в межах фронтальних зон в області звалювання глибин, що було обумовлене інтенсивнішим надходженням нітратів в зону фотосинтезу в динамічно активних районах моря. Потік нітратів з глибинних в поверхневі шари вод контролював просторову мінливість не тільки "нової", але і регенераційної продукції, про що свідчили лінійні залежності між швидкостями споживання нітратів і амонія мікропланктоном, а також між споживанням неорганічних сполук азоту мікропланктоном і концентрацією хлорофілу "а". В середньому третина первинної продукції була пов'язана з азотом, що знов поступив в зону фотосинтезу.

С е з о н н і з м і н и. Річна динаміка швидкостей споживання неорганічних сполук азоту мікропланктоном, а також величин f-відношення в глибоководній області Чорного моря і в прибережних водах Криму співпадає. Швидкості споживання змінюються від мінімальних величин зимою до максимальних - літом. У поверхневому шарі глибоководної області (рис. 5) в зимовий і весняний періоди витрачання мінерального азоту мікропланктоном складає в середньому 4,5 2,4 нМг-1, при інтенсивності поглинання з розрахунку на одиницю завислого органічного азоту близько 1,010-3 г-1. Влітку швидкості споживання в три рази вище (14,5 3,7 нМг-1) за рахунок збільшення інтенсивності поглинання нітратів (1,810-3 0,6 10-3 г-1) і, більшою мірою, амонія (3,110-3 0,510-3 г-1). Нітрати складають при цьому небагато чим менше половини від сумарного поглинання мінерального азоту мікропланктоном взимку (44 10%) і близько третини влітку (36 7 %). Мінімальні значення даного параметра характерні для середини весняного і осіннього сезонів (28 3 %). Інтегральне споживання неорганічного азоту в зоні фотосинтезу (рис. 6) в холодний період року складає в середньому 81 28 мкг-атм-2г-1, вклад нітратів рівний 31 10 %. Влітку швидкості споживання збільшуються в середньому в 5 разів (до 406 137 мкг-атм-2г-1), а вклад нітратів зростає до 41 10 %.

Loading...

 
 

Цікаве