WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості діагностики та лікування реноваскулярної гіпертензії природженої етіології (автореферат) - Реферат

Особливості діагностики та лікування реноваскулярної гіпертензії природженої етіології (автореферат) - Реферат

Порівняльний аналіз віддалених результатів комбінованого лікування встановив збільшення 3-річного виживання хворих з проведеними оперативними втручаннями: І група – 61,8 міс., ІІ група – 28,9 міс. (р< 0,05). Поряд з цим, вірогідних відмінностей прогнозованого 5-річного виживання при різних варіантах лікування у цьому дослідженні не встановлено: І група – 28,8 міс., ІІ група – 12,8 міс.

Таким чином, розширення показань до проведення комбінованих оперативних втручань призводить до підвищення ефективності комбінованого лікування хворих на поширений РЯ.

Таблиця

Показники ефективності різних варіантів лікування хворих на РЯ

Показник ефективності

Групи хворих

I (n=87)

II (n=59)

абс.

%

абс.

%

Повна клінічна регресія

34

39,01,5

5

8,41,6

Часткова клінічна регресія

35

40,21,8

8

13,51,2

Стабілізація

14

16,21,5

38

64,61,7

Прогресування

4

4,61,1

8

13,51,7

Час до прогресування (міс.)

21,10,4

11,80,9

Медіана виживання (міс.)

43,33,8

18,14,3

Дане дослідження дозволило виявити ряд загальних закономірностей у зміні імунного статусу в хворих з розповсюдженим РЯ до початку проведення спеціального лікування, які відображують вплив пухлини на організм і характерні для хронічного стресу.

Так, у I групі загальна кількість лімфоцитів склала 14,90,5%, у II – 15,20,6%, а в контрольній групі – 29,41,1% (p<0,05). Кількість Т-лімфоцитів також вірогідно нижча у хворих на РЯ обох дослідних груп, у порівнянні з даними групи здорових жінок: I група – 55,11,1%, II група – 54,40,7%, контрольна група – 72,21,9%. Показник CD4+/CD8+ у I групі – 1,40,7, у II групі – 1,41,1, у контрольній групі – 2,80,2.

При дослідженні кількості природних кілерних клітин установлено, що до проведення лікування їх число вірогідно перевищує показник норми в групі здорових жінок: I група – 27,33,1%; II група – 27,54,8%; контрольна група – 12,06,0% (p<0,05).

Відзначена підвищена, у порівнянні з контрольними значеннями, кількість імуноглобулінів класу А, М і G. Причому, достовірні розходження встановлені тільки при порівнянні кількісних показників імуноглобуліну А: I група – 15,30,5 мкмоль/л, II група – 15,60,5 мкмоль/л, контрольна група – 9,70,9 мкмоль/л.

По закінченні проведення різних варіантів лікування зберігається стійка лімфоцитопенія у всіх хворих на РЯ дослідних груп. Однак, при цьому відзначається тенденція росту кількісних значень показника загальної чисельності лімфоцитів у пацієнток, яким виконані комбіновані оперативні втручання, тоді як у хворих з проведеною лікарською терапією змін значення даного показника після проведеного лікування не виявлено: I група – 20,80,1%, II група – 11,00,3%, контрольна група – 29,41,1%. І, якщо у хворих на РЯ I групи відзначається позитивна динаміка кількісних значень загальної чисельності лімфоцитів протягом усього періоду спостереження, то у пацієнток II групи виявлено деяке зниження даного показника після закінчення лікування: 13,90,2%  перед проведенням III курсу ХТ, 11,00,3%  після закінчення лікування, 15,20,6%  вихідні дані.

Відзначається нормалізація кількісних значень CD3+ і відсутність динаміки показників кількості CD4+ і CD8+ у всіх досліджуваних хворих на РЯ. І якщо при цьому кількість Т-хелперів (CD4+) невірогідно розрізняється в групах хворих на РЯ при дослідженні після закінчення лікування і значенням відповідного показника в групі здорових жінок, то кількість Т-кілерів/супресорів (CD8+) наближується до значення контрольної групи тільки в I групі пацієнток. У хворих на РЯ II групи після закінчення лікування кількість CD8+ вірогідно перевищує як кількісне значення в I дослідній групі, так і в групі контролю: I група – 24,91,65%, II група – 38,11,7%, контрольна група – 23,94,0%.

Після закінчення проведення лікування виявлені зміни, які стосуються кількості ПК-клітин, аналогічні вищеописаній динаміці показника CD8+ у групах хворих на РЯ.

Кількісні значення CD16+ після проведення лікування з використанням комбінованих операцій порівняно з контрольними значеннями не змінюються.

У хворих на РЯ зі здійсненими курсами ХТ після проведення лікування зберігається підвищеною кількість CD16+, у порівнянні з відповідним показником групи здорових жінок: 36,51,9%  після лікування, 12,06,0%  контрольні дані (p<0,05). Динаміки кількісних значень даного показника в ході дослідження не встановлено: 38,01,4%  після I курсу ХТ, 37,82,6%  перед III курсом ХТ 36,51,9%  після VI курсу ХТ (p>0,05).

Різні варіанти проведеного лікування не чинили впливу на динаміку показників гуморальної ланки імунної системи і показників фагоцитарної активності макрофагів у досліджуваних хворих на РЯ.

Таким чином, застосування комбінованих оперативних втручань призводить до менш виражених порушень імунного статусу хворих на РЯ, у порівнянні з використанням лікарської терапії. Відзначається позитивна динаміка кількісних значень показників кількості загальної чисельності лімфоцитів; CD3+; CD4+; CD8+ і CD16+. У пацієнток II групи тенденції відновлення як клітинної, так і гуморальної ланки імунітету в процесі обстеження не встановлено.

ВИСНОВКИ

У дисертації науково обґрунтовано застосування комбінованих оперативних втручань у лікуванні хворих на розповсюджений рак яєчників.

  1. Діагностична ефективність МРТ складає 98%, що на 11% вища від відповідного показника при проведенні УЗД. Маючи чутливість (97,8%) та специфічність (100%) МРТ, цей метод являється найбільш інформативним для оцінки ступеня поширеності пухлинного процесу в хворих на РЯ на доопераційному етапі їх обстеження.

  2. Кількість діагностичних помилок при застосуванні діагностичного алгоритму "клінічне обстеження + УЗД + МРТ" у 13 разів нижча, у порівнянні з використанням діагностичного алгоритму "клінічне обстеження + УЗД", що сприяє максимально точному визначенню ступеня поширеності пухлинного процесу в хворих на РЯ і плануванню найбільш адекватного обсягу оперативного втручання.

3. Результати МРТ являються підставою для розширення обсягу оперативного втручання у разі розповсюдженого РЯ. Найчастіше (у 45% випадків) проводиться екстирпація матки з придатками і екстирпацією сальника в комбінації з резекцією товстої кишки. Слід зазначити збільшення в 3 рази кількості виконаних комбінованих оперативних втручань за період 20002002 рр., у порівнянні з періодом 19971999 рр., що свідчить, на наш погляд, про можливість і доцільність їх проведення в хворих на РЯ IIIIV стадії.

4. У післяопераційному періоді в хворих на РЯ превалювали ускладнення загального характеру, пов'язані з декомпенсацією в системах регуляції процесів адаптації, перевищуючи в 7,8 рази кількість інтраабдомінальних ускладнень, пов'язаних безпосередньо з проведенням оперативного втручання. Показник післяопераційної летальності склав 2,21,0%.

5. Ефективність комбінованого лікування після виконання комбінованих оперативних втручань збільшується за рахунок збільшення в 5,3 рази кількості клінічних регресій, зниження в 2 рази прогресування пухлинного процесу, подовження на 9 міс. часу до прогресування захворювання і збільшення в 2 рази медіани виживання, у порівнянні з використанням у лікуванні цієї категорії хворих тільки лікарської терапії.

6. Застосування комбінованих операцій при лікуванні хворих на РЯ IIIIV ст. дозволило поліпшити віддалені результати лікування шляхом достовірного збільшення 3-річного виживання (61,87,1%  у дослідній групі і 28,98,1%  у контрольній групі). Встановлено тенденцію збільшення показника 5-річного прогнозованого виживання у хворих з розповсюдженим РЯ, яким виконані комбіновані оперативні втручання.

7. Вивчення динаміки імунного статусу в хворих на РЯ виявило характерні для гострого стресу зміни показників імунограм, які стосуються, в основному, клітинної ланки імунної системи: зниження загальної чисельності лімфоцитів, кількості CD3+ і CD4+; ріст кількісних значень показника CD16+. По закінченні комбінованого лікування в дослідній групі хворих відзначена позитивна динаміка основних показників імунограми і наближення їх кількісних значень до нормальних показників

8. Розроблений і впроваджений в клінічну практику метод лікування хворих на розповсюджений рак яєчників із застосуванням комбінованих оперативних втручань дозволяють забезпечити задовільні безпосередні і віддалені результати лікування та використовуються у повсякденній практиці онкологічних диспансерів, спеціалізованих клінік та інститутів.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Винник Ю.А., Неффа М.Ю., Казмирук О.В. Современные взгляды на лечение рака яичников // Международный медицинский журнал.  2004.  № 1.  С. 127131.

Loading...

 
 

Цікаве