WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості діагностики та лікування реноваскулярної гіпертензії природженої етіології (автореферат) - Реферат

Особливості діагностики та лікування реноваскулярної гіпертензії природженої етіології (автореферат) - Реферат

Уперше показана перевага алгоритму (клінічне обстеження +УЗД + МРТ) порівняно з результатами УЗД для оцінки розповсюдженості пухлинного процесу у хворих на РЯ.

Встановлена перевага проведення комбінованих оперативних втручань, що відобразилось у зниженні прогресування пухлинного процесу та збільшенні медіани виживання хворих на РЯ III-IV стадії.

Подана оцінка результатів виконання комбінованих оперативних втручань у хворих з розповсюдженим РЯ шляхом аналізу спектра і частоти інтра- і післяопераційних ускладнень, а також післяопераційної летальності.

Уперше проведений порівняльний аналіз даних, отриманих при вивченні безпосередніх і віддалених результатів різних варіантів лікування хворих на РЯ IIIIV ст.

Дана оцінка показників клітинної ланки імунітету як критерій ефективності проведених комбінованих оперативних втручань у хворих на РЯ.

Практичне значення одержаних результатів.

Встановлено, що комплексне обстеження із застосуванням МРТ являється необхідним етапом доопераційної діагностики у хворих на РЯ.

Розроблений діагностичний алгоритм на підставі даних МРТ, який дозволяє визначати показання до виконання комбінованих оперативних втручань у хворих на РЯ, установити найбільш характерні типи комбінованих операцій, виконуваних у разі розповсюдженого РЯ, виявити частоту і характер інтра- і післяопераційних ускладнень.

Метод МРТ дозволив найбільш адекватно спланувати обсяг оперативного втручання, сформувати бригаду оперуючих хірургів (гінеколог, хірург, уролог), що в свою чергу веде до покращення безпосередніх і віддалених результатів лікування у хворих на РЯ IIIIV ст.

Після комбінованого лікування визначена позитивна динаміка показників імунітету та приближення їх до значень норми.

Впровадження в клінічну практику здійснювали в Харківському обласному клінічному онкологічному диспансері, Кіровоградському обласному онкологічному диспансері, Інституті медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України, що підтверджується актами впровадження (22.06.04, 02.07.04, 16.11.04).

Особистий внесок здобувача.

Разом зі співробітниками гінекологічного, абдомінального і діагностичного відділень Харківського обласного клінічного онкологічного диспансеру автор особисто брала участь у клінічному й імунологічному обстеженні, виконанні комбінованих оперативних втручань, а також проведенні лікарської терапії 146 хворих на РЯ за період 19972002 рр. Самостійно обробила увесь матеріал, проаналізувала безпосередні і віддалені результати лікування. При написанні дисертації не використані ідеї і розробки співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення і результати роботи представлені на Міжнародній науково-практичній конференції хірургів "Актуальні проблеми госпітальної хірургії", присвяченій 50-річчю кафедри госпітальної хірургії УжДУ (м. Ужгород, 1999 р.); Міжнародному науковому форумі "Онкологія на рубежі ХХ століття" (м. Москва, 1999 р.); III з'їзді онкологів і радіологів країн СНД (м. Мінськ, 2004 р.); засіданнях Харківського обласного товариства онкологів (м. Харків, 1999, 2001, 2004 рр.).

Публікації.

Результати дисертаційної роботи опубліковані у чотирьох статтях наукових журналів і трьох тезах доповідей конференцій.

Структура та обсяг роботи.

Дисертація складається із вступу, 5 розділів, заключення, висновків і списку літератури, що включає 221 джерело вітчизняних та іноземних авторів на 24 сторінках, представлена на 142 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 29 таблицями на 26 сторінці, 7 рисунками на 7 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження.

В процесі виконання роботи обстежено 146 хворих на розповсюджений РЯ, які одержали лікування в гінекологічному, діагностичному та абдомінальному відділеннях Харківського обласного клінічного онкологічного диспансеру за період з 1997 до 2002 рр.

Дослідження імунологічних показників виконано на базі імунологічної лабораторії Харківської обласної клінічної лікарні. Магнітно-резонансна томографія виконувалась в лабораторії МРТ 4-ї клінічної лікарні м. Харкова.

З метою поглибленого вивчення безпосередніх та віддалених результатів проведеного лікування, визначення показань до виконання комбінованих оперативних втручань, а також динаміки показників імунного статусу, досліджуваних хворих на РЯ було розподілено на 2 групи. Першу групу склали 87 хворих, яким було проведено комбіновані оперативні втручання. До ІІ увійшли 59 хворих на РЯ, котрим лікування проведено тільки шляхом застосування курсів ПХТ. Результати, що одержані при дослідженні імунного статусу хворих на РЯ, порівнювалися з показниками контрольної групи, до якої увійшло 15 практично здорових жінок.

При розподілі хворих на РЯ дослідної групи за стадіями пухлинного процесу, були використані класифікації FIGO і TNM. У пацієнток контрольної групи, враховуючи відсутність процедури хірургічного стадіювання, застосовувалася лише класифікація FIGO.

У більшості пацієнток встановлена III (T3b-cNxМ0) стадія захворювання – 117 (80,140,05%) хворих. Порівняльний аналіз даних, отриманих при вивченні поширеності пухлинного процесу в хворих на РЯ, вказує на деякі відмінності в групах. Так, наприклад, IIIB (T3bNxМ0) стадію РЯ, виявлену у 20 (22,90,1%) пацієнток I групи, не представляється можливим установити у хворих II групи, враховуючи відсутність біопсійного матеріалу з черевної порожнини. У зв'язку з цим, III стадія захворювання встановлена в контрольній групі тим пацієнткам, в яких клінічно і за даними УЗД, виявлений пухлинний конгломерат, що виходить за межі малого таза.

IV (T3b-cNxМ1) стадія РЯ відзначена в I групі у 17 (19,70,3%) хворих, у II – у 12 (20,40,8%) пацієнток. Метастатичний плеврит (цитологічно верифікований) мав місце у 11 (12,60,8%) хворих досліджуваної й у 8 (13,60,2%) пацієнток контрольної групи. Морфологічно підтверджене метастатичне ураження пупка встановлено у 6 (6,90,2%) та 7 (6,81,1%) випадках, відповідно в I та II групах хворих на РЯ. У ході даного дослідження при проведенні процедури хірургічного стадіювання лімфаденектомії не виконувалися. Мала кількість виконаних біопсій тазових лімфатичних вузлів не дозволяє провести порівняльний аналіз хворих на РЯ в дослідній групі за категорією N.

Більшість хворих госпіталізувались в стаціонар з ІІІС стадією захворювання (66,4%) у віці від 50 до 59 років (53,4%). При вивченні розподілу хворих на РЯ дослідної групи в залежності від гістологічного типу пухлини в даній роботі використані рекомендації ВООЗ для гістологічної класифікації пухлин яєчників.

Відзначено, що в більшості хворих виявлені епітеліальні пухлини яєчників – 82 (94,21,4%) пацієнтки. При цьому частота різних гістотипів епітеліальних пухлин, за матеріалами даного дослідження, порівнянна з даними літератури. Так, серозна епітеліальна аденокарцинома мала місце у 51 (58,61,9%) хворої; муцинозна, ендометріоїдна і низькодиференційована – у 31 (35,61,3%) пацієнтки, відповідно.

Неепітеліальні злоякісні пухлини яєчників зустрічалися значно рідше: пухлини строми статевого тяжа – в 1 (1,21,5%) хворої, а гранулозоклітинні пухлини – у 4 (4,61,7%) пацієнток.

Провести порівняльний аналіз частоти різних гістологічних типів пухлин у хворих на РЯ, котрі ввійшли в дане дослідження, не представляється можливим через відсутність операційного матеріалу в контрольній групі. Верифікація діагнозу у пацієнток, яким проводилась тільки лікарська терапія, виконувалась за допомогою цитологічного дослідження асцитної рідини і/чи пунктата пухлинного конгломерату і мала місце у всіх хворих на РЯ.

Асцитна форма захворювання мала місце у більшості випадків (85%). У 49% випадках, як супутня патологія, мали місце серцево-судинні захворювання.

Поряд з обов'язковим застосуванням у всіх хворих на РЯ ультразвукового методу дослідження, 49 пацієнткам (I група) проведено діагностичне обстеження за допомогою методу магнітно-резонансної томографії, який має більшу специфічність і точність, з метою вивчення й оцінки можливостей застосування даного діагностичного методу для визначення показань до проведення комбінованих оперативних втручань. II групу склали 97 пацієнток, яким використаний лише метод ультрасонографії.

Оцінка ефективності лікування проводилася згідно з критеріями ВООЗ і Міжнародного протиракового товариства (UICC) для оцінки ефективності лікування РЯ. Спостереження за хворими з моменту початку лікування здійснювалося за допомогою оцінки скарг, ректо-вагінального дослідження, ультразвукового дослідження малого таза та черевної порожнини, а також за допомогою визначення рівня СА125.

Вивчення, оцінка та порівняльний аналіз стресорного впливу комбінованого лікування з використанням різних видів лікування, проводилося за допомогою дослідження імунного статусу хворих на РЯ. До комплексу імунологічних досліджень входили методи визначення загального імунного статусу I та II рівня.

Дослідження клітинної ланки імунітету включало кількісну оцінку показників Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій, а також ПК-клітин у сироватці крові хворих на РЯ, що визначалися за допомогою методу проточної циклоспектрофлюорометрії з використанням панелі моноклональних антитіл СD3+; СD4+; СD8+ і СD16+.

Забір матеріалу здійснювався до спеціального лікування у всіх хворих, які увійшли в дослідження. В дослідній групі імунний статус оцінювався на 14-ту добу післяопераційного періоду (після закінчення I курсу ПХТ), перед початком III курсу ПХТ та після завершення комбінованого лікування. У хворих контрольної групи забір матеріалу здійснювався після закінчення I курсу ПХТ, перед початком III курсу ПХТ та після завершення лікарського лікування (6 курсів ПХТ).

Loading...

 
 

Цікаве