WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості діагностики та лікування реноваскулярної гіпертензії природженої етіології (автореферат) - Реферат

Особливості діагностики та лікування реноваскулярної гіпертензії природженої етіології (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

КАЗМІРУК ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 618.11 – 006.6 – 089.8

Лікування розповсюдженого раку яєчників із застосуванням комбінованих оперативних втручань

14.01.07 – онкологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Вінник Юрій Олексійович, Харківська медична академія післядипломної освіти, професор кафедри онкохірургії та онкогінекології.

Офіційні опоненти:

1. доктор медичних наук, професор Білинський Борис Тарасович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, професор кафедри онкології та медичної радіології;

2. доктор медичних наук, доцент Міхановський Олександр Альбертович, Інститут медичної радіології ім. С.П.Григор'єва АМН України, завідувач відділенням гінекологічної радіоонкології.

Провідна установа:

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького, відділ механізмів протипухлинної терапії НАН України, м. Київ.

Захист відбудеться „30" вересня 2005 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 у Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий „25" серпня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д. мед. н., професор І.І.Солдак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

Серед злоякісних пухлин жіночої статевої сфери рак яєчників (РЯ) за частотою зустрічальності займає друге місце, уступаючи лише раку тіла матки. За даними Міжнародного агентства з вивчення раку щорічно в світі реєструється понад 165 тис. нових випадків захворювання, і понад 100 тис. жінок помирають від злоякісних пухлин яєчників. У більшості індустріальних країн світу РЯ має найвищі показники смертності серед усіх гінекологічних пухлин, що пов'язано з пізньою діагностикою захворювання. Летальність хворих на РЯ на першому році після встановлення діагнозу складає 35%. За зведеними даними популяційних ракових реєстрів країн Європи 1-річне виживання хворих на РЯ складає 63%; 3-річне – 41%; 5-річне – 35%.

Основні причини низького виживання хворих на злоякісні пухлини яєчників криються в безсимптомності перебігу захворювання на ранніх його стадіях, відсутності повноцінних діагностичних методик, низькій ефективності терапії й особливостях етіопатогенезу пухлин даного органа.

Адекватне лікування злоякісних новоутворень яєчників продовжує залишатися однією з головних задач сучасної онкогінекології. Протягом ряду десятиріч зусилля вчених усього світу спрямовані на розробку цієї проблеми. До нинішнього часу накопичений великий науковий і клінічний матеріал, однак, незважаючи на це, виживання хворих на РЯ залишається на дуже низькому рівні, що викликає звичайний песимізм у дослідників. Як і раніше, у 70-90% пацієнток РЯ виявляється в IIIIV стадії захворювання.

Слід зазначити, що всі запропоновані досі методи скринінгу РЯ, у кращому випадку, дають імовірну відповідь зі ступенем вірогідності 50%, що для онкології мало прийнятно. Усе вищеописане свідчить про необхідність неординарного підходу до діагностики і терапії злоякісних пухлин яєчників.

РЯ – це захворювання, діагноз якого встановлюється на підставі хірургічних і морфологічних даних. Оперативному втручанню на даний час приділяється першорядне значення як самостійному методу на ранніх стадіях захворювання і як найважливішому етапу в комплексі лікувальних заходів у хворих з розповсюдженим РЯ.

На сьогоднішній день не залишається сумнівів у необхідності виконання хірургічного втручання на першому етапі лікування РЯ з метою точного встановлення стадії хвороби і максимального видалення первинної пухлини і дисемінатів.

Теоретичні обґрунтування для проведення циторедуктивної операції при РЯ мають історію 80-річної давності. Ще в 1935 р. Meigs висловив припущення, що для досягнення більшого ефекту післяопераційного опромінення в хворих на РЯ варто максимально видаляти пухлинні маси. 40 років потому Griffiths опублікував дуже важливе дослідження, яке вперше переконливо продемонструвало зворотню залежність між розмірами залишкової пухлини і виживанням хворих. З цього часу фактично кожне дослідження, присвячене прогностичному впливу розмірів залишкової пухлини, підтверджувало, що "агресивна" первинна циторедуктивна операція, результатом якої є мінімальна залишкова пухлина, призводить до більш високого ефекту ХТ і підвищує загальне виживання хворих на РЯ.

Протягом останніх років бурхливий розвиток хірургічної техніки, анестезіології, реаніматології і клінічної фармакології дозволили значно розширити „вікові границі" хірургічного методу, а також знову повернутися до питання про виконання комбінованих оперативних втручань, не побоюючись збільшення післяопераційної летальності. Розширення стандартного обсягу оперативного втручання, тобто виконання комбінованих операцій, визнається доцільним багатьма авторами у випадку виконання оптимальної операції. У випадках, якщо при виконанні комбінованої операції залишається решта пухлини більше 2 см, віддалені результати лікування не поліпшуються. Єдиної думки про доцільність застосування "агресивних" комбінованих операцій при РЯ аж до екзентерацій на теперішній час в літературі немає, враховуючи технічну складність самого втручання і підвищення ризику збільшення післяопераційних ускладнень і післяопераційної летальності.

Операційна травма, будучи окремим випадком стресового впливу на організм, призводить до цілого ряду змін у системах забезпечення гомеостазу, зокрема, ендокринній та імунній системах. Розлади гормональної та імунної регуляції процесів адаптації у хворих на РЯ, що нерідко призводять до зниження резистентності організму, багато в чому обмежують можливості проведення спеціального лікування, зокрема, використання комбінованих оперативних втручань.

Величину і характер пошкоджень, які настають внаслідок операційної травми, кількісно на даний час оцінити неможливо. Можна лише приблизно прогнозувати характер, ступінь вираженості і напрямок цих змін шляхом вивчення динаміки показників гормонального й імунного статусу хворих з метою подальшої корекції регуляторних механізмів адаптаційних реакцій для підвищення ефективності протипухлинної терапії.

Суперечливі погляди на доцільність і раціональність розширення обсягів оперативних втручань у разі розповсюдженого РЯ визначили актуальність даного дослідження, його мету і задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри онкохірургії й онкогінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти "Комбіноване і комплексне лікування хворих на рак шлунково-кишкового тракту", № держреєстрації – 0198U002285. Автор брав участь у плануванні та виконанні основних етапів НДР, відповідав за виконання фрагмента роботи, пов'язаного з комбінованим лікуванням хворих на розповсюджений рак яєчників.

Мета дослідження.

Розширити показання до виконання комбінованих оперативних втручань у хворих з розповсюдженим РЯ шляхом розробки діагностичного алгоритму.

Задачі дослідження:

1. Оцінити можливості використання магніто-резонансної томографії (МРТ) у встановленні ступеня поширеності пухлинного процесу при захворюванні на РЯ.

2. Вивчити частоту, характер і можливості виконання комбінованих оперативних втручань у хворих на РЯ.

3. Розробити діагностичний алгоритм для визначення показань до проведення комбінованих операцій у хворих з розповсюдженим РЯ на основі результатів МРТ.

4. Дати оцінку безпосередніх і віддалених результатів застосування комбінованих оперативних втручань у хворих на РЯ IIIIV ст.

5. Дослідити особливості показників імунного статусу у хворих на розповсюджений РЯ при проведенні комбінованих операцій.

Об'єкт дослідження – хворі на РЯ IIIIV ст.

Предмет дослідження – діагностичні алгоритми, які дозволяють визначати показання до проведення комбінованих оперативних втручань; імунний статус і його динаміка як один з основних показників стресового впливу на організм хворих на РЯ різних варіантів проведеного лікування.

Методи дослідження – загальноклінічне і цитологічне обстеження; ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого таза і черевної порожнини; МРТ органів малого таза; визначення рівня СА125. Для вивчення і порівняльної оцінки динаміки імунного статусу в даній роботі використані дослідження основних показників клітинної і гуморальної ланки імунної системи в процесі проведення різних варіантів лікування у хворих з розповсюдженим РЯ. Результати лікування оцінювалися відповідно до критерію ВООЗ для оцінки ефективності лікування РЯ з урахуванням медіани виживання і часу до прогресування захворювання, а також за допомогою вивчення 3-річного і прогнозованого 5-річного виживання, розрахованого методом побудови таблиць дожиття.

Наукова новизна одержаних результатів.

Доведена необхідність застосування МРТ як методу топографо-анатомічної діагностики РЯ і оцінки ступеня поширеності пухлинного процесу на етапі доопераційного обстеження хворих на РЯ. Розроблено діагностичний алгоритм, котрий дозволяє визначати показання для виконання комбінованих операцій у цієї категорії хворих.

Loading...

 
 

Цікаве