WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогнозування, лікування та вторинна профілактика рецидивів ерозивного гастродуоденіту у дітей шкільного віку (автореферат) - Реферат

Прогнозування, лікування та вторинна профілактика рецидивів ерозивного гастродуоденіту у дітей шкільного віку (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювались та отримали схвалення на 8 міжнародних наукових конференціях: "Розбудова менеджмент-освіти в Україні" (Київ, 2000),"Телематика і безперервна освіта" (Київ, 2001), "Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці, освіті" (Кривий Ріг, 2001), "Як нам упорядкувати нашу вищу школу" (Харків, 2002),"Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства" (Тернопіль, 2004), "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми" (Вінниця, 2004), "Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення" (Тернопіль, 2003), "Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи" (Хмельницький, 2005); всеукраїнській конференції молодих науковців "Інформаційні технології в науці, освіті і техніці" (Черкаси, 2002); регіональній науковій конференції "Концептуальні засади соціально-економічного розвитку Західного регіону України" (Тернопіль, 2002); науково–методичному семінарі "Сучасні тенденції впровадження технології дистанційного навчання" (Тернопіль, 2005). Результати дослідження доповідались на звітних наукових конференціях кафедри педагогічної майстерності та освітніх технологій Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Публікації. Всього за матеріалами дослідження опубліковано 19 праць, з яких 15 одноосібні. 5 праць опубліковано у фахових виданнях. Серед праць 11 статей, 5 тез доповідей, 3 навчальних посібники. Загальний обсяг авторського внеску — 35,77 авторських аркушів.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (203 найменування на 23 сторінках) та 12 додатків (на 74 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 186 сторінок, із них — 166 сторінок основного тексту. Ілюстративний матеріал подано у 16 таблицях та 9 рисунках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено ступінь її розробленості, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано його мету, гіпотезу, завдання, розкрито теоретичну та методологічну основу, методи дослідження; висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи; подані відомості про апробацію та застосування результатів дослідження.

У першому розділі — "Дистанційне навчання як педагогічна проблема" — визначено вплив інформаційних технологій на підвищення ефективності професійної підготовки фахівців економічного профілю,здійснено теоретичнийаналіз проблеми дослідження та педагогічної практики реалізації дистанційного навчання у вищих навчальних закладах і на цій основі вивчено сутність поняття "дистанційне навчання", цілі та його завдання; генезис, еволюцію та взаємозв'язок із денною та заочною формами навчання; проаналізовано організацію дистанційного навчання за кордоном та в українських вищих навчальних закладах; визначено проблеми, що перешкоджають розвитку дистанційного навчання в Україні, та шляхи їх розв'язання.

У розділі визначено, що інформаційні технології вносять докорінні зміни до господарської діяльності (М. Жалдак, Л. Острівна), роблять її динамічною, розширюють сферу послуг, прискорюють платежі, здешевлюють вартість грошового обороту. Встановлено, що найдоцільніше використовувати обчислювальну техніку при розв'язанні певного кола педагогічних проблем, зокрема для формуванні спеціальних умінь (Р. Гуревич), що й здійснено у дослідженні. Професійні уміння економістів не потребують безпосереднього оперування з фізичними об'єктами і тому можуть ефективно формуватись у віртуальному середовищі в умовах дистанційного навчання.

Результати теоретичного аналізу досліджуваних дефініцій (А. Андрєєв, І. Булах, В. Кухаренко, В. Олійник, С. Сисоєва, П. Стефаненко, А. Хуторской) свідчать, що дистанційне навчання — це гуманістична особистісно орієнтована форма навчання, основою якої є цілеспрямоване, мотивоване учіння і спілкування студентів з викладачем та між собою засобами сучасних інформаційних технологій.

Теоретичний аналіз літератури та нормативно–законодавчої бази дозволив до цілейдистанційної освіти студентів вищих економічних навчальних закладів віднести: 1) підвищення доступності освіти з одночасним покращенням її якості за рахунок моделювання професійної діяльності економістів у віртуальному навчальному середовищі; 2) створення системи неперервної освіти, яка надає засоби для підвищення професійного рівня економістів і їх мобільності на ринку праці; 3) перекваліфікація економістів, які працюють, у зв'язку із структурною трансформацією економіки України; 4) інтеграцію до Європейського та світового освітнього і економічного простору.

На основі вивчення досвіду дистанційного навчання у вітчизняних вищих навчальних закладах (В. Гриценко, В. Кухаренко, В. Олійник, П. Стефаненко) та у закордонних університетах (T. Cunningham, J. Vargas Hernandez, J. Viens, J. Wibe) було визначено, що для дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів в Україні доцільно: 1) поєднувати дистанційне навчання з аудиторним, щоб синергетично підсилити переваги цих форм навчання; 2) створювати корпоративні університети для підвищення освітнього рівня працівників великих підприємств і оптимізації розподілу їх ресурсів за рахунок економії коштів на навчання працівників та зростання продуктивності праці економістів, які оволоділи новими технологіями діяльності; 3) популяризувати ідею ефективності інвестицій в дистанційне навчання і залучити кошти бізнесу до розробки якісних дистанційних курсів.

Опитування роботодавців дозволили зробити такі висновки: уміння з інформаційних технологій є необхідним компонентом професійної підготовки економістів; рівень сформованості умінь з інформаційних технологій у випускників вищих економічних навчальних закладів є недостатнім для конкурентноздатності на ринку праці та професійної діяльності.

Констатуючий експеримент із встановлення ефективності вивчення інформаційних технологій студентами вищих економічних навчальних закладів, які навчаються на відстані, був проведений у 2000–2001 н. р. На зимовій сесії із 116 студентів 60 отримали негативні оцінки з дисципліни "Інформатика і комп'ютерна техніка", що становило 52 % від загальної кількості студентів. На літній сесії із 129 студентів негативні оцінки отримали 70 студентів або 54 %. Такий високий відсоток неуспішності можна пояснити низькою активністю студентів у міжсесійний період. Уміння, сформовані за короткий період сесії (2–3 тижні), дезактуалізуються за 4 місяці міжсесійного інтервалу. Це становище спонукало нас до розробки системи формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання для студентів вищих економічних навчальних закладів.

У другому розділі — "Система формування умінь з інформаційних технологій у майбутніх економістів у процесі дистанційного навчання" — визначено структуру умінь з інформаційних технологій, які використовуватимуться у професійній діяльності економістів; розроблено систему формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання та визначено умови її реалізації; визначено критерії сформованості умінь з інформаційних технологій у студентів вищих економічних навчальних закладів з урахуванням специфіки їх професійної діяльності; розкрито методику проведення формуючого експерименту та проаналізовано його результати.

Визначено, що уміння з інформаційних технологій — це сукупність знань і навичок використання комп'ютерної та телекомунікаційної техніки у професійній діяльності.

Сформованість умінь з інформаційних технологій визначається та оцінюється за такими критеріями: 1) сформованість змістового компонента; 2) сформованість операційного компонента; 3) здатність до здійснення переносу знань, навичок і умінь, що сформовані в процесі розв'язання навчальних завдань, у професійну діяльність майбутніх економістів. На підставі зазначених критеріїв виділено високий, середній і низький рівні сформованості у майбутніх економістів умінь з інформаційних технологій.

Зростання вимог до сучасного випускника вищого економічного навчального закладу за умов сталого терміну професійної підготовки формує потребу створення системи, яка б оптимізувала навчальний процес — забезпечувала вищий рівень сформованості умінь за той же навчальний час та без збільшення грошових затрат.

Метою і системотвірним фактором розробленої нами системи є підготовка студентів вищих економічних навчальних закладів до здійснення аналітичної та креативної професійної діяльності економістів. Модель системи формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання зображено на рис. 1.

В основу системи покладено загальнодидактичні та специфічні для дистанційного навчання економістів принципи (А. Андрєєв, І. Булах, А. Хуторской), а саме: принцип стартових знань та вмінь; інтерактивності; ідентифікації; безпеки передачі та зберігання інформації; регламентованості навчання; педагогічної доцільності застосування засобів нових інформаційних технологій; професійної спрямованості змісту; забезпечення відкритості та гнучкості навчання; неантагоністичності дистанційного навчання іншим формам здобування освіти; розвитку нормативно-правової бази.

Зміст навчання у системі становлять уміння, які використовуватимуться майбутніми економістами у професійній діяльності, що пов'язана з інформаційними системами. Складовими інформаційних систем є апаратне забезпечення, програмне забезпечення, дані і люди (S. Mandell). Запропонована класифікація умінь економістів за ознакою їх належності до роботи із складовими інформаційної системи та виділено наступні класи умінь: технічна грамотність, володіння програмним забезпеченням, контентні уміння, мережеві комунікативні уміння.

Loading...

 
 

Цікаве