WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Структура та фізико-механічні властивості дентальних сплавів на основі систем Co-Cr-Mo та Ni-Cr-Mo при послідовних переплавах (автореферат) - Реферат

Структура та фізико-механічні властивості дентальних сплавів на основі систем Co-Cr-Mo та Ni-Cr-Mo при послідовних переплавах (автореферат) - Реферат

Інфузорії планктону лиманів. Досліджені лимани, насамперед, розрізняються за таксономічним складом, видовою різноманітністю, показниками кількісного розвитку та трофічною структурою циліатопланктону (табл. 2). Вертикальний розподіл, що вивчався в Тілігульському і Сухому лиманах, характеризується більш низькими показниками численності та біомаси в придонному шарі в глибоководних ділянках. У прибережних районах показники кількісного розвитку подібні з такими в поверхневому горизонті у відкритих частинах лиманів, а видове багатство і різноманітність, як правило, вище, звичайно за рахунок евпланктонних видів (Сухий і Тілігульський лимани). У Хаджибейському лимані в прибережних районах переважають бенто-перифітонні види, численність і біомаса зазвичай вище, ніж у відкритій частині.

У відкритих лиманах – Григор'ївському і Сухому, де домінують за численністю та біомасою альгофаги, виявлений позитивний зв'язок кількісного розвитку з комплексом трьох факторів – температури, солоності та концентрації розчиненого кисню (ρ = 0,663 (N) й 0,697 (B) у Григор'ївському, ρ = 0,604 (N) й 0,557(B) – у Сухому). За окремими параметрами, найбільш високі показники зв'язку зареєстровані для розчиненого кисню: ρ = 0,829 (N) і 0,685 (B) у Григор'ївському та ρ = 0,305 (N) і 0,280 (B) у Сухому, де внаслідок високої численності міксотрофів кореляція дещо нижче.

Таблиця 2

Основні структурні характеристики циліатопланктону в деяких лиманах

Зіставлення лиманів за комплексом структурних показників (включаючи вирівненість трофічної структури) показало, що загальна подібність між ними досить висока, і коливається від 56,9 до 81,1 % (у середньому, 70,4 2,8 %); максимальні розходження пов'язані з розмірною структурою (34,2 %). Фактор зв'язку з морем, насамперед, впливає на такі показники, як розмірна й видова структура.

РОЛЬ ПЛАНКТОННИХ ІНФУЗОРІЙ У ФУНКЦІОНУВАННІ ПРИБЕРЕЖНИХ ЕКОСИСТЕМ

Продукційні характеристики циліатопланктону. Розраховані показники продукції інфузорій коливаються від негативних значень, коли в угрупованні переважають хижаки до 585,1 мг ∙ м–3 ∙ доба–1 (Одеська затока) і до 364,1 – 2299,6 мг ∙ м–3 ∙ доба–1 у лиманах (табл. 3). Більша частина продукції інфузорій (82 – 88.%) утворюється видами, що входять у розмірний діапазон харчових об'єктів, що споживаються мезозоопланктоном та личинками риб. Виключення становлять Хаджибейський, Тілігульський та Шаболатський лимани, де цей показник становить 42 – 70 %. Максимальні показники продукції в Одеській затоці властиві літньому періоду, чому сприяють високі температури. Більше 93 % її належить 14 таксонам, внесок яких у загальну продукцію інфузорій перевищує 1 %.

Таблиця 3

Значення добової продукції, Р (мг ∙ м–3 ∙ доба–1 сирої ваги) інфузорій у вивчених районах

Район

Pmin

Pmax

m

ПЗЧМ (Одеська затока)

–173,3

585,1

12,5 6,0 – 48,3 33,5

Тілігульський лиман

–582,6

1350,6

147,8 58,9

Григор'ївський лиман

–78,3

364,1

68,2 46,8

Хаджибейський лиман

–322,0

2299,6

232,0 210,4

Сухий лиман

–18,0

619,6

82,1 28,6

Шаболатський лиман

–496,3

1452,4

271,6 229,2

Не зважаючи на більшу амплітуду коливань значень на окремих станціях, середні розбіжності між ними не істотні і обумовлені розвитком невеликої кількості домінуючих видів. Значення продукції в інших районах ПЗЧМ перебувають у межах значень, характерних для Одеської затоки. Найбільш високі значення продукції відзначені в закритих лиманах (Хаджибейський і Шаболатський), де підвищена трофність і майже відсутній відтік живильних речовин, що надходять у систему (стічні води СБО "Північна" в Хаджибейському лимані, курорту "Сергіївка" в Шаболатському). У відкритих лиманах амплітуда коливань і середні значення, як правило, набагато нижче. Тілігульський лиман за показниками продуктивності займає проміжне положення: у південній частині, де відчутний вплив морських вод скрізь канал та у центральних прибережних районах, з невеликими мілководними затоками продукція сильно варіює (розмах коливань 1933,1 мг ∙ м–3 ∙ доба–1), тоді як у відкритих глибоководних ділянках амплітуда незначна (284,7 мг ∙ м–3 ∙ доба–1).

Внесок в продукцію окремих трофічних груп визначає ресурси, за рахунок яких формується біомаса інфузорій. У ПЗЧМ переважають альгофаги (більше 50.%) і міксотрофи (більше 27 %). У Григор'ївському, Сухому і Шаболатському – альгофаги (51,5 – 68,3 %). В Тілігульському лимані, навпаки, значення цієї групи мінімально, хоча більше 50 % продукції належить міксотрофам. В той же час у Шаболатському лимані внесок міксотрофів найменший (менш ніж 0,2 %), що пов'язане з низьким рівнем прозорості води через "цвітіння" пікопланктону. У Хаджибейському лимані внесок мікрофагів (47,6 %) перевищує такий альгофагів (38,9 %). Роль хижаків (у всіх районах), як правило, незначна (2,7 – 12.%). Значення продукції циліатопланктону досліджених районів перевищують такі, що характерні для різних прибережних районів Світового океану, в тому числі евтрофованих.

Роль інфузорій у трансформації органічної речовини та енергії. Розраховані раціони інфузорій показують, що в Одеській затоці та інших районах ПЗЧМ за добу ними в 1 м3 споживається максимально до 1677 мг водоростевої (всіма фітотрофами, включаючи міксотрофів) і до 456 мг біомаси бактерій і співрозмірних їм мікроорганізмів. У свою чергу, хижими інфузоріями споживається до 406 мг "мирних" видів. У середньому за добу, в Одеській затоці раціони "мирних" форм становлять від 31,3 до 190,3 мг ∙ м–3 ∙ доба–1 водоростевої та 15,1 – 39,9 мг ∙ м–3 ∙ доба–1 бактеріальні біомаси; раціони хижаків – від 4,9 до 31,7 мг ∙ м–3 ∙ доба–1. У лиманах показники в кілька разів вище: у Шаболатському лимані споживається, в середньому, більше 1000 мг мікроводоростей в 1 м3. Тут, а також у Хаджибейському лимані, зареєстровані максимально високі рівні споживання фітопланктону (понад 6000 мг за добу). Мінімальні середні значення виявлені в Тілігульському лимані – до 169 мг ∙ м–3 ∙ доба–1. Максимальні середні та екстремальні раціони мікрофагів (понад 7000 мг за добу) зареєстровані в Хаджибейському лимані – як правило, у прибережних ділянках низов'я та у Палієвській затоці – районах, найбільш підданих забрудненню стічними водами СБО "Північна" і прилеглих сіл (тваринницькі господарства). У середньому, за період досліджень, сумарні раціони "мирних" форм у відкритих лиманах істотно (майже втричі) нижче, ніж у закритих, де інфузорії можуть споживати за добу понад 13 ∙ 103 мг мікроводоростей і бактерій в 1 м3 (Хаджибейський лиман). Витрати на обмін у інфузорій у ПЗЧМ та лиманах мають близькі значення (не більше 10,3 % від спожитої енергії їжі). Взагалі, для циліатопланктону досліджених районів, ефективність передачі енергії на більш високі трофічні рівні низька: у середньому, 12,5 – 14,1 % від раціону перетворюється в продукцію, тоді як більша частина повертається в трансформованому вигляді в навколишнє середовище, поповнюючи запас органічної речовини, що циркулює в системі РОР + ЗОР → бактерії → найпростіші → РОР + ЗОР.

Роль інфузорій у біотичному балансі угруповань пелагіалі прибережної зони північно-західної частини Чорного моря. Інфузоріям належить провідна роль у трансформації енергії гетеротрофним компонентом планктону. Середні за вегетаційний період (травень – листопад) показники продукції інфузорій, у порівнянні з безхребетними виявилися вище в 1,4 рази, а витрати на обмін – в 7 разів, не зважаючи на більш низьку їх біомасу. Внесок інфузорій у гетеротрофну і загальну деструкцію склав 0,84 і 0,82 % відповідно, а рівні споживання – 1 % і 6,5 % продукції бактерій та чистої первинної продукції фітопланктону та 0,5 і 18 % їхньої біомаси. Відносно низькі рівні споживання ресурсів циліатопланктоном у ПЗЧМ обумовлені, з одного боку, високою абсолютною численністю фіто- і бактеріопланктону, а з іншого боку – забрудненням та антропогенним перетворенням прибережної зони, що порушують природну структуру угруповань гідробіонтів.

Loading...

 
 

Цікаве