WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Структура та фізико-механічні властивості дентальних сплавів на основі систем Co-Cr-Mo та Ni-Cr-Mo при послідовних переплавах (автореферат) - Реферат

Структура та фізико-механічні властивості дентальних сплавів на основі систем Co-Cr-Mo та Ni-Cr-Mo при послідовних переплавах (автореферат) - Реферат

Аналіз розмірної структури свідчить, що дрібні види (Vсер ≤ 25 ∙ 103 мкм3) переважають у планктоні не тільки в якісному, але й у кількісному відношенні, становлячи основу численності (до 60 % середньорічної). Річна динаміка Vсер багатовершинна, однак простежується тенденція до зменшення цього показника навесні і поступового збільшення до осені.

Найбільш численні групи протягом року – альгофаги і мікрофаги. Максимальний розвиток фітотрофних інфузорій припадає на зимовий період (грудень – березень). У грудні – на початку лютого переважають инфузорії-діатомофаги, поступаючись в лютому – березні споживачам джгутикового планктону. Серед мікрофагів узимку більш-менш значного розвитку досягали дрібні стромбідіуми, а також E. balteatus, Cyclidium spp., Pleuronema marinum Duj., 1841 та ін. Навесні співвідношення трофічних груп змінюється за рахунок різкого збільшення численності міксотрофних видів, особливо M. rubra, що досягав іноді більше 90 % від загальної численності всіх інфузорій. Влітку і восени переважною групою залишаються, за деяким виключенням, мікрофаги, з домінуванням S. vestitum. Міксотрофи навесні були представлені майже винятково M. rubra та Strombidium acutum (Leeg., 1915), а влітку – M. rubra і S. conicoides. До осені їхнє різноманіття і частка в планктоні зростають за рахунок збільшення численності таких видів, як Strombidium conicum (Lohm., 1908), S. wulffii (Wulff, 1919), S. ventropinnum Martin et Mont., 1993, Laboea strobila (Lohm., 1908), що реєструвалися в планктоні до грудня. Відносна численність хижих інфузорій у планктоні, як правило, невелика і помітно зростає лише після спалахів розвитку мирних видів.

На відмінність від численності, співвідношення біомас різних трофічних груп зрушено убік домінування протягом року альгофагів. Інфузорії-мікрофаги, у порівнянні з фітотрофами, мають звичайно дрібніші розміри, і, не дивлячись на відносно високу численність, не досягають значної біомаси. Внесок в біомасу хижих інфузорій, у порівнянні з численністю, більш помітний завдяки їх відносно великим розмірам. Що стосується міксотрофів, то їхня частка, як у загальній численності, так і в біомасі протягом року приблизно однакова.

Незважаючи на те, що динаміка кількісного розвитку інфузорій планктону різних ділянок Одеської затоки має свої особливості, спостерігаються деякі загальні закономірності: наявність виражених піків численності і біомаси навесні і влітку, подібний набір видів. Розходження, певною мірою, стосуються неоднорідності розвитку окремих видів-домінантів що зумовлює низький рівень подібності станцій (16,2 – 19,67 %). Максимуми біомаси за часом відповідають пікам численності. Найбільші значення реєструються, як правило, навесні. Літні максимуми біомаси, на відміну від численності, не досягають весняних величин, що пов'язано з перевагою в цей період дрібних видів інфузорій. Зіставлення кількісного розвитку циліатопланктону з основними абіотичними параметрами (температура і солоність) не виявило значимої залежності між цими показниками.

Порівняльний аналіз середньомісячних показників численності й біомаси за більш густою часовою сіткою станцій (щодекадні зйомки в 1998 – 1999 рр.) і за більш густою просторовою сіткою (5 районів, 2 рази на місяць, 2000 – 2001 рр.) свідчить про двохвершинність динаміки кількісного розвитку циліатопланктону (рис. 3). Максимуми прив'язані до весняного "цвітіння" фітопланктону і до періоду максимального рекреаційного навантаження на прибережні акваторії влітку.

Видова різноманітність в Одеській затоці характеризується близькими середніми показниками на всіх станціях. Найбільш висока варіабельність і низьке середнє значення притаманні ст. "Біостанція" (НN = 0 – 3,726 біт; N = 2,150 0,194 біт) – найбільш насиченої твердими субстратами акваторії, найбільш високе середнє значення і мінімальний розмах коливань – для ст. "Морпорт" (НN = 1,567 – 3,627 біт; N = 2,607 0,132 біт) – найбільш глибоководної. На цій же станції відзначені нижчі показники інтенсивності змін якісного складу з урахуванням численності і біомаси: індекси відмінності Брей-Кьортиса IDBC склали 87,0 й 88,4 %, тоді як на інших станціях – 92 – 94 %. Більше 70 % розходжень у численності між станціями залежить від розвитку 13 – 16 видів, з яких тільки 2 види – S. vestitum та M. rubra вносять більше 10 % кожний у загальну відмінність між практично всіма парами порівнюваних районів. Основні розбіжності в біомасі (більше 70 %) забезпечується трохи більшою кількістю видів (16 – 18), причому, у більшості випадків парного порівняння, головна роль (внесок більше 10 %) належить одному з масових видів – P. spirale. На другому місці стоїть M. rubra, який завдяки дрібним розмірам істотно не впливає на розходження в біомасі. Ще менше роль S. vestitum.

Рис. 3. Динаміка численності і біомаси інфузорій за весь період досліджень (середньомісячні значення з грудня 1998 до лютого 2001 р.).

Розмірна структура характеризується зниженням Vсер на всіх станціях до літа, коли переважають дрібні види-мікрофаги, а співвідношення розмірних категорій зрушено убік переваги крупніших видів: середні за рік значення індексу АВС на всіх станціях позитивні, екстремальні значення (від –14,44 до +19,79) реєструвалися епізодично, без часової та просторової закономірності. Достовірних розходжень за цим показником між станціями не виявлено. Проте, при ординації районів методом багатомірного шкаліювання (MDS) в окремі кластери виділяються акваторії найбільш ("Морпорт" і "Біостанція") та найменш ("Аркадія" і "Фонтан") насичені твердими субстратами, що може свідчити про вплив организмів-перифітонтів на розмірну структуру циліатопланктону, як через виїдання ними певних розмірних фракцій інфузорій, так і через метаболіти.

Зіставлення внеску комплексів структурних показників у відмінність між районами Одеської затоки демонструє відносно рівний внесок таких категорій, як видова і розмірна структура, причому основна роль належить видовому багатству та співвідношенню розмірних груп (табл. 1). Внесок численності й біомаси розподілений приблизно однаково. Звертає на себе увагу низький рівень значимості таких параметрів, як видова різноманітність, вирівненість видової структури та середній об'єм клітин, а також велика амплітуда коливань практично усіх показників.

Таблиця 1

Внесок (%) основних структурних характеристик циліатопланктону у відмінність між районами Одеської затоки.

Значення

Кількісний розвиток

Видова структура

Розмірна структура

N

B

DN

НN

J'

АВС

Vсер

Межі

7,3 – 44,7

1,7 – 33,9

2,9 – 55,2

0,7 – 5,1

0,1 – 4,5

5,7 – 58,7

0,9 – 11,7

Середнє

21,2 3,8

18,4 3,2

25,4 6,0

2,6 0,4

2,0 0,5

25,4 5,6

5,0 1,0

Усього

39,6

30,0

30,4

Трофічна структура циліатопланктону Одеської затоки характеризується перевагою за численністю та біомасою альгофагів і міксотрофів, яким належить основний внесок у відмінність між станціями (більше ніж 67 % за численністю і більше ніж 74 % за біомасою). Роль мікрофагів незначна (27 – 35 % загальної численності і 12 – 19 % загальної біомаси), а частка хижаків не перевищує, відповідно, 7 % і 15 %. При ординації станцій (MDS) за трофічною структурою подібність простежується між станціями, розташованими в районі великих пляжів ("Аркадія" і "Фонтан") та між станціями, віддаленими від них ("Біостанція" і "Ланжерон"). Станція "Морпорт" за трофічною структурою рівною мірою відрізняється від інших, характеризуючись низькою варіабельністю співвідношення трофічних груп протягом року.

Порівняльний аналіз структури циліатопланктону в Одеській затоці та інших районах ПЗЧМ за даними паралельних зйомок не виявив достовірних розбіжностей між ними. Іноді простежувалась більш висока подібність віддалених одне від одного районів у порівнянні з прилеглими. Не виявлено також зв'язку кількісного розвитку та основних структурних параметрів від температури й солоності у всіх досліджених районах ПЗЧМ.

Loading...

 
 

Цікаве