WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Структура та фізико-механічні властивості дентальних сплавів на основі систем Co-Cr-Mo та Ni-Cr-Mo при послідовних переплавах (автореферат) - Реферат

Структура та фізико-механічні властивості дентальних сплавів на основі систем Co-Cr-Mo та Ni-Cr-Mo при послідовних переплавах (автореферат) - Реферат

На підставі літературних даних і власних спостережень було виділено ряд ознак, що властиві евпланктонним видам інфузорій: сильно розвинена циліатура на певних ділянках клітини; зворотньо-конусоподібна, краплевидна, еліптична або веретеноподібна форма тіла; апікально розташований цитостом; запасання жиру, для зменшення питомої ваги; захисні пристосування у вигляді черепашок; специфічна рухова поведінка – гелікоїдна та стрибкоподібна. Аналіз таксономічного складу з урахуванням вищевказаних характеристик свідчить, що в планктоні прибережної зони ПЗЧМ лише 57,5 % виявлених видів – евпланктонні. В лиманах ці показники варіюють від 39 – 50 % у Хаджибейському і Шаболатському, до 81,1 – 94,6 % у Григор'ївському і Сухому. Для всіх виявлених таксонів евпланктонних інфузорій та інфузорій неспецифічного комплексу наведена стисла екологічна характеристика – розміри, поширення, показники кількісного розвитку, діапазон температури і солоності, деякі характерні риси морфології, особливості харчування і поведінки.

Розмірний склад і трофічна спеціалізація. Через різноманіття морфології клітин, при аналізі розмірної структури угруповань одноклітинних організмів звичайно оперують не лінійними розмірами, а середніми об'ємами клітин (Vсер). Розміри виявлених видів коливаються від 600 мкм3 у S. epidemum Lynn et al., 1988 і деяких дрібних Cyclidium spp. до (6 – 12) .105мкм3 у Cyclotrichium sphaericum F.-Fr., 1924 і окремих екземплярів (клітин) Favella ehrenbergii (Clap. et Lachm., 1858). Розподіл Vсер для 120 видів інфузорій у ПЗЧМ, де видовий склад інфузорій вивчений найбільш повно, має різко асиметричний характер (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл об'ємів клітин інфузорій у планктоні ПЗЧМ.

Максимум (75 %) припадає на види об'ємом (1 – 50) . 103 мкм3, а більш ніж 50 % видів мають об'єми клітин до 2,5 . 104 мкм3. До цієї категорії належать масові види – M. rubra, S. vestitum, S emergens, Urotricha spp., Rimostrombidium spp., Holophrya pelagica Lohm., 1920 та ін. Аналіз розподілу Vсер інфузорій у найбільш вивчених лиманах – Тілігульському і Сухому, свідчить про подібну картину. Коефіцієнти варіації об'ємів клітин найбільш високі в міксотрофів а також у видів, що споживають харчові об'єкти, порівняні із власними розмірами, досягаючи максимуму в дідініїд – 156 %.

Обчислені співвідношення об'єму клітин і черепашок в 10 найбільш масових видів тінтіннід (487 вимірів) виявили значну мінливість не тільки у систематично близьких видів (рід Tintinnopsis Stein, 1867), але й в особин одного виду. У середньому, для тінтіннід цей показник склав 32,8 % (від 10,9 % у Tintinnidium mucicola (Clap. et Lachm.1858) до 71,5 % у Tintinnus sp.).

Отримані дані з трофічної спеціалізації інфузорій дозволили виділити 4 основні трофічні групи: "мікрофаги" (основа харчування – пікопланктон, детрит, розчинена і зависла ОР (РОР і ЗОР)), "альгофаги" (основа харчування – різні мікроводорості), "хижаки" (переважно споживають інших інфузорій), "міксотрофи". Останні займають особливе місце серед інфузорій-альгофагів. Приблизно у 13 % всіх виявлених видів реєструвалися фотоендосимбіонти. Деякі види енергетично залежні від них (облігатні міксотрофи), інші використовують їх при нестачі їжі (факультативні міксотрофи). В облігатних міксотрофів вміст хлорофілу і рівень фотосинтезу подібні до таких у мікропланктонних водоростей (Stoecker et al., 1989), що стало підставою для виділення їх в окрему трофічну групу.

Найбільш представницька група в ПЗЧМ – альгофаги (62,3 % всіх видів), які складають основу видового багатства протягом року. Мікрофаги (18,6 % всіх видів) розвиваються переважно влітку (липень), міксотрофи (4,7 % всіх видів) найбільшої різноманітності досягають восени і взимку при температурі води не вище 180С. Хижаки (14,4 % всіх видів), як правило, нечисленні. Їхня частка зростає навесні слідом за піком численності інших форм інфузорій, а також улітку при спалахах розвитку інфузорій-мікрофагів. Співвідношення трофічних груп у лиманах подібно до такого у ПЗЧМ.

СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ УГРУПОВАННЯ

Розділ присвячений кількісним аспектам структурної організації циліатопланктону: видовій структурі (видове багатство і різноманітність), трофічній структурі (співвідношення трофічних груп за численністю та біомасою), розмірній структурі (середній об'єм клітин і співвідношення різних розмірних категорій), а також просторово-часовий розподіл цих параметрів з урахуванням основних абіотичних факторів (температура, солоність).

Інфузорії прибережної зони моря. Дані, отримані в ході паралельних зйомок у бентосі, перифітоні та планктоні, свідчать що представники 16 родів, включаючи масові види (Cyclidium spp., Euplotes balteatus (Duj., 1841)) зустрічаються повсюдно. Проте, по домінуючим видам, особливостям структурної організації та динаміці кількісного розвитку угруповання інфузорій у вивчених біотопах істотно розрізняються та екологічно відокремлені одне від одного. У планктоні, як і передбачалося, частка видів неспецифічного комплексу відносно висока, внаслідок мілководності досліджуваного району, а також присутності різноманітних твердих субстратів у товщі води, що сприяє міграції відповідних видів у пелагіаль. Проте, у кількісному розвитку ці види значно поступаються евпланктонним, на відміну від інших біотопів, де відповідні видові комплекси кількісно домінують.

Аналіз динаміки численності і біомаси циліатопланктону в поверхневому 0 – 0,5 м і придонному 3,5 – 4 м горизонтах (при відсутності відмінностей в температурі) свідчить, що коливання цих параметрів, у цілому, синхронні. За рідкісним винятком, показники кількісного розвитку вище в поверхні, хоча помітні розходження не завжди чітко виражені. Крім неоднорідності кількісного розподілу, були виявлені розходження в розмірній структурі. У придонному шарі амплітуда коливань АВС індексу виражена сильніше, особливо в області позитивних значень, чому сприяє міграція в планктон відносно великих за розмірами бентичних видів. Перевазі в поверхневому шарі дрібніших видів (більшість з яких мікрофаги) сприяє присутність на поверхні води побутового сміття, гідробіонтів що розкладаються, а також плівки нафтопродуктів і морської піни з високим вмістом РОР.

З використанням даних про відмінність в якісному складі між окремими зйомками (по індексу відмінності Чекановського-С'єренсена, IDCz) була досліджена інтенсивність перебудов у ході сезонної сукцесії (рис. 2).

Рис. 2. Сезонна мінливість якісного складу (IDCz, %) інфузорій планктону Одеської затоки в 1998 – 1999 рр. Кривою позначено лінію тренду.

Найбільш низький рівень мінливості якісного складу спостерігається наприкінці зими і навесні, коли створюються сприятливі умови для розвитку інфузорій – приплив біогенів з річковими паводками та достаток харчових ресурсів (весняне "цвітіння" фітопланктону), що послаблює міжвидову конкуренцію за них, відсутність пресу хижаків. Найбільш висока мінливість характерна для зимового періоду, коли видове багатство низьке і істотне значення у формуванні видового складу належить випадковим чинникам. Максимуми показника IDCz прив'язані до змін сезонних видових комплексів за винятком літа (липень – серпень), коли на хід сезонної сукцесії, імовірно, накладається вплив антропогенного фактору. Середньорічне значення IDCz ("середня швидкість сукцесії") становило 57,1 2,2 % за 10 днів (проміжок часу між відборами проб), тобто в середньому, видовий склад за цей час змінювався більш ніж наполовину.

Видова різноманітність, у порівнянні з якісними перебудовами, варіює незначно. До весни вона зростає, що пов'язано зі збільшенням видового багатства, потім різко падає за рахунок посилення домінування декількох видів (M. rubra, P. spirale, S. vestitum). Далі (травень – серпень) спостерігається тенденція до поступового збільшення видової різноманітності – співвідношення численності видів вирівнюються, зростає видове багатство, досягаючи максимуму в липні (DN = 1,79). Середнє за рік значення індексу Шеннона (N ) склало 1,838 0,111 біт ∙ особина–1.

Loading...

 
 

Цікаве