WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Реакція гліальних клітин у гіпокампі при ішемічному ушкодженні мозку (автореферат) - Реферат

Реакція гліальних клітин у гіпокампі при ішемічному ушкодженні мозку (автореферат) - Реферат

Залишкові кількості зетациперметрину вивчали в ґрунті, бульбах і бадиллі картоплі за обробки рослин у процесі вегетації. Ділянки картоплі обробляли дворазово з інтервалом 7 діб у кількості, що рекомендувала фірма-виробник.

Через 2, 10 і 30 діб після другої обробки дослідним пестицидом відбирали проби бадилля, бульб і ґрунту для досліджень. За час проведення експерименту зберігались вологі погодні умови, майже кожен день випадав дощ. Денна температура коливалась у межах від +230С до +290С, нічна від +180С до +240С. Результати хроматографічних досліджень показали, що вже через 2 доби зетациперметрин визначався лише в бадиллі у кількості до 0,4040,154 мг/кг. У ґрунті та бульбах на цей і подальші терміни досліджень залишкових кількостей зетациперметрину не виявлено. В бадиллі пестицид встановлено на 10 добу – до 0,1450,081 мг/кг. На 30 добу дослідження залишки зетациперметрину в бадиллі були на нижній границі межі величин визначення.

Отже,залишкові кількості ф'юрі (зетациперметрин) визначались лише в бадиллі картоплі на різних етапах вегетації цієї культури.

Залишкові кількості комбінованого пестициду нурелу-Д у рослинних об'єктах. Після використання багатокомпонентних пестицидів у рільництві настало питання вивчення термінів збереження залишкових кількостей, обов'язково, всіх активних інгредієнтів препарату в об'єктах довкілля.

Діючі компоненти нурелу-Д визначали в ґрунті, бульбах і бадиллі картоплі. Картоплю обробляли ручним розприскувачем. Кожну ділянку обробляли дворазово дослідним пестицидом у кількості, що рекомендувала фірма-виробник. Через 1, 7, 21 і 28 діб після другої обробки досліджень відбирали проби бадилля, бульб картоплі та ґрунту. На час проведення експерименту зберігалась суха спекотна погода. Денна температура коливалась у межах від +290С до +340С, нічна від +180С до +240С. Результати хроматографічних досліджень показують, що вже через одну добу хлорпірифос визначався в усіх пробах. Найбільша його кількість була виявлена в ґрунті (0,1420,028 мг/кг). Встановлено також досить швидкий метаболізм хлорпірифосу в ґрунті. Метаболіт (М1) визначався в грунті у кількості 0,2260,015 мг/кг.

Найбільша кількість хлорпірифосу в бадиллі картоплі була встановлена в першу добу після обробки картоплі нурелом-Д. В подальші терміни вона знижувалась. На 21 добу кількість залишків хлорпірифосу та циперметрину в бадиллі картоплі була нижчою за межі величин визначення. В бульбах картоплі залишкові кількості хлорпірифосу були нижчі, ніж в бадиллі, але залишки згаданого вище токсиканту продовжували зростати протягом 7 діб після обробки. На 21 добу вони були нижчими за межі величин визначення. Виявлення метаболіту М1 у пробах ґрунту вказує, що метаболічні перетворення найбільш інтенсивно проходять саме в ґрунті.

Другий діючий компонент нурелу-Д – циперметрин нами в жодній з проб, що досліджувались, не виявлявся.

Отже, залишкові кількості нурелу-Д виявлялись у ґрунті, бадиллі та бульбах картоплі на різних етапах вегетації. Найбільша частка залишкових кількостей пестициду припадала на хлорпірифос, який сконцентрований здебільшого в ґрунті і бадиллі. На 21 добу після обробки картоплі дослідним пестицидом залишкова кількість хлорпірифосу була на межі величин визначення, а циперметрин взагалі не виявлено.

Токсикодинаміка піретроїдів і їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками за експериментального токсикозу у курей

Токсикодинамікапіретроїдуф'юрі в організмі курей за експериментального гострого отруєння. Через 6 годин після одноразового перорального введення ф'юрі в дозі 2,5 мг/кг маси тіла у курей встановлено легке пригнічення. За введення згаданого вище пестициду в дозі 1,0 мг/кг маси тіла клінічних ознак токсикозу не встановлено. Однак, рівень гемоглобіну за цих умов у курей знижувався на 19,4 – 18,4% проти контролю. Концентрація глюкози навпаки підвищувалась на 9,3%, а піровиноградної кислоти в крові курей обох дослідних груп майже в усі терміни досліджень підвищувалась на 42,9%. Після визначення глікогену у печінці курей дослідних і контрольної груп вірогідних змін не було встановлено. І таким чином, навіть за відсутності клінічних ознак токсикозу, ф'юрі викликав певні суттєві зміни обміну вуглеводів та дезінтоксикаційної функції печінки.

Активність АСТ у плазмі крові курей після введення ф'юрі через 4 години мала тенденцію до підвищення. Однак, уже через добу, в курей обох дослідних груп, активність цього ферменту знижувалась (Р<0,02). Активність АСТ у серці курей, які одержали ф'юрі в дозі 2,5 мг/кг маси тіла на початку розвитку токсикозу зростала на 11,4%, а потім нормалізувалась. Уже через 4 доби спостерігалося зниження активності АСТ у тварин першої групи на 10,7%, а другої на 32,7% (Р<0,05). Такі зміни в активності АСТ та інших біохімічних показників можуть свідчити про наявність в організмі пошкоджених клітин печінки та порушення функції цього органу.

Введення ф'юрі в організм курей уже через 4 години викликає різке пригнічення активності псевдохолінестерази у плазмі крові (68,4 – 68,6%) проти контролю. У той же час, пестицид не впливав на активність суми естераз (карбоксилестераза, арілестераза й інші). Активність загальної лактатдегідрогенази в плазмі крові курей другої дослідної групи, яка одержала токсикант у дозі 2,5 мг/кг маси тіла підвищилась на 20,9%. Активність лужної фосфатази в серці зросла в 2,5 – 2,7 рази, порівняно з контролем, що вказує на досить серйозні біохімічні порушення в цьому органі. Активність фруктозодифосфатальдолази мала тенденцію до зниження в печінці та нирках курей, які одержали пестицид у дозі 1,0 мг/кг маси тіла.

Отже, встановлені нами біохімічні зміни під впливом ф'юрі можуть свідчити про порушення процесів окиснювання, фосфорилювання та функцій нервової системи організму курей.

Токсикодинамікапіретроїдуф'юрі за розвитку експериментального хронічного отруєння курей. Тривале щоденне введення пестицидів у малих дозах має свої особливості токсикодинаміки, пов'язані з ефектами функціональної або матеріальної кумуляції. Після проведення клінічних спостережень за тваринами, які 60 діб щоденно отримували ф'юрі в кількостях 0,5 мг/кг і 2,5 мг/кг корму, спостерігали легке загальне пригнічення на початку експерименту у курей другої дослідної групи.

Маса головного мозку курей, які одержували дослідний пестицид у кількості 0,5 мг/кг корму, через 30 діб після початку його надходження збільшилась на 16,7%, порівняно з контрольною групою, а маса серця в тварин у обох дослідних груп збільшилась відповідно на 8,9% та 24,4%. На підставі цього можна передбачити, що ці органи є потенційними мішенями, які найбільш уразливі під впливом малих кількостей токсиканту.

Через 60 діб від початку надходження пестициду рівень гемоглобіну знизився в крові курей обох дослідних груп. Найбільш суттєві зміни встановлені нами після введення зетациперметрину з боку активності ферментів АСТ і АЛТ, які є індикаторними ензимами стану печінки. Вже через 30 діб після початку надходження згаданого вище пестициду в кількості 2,5 мг/кг корму спостерігалось зниження активності АСТ у плазмі крові на 26,9% і АЛТ на 52,8% проти контролю. Причому зниження активності цих ферментів збереглося навіть і через 14 діб після припинення надходження дослідного пестициду, що вказує на стійке порушення клітинних оболонок.

Активність фруктозодифосфатальдолази в плазмі крові у курей що одержували ф'юрі в кількості 2,5 мг/кг корму, знижувалась на 27% через 30 діб, а псевдохолінестерази на 30%. Слід відзначити, що активність ферментів в органах і тканинах курей мала таку ж закономірність, як і в плазмі крові. Активність фруктозодифосфатальдолази в тонкій кишці через 60 діб після початку надходження згаданого вище пестициду в тварин другої дослідної групи (кількість 2,5 мг/кг корму) знизилась в 1,13 рази проти контролю. А активність загальної лактатдегідрогенази була пригніченою (в 1,24 рази) лише в нирках у курей, які одержували ф'юрі в кількості 2,5 мг/кг корму.

Отже, результати вивчення токсикодинаміки ф'юрі свідчать про те, що згаданий вище пестицид за надходження протягом 60 діб у кількостях 0,5 і 2,5 мг/кг корму клінічних симптомів токсикозу у курей не викликав. Однак, зростання коефіцієнтів маси головного мозку та серця свідчить про певні деструктивні зміни в цих органах, а зниження рівня гемоглобіну в крові може вказувати на розвиток гіпоксії в організмі тварин. Пригнічення активності АСТ і АЛТ, фруктозодифосфатальдолази, псевдохолінестерази та інших ферментів свідчить про гальмування ферментних систем організму під впливом дослідного токсиканту.

Токсикодинамікакомбінованого пестициду нурелу-Д за експериментального гострого отруєння у курей. Введення нурелу-Д курям у дозі 10,0 мг/кг маси тіла викликає короткочасне пригнічення. При введенні дослідного пестициду у дозі до 20,0 мг/кг маси тіла спостерігалось у курей закриття очей, зниження апетиту, сонливість та більш виражене пригнічення. Дві тварини із цієї групи загинуло. Патологоанатомічні зміни характеризувались наявністю крові в черевній порожнині, яка незгорнулась і була темно-червоного кольору. Виявлено набряк паренхіматозних органів. Маса серця у курей другої дослідної групи збільшилась на 30,8%.

Loading...

 
 

Цікаве