WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Реакція гліальних клітин у гіпокампі при ішемічному ушкодженні мозку (автореферат) - Реферат

Реакція гліальних клітин у гіпокампі при ішемічному ушкодженні мозку (автореферат) - Реферат

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у 28 наукових працях, з яких 24 статті (19 одноосібно) у фахових виданнях, що входять до переліку затвердженого ВАК України; 1 навчальний посібник, 3 патенти.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, огляд літератури, вибір напрямів досліджень, матеріали та методи виконання роботи, розділів результатів власних досліджень, узагальнення результатів досліджень та їх аналіз, висновки та пропозиції виробництву, список використаних джерел і додатки. Основний зміст роботи викладена на 296 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 84 таблицями що становить 72 сторінки та 10 рисунками що становить 7 сторінок. Список використаних джерел включає 621 найменування, у тому числі 317 авторів із далекого зарубіжжя.

ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ

ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Робота виконувалася протягом 1998 – 2005 років у лабораторії токсикологічного моніторингу (раніше лабораторія фармакології та токсикології) Центру токсикологічних досліджень, ветсанекспертизи, сертифікації кормів та продуктів тваринництва Інституту експериментальної та клінічної ветеринарної медицини УААН за загальною схемою, представленою на рис.1.

Методологічною основою вибору напрямку роботи слугували матеріали літератури щодо розвитку патології різного генезу в організмі тварин і людей під впливом піретроїдів та їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками. Дослідження були спрямовані на розробку чутливих і високоякісних методик визначення пестицидів у біологічних об'єктах, вивчення особливостей їх токсикокінетики та токсикодинаміки в організмі лабораторних та сільськогосподарських тварин, впливу на окремі ферментні системи тварин в експерименті.

За цих умов були визначені наступні напрямки роботи та загальна схема експериментальних досліджень:

- комплексна оцінка розроблених методик визначення залишкових кількостей піретроїдів та їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками в тканинах тваринного походження;

- токсикокінетика і виділення препаратів з організму тварин при експериментальних гострих і хронічних інтоксикаціях;

- окремі питання токсикодинаміки за розвитку токсикозів згаданих вище пестицидів ;

- розробка системи токсико-гігієнічного регламентування залишкових кількостей пестицидів у кормах для сільськогосподарських тварин.

Дослідна частина роботи виконувалася у віварії та експериментальній базі інституту. Для експериментів використовували піретроїд ф'юрі (зетациперметрин) у формі 10% водної емульсії (в.е.) та комбінований пестицид нурел-Д (хлорпірифос+циперметрин) у формі 55% концентрату в

емульсії (к.е.). У дослідах використано 166 білих щурів і 210 курей. При цьому проведено 5515 токсикологічних досліджень, із них 1783 при розробці методик та 1260 біохімічних досліджень крові та органів.

У гострих дослідах пестициди вводили тваринам перорально, за допомогою зонду, у формі олійних розчинів, водно-олійних емульсій і водних суспензій. У хронічних дослідах пестицидивводили через зонд або задавали з кормом. Дозування здійснювали за діючою речовиною на кілограм маси тварини або в хронічних експериментах на кілограм корму. Контрольні тварини пестицидів не отримували або їм уводили відповідну кількість рослинної олії з емульгатором.

Вміст діючих речовин пестицидів (що вивчались) та їх метаболітів визначали в ґрунті і вегетативних частинах рослин із використанням розроблених методик. Утримання і годівлю піддослідних щурів та курей здійснювали у відповідності до загальноприйнятих нормативів (Западнюк И.П., и др., 1974; Калашников А.П. и др., 1985).

Розробляючи методики групового визначення піретроїдних та хлорорганічних пестицидів, ф'юрі і комбінованого пестициду нурелу-Д, відомі кількості стандартних активних інгредієнтів пестицидів уносили в проби біологічної матриці і після тригодинної витримки проводили екстракцію речовин, очищення екстрактів та ідентифікацію пестицидів хроматографічними методами. Цифровий матеріал підлягав метрологічній обробці. Ці методики використовували також у гострих і хронічних експериментах при вивченні токсикокінетики пестицидів. Для усіх розроблених методик була проведена валідація згідно з вимогами „Стандарту ІSO 17025" і „Європейської інструкції щодо застосування аналітичних методів та інтерпретації результатів ЕС 657/2002".

Токсикологічні експерименти на тваринах виконували відповідно до методичних рекомендацій „Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин" (Косенко М.В., Малик О.Г., Коцюмбас І.Я. і інші, 1997), а при встановленні величин максимально допустимих рівнів залишкових кількостей пестицидів у кормах для сільськогосподарських тварин враховували методичні рекомендації, затверджені ВАСГНІЛ (Таланов Г.А., Аббасов Т.Г., Малинин О.А., и др., 1983) та інші.

Визначення середньосмертельної дози пестицидів ф'юрі і нурелу-Д проводили методом пробіт-аналізу Miller і Tainter (1944) в модифікації В.Б. Прозоровського (1962).

У крові визначали: кількість еритроцитів на КФК-2 за допомогою калібрувальних графіків (Дервиз Г.В., Воробьёв А.И., 1959; Заболоцкий В.Т., Поляков В. Ф., 1965); концентрацію гемоглобіну гемоглобінціанідним методом (Кондрахин И.П., 1985); глюкози в реакції з о-толуїдиновим реактивом (Самохін В.Т. і ін., 1981); піровиноградної кислоти в крові – в реакції з саліциловим альдегідом (Шамрай Е.В., 1967); молочної кислоти – за методом Баркера і Саммерсона; холестерину – за методом Ілька, 1962.

Дослідження активності ферментів у плазмі крові включали: активність АСТ (К.Ф. 2.6.1.1.) і АЛТ (К.Ф. 2.6.1.2.) за методом Reitman і Frankel в модифікації А.М. Ошеровича і Б.І. Мільнера; активність лужної фосфатази (К.Ф. 3.1.3.1.) – за допомогою відповідних наборів науково-виробничого підприємства „Філісіт Діагностика" (Україна); активність псевдохолінестерази (К.Ф. 3.1.1.8) – за допомогою відповідних наборів „Біо-ЛА-Тест" науково-виробничої фірми "Lachema" (Чехія); активність фруктозодифосфатальдолази (К.Ф. 3.1.3.11) – за Кулганеком і Клашком; активність загальної лактатдегідрогенази (К.Ф. 1.1.2.3) – за Севелом і Товареком; неспецифічні естерази (К.Ф. 3.1.1.1, 3.1.1.2, 3.1.1.7) – за швидкістю перетворення 1-нафтилацетату (Малинін О.О., 1977).

Глікоген у тканинах печінки визначали за Кахну (Асатиани В.С., 1957), використовуючи кольорову реакцію з антроновим реактивом.

В окремих органах і тканинах курей (головний мозок, печінка, нирки, серце, червоні м'язи і тонка кишка) визначали активність лужної фосфатази (К.Ф. 3.1.3.1.), фруктозодифосфатальдолази (К.Ф. 3.1.3.11) і загальної лактатдегідрогенази (К.Ф. 1.1.2.3) та гомогенатах печінки і серця визначали активність АСТ (К.Ф. 2.6.1.1.) і АЛТ (К.Ф. 2.6.1.2.) за вказаними вище методами. Для цього головний мозок, печінку, нирки, серце, червоні м'язи і тонку кишку відбирали після розтину тварин для отримання гомогенатів.Тканини швидко вилучали, охолоджували протягом 3 хв., продавлювали крізь прес, гомогенізували (скло-тефлон) у відповідному середовищі, яке містить для АСТ – 0,25М сахарозу, приготовлену на 0,05 М трис-HCl буфері (рН 7,4); для АЛТ – 50 мМ трис-HCl буфер (рН 7,4); для фруктозодифосфатальдолази – 5мМ триетаноламіновий буфер (ЕДТА) (рН 7,4); для загальної лактатдегідрогенази – 0,1М розчин трис-HCl буфер, який містить ЕДТА (0,001М), і для лужної фосфатази – 100мМ трис-HCl буфер з рН 7,4; центрифугували протягом 1 хв. при 800 об./хв. та фільтрували і зберігали при t 00 С до використання у дослідженні. Співвідношення наважки тканини та об'єму середовища гомогенізації складало 1:50.

У роботі використовували реактиви фірм: "Lachema" (Чехія), "Reanal" (Угорщина); "Merk" (Німеччина), "Sigma" (США) і реактиви вітчизняного виробництва кваліфікації ЧДА, ХЧ і ОСЧ.

Паралельно з біохімічними проводили токсикокінетичні дослідження пестицидів в організмі тварин. При цьому органи і тканини (головний мозок, серце, легені, кров, печінка, нирки, червоні та білі м'язи, вміст м'язового шлунку і товсту кишку, жир) відбирали після розтину тварин. Дослідження проб на вміст діючих компонентів ф'юрі та нурелу-Д проводили методом газорідинної хроматографії згідно з розробленими нами методиками.

Результати клініко-біохімічних та токсикологічних досліджень наведені у відповідності з Міжнародною системою одиниць, рекомендованою для використання в клінічній лабораторній практиці, і статистично оброблені на персональному комп'ютері з використанням пакету програм Microsoft Excel for Windows 2000.

Loading...

 
 

Цікаве