WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Поведінка споживача в умовах становлення та розвитку рекламного простору (соціологічний аналіз) (автореферат) - Реферат

Поведінка споживача в умовах становлення та розвитку рекламного простору (соціологічний аналіз) (автореферат) - Реферат

Щодо внутрішньоклітинних бактеріальних агентів – мікоплазм і уреаплазм, то вони переважно виявлялись при змішаному інфікуванні. Якщо для U.urealyticum ці показники були аналогічними за тенденцією до групи хворих на урогенітальний хламідіоз, то для M.hominis як у групі А, так і у групі Б найбільш ураженими виявилися особи віком 30-39 років. При уреаплазмозі статистично достовірна різниця колонізації статевих органів чоловіків і жінок виявлена у віковій групі 20-29 років із вищим відсотком уражених серед жінок. Шанс інфікування уреаплазмами жінок був вищим, ніж чоловіків у 1,3-1,6 рази у віці 20-29 років та у 1,5-1,8 рази у віці 30-39 років в обох групах порівняння.

Таким чином, на сьогодні рівень лабораторної діагностики ІПСШ у ряді лабораторій лікувально-профілактичних закладів не відповідає стандартам ВООЗ, а при діагностиці використовуються неадекватні серологічні методи. Такі підходи не забезпечують своєчасної верифікації ІПСШ невенеричної природи і формування бази даних для організації коректного епідеміологічного нагляду при урогенітальному хламідіозі і герпетичній інфекції, оскільки діагностика при цій групі захворювань має базуватися на безпосередньому виявленні збудника чи його антигену в місці ураження, а не на серологічних методах. У ряді виникнення висхідних запальних процесів сечостатевих органів чи генералізації процесу значення серодіагностики зростає.

Чинники ризику виникнення та поширення інфекцій невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, у західноукраїнському регіоні держави

Важливим моментом було з'ясування обставин, що сприяли ймовірності інфікування збудниками ІПСШ, виходячи із поведінкових навичок, які формувалися впродовж життя респондентів під впливом родини, оточення за місцем навчання, роботи, спілкування у вільний час. Зокрема, важливим було вивчення етично-моральних установок та їх змін упродовж періоду, коли респонденти набули матеріальної самостійності, змінювали місце проживання.

Аналіз даних анкетування виявив досить великий перелік обставин, які у подальшому розроблялись нами як ймовірні чинники ризику: частота вживання алкоголю, освітній рівень, подорожі за кордон, частота статевих зв'язків, відсутність постійного статевого партнеру, невикористання бар'єрних засобів захисту при статевих стосунках, низька інформованість щодо ІПСШ, несвоєчасне надання кваліфікованої медичної допомоги.

Наші дослідження засвідчили, що існують певні „критичні" періоди, коли вперше відбувається інфікування. Так, (61,648,49) % опитуваних пов'язали їх з часом, коли вони набули матеріальної самостійності, змінили місце проживання.

У групі В (93,61,7) % осіб мали шкідливі звички (вживали алкоголь та/або курили). Аналіз розподілу за віком серед респондентів засвідчив, що найбільшу групу із періодичним вживанням алкоголю становили особи чоловічої статі 18-29 років. Рівень інфікованості чоловіків цієї групи збудниками ІПСШ був в 1,4 рази вищий, ніж у жінок. Виявлено прямий кореляційний зв'язок (ПКЗ) між регулярним вживанням алкоголю та ймовірністю інфікування ІПСШ. Так, для чоловіків ПКЗ був середньої сили (коефіцієнт асоціації Q=0,530,07, Р<0,01), а для жінок - високої сили (Q=0,930,017, Р<0,01). За розрахунками шансів рівень регулярного вживання алкоголю одруженими чоловіками був у 1,4 рази вищий, ніж неодруженими (2,0 проти 1,43 відповідно). Атрибутивний ризик вживання алкоголю у одружених при цьому складав 73,42 %.

У групі порівняння, ймовірність захворювання на ІПСШ у чоловіків, які вживали алкоголь, була вищою у 1,7 рази, чим у тих, хто не вживав (співвідношення шансів ОR=1,66), а у жінок цей показник був ще вищим - 2,7 рази (OR=2,72). У той же час, кількість осіб, які вживали алкоголь, була у 1,63 рази меншою, ніж у групі В.

При проведенні однофакторного дисперсного аналізу встановлено, що міра впливу алкоголю на ІПСШ була в цілому 62,03 % із одночасним значним впливом випадкових причин. Згідно з даними аналізу, вплив алкоголю на інфікування ІПСШ є більшим серед чоловіків, ніж серед жінок (68,19 % проти 52,43 %).

Виявлена висока поширеність паління сигарет серед опитуваних - у (43,843,5) % респондентів ((55,564,6) % чоловіків, (27,914,8) % жінок). Більшість жінок-курців була віком 17-25 років, тоді як серед чоловіків переважали особи до 21-30 років.

Як у чоловіків, так і у жінок, не виявлено кореляційного зв'язку між інфікуванням та палінням сигарет (Q=0,073), при однакових шансах у групах тих, хто палить та не палить сигарети (1,18 та 1,37 відповідно).

Встановлено, що суттєвим чинником ризику виникнення ІПСШ були міграційні процеси. Визначено ПКЗ середньої сили для обох статевих груп (Qчол.= 0,660,1, Qжін.=0,3130,016, Р<0,01), що співпадає із розрахунками шансів. Крім того, шанси інфікування чоловіків під час мандрівок виявилися вищими при зовнішній міграції до Польщі, Росії та Чехії (4,75 проти 1,5), а жінок - при внутрішній (5,0 проти 1,8), із ПКЗ середньої сили (Q=0,50,13, Р<0,01). Подорожі з метою заробітків здійснювала п'ята частина респондентів – (19,674,9) %, причому чоловіки у 3,3 рази частіше, ніж жінки. На відрядження припадало (6,563,0) % від усіх подорожей - порівну обох статей, а решта була пов'язана із туризмом.

Таким чином, міграційні процеси в державі були важливим чинником ризику виникнення ІПСШ як при зовнішній, так і при внутрішній міграції у осіб обох статевих груп. При зовнішній міграції шанси інфікування під час довготривалих поїздок були вищими у чоловіків, ніж у жінок.

Оцінка рівня сучасних знань респондентами щодо ІПСШ показала пряму залежність ризику зараження від особистої сексуальної практики. А вивчення таких поведінкових характеристик дозволяє спрогнозувати розвиток епідемічного процесу хвороб, які пов'язані з сексуальною поведінкою, у тому числі ІПСШ.

Виявлено високий зворотній кореляційний зв'язок між рівнем інфікованості збудниками ІПСШ у групах порівняння і проходженням планових медичних оглядів, використанням бар'єрних засобів профілактики (презервативів), а також середньої сили – наявністю постійного статевого партнера і дотриманням правил особистої гігієни.

Обрахунок такого показника як зміна статевого партнера показав співпадіння результатів із даними літератури - 2/3 респондентів групи В мали в анамнезі більше одного статевого партнера, тоді як у групі Г - лише третина (рис. 5).

%

Рис. 5. Наявність впродовж останнього року зміни статевих партнерів у респондентів груп порівняння.

Вивчення причин збереження сексуального здоров'я виявило наступну ранжировку мотивації. Серед осіб групи В на першому місці було небажання мати матеріальні втрати, пов'язані із лікуванням (діагностикою); на другому - втрати часу; на третьому - втрати сексуального партнера чи сім'ї; і на четвертому - мати негативні наслідки для майбутніх дітей і власного здоров'я.

Аналіз своєчасності звертання за спеціалізованою медичною допомогою показав, що ця ознака не відрізняється достовірно серед респондентів обох груп, але різнилася серед осіб у вікових групах. Виявилося, що при появі клінічних симптомів ІПСШ хворі у (29,13,19) % випадків звернулися за медичною допомогою у приватні діагностичні лабораторії, (37,933,41) % - до приватних лікарів, (26,113,08) % - у лікувально-профілактичні заклади, (6,91,78) % - розпочали самолікування. Мотивацією звертання до приватної медицини при першому епізоді хвороби було бажання анонімного лікування ((52,713,5) %) та отримання більш якісної медичної допомоги ((14,322,46) %).

Основною причиною самолікування була відсутність коштів для лабораторного обстеження та оплати за ліки. Інформацію щодо вибору препаратів у цьому випадку респонденти отримали від фармацевтичних робітників аптечної мережі ((28,5712,53) %), друзів ((64,2913,29) %), зі спеціальної літератури ((7,147,14) %). Після двох невдалих курсів самолікування (14,299,71) % хворих все ж таки звернулися за медичною допомогою до лікарів. Отже, безрецептурний продаж медичних препаратів потенціює щонайменше два ризики: неадекватність терапії, що веде до хронізації ІПСШ та поширення збудників цих захворювань через неадекватність заходів щодо уражених осіб.

Таким чином, на підставі проведених аналітичних досліджень з метою виявлення чинників ризику виникнення ІПСШ встановлено, що існує ряд соціально-економічних і поведінкових обставин у групах населення активного репродуктивного віку, які забезпечують підтримання високих показників циркуляції збудників ІПСШ у популяції: низький рівень інформованості про способи профілактики ІПСШ, високий рівень внутрішніх і зовнішніх міграційних процесів, вживання алкоголю, часта зміна статевих партнерів.

Loading...

 
 

Цікаве