WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Поведінка споживача в умовах становлення та розвитку рекламного простору (соціологічний аналіз) (автореферат) - Реферат

Поведінка споживача в умовах становлення та розвитку рекламного простору (соціологічний аналіз) (автореферат) - Реферат

Практичне значення отриманих результатів визначається:

  • обґрунтуванням доцільності диференційованого спостереження за групами високого ризику щодо інфекцій невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, і обсягів лабораторних досліджень у цих групах;

  • впровадженням у роботу мережі лікувально-профілактичних закладів методології визначення пріоритетних напрямків профілактики ІПСШ невенеричної природи у залежності від чинників ризику;

  • зміною стратегії вибору обсягів та методів лабораторної діагностики інфекцій невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, із врахуванням особливостей розвитку епідемічного процесу в адміністративних територіях;

  • можливістю прогнозування епідемічної ситуації щодо ІПСШ невенеричної природи в західноукраїнському регіоні держави.

Отримані результати впроваджені в практику роботи дерматовенерологів м. Львова, в навчальний процес Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького й Харківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача

Автором здійснено збір бази даних, проведені узагальнення й статистична обробка результатів та їхній аналіз із обрахуванням показників, які характеризують тенденції, направленість епідемічного процесу в розрізі адміністративних територій; обґрунтовані висновки й практичні рекомендації. Проведений пошук, збір і аналіз літератури вітчизняних та зарубіжних авторів. Здобувачем розроблена анкета для визначення чинників ризику виникнення ІПСШ невенеричної природи. Проведені лабораторні обстеження 450 хворих із ІПСШ (група А) та 245 здорових осіб (група Б) із метою виявлення спектру мікроорганізмів на слизових геніталій і у 203 (група В) та 198 (група Г) із них шляхом анкетування на добровільних засадах отримано інформацію для вивчення поведінкових характеристик та визначення чинників ризику.

Апробація результатів дисертації

За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових робіт, у тому числі 5 статей - у наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України. Матеріали дисертації використані при представленні на конференціях і з'їздах - 14 тез доповідей.

Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на:

  • Міжнародному симпозіумі "Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування хламідіозу" (м. Київ, 2000 р.);

  • Міжнародному симпозіумі "Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування хламідіозу" (м. Київ, 2001 р.);

  • Міжнародному конгресі студентів-медиків та молодих вчених (м. Познань, Польща, 2001 р.);

  • 2-ій міжнародній науковій конференції для студентів-медиків та молодих вчених (м. Львів, 2001 р.);

  • Міждисциплінарній науково-практичній конференції "Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика, лікування TORCH-інфекцій" (м. Київ, 2001 р.);

  • ІV Міждисциплінарній науково-практичній конференції "Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика, лікування хламідіозу та TORCH-інфекцій" (м. Київ, 2002 р.);

  • Науково-практичній конференції "Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни" (м. Львів, 2004 р.);

  • VІ Міждисциплінарній науково-практичній конференції "Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика, лікування хламідіозу та TORCH-інфекцій" (м. Київ, 2004 р.).

Структура дисертації. Зміст роботи викладено на 141 сторінці. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, списку використаних джерел з 195 найменувань. Робота містить 19 таблиць, 19 рисунків та 15 формул.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури

Представлено дані щодо поширеності інфекцій, що передаються статевим шляхом, у світі з аналізом тенденцій розвитку епідемічного процесу в країнах у залежності від охоплення різних верств населення профілактичними програмами з попередження виникнення та поширення зазначеної патології. Проаналізовано сучасні досягнення у вивченні чинників ризику, особливостей формування мікробіоценозів при ІПСШ і спектру патології, яка при цьому визначається у різних групах населення.

Матеріали і методи досліджень

Із врахуванням того, що об'єктом вивчення був епідемічний процес ІПСШ невенеричної природи дослідження мали багатоплановий етапний характер.

На першому етапі вивчались тенденції розвитку епідемічного процесу ІПСШ у 1993-2003 роках в Україні та семи західних областях (Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій) із врахуванням територіальних та статево-вікових особливостей за даними офіційної статистичної звітності. Всього було проаналізовано 264 обліково-звітних форм за 1993-2003 роки.

На другому етапі досліджень проводились лабораторні обстеження 450 осіб (224 чоловіки та 226 жінок) із патологією сечостатевої системи та порушенням фертильності - група А, і практично здорових осіб, що проходили планові профілактичні обстеження (245 осіб – 127 чоловіків та 118 жінок) - група Б із метою оцінки адекватності використаних у лабораторній мережі лікувально-профілактичних установ методів верифікації діагнозів.

Третій етап передбачав вивчення чинників ризику виникнення інфекцій невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, у західноукраїнському регіоні, за допомогою анонімного анкетування. До груп анкетованих увійшли особи, які обстежувались на ІПСШ (із груп А та Б) і дали добровільну згоду на участь в опитуванні: група В – 203 особи (117 чоловіків і 86 жінок) та група Г – 198 осіб (109 чоловіків і 89 жінок).

Із метою вивчення соціально-демографічних характеристик населення, уражених збудниками ІПСШ, визначення територій, груп та часу ризику, тенденцій епідемічного процесу у західноукраїнському регіоні були проаналізовані дані річних звітних форм № 9, № 12, № 34 семи західних областей України впродовж 11 років (1993-2003 роки), які порівнювали із загальнодержавними показниками.

Первинну базу даних за ознаками систематизували, використовуючи інтенсивні (ІП) та екстенсивні показники. За ІП аналізували захворюваність та поширеність, за екстенсивними - питому вагу даної інфекції в сумі всіх генітальних інфекцій, темп приросту/спаду (ТПр).

Аналіз рівня та структури захворюваності на ІПСШ невенеричної природи проводили для визначення епідеміологічної значимості окремих нозологічних форм та встановлення пріоритетності проблем їх профілактики. Епідеміологічна значимість інфекцій оцінювалась за поширеністю, захворюваністю серед населення і тенденцією розвитку.

Із метою визначення багаторічної тенденції ІПСШ серед різних груп населення вираховували показники теоретичної лінії тенденції (теоретичні показники - ТП) шляхом вирівнювання фактичної кривої методом найменших квадратів за прямою. Це дозволило усунути вплив випадкових чинників при оцінці показників динамічного ряду.

Дослідження з метою верифікації діагнозу у хворих на ІПСШ проводилися за стандартами ВООЗ: для виявлення урогенітальної хламідійної інфекції використовували цитологічний метод при фарбуванні за Романовським-Гімзою, реакцію прямої імунофлуоресценції (РПІФ), реакцію непрямої мікроімунофлуоресценції (РНІФ)); для генітального герпесу - РПІФ; для мікоплазмозу та уреаплазмозу - бактеріологічний метод. Бактеріологічним методом також вивчалися інші мікробні агенти, що містилися у клінічному матеріалі від хворих на ІПСШ.

Епідеміологічні дослідження типу випадок-контроль для визначення чинників ризику виникнення ІПСШ невенеричної природи проведено шляхом формування бази даних при анонімному анкетуванні з використанням напівструктурованих анкет серед захворілих на ІПСШ у порівнянні з практично здоровими.

При трактуванні отриманих показників проводилась оцінка їх вірогідності.

Виявлення причинно-наслідкових зв'язків проводилось для перевірки робочих гіпотез щодо впливу окремих елементів соціальних та природних умов (чинників ризику) на розвиток епідемічного процесу ІПСШ. Ступінь кореляції зв'язку визначали за допомогою коефіцієнта кореляції, коефіцієнта асоціації та їх вірогідності. Зазначені методи дозволили встановити направленість зв'язку та його ступінь. Обраховували показники вимірів асоціації впливу та потенційного впливу: ризик, шанс, відносний та атрибутивний ризик.

Loading...

 
 

Цікаве