WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Поведінка споживача в умовах становлення та розвитку рекламного простору (соціологічний аналіз) (автореферат) - Реферат

Поведінка споживача в умовах становлення та розвитку рекламного простору (соціологічний аналіз) (автореферат) - Реферат

3

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

КОВАЛЬСЬКА ОКСАНА РОМАНІВНА

УДК 616.98-032:611.6]-036.2

Епідеміологічні особливості інфекцій невенеричної природи, що передаються статевим шляхом

14.02.02 – епідеміологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті

ім. Данила Галицького

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Виноград Наталія Олексіївна,

Львівський національний медичний університет

ім. Данила Галицького,

завідувач кафедри епідеміології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор,

ЩербінськаАлла Михайлівна,

Інститут епідеміології та інфекційних хвороб

ім. Л.В.Громашевського АМН України,

головний науковий співробітник лабораторії

загальної вірусології

доктор біологічних наук, професор

Руденко Ада Вікторівна,

Інститут урології АМН України,

завідувач лабораторії мікробіології, вірусології і мікології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра мікробіології та епідеміології

Захист відбудеться "13" травня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.614.02 при Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (03038, м. Київ – 38, вул. Амосова, 5).

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (03038, м. Київ – 38, вул. М.Амосова, 5).

Автореферат розісланий " 11 " квітня 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук С.І.Доан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи

Система епідеміологічного нагляду щодо інфекцій, які передаються статевим шляхом (ІПСШ), в Україні включає обов'язкову реєстрацію основних шести нозологічних форм (сифіліс, гонорея, трихомоніаз, урогенітальний хламідіоз, мікоплазмози, генітальний герпес); цілеспрямоване виявлення захворілих; обов'язкове обстеження сексуальних партнерів та їх лікування. Перші три захворювання, згідно з нормативно-правовою базою України, об'єднуються під терміном „венеричні захворювання". Крім того, для них використовують термін „інфекції, що передаються статевим шляхом, І-го покоління". Відповідно, інші три ІПСШ – урогенітальний хламідіоз, мікоплазмоз та герпетична інфекція - називають невенеричними захворюваннями або ІПСШ ІІ-го покоління.

Значний інтерес до проблеми інфекцій, що передаються статевим шляхом, у всьому світі визначається їх медико-соціальним значенням, що охоплює всю гаму негативного впливу на здоров'я людей: захворюваність, інвалідизацію і смертність. Поліетіологічність захворювань, схильність до хронізації, тропність збудників до багатьох систем і органів, складність клінічної та лабораторної діагностики не завжди дозволяють у повній мірі оцінити значення цих інфекцій у патології людини, проте вони належать до найпоширеніших захворювань у світі. Негативний вплив збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом, на репродуктивне здоров'я людей у багатьох країнах визнається провідним, особливо в державах із демографічною кризою. Ці інфекції мають пандемічне поширення, більшість із них тривалий час перебігають асимптомно і тому залишаються недіагностованими [E. Flynn, CDC, 2004]. Епідеміологічними особливостями цих захворювань є висока ураженість груп активного репродуктивного віку, з чим пов'язаний значний відсоток розповсюдження генітальних інфекцій серед загальної популяції.

На планеті кожного року понад 400 мільйонів дорослих чоловіків та жінок інфікуються збудниками, які спричинюють інфекції, що передаються статевим шляхом. Показники ураженості населення ІПСШ у різних країнах суттєво відрізняються - 12,0 - 64,7 %, частіше страждають жінки - 16,7-68,0 % проти 9,8-62,0 % чоловіків. У країнах Східної Європи спостерігаються найбільші показники зростання ІПСШ у світі: у минулому десятилітті вони виросли в 37 разів [E. Flynn, CDC, 2004].

Існуюча система контролю за поширенням ІПСШ невенеричної природи в Україні, незважаючи на прийняті профілактичні програми, є мало ефективною з ряду причин. Перш за все, не існує реальної взаємодії мережі державних і недержавних закладів, організацій і органів медичної та інших служб, які практично можуть реалізувати такі програми на державному, регіональному і місцевому рівнях. Крім того, відсутня підготовка достатньої кількості фахівців із проблем попередження цих захворювань, низька інформованість населення про їх негативні наслідки, відсутність достовірної інформації про засоби захисту від збудників ІПСШ сприяють інтенсифікації епідемічного процесу.

Актуальність проблеми, її соціальна значущість, відсутність оцінки чинників ризику інфекцій невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, та належної структури епідеміологічного нагляду за цією патологією зумовили вибір теми наукових досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Робота виконана у рамках науково-дослідної роботи кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького "Вивчити клініко-епідеміологічні закономірності поширення сексуально-трансмісивних захворювань невенеричної етіології серед населення в західноукраїнському регіоні з метою розробки ефективних засобів їх лікування та профілактики" (№ державної реєстрації 01 98 U000878).

Мета роботи - встановлення особливостей розвитку епідемічного процесу інфекцій невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, у західноукраїнському регіоні та удосконалення системи епідеміологічного нагляду.

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні задачі:

  1. оцінити епідемічну ситуацію шляхом вивчення поширеності та етіологічної структури ІПСШ невенеричної природи серед населення західноукраїнського регіону у порівнянні з загальнодержавними показниками;

  2. виявити групи ризику серед сукупного населення із врахуванням вікових і статевих ознак, визначити території ризику щодо поширення ІПСШ невенеричної природи;

  3. оцінити спектр вегетуючої мікрофлори на слизових геніталій у осіб із запальними захворюваннями сечостатевої сфери при лабораторному обстеженні за стандартами ВООЗ із визначенням питомої ваги моноінфекції та змішаного інфікування;

  4. оцінити адекватність системи реєстрації та інформативну вагомість статистичних показників ІПСШ невенеричної природи у розрізі адміністративних територій;

  5. розробити додаткові напрямки оптимізації заходів щодо керування епідемічним процесом ІПСШ невенеричної природи із врахуванням чинників ризику та їх вагомості.

Об'єкт дослідження – епідемічний процес інфекцій невенеричної природи, що передаються статевим шляхом (урогенітальний хламідіоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз, генітальний герпес).

Предмет дослідження – хворі з запальними захворюваннями геніталій та здорові особи; поведінкові характеристики індивідуумів і соціально-економічні явища при визначенні чинників ризику; обліково-звітна документація 7 областей західноукраїнського регіону та України за 1993-2003 роки.

Методи дослідження – комплексний епідеміологічний: описово-оціночні, аналітичні, статистичні прийоми; лабораторні методи: мікробіологічний, серологічний.

Наукова новизна отриманих результатів

Встановлено особливості розвитку епідемічного процесу інфекцій невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, у західноукраїнському регіоні за період 1993 – 2003 роки. Виявлено основні чинники, групи та території ризику щодо зазначених інфекцій. Вперше встановлено відмінності розвитку епідемічного процесу конкретних нозологічних форм ІПСШ на окремих адміністративних територіях та тенденції його розвитку серед населення із врахуванням статево-вікових особливостей. Виявлено найтиповіші асоціації мікроорганізмів у хворих на інфекції невенеричної етіології, що передаються статевим шляхом, оцінено адекватність вибору методів лабораторної діагностики урогенітального хламідіозу, мікоплазмозів, генітального герпесу діагностичною мережею лікувально-профілактичних установ. Запропоновані додаткові напрямки оптимізації епідеміологічного нагляду щодо інфекцій невенеричної природи, які передаються статевим шляхом. Доведена епідеміологічна доцільність епідеміологічного нагляду за групами потенційного ризику інфікування.

Loading...

 
 

Цікаве