WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості перебігу та лікування анемії, що зумовлена комбінацією дефіциту заліза і вітаміну В12 (автореферат) - Реферат

Особливості перебігу та лікування анемії, що зумовлена комбінацією дефіциту заліза і вітаміну В12 (автореферат) - Реферат

Таблиця 4

Ліпідні показники сироватки крові пацієнтів та суміші метаболітів

бактерій, виділених від онкологічних хворих, у різні періоди розвитку

проліферативного процесу (І-а і ІІ-а стадії)

Стадія

Матеріал

Сироватка крові

Суміш метаболітів бактерій

Відношення лінолевої кислоти до арахідонової

Вміст олеїнової кислоти (%)

Вміст лінолевої кислоти (%)

Вміст олеїнової кислоти (%)

І

N=25

3,300,29

28,621,80

8,310,78

36,582,92

p<0,05

ІІ

N=22

9,270,83

p<0,05

22,563,00

p<0,05

47,823,76

p<0,05

26,822,44

Контроль

3,040,19

27,681,8

11,722,20

28,993,02

бактероїдів (до 6,50,39 lgКУО/г) за умов активації умовно-патогенних мікроорганізмів різних груп – ешерихій, слабоферментуючих видів мікроорганізмів, коків, грибів Candida та мікроміцетів, що, імовірно, є наслідком неспецифічних процесів, пов'язаних із зниженням загальної резистентності організму експериментальних тварин і в даному випадку може вважатися індикатором цих змін. З умовно-патогенних грамнегативних паличок превалювали P.agglomerans, P.aeruginosa, P.putida. Описані зміни мікробіоценозу кишечника тварин спостерігалися на тлі пригнічення антиоксидантних процесів, про що свідчить зростання відношення процентного вмісту в сироватці крові лінолевої кислоти до арахідонової від 5,580,41 (в інтактних мишей) до 9,430,70 (в мишей-пухлиноносіїв) на 7-й день дослідження та до 9,480,69 на 14-й день. Активація умовно-патогенної мікрофлори супроводжується зниженням процентного вмісту олеїнової кислоти до 28,983,00 на 7-й день дослідження та до 32,132,80 в кінці досліду проти 45,010,60 у контролі.

Отже, результатами експериментальних досліджень підтверджено показники, отримані при дослідженні клінічного матеріалу. Доведено, що дисбіотичні зміни в тварин, уражених пухлинним процесом, мають циклічний характер і наростають на тлі пригнічення антиоксидантного захисту.

Таким чином, отримані результати досліджень показали, що проліфера-тивні процеси товстої кишки, розвиваються на тлі хронічних запальних процесів у ній та відповідного мікробіоценозу кишечника. При хронічному запальному процесі гепатобіліарного тракту мікробіоценоз кишечника характеризується активацією кокової ланки, а також зростанням кількості бактероїдів і клостридій на тлі пригнічення біфідо-та лактофлори. Хронічні коліти супроводжуються активацією грамнегативної умовно-патогенної мікрофлори за умов зниження кількості біфідо- та лактобактерій. В залежності від клінічних проявів (про що в світовій літературі недостатньо даних) при хронічних колітах дисбіотичні зміни характеризуються відповідними відмінностями, що носять циклічний характер. Отримані результати досліджень щодо дисбіотичних змін при пухлинному процесі узгоджуються з даними Moore L.H. (1995), Налескина та ін. (2000), Lindberg B.(2001) і не підтверджують даних Lau A.H., Lam N.P.(1992); Falagas M.E. et al.(1998).

Результати даного дослідження дозволи виділити два етапи проліферативного процесу, який розвивається на тлі хронічного, показати що на першій стадії має місце зростання кількості бактероїдів, які в умовах енергетичного дисбалансу колоноцитів, протягом обмеженого часу, завдяки метаболічній активності, відіграють компенсаторну функцію. При прогресуванні захворювання (ІІ стадія) змінюється направленість дисбіотичних зсувів у кишечнику.

Характер мікробіоценозу хворих з пухлинами товстої кишки за профілем бактеріологічних показників є близьким до мікробіоценозу хворих на хронічний коліт, який супроводжується констипаційним синдромом. Ризик розвитку пухлин у таких хворих підвищується на фоні зростання мітотичного індексу епітеліальних клітин і такому типі дисбактеріозу, що характеризується підвищенням кількості бактероїдів, і заміною типових для біотопу кишечника бактерій на мікроорганізми із зниженою біохімічною активністю. До останніх відносяться як ентеробактерії (ешерихії із зниженою біохімічною активністю, P.agglomerans), так і мікроорганізми інших таксономічних груп, зокрема неферментуючі грамнегативні палички. Розроблено алгоритм бактеріологічних показників, які дозволяють визначати ступінь ризику розвитку проліферативних процесів у товстій кишці (Інформ. лист №254-2002 "Особливості дисбіозу, які підвищують ризик розвитку пухлин кишечника і рекомендації щодо його профілактики", Київ, 2002). Встановлено, що кількісний рівень бактероїдів і їх видовий склад (особливо, виявлення B. vulgatus) служать біологічним маркером при формуванні груп ризику в плані розвитку пухлинних процесів.

Досліджено, що дисбактеріоз в кишечнику розвиваються на тлі пригнічення антиоксидантних процесів, про що свідчать зміни з боку жирнокислотного спектру сироватки крові. Зокрема, показник зростання відношення лінолевої кислоти до арахідонової у сироватці крові хворих чи суміші бактерійних метаболітів, а також процентного вмісту олеїнової кислоти, запропоновано нами для використання при формуванні груп ризику.

Високий ступінь корелятивного зв'язку (0,97) між показниками мікро біоценозу хворих на хронічний коліт з констипаціями і пухлинами товстої кишки, що супроводжується високим мітотичним індексом епітеліальних клітин, спільність біологічних особливостей симбіонтів дозволяють визначити хронічні коліти як такі, на тлі яких з більшою вірогідністю розвиваються проліферативні процеси.

Хворі на хронічні запальні захворювання товстої кишки потребують включення їх у групи ризику для проведення первинної профілактики, однією з ланок якої є корекція мікробіоценозу в комплексі загальної протизапальної терапії.

На базі клінічного санаторію "Каштан" ЗАТ "Трускавецькурорт" проведено апробування запропонованих методів встановлення ризику розвитку хронічного коліту та проліферативних процесів в осіб з дисбіотичними станами (всього 120 осіб). Пацієнти вживали слабомінералізовану воду типу "Нафтуся". За відповідними показами відповідно до результатів мікроібологічних досліджень вживання мінеральної води поєднували з кишковими зрошеннями, а також фізіотерапевтичними процедурами (надвисокі частоти, магнітотерапія, лазеротерапія). Пацієнтів було обстежено до і після лікування. Відповідна обробка результатів дозволила зафіксувати зниження ризику розвитку проліферативних процесів при хронічних колітах з констипаціями при поєднанні прийому мінеральної води з кишковими орошеннями, а також магнітотерапією. Загальна протизапальна та рефлексорегуляторна дія мінеральної води, репаративна дія фізичних факторів сприяли реабілітації вказаних осіб за основним захворюванням та відновленню еубіозу кишечника.

ВИСНОВКИ

  1. Встановлено, що в розвитку хронічних захворювань травного тракту, що супроводжуються дисбіотичними змінами в кишечнику, при ураженні його проксимального відділу (гепатобіліарний тракт, 12-пала кишка) запальна реакція формується в результаті надлишкового накопичення і прояву токсичності грампозитивної аеробної (стафілококи, ентерококи) та анаеробної спорової і неспорової мікрофлори; при ураженні дистального відділу – тонкої та товстої кишки – активується грамнегативна аеробна (ентеробактерії, неферментуючі бактерії) та анаеробна (бактероїди, превотели) мікрофлора на тлі суттєвого зменшення кількості біфідо - та лактобактерій.

  2. Етапність розвитку хронічних і проліферативних процесів товстої кишки визначається послідовною заміною домінування анаеробної ланки бактерійних симбіонтів на початку захворювання на аеробну при подальшому його прогресуванні. Для вказаних захворювань є характерним підвищення питомої ваги представників слабоферментуючих видів мікроорганізмів: P. aeruginosa, P. putida, A. calcoaceticus та ентеробактерій із зниженою біохімічною активні-стю – E.coli та P.agglomerans. Вказані зміни мікробіоценозу товстої кишки в онкологічних хворих відбуваються на тлі підвищення мітотичного індексу епітеліальних клітин до 0,400,08 і вище (при нормі 0,170,02).

  3. Ступінь диференціації клітин пухлин корелює з спектром мікрофлори, що висівається з її поверхні. Низькодиференційована аденокарцинома контамінована переважно коковою мікрофлорою (стафілокок, ентерокок, пептострептокок), меншою мірою – бактероїдами, клостридіями та умовно- патогенними ентеро-бактеріями; при помірно- і високодиференційованій аденокарциномі вказані мікроорганізми висіваються на тлі відповідного зростання кількісних показників бактероїдів – традиційних симбіонтів товстої кишки.

  4. Вперше доведено, що колоноцити гістологічно незміненої та малігнізованої ділянок слизової колонізуються E.coli, що відрізняються за фаготипом, серогрупою, антагоністичними властивостями і чутливістю до антибіотиків. Епітеліоцити гістологічно незміненої ділянки кишки колонізовані ешерихіями серогруп OKD і OKC та фаготипів, що визначають чутливість до фагів Т4, Т7, MS2 або не адсорбують фаги, мають більш виражені антагоністичні властивості в порівнянні з ізолятами з трансформованих клітин слизової. 50% ешерихій, вилучених з малігнізованої ділянки слизової, віднесено до серогрупи ОКС, інші – до ОКD і ОКЕ Вони чутливі до фагів Т4, Т7, Т2, не здатні адсорбувати MS2-фаг, не виявляють антагоністичної активності відносно умовно-патогенних бактерій -автоштамів.

  5. Усі штами ешерихій, вилучені з кишечника онкохворих, виявили чутливість до канаміцину, а вилучені з нормальної ділянки слизової, – до канаміцину, ампіциліну, тетрацикліну та цефалотину. Серед "пухлинних" ізолятів частка резистентних до ампіциліну та тетрацикліну штамів склала відповідно 44,7 і 16,7%, цефалотину – 71,4%. Наявність у штамів потрійного плазмідного комплексу 60, 79 і 100 тпн знаходиться у повній кореляції з множинною стійкістю до ампіциліну, канаміцину і тетрацикліну (ApRKmRTeR). Втрата плазміди 79 тпн веде і до втрати стійкості.

  6. Бактерії роду Escherichia, вилучені з вмісту кишечника онкологічних хворих, визначаються як неадгезивні, з поверхні гістологічно незміненої ділянки слизової –низькоадгезивні, а з поверхні пухлини при менш вираженій її колонізації E.coli – серердньоадгезивні, що вказує на селекцію бактерій для забезпечення їх адаптації до трансформованих клітин епітелію.

  7. Наявність комплексу, що містить плазміди двох розмірних класів (2,23-4,8 тпн та 47,8-66,0 тпн) характеризує „пухлинні" штами ешерихій. Для них характерна найбільша частота виявлення дрібних генетичних елементів розміром 2,2-5,7 тпн. Гістологічно нормальна ділянка слизової кишки колонізована переважно безплазмідними штамами E.coli або носіями унікальної плазміди розміром >141тпн.

  8. Встановлено взаємозв'язок між плазмідним профілем і фаготипом клінічних ізолятів ешерихій. Наявність характерного двоплазмідного комплексу поєднується з чутливістю до Т-фагів і характеризує штами, ізольовані з поверхні пухлини.

  9. При моделюванні пухлинного процесу на тваринах шляхом імплантації карциноми Ерліха підтверджено стадійність мікробіологічних змін в кишечнику в процесі її розвитку. Перша стадія проліферативного процесу супроводжується зростанням загальної кількості неспороутворюючих анаеробів родів Bacteroides, Collinsella, Eggerthella у випорожненнях тварин. У ІІ-й стадії відбувається зниження кількості вказаних мікроорганізмів на 1,5-2 порядки та зростання кількісних показників умовно-патогенних аеробів (ешерихій та стафілококів) і слабоферментуючих видів мікроорганізмів – P. agglomerans, P. aeruginosa, P. putida, ешерихій із зниженою біохімічною активністю, а також грибів роду Candida і мікроміцетів. Виключення бактероїдної ланки не сповільнює розвиток пухлини.

  10. При дослідженні сироватки крові онкологічних хворих та експериментальних тварин-пухлиноносіїв карциноми Ерліха доведено, що розвиток проліферативних процесів товстої кишки супроводжується відповідними змінами з боку вмісту вищих карбонових кислот. Якщо на І-й стадії проліферативного процесу спостерігається тенденція до підвищення коефіцієнта відношення вмісту в сироватці крові лінолевої кислоти до арахідонової, то ІІ-а стадія характеризується суттєвим (більш, як у 2,5 рази) підвищенням вказаного відношення та інверсією (підвищення змі-нюється зниженням) показника вмісту олеїнової кислоти, що свідчить про виснаження антиоксидантних систем організму.

  11. Доведено адекватність змін з боку жирнокислотного спектру сироватки крові змінам жирнокислотного спектру суміші продуктів метаболізму бактерій, виділених з випорожнень онкологічних хворих. Накопичення лінолевої кислоти у згаданій суміші та інверсія показника олеїнової кислоти підтверджують стадійність проліферативного процесу.

  12. Означено новий напрямок ранньої діагностики проліферативних процесів у товстій кишці та ризику їх розвитку на тлі хронічних запальних захворювань за співвідношенням показників мікробіоценозу кишечника, що супроводжується зростанням відношення лінолевої кислоти до арахідонової в сироватці хворих або накопиченням лінолевої кислоти в суміші метаболітів бактерій, ізольованих з кишечника онкологічних хворих, а також підвищенням мітотичного індексу колоноцитів.

  13. Комплекс біологічних властивостей ешерихій, виділених від онкологічних хворих (фаготип, серогрупа, адгезивність, антагоністична активність, чутливість до хіміотерапевтичних препаратів, плазмідний спектр), пропонується в якості мікробіологічного маркеру хронізації запального процесу та високого ризику розвитку проліферативного процесу в товстій кишці.

Loading...

 
 

Цікаве