WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості перебігу та лікування анемії, що зумовлена комбінацією дефіциту заліза і вітаміну В12 (автореферат) - Реферат

Особливості перебігу та лікування анемії, що зумовлена комбінацією дефіциту заліза і вітаміну В12 (автореферат) - Реферат

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В огляді літератури висвітлено питання, що стосуються значення і місця симбіонтної мікрофлори кишечника при хронічних запальних захворюваннях травного тракту, змін мікробіоценозу кишечника при проліферативних процесах, шляхів попередження розвитку вказаних захворювань. Означено напрямки вивчення.

Матеріал та методи дослідження. Вивчено мікроекологічний статус 637 осіб з хронічними захворюваннями травної системи (хронічними ентеритами, колітами, хворобами гепатобіліарної системи, проліферативними процесами в товстій кишці). З врахуванням того, що окремі групи хворих були обстежені в динаміці їперебігу їх захворювання, проведено 847 досліджень мікробіоценозу кишечника. Частина ізольованих з кишечника штамів ешерихій (255 штамів) і опортуністичних ентеробактерій (655 штамів) були піддані детальному вивченню.

Експериментальні дослідження проведено на 164 білих мишах.

Для дослідження використовували клінічний матеріал – випорожнення від хворих з різними захворюваннями травної системи і практично здорових людей, їх сироватку, експериментальний матеріал – випорожнення і сироватка тварин. Для мікробіологічного дослідження використовували також матеріал, забраний інтраопераційно, – вміст кишки і слизову оболонку кишечника і тканину пухлини.

Проведено патоморфологічне дослідження тканини товстої кишки для оцінки ступеня диференціації атипових клітин епітелію (лабораторія кафедри патологічної анатомії Львівського медуніверситету) і порівняння із змінами біологічних особливостей мікроорганізмів-симбіонтів, а також підрахунок мітотичного індексу для оцінки активності проліферативних процесів.

Мікробний пейзаж кишечника організму людини і експериментальних тварин досліджували класичним методом шляхом кількісного посіву на диференційно-діагностичні та селективні поживні середовища згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР № 535 від 22 квітня 1985 р. "Про уніфікацію мікробіологічних (бактеріологічних) методів дослідження, які застосовуються в клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних установ та "Визначника бактерій Берджі"(1997).

Для виділення і подальшого дослідження облігатної анаеробної мікрофлори бактероїдної та клостридіальної ланок застосовували системи для культивування та біохімічної ідентифікації анаеробів виробництва фірми BioMerieux (Франція). Для ідентифікації ентеробактерій застосовували комерційні тест-системи Мікро-Ла-Тест продукції АТ "Лахема" (Чехія).

Для характеристики штамів ешерихій, виділених від хворих, про-водили встановлення їх серогрупи, адгезивних властивостей за Бріліс В.І. із співавт. (1984), антагоністичної активності методом відтермінованого антагонізму за Солодовниковим Ю.П. із співавт.(1971), чутливості до антибіотиків у відповідності з методичними рекомендаціями "Диско-дифузионный метод определения чувствительности микроорганизмов к антибиотикам" (Красноярск, 2003) та відповідно до рекомендацій NNCLS (8th ed.) від 2003 р.

Частину роботи, що стосувалася дослідження плазмідного спектру та фагової характеристики бактерійних ізолятів, проведено в лабораторії генетичних досліджень Інституту біології клітини НАН України. Вивчення плазмідного спектру ешерихій проводили з використанням класичних підходів, аналізували фореграми і визначали молекулярну масу позахромосомних структур з використанням параметрів маркерних плазмід. Типування кишкових паличок, виділених від онкологічних хворих, проведено з використанням бактеріофагів Т4, Т7, MS2, T2.

Вивчення ультраструктури мікроорганізмів проведено в лабораторії електронної мікроскопії Львівського національного медуніверситету ім. Данила Галицького. Опис електронограми з вимірюванням окремих ультраструктурних утворень проводили в порівнянні із стандартним лабораторним штамом ешерихії К12.

Для контролю впливу мікробіологічних змін на функціонування кишечника і інтерпретації дисбактеріальних змін проводили копрологічне дослідження за загальноприйнятою методикою.

Жирнокислотний спектр сироватки експериментальних тварин і людей, в яких вивчали мікроекологічний статус кишечника, а також суміші метаболітів бактерій, виділених з кишечника, досліджували методом газо-рідинної хроматографії за Рівісом Й.Ф. у Львівській академії аграрних наук НАН України. На хроматографі "Хром-5" отримували піки вищих жирних кислот загальних ліпідів (етирифікованих і неетирифікованих).

Математичну обробку отриманих даних здійснювали за допомогою пакету прикладних програм для обробки наукових медико-біологічних досліджень (Лапач С.Н. та співавт., 2000).

Результати досліджень та їх обговорення. Впершому розділі власних досліджень, присвяченому вивченню мікроекологічного статусу в осіб з хронічними неінфекційними запальними захворюваннями травного каналу встановлено відмінності у мікробіоценозах кишечника при хронічних запальних процесах, що поширюються на різні відділи травного тракту. Ступінь дисбактеріозу визначався з урахуванням клінічних проявів.

Відмічено, що при хронічних захворюваннях проксимальної частини травного каналу зміни з боку мікрофлори, що заселяє 12-палу кишку, відрізняється від дисбіотичних змін в тонкій кишці. В цілому кількісні рівні облігатної і факультативної симбіонтної мікрофлори в осіб з ентеральним синдромом були дещо вищими, ніж у хворих з дуоденітом. Частіше виявляли дисбактеріоз ІІІ ступеня. Так, дуоденіти при зниженні кількісного рівня біфідо- і лактофлори у 5 і 7,5 разів відносно мікробіологічних показників осіб з ентеритом характеризувалися вищою частотою висівання грамнегативних неферментуючих паличок (23,5% проти 2,5%), ентерококів і клостридій (60% проти 48%). В той час, як при ентеральному синдромі чітко визначено активну проліферацію умовно-патогенних ентеробактерій.

В осіб з колітами характеристика дисбактеріозу залежала від клінічних проявів. Так, при колітах з констипаційним синдромом на фоні різкого зниження кількості бактерій родів Bifidobacterium i Lactobacillus до 6,0 lgКУО/г, при достатній кількості ешерихій спостерігалося зростання кількісного рівня облігатних анаеробів: бактероїдів у 10 разів в порівнянні з відповідним показником осіб з ентеритом та клостридій – майже у 40 разів. Частіше висівали гемолітичні ешерихії (44,4% проти 24,4% в осіб з проносами) та бактерії неферментуючої групи (18,0% проти 8,8%). Серед останніх виявляли P.aeruginosa, P.putida, A.calcoaceticus, а також ентеробактерію з слабою ферментативною активністю – P. agglomerans.

У хворих з колітами, що супроводжуються діарейним синдромом, на фоні помірного зниження кількості біфідобактерій активнішими були цитратасимілюючі бактерії, частота висівання яких зросла з 32% до 40% (в порівнянні з показниками осіб з констипаціями).

Таким чином, запальна реакція, що розвивалася в осіб з ураженням дистальної частини травного каналу (дистальний відділ тонкої кишки, товста кишка), супроводжувалася активацією грамнегативної аеробної ланки мікробіоценозу кишки (ентеробактерії, слабоферментуючі ггрупи мікроорганізмів) чи грамнегативної анаеробної ланки (бактероїди).

Встановлено відмінності у видовому спектрі бактероїдів, які висівалися в осіб з хронічними колітами, при різних клінічних проявах (табл. 1).

Таблиця 1

Видовий склад неспороутворюючих грамнегативних анаеробів, виділених при колітах від осіб з дисбактеріозом І-го і ІІ-го типу (%)

Вид мікроорганізму

І (закрепи)-81 особи

ІІ (діареї) –45 осіб

B. ovatus

13

9

B. vulgatus

18

16,7

P. disiens

13

16,7

B.distasonis

9

16,7

B.thetaiotaomicron

9

9

P.asaсcharolytica

9

9

B.fragilis

9

9

B.stercoris

18

9

Інші анаероби

2

4,9

Участь мікрофлори кишок в печінково-кишковому обміні жовче-вих кислот пояснює її залежність від стану печінки та жочевивідних шляхів. В більшості осіб з хронічними запальними процесами гепатобіліарної системи кількісний рівень біфідо- та лактофлори виявився достатнім. Проте при дослідженні коліформної мікро-флори, яка бере участь в синтезі і перетворенні холестерину, виявлено деякі відмінності в порівнянні з контролем. Так, при нормальних кількісних рівнях висівання типових ешери-хій в 36% осіб з гепатитами і в 34,4% осіб з хронічним холециститом відповідно на 2-3 порядки був вищим кількісний рівень кишкових паличок із зниженою біохімічною активністю. В 62,5% осіб з хронічним холециститом на 19,9% в порівнянні з контролем висіяно більшу кількість їх гемолітичних форм. Підвищення частоти висівання і кількіс-ного рівня (до 5,80,70 lg КУО/г проти 3,80,40 в контролі) стафілококу в кишковому вмісті пояснює участь кокової ланки у розвитку холециститу. Вдвічі частіше в осіб з хронічними захворюваннями гепатобіліарного тракту виявляли клостридії, які завдяки дегідрогеназній активності мають відношення до ініціювання проліферативних процесів.

Loading...

 
 

Цікаве