WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості перебігу та лікування анемії, що зумовлена комбінацією дефіциту заліза і вітаміну В12 (автореферат) - Реферат

Особливості перебігу та лікування анемії, що зумовлена комбінацією дефіциту заліза і вітаміну В12 (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Інститут мікробіології та імунології імені І.І.Мечникова

КОРНІЙЧУК ОЛЕНА ПЕТРІВНА

УДК 616.34–008.87+616.33–002.44

Мікроекологія кишечнику на тлі хронічних запальних процесів і пухлин травного тракту

03.00.07 – мікробіологія

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

ХАРКІВ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університетіім. Данила Галицького МОЗ України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Данилейченко Валерій Васильович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Бірюкова Світлана Василівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри клінічної імунології та мікробіології;

доктор біологічних наук, професор Руденко Адель Вікторівна, Інститут урології АМН України, завідуюча відділом мікробіології, вірусології та мікології;

доктор медичних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Кременчуцький Геннадій Миколайович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології.

Провідна установа: Інститут мікробіології і вірусології ім.Д.К.Заболотного НАН України, м.Київ.

Захист дисертації відбудеться " 29 " грудня 2005р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 при Інституті мікробіології та імунології імені І.І.Мечникова АМН України (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 14/16).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту мікробіології та імунології імені І.І.Мечникова АМН України (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 14/16).

Автореферат розісланий " 23 " жовтня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради,

кандидат медичних наук, ст.н.с. Бруснік С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хронічні ураження травного тракту займають одне з провідних місць в структурі загальної захворюваності і є поширеними серед осіб будь-якого віку. В Україні захворюваність на рак товстої кишки прогресує і сьогодні займає четверте місце в структурі онкологічної захворюваності, через що проблема попередження цієї хвороби є однією з найважливіших проблем медицини (Шпарик Я., 1997). За 1990-2000 роки середній показник поширеності по Україні цієї хвороби зріс на 42,2%. Основними факторами ризику є неякісне харчування, стреси, обтяжена спадковість (Голубчиков М.В., 2000). Оскільки нормальне функціонування травного каналу передбачає участь симбіонтної мікрофлори, мікроекологічні аспекти даної проблеми мають особливе значення.

Дослідження мікробіоценозу кишечника необхідне для вивчення пускових механізмів хронізації захворювання і, можливо, проліферативного процесу. При експериментальному моделюванні хронічного коліту з допомогою хімічних чинників встановлено, що бактерії та їх продукти стимулюють запальну реакцію. При одночасному застосуванні антибіотиків розвиток коліту сповільнюється (Івашкін В.Т., 2002; Sharma S., 1995).

Участь мікроорганізмів кишечника в колоректальному туморогенезі доведено в роботах Okada Y. et al.(1990), Parsonnet J. (1991). Відомо, що застосування хіміо-терапевтичних препаратів широкого спектру дії знижує вірогідність розвитку пухлинного процесу (Feltis B.A., Sahar D.A. Saltzman D.A., 2002).

В абсолютній більшості випадків дисбактеріоз кишечника при хронічних колітах супроводжується набуттям умовно-патогенними мікроорганізмами хвороботворних властивостей, змінами антигенної структури бактерій (Егоров А.М., Сазыкин Ю.О., 2000). Увага мікробіологів всього світу прикута сьогодні до механізмів формування так званих "островів" патогенності в генетичному апараті непатогенних мікроорганізмів, які можуть утворюватися як в результаті генетичних переносів в мікробних популяціях, так і активуватися різноманітними екзогенними і ендогенними факторами – біологічними, хімічними, фізичними (Бондаренко В.М., 2003, 2004, 2005). Характер змін при цьому може носити несподіваний характер і в контексті сказаного особливе значення мають питання дослідження мікроекологічного статусу кишечника. Оцінка його значною мірою визначає ризик розвитку хронічних запальних захворювань, які в свою чергу є тлом для розвитку проліферативних процесів та малігнізації.

Доведено, що не тільки при хворобах кишечника, але й при захворюваннях печінки і жовчевивідних шляхів може значно змінюватися видовий і кількісний склад мікрофлори кишкового вмісту (Кудря Е.В., 1999, Куликов А.Г., 2000).

Встановлення характеру і механізму впливу симбіонтної мікрофлори на слизову оболонку кишечника необхідне для розробки основних мікробіологічних критеріїв оцінки хронізації запальних станів в травному каналі та ризику розвитку проліферативних процесів, визначення шляхів попередження розвитку пухлин товстого кишечника.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексних науково-дослідних робіт на кафедрі мікробіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького "Вітамінний статус та бактеріальна флора шлунково-кишкового тракту при хронічних захворюваннях органів травлення", реєстраційний номер 0197U000590, 1996-2000 рр. та "Клініко-експериментальне обґрунтування моніторинга діагностики і лікування хвороб органів травної системи і гепатопатій", реєстраційний номер 0100U002267, 2000 –2004.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – мікробіологічна характеристика екологічної ніші травного тракту людини на тлі запальних захворювань та злоякісних новоутворень, означення раціональних підступів щодо попередження і зниження ризику хронізації запальних та розвитку пухлинних процесів товстої кишки.

Завдання:

  1. Оцінити мікроекологічні зміни ареалу товстої кишки у хворих на хронічні захворювання травного тракту – гепатобіліарної системи, тонкої та товстої кишки – з проявами дисбіозу.

  2. Охарактеризувати асоціативні взаємовідносини в мікробіоценозах товстої кишки у хворих на злоякісні пухлини.

  3. Вивчити мікробіологічні особливості бактерій роду Escherichia, які колонізують малігнізовані та гістологічно незмінені ділянки товстої кишки онкологічних хворих, за критеріями фагової приналежності, антигенної структури, антагоністичних властивостей та чутливості до антибіотиків.

  4. Означити в порівнянні адгезивні властивості мікроорганізмів, які колонізують малігнізовані та незмінені ділянки товстої кишки онкологічних хворих, а також поверхню аденокарцином з різним ступенем диференціації клітин.

  5. Встановити плазмідний спектр бактерій роду Escherichia, вилучених з слизової оболонки малігнізованих та гістологічно незмінених ділянок товстої кишки онкологічних хворих.

  6. Провести паралелі між плазмідним спектром та фаготипами ешерихій, ізольованих з малігнізованих та гістологічно незмінених ділянок слизової та просвіту товстої кишки онкологічних хворих.

  7. Вивчити в експерименті мікроекологічні зміни на різних етапах розвитку пухлини (карциноми Ерліха) в звичайних умовах та при обмеженні/виключенні бактероїдної ланки.

  8. Охарактеризувати в порівнянні спектри вищих жирних кислот сироватки крові та продуктів метаболізму мікробів на тлі злоякісних захворювань у людей і експериментальних тварин.

  9. Розробити критерії ризику та передумов розвитку злоякісних новоутворень в товстій кишці на основі моніторингу мікробіологічних, цитологічних і біохімічних показників.

Предмет дослідження – зміни мікробіоценозу кишечника в осіб з хронічними, запальними і проліферативними процесами товстої кишки, а також експериментальних тварин – носіїв карциноми Ерліха; біологічні особливості бактерій-симбіонтів (серогрупа, фаготип, плазмідний спектр, адгезивні, антагоністичні властивості та чутливість до антибіотиків), зміни жирнокислотного спектру сироватки крові пацієнтів та експериментальних тварин.

Об'єктдослідження – мікроорганізми, вилучені з організму людей та експериментальних тварин, сироватка крові, суміш метаболітів бактерій.

Методи дослідження – мікробіологічні, цитологічні, електрофоретичні, метод газорідинної хроматографії, електронної мікроскопії.

Наукова новизна одержаних результатів. Доведено, що при хронічних запальних процесах проксимального і дистального відділів травного каналу запальна реакція формується на тлі активації опортуністичних аеробних та анаеробних бактерій, а також пригнічення біфідо- та лактофлори. Встановлено, що за наявності проліферативних процесів у товстій кишці кількісний і видовий склад мікрофлори значною мірою залежить від етапності їх прогресування, і якщо спочатку кількість облігатних анаеробів суттєво не змінюється (або зростає популяційний рівень бактероїдів), то в подальшому відбувається активація опортуністичних аеробних бактерій на тлі підвищення мітотичного індексу епітеліальних клітин.

Loading...

 
 

Цікаве