WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості відновлення діастолічної функції лівого шлуночка у хворих з хронічними формами ІХС після односудинного коронарного стентування (авторефер - Реферат

Особливості відновлення діастолічної функції лівого шлуночка у хворих з хронічними формами ІХС після односудинного коронарного стентування (авторефер - Реферат

У більшості дітей при повторних обстеженнях констатовано патологічні зміни з боку ЛОР-органів, найчастіше – аденоїди (62,5%), риніти та збільшення носових раковин (68,8%), деформацію скелету носа (52,5%). Отоскопічно втягнення барабанних перетинок спостерігалося в 57,5% випадків (при первинному огляді - 67,5%), помутніння барабанних перетинок – у 76,3% (при первинному огляді - 68,8%).

Показники сприйняття шепітної мови при повторному обстеженні були дещо вищими (5,131,14 м), ніж при первинному обстеженні (4,931,14 м), проте, ця різниця була статистично невірогідною (P>0,05). Серед дітей зі зниженим на момент первинного обстеження слухом, після операції на піднебінні слух, за даними акуметрії, покращувався у 45,5% випадків, в т.ч., у 22,6% - до практично нормального, у 15,5% - погіршувався, у решти випадків – не змінювався.

При тональній пороговій аудіометрії показники середньої величини порогів сприйняття при повторному обстеженні були нижчими (13,437,04 дБ), ніж при первинному обстеженні (14,966,77 дБ) загалом та у всіх клінічних та вікових групах (табл. 3). У 48,2% випадків виявлено зниження порогів сприйняття тонів (покращення слуху) щодо даних первинного дослідження; пороги сприйняття тонів істотно не змінилися у 36,2% та дещо підвищилися у 15,6% випадків. Зміни порогів сприйняття тонів не залежали від типу прооперованого незрощення та віку дітей, проте покращення слуху найчастіше мало місце у дітей з частковим ізольованим незрощенням піднебіння (58%), та у дітей віком 4-6 років (51,8%).

Таблиця 3

Динаміка аудіометричних даних дітей з незрощенням піднебіння при повторному обстеженні в залежності від клінічного типу та віку

Клінічний тип незрощення

M m (дБ)

Первинне обстеження

Повторне обстеження

Р

Всього

Ізольоване

часткове

16,085,48

13,925,02

<0,05

50

повне

17,735,92

17,598,59

>0,05

22

Комбіноване (наскрізне)

однобічне

18,38,84

16,937,51

>0,05

54

двобічне

14,185,08

12,215,07

>0,05

34

Вік на момент операції (років)

Первинне обстеження

Повторне обстеження

Р

Всього

до 4

16,095,03

16,58,05

>0,05

22

4-5

17,637,48

15,826,95

>0,05

76

5-6

14,166,02

12,586,37

>0,05

38

6-7

18,678,29

173,93

>0,05

12

>7

15,173,97

11,925,78

>0,05

12

Всього

14,966,77

13,437,04

0,05

160

При імпедансній аудіометрії у обстежених після операції на піднебінні дітей нормальну тимпанограму типу А зареєстровано в 13,1% випадків (при первинному обстеженні - 5%). Тимпанограма типу Аs також зустрічалася у обстежених після операції дітей дещо частіше (у 14,3%), ніж до операції (11,9%). Частота патологічних тимпанограм дещо зменшилася: тип В – у 36,3% (при первинному обстеженні – 43,1%), тип С – у 36,3% дітей (до операції – у 40%). Покращення характеристик тимпанограм спостерігалося в 41,2%, погіршення – в 8,8%, відсутність змін – в 50% випадків. Найчастіше (65,8%) тимпанограми нормалізувались у групі дітей 5-6 років (табл. 4).

Акустичний рефлекс при повторних обстеженнях реєструвався в 39,4% випадків (при первинному обстеженні – 25%). Покращення показників акустичного рефлексу мало місце у 26,9%, погіршення – у 4,4% випадків.

Дисфункцію слухової труби виявлено у всіх повторно досліджених дітей (100%). В 6,9% випадків (виключно у дітей віком 4-6 років) спостерігалося покращення барофункції. Погіршення барофункції мало місце у 28,1% випадків, у решті випадків показники барофункції не змінювалися. Не виявлено статистично вірогідної різниці між даними первинного і повторного обстежень (P>0,05).

Таблиця 4

Динаміка даних тимпанометрії в дітей різного віку з незрощенням піднебіння після операції на піднебінні

Вік на момент операції

(років)

Динаміка даних тимпанометрії

нормалізація

покращення

без змін

погіршення

n (вух)

%

n (вух)

%

n (вух)

%

n (вух)

%

Р

(первинне/

перше повторне обстеження)

Всього

до 4

1

4,5

5

22,7

13

59,1

3

13,7

>0,05

22

4-5

13

17,1

14

18,4

44

57,9

5

6,6

0,05

76

5-6

8

21,1

17

44,7

9

23,7

4

10,5

<0,05

38

6-7

1

8,3

3

25

6

50

2

16,7

>0,05

12

Понад 7

2

16,7

2

16,7

8

66,6

0

0

>0,05

12

Всього

25

15,6

41

25,6

80

50

14

8,8

0,01

160

Друге повторне обстеження дітей з незрощенням піднебіння після оториноларингологічного лікування виявило у 52,4% незначне порушення вимови приголосних звуків. Скарг на зниження слуху в дослідній групі не було. Гострі та хронічні запальні зміни з боку носа та глотки виявлено у меншої кількості дітей, ніж при попередніх обстеженнях. У контрольній групі частота виявлення цих змін залишилась без змін. У 47,6% випадків при отоскопії виявлено втягнення, а у 29,8% помутніння барабанних перетинок.

Акуметричне дослідження при повторному обстеженні після лікування у 79,8% випадків виявило покращення слуху. Показники сприйняття шепітної мови при другому повторному обстеженні були вищими (5,560,65 м), ніж при першому повторному обстеженні (4,721,35 м) загалом та у всіх клінічних і вікових групах, що було статистично вірогідним (Р<0,05). Нормальний слух при повторному обстеженні після лікування виявлено в 52,4% (при першому повторному обстеженні – у 22,6%). У контрольній групі частота зниження слуху практично не змінювалася.

При аудіометричному дослідженні дітей з незрощенням піднебіння після оториноларингологічного лікування (табл. 5) показники середньої величини порогів сприйняття були нижчими (9,995,12 дБ), ніж при першому повторному обстеженні (15,797,67 дБ) загалом та у всіх клінічних та вікових групах. Покращення аудіометричних показників мало місце у 72,6% пролікованих дітей. Нормальну тональну аудіограму отримано в 44% випадків (при обстеженні до лікування – 15,5%). В інших випадках середня величина порогів сприйняття по повітряній провідності не перевищувала 20 дБ. У контрольній групі показники покращувались рідко, відмінність між контрольною та дослідною групами була статистично вірогідною (P<0,01).

Таблиця 5


 
 

Цікаве

Загрузка...