WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості відновлення діастолічної функції лівого шлуночка у хворих з хронічними формами ІХС після односудинного коронарного стентування (авторефер - Реферат

Особливості відновлення діастолічної функції лівого шлуночка у хворих з хронічними формами ІХС після односудинного коронарного стентування (авторефер - Реферат

Серед дітей, досліджених ретроспективно у 49 (14,1%) дітей занотовано наявність незрощень піднебіння у родині. Зміни з боку ЛОР-органів зареєстровано в історіях хвороби 37 дітей (10,7%). Це були хронічні риніти, риносинуїти (у 12), тонзиліти (у 9) фарингіти (у 7) та їх поєднання (у 9).

Серед проспективно обстежених 120 дітей у 62,5% спостерігалися наскрізні незрощення піднебіння та губи; у 37,5% – ізольовані незрощення піднебіння (без незрощення губи).

При первинному обстеженні виявлено скарги на порушення вимови приголосних фонем, гугнявість (rhinolalia) без затримки загального розвитку мови. У 58,3% відзначався дискомфорт при прийманні їжі; 52,5 % досліджених дітей вигодовувалася материнським молоком лише до 2-місячного віку. Скарги на тривале порушення дихання носом були у 33 дітей (27,5%), на тривалі виділення з носа – у 29 дітей (24,2%). Скарги на зниження слуху відзначено у 14 дітей (11,7%).

За даними генеалогічного анамнезу у 31 випадку (25,8%) незрощення мало спадковий характер, а в окремих випадках спостерігався аутосомно-домінантний та полігенний тип успадкування. Поєднані спадкові вади розвитку піднебіння та ЛОР-органів було запідозрено у трьох дітей (2,5%): синдром П'єра Робена (у двох) та велофаціокардіальний синдром (у однієї дитини).

У всіх дітей виявлено патологічні зміни з боку ЛОР-органів (табл. 1). Аденоїди І-ІІ ступеня частіше діагностовано серед дітей з ізольованим незрощенням піднебіння (68,9%); аденоїди ІІ ступеня виявлено лише у 9 дітей (7,5%).

При отомікроскопії відсутність патологічних змін з боку обох барабанних перетинок констатовано у 4, з боку однієї барабанної перетинки – у 6 дітей; у всіх інших виявлено патологічні зміни, частіше – утягнутість та помутніння барабанної перетинки.

Таблиця 1

Патологічні зміни ЛОР-органів у дітей з природженим незрощенням піднебіння при первинному обстеженні

Патологічний стан

Кількість випадків

n (/вух)

%

Аденоїди І-ІІ ступеня

73

60,8

Аденоїдит, ринофарингіт

6

5,0

Збільшення піднебінних мигдаликів

37

30,8

Хронічні запальні зміни глотки

47

39,2

Хронічні запальні зміни носа

84

70,0

Деформація переділки носа

56

46,7

Деформація зовнішнього носа

64

53,3

Середні отити

103/179

74,6

Дисфункція слухової труби

120/240

100

Відсутність змін з боку ЛОР-органів

0

0

При акуметричному дослідженні середній показник відстані сприйняття шепітної мови у досліджених первинно дітей з незрощенням піднебіння становив 4,761,21 м. Встановлено, що у більшості (63,8%) слух був практично нормальним (шепітна мова – 5 м і більше). У інших відзначено зниження слуху І ступеню за Л.В.Нейманом (1961) (сприйняття шепітної мови з максимальної віддалі від 1 до 5 м).

За даними тональної порогової аудіометрії (табл. 2) середня величина порогів сприйняття по повітряній провідності у первинно-досліджених дітей становила 16,336,94 дБ. Нормальну тональну аудіограму було отримано у 13,3%. В усіх інших випадках (86,7%) виявлено двобічне ураження звукопровідного апарату. Рівень середньої величини порогів сприйняття повітряно-проведених звуків у 82,9% випадків не перевищував 20 дБ. Не встановлено статистично вірогідної різниці поміж клінічними та віковими групами щодо даних аудіометричного дослідження (P>0,05). В жодному випадку не виявлено ураження звукосприймального апарату.

Таблиця 2

Середні величини порогів сприйняття при тональній пороговій аудіометрії по повітряній провідності у дітей з незрощенням піднебіння різних клінічних та вікових груп

Тип незрощення

Mm (дБ)

Р

Ізольоване

часткове

15,325,41

повне

17,245,83

>0,05

Комбіноване (наскрізне)

однобічне

17,68,85

>0,05

двобічне

15,225,84

>0,05

Вік дитини (років)

Mm (дБ)

Р

до 4

17,256,04

4-5

16,887,15

>0,05

5-6

15,277,71

>0,05

6-7

16,947,47

>0,05

>7

14,554,12

>0,05

Всього

16,336,94

У всіх досліджених дітей результати проби Люшера та SISI були нормальними.

Дані мовної аудіометрії показували наявність кістково-повітряного розриву, рівному кістково-повітряного розриву, встановленого на мовних частотах тональної аудіометрії, криві сприйняття числівників через кістку та їх конфігурації були нормальними.

При імпедансній аудіометрії найчастіше отримано тимпанограму типу В (41,3%). Тимпанограму типу С0 з від'ємним відносним тиском у барабанній порожнині в межах 50-100 мм вод. ст. зареєстровано у 8,3%. Тимпанограми типу С1 та С2 і від'ємний відносний тиск у барабанній порожнині (-100...-200 мм в. ст.) зареєстровано у 27,5%. Тимпанограму типу As виявлено у 12,9%. Тимпанограму типу А отримано у 10% випадків.

Не виявлено статистично вірогідної різниці поміж клінічними групами щодо тимпанометричних показників (P>0,05), однак нормальні тимпанограми частіше зустрічалися при комбінованих незрощення піднебіння та губи. Тимпанограми В найчастіше реєструвалися у дітей до 5 років (47,3-50%), а тимпанограми А та As частіше мали місце в дітей віком понад 6 років (35-43,8%); отже, спостерігалася тенденція до зменшення частоти тимпанограм типу В і збільшення частоти тимпанограм типу А зі збільшенням віку.

Нормальні пороги акустичного рефлексу виявлено лише у 7,9% випадків. Пороги його були підвищеними (в межах 95-110 дБ) при всіх або деяких способах стимуляції у 49 вухах (20,4%). Сумнівний акустичний рефлекс було зареєстровано у 33 вухах (13,8%). АР не викликався у 139 вухах (57,9%). Нормальний акустичний рефлекс частіше реєструвався у дітей віком 5-7 років (33,9-43,8%), ніж в інших вікових групах (24,5-25%).

Дослідження барофункції слухової труби методом Вільямса виявило дисфункцію слухової труби у всіх досліджених дітей з незрощення піднебіння (100%). Не виявлено статистично вірогідної різниці між клінічними та віковими групами щодо показників функції слухової труби (P>0,05), гіпофункцію ІІІ-IV ст. здебільшого констатовано у дітей з частковим ізольованим незрощенням піднебіння (76,8%) та у дітей до 5 років (73,6-78,1%), з віком її частота зменшувалася.

У всіх досліджених первинно дітей з незрощенням піднебіння визначено патологічні стани середнього вуха: хронічний секреторний або ексудативний отит (хронічне запалення середнього вуха з ексудацією) – у 41,3%, хронічний тубоотит (катаральне запалення середнього вуха та слухової труби без випоту в барабанній порожнині) – у 33,3%, хронічну дисфункцію слухової труби без змін у барабанній порожнині – у 25,4% випадків. Ця патологія у 86,7% супроводжувалася підвищенням аудіометричних порогів сприйняття повітряно-проведених звуків, та лише в 11,7% проявлялася скаргами на знижений слух. Важкість патологічних змін не залежала від віку дітей та форми незрощення.

При повторному обстеженні після операції на піднебінні у 71,3% дітей мало місце порушення вимови, хоча загалом відзначалося її покращення. Частота скарг на порушення дихання носом та тривалі виділення з носа, а також на зниження слуху при повторних обстеженнях також була меншою, ніж при первинних обстеженнях.

Loading...

 
 

Цікаве