WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості відновлення діастолічної функції лівого шлуночка у хворих з хронічними формами ІХС після односудинного коронарного стентування (авторефер - Реферат

Особливості відновлення діастолічної функції лівого шлуночка у хворих з хронічними формами ІХС після односудинного коронарного стентування (авторефер - Реферат

Вперше систематично досліджено стан барофункції слухової труби тимпанометричним методом Вільямса у дітей з незрощенням піднебіння до операції на піднебінні та в різні терміни після неї.

Практичне значення отриманих результатів. Систематизовано дані про частоту та форми зумовлених спадковими вадами змін звукопровідного та звукосприймального апаратів вуха, а також ЛОР-органів у цілому. Визначено типи генетичного успадкування у дітей з незрощеннями піднебіння і встановлено можливу наявність в них поєднаних вад розвитку піднебіння та ЛОР-органів. Дано оцінку стану ЛОР-органів, зокрема – вуха та слуху в дітей з природженим незрощенням піднебіння в динаміці. Розроблено алгоритм обстеження та лікування ЛОР-органів у дітей з незрощеннями піднебіння в до- і післяопераційному періоді у співпраці та при координації термінів з хірургами-стоматологами та іншими фахівцями.

Особистий внесок здобувача. Здобувач обґрунтував, запланував та особисто виконав усі первинні і повторні дослідження, за узгодженням з лікарями-стоматологами-хірургами призначав і коректував лікування патологічних станів вуха та інших ЛОР-органів і контролював його результати. Основні наукові і прикладні результати дисертації опубліковано в наукових працях, в тому числі у вигляді статей в спеціалізованих наукових журналах.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень за темою дисертаційної праці презентовано у формі доповідей та обговорено на щорічних традиційних конференціях Наукового медичного товариства оториноларингологів України (травень 2002 р., м. Чернівці, вересень 2004 р., м. Харків), Х з'їзді оториноларингологів України (травень 2005 р., м. Судак), на 39-му та 40-му з'їздах Польського Товариства отоларингологів – хірургів голови та шиї (2002 та 2004 рр.).

Публікації. Всього за темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, з них – 5 статей у наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК України, 11 публікацій у збірниках наукових праць, матеріалах та тезах конференцій, в т.ч., 3 – у закордонних.

Обсяг і структура роботи.

Дисертаційну працю викладено на 156 сторінках набраного на комп'ютері тексту і складається із вступу, 5 розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що налічує 182 найменувань, серед яких 132 – іноземних та додатку. Роботу ілюстровано 30 рисунками, 37 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Обстежено 120 дітей з природженим незрощенням піднебіння, які лікувалися стаціонарно у відділенні хірургічної стоматології та щелепово-лицевої хірургії Львівської обласної клінічної лікарні протягом останніх п'яти років (2000-2004 рр.). Повторно обстежено 80 дітей, що перебували на амбулаторних оглядах або на заняттях у логопеда. Окрім цього, ретроспективно досліджено історії хвороб 347 дітей, що лікувались в цій же клініці протягом 1992-1999 рр. Епідеміологічному дослідженню методом невибіркового ретроспективного аналізу медичної документації підлягали всі новонароджені у Львівській області за 1985-2003 рр.

Всіх дітей з незрощенням піднебіння розділено на 4 клінічні групи згідно класифікації незрощень піднебіння за М.Д.Дубовим (1960) та на 5 вікових груп.

У всіх досліджених дітей проводився збір анамнезу, зокрема – з метою виявлення випадків спадкових вад розвитку у родичів, при виявленні родинних випадків незрощення піднебіння складалися родоводи.

Загальний огляд ЛОР-органів включав у себе традиційні методи дослідження: орофарингоскопію, непряму епіфарингоскопію, отоскопію, отомікроскопію.

Дослідження слухового аналізатора включало в себе: акуметрію, камертональні досліди Вебера, Ріне, Федеріче, тональну порогову та надпорогову аудіометрію, мовну аудіометрію (дітям старшим за 5 років), імпедансну аудіометрію, тобто акустичну тимпанометрію, акустичну рефлексометрію та визначення функції слухової труби методом Вільямса.

Аудіометричне дослідження проводилося на серійному клінічному аудіометрі МА 31 фірми "Pracitronic" (Німеччина), імпедансометричне – на імпедансному аудіометрі AZ 26 фірми "Interacoustics" (Данія).

Покращення або погіршення показників аудіологічних досліджень при повторних обстеженнях дітей з незрощенням піднебіння визначали таким чином:

  • акуметрія – при збільшенні / зменшенні максимальної відстані сприйняття шепітної та розмовної мови на 0,5 метра або більше;

  • тональна порогова аудіометрія – при зменшенні / збільшенні середньої величини порогів сприйняття на 10 дБ і більше;

  • тимпанометрія – при зміні в позитивний (напр. В – С) / негативний (напр. С – В) бік типу або підтипу тимпанограми,

  • акустична рефлексометрія – при появі / зникненні акустичного рефлексу (АР), а також при зниженні / підвищенні порогів АР на 15 дБ і більше;

  • барофункція слухової труби – при позитивній / негативній зміні на І ступінь за Воячеком та аналогічних змінах показників проби Вільямса.

За покращення стану середнього вуха у одиниці обстеження ми вважали поєднання позитивних змін даних тональної аудіометрії та тимпанометрії за вище згаданими параметрами.

У контрольну групу входило 38 дітей, батьки яких з різних причин відмовились від оториноларингологічного лікування, призначеного нами (18); також до цієї групи входили діти, які не пройшли повного курсу консервативного лікування (20).

Всім дослідженим дітям з незрощенням піднебіння на базі Львівського міжобласного центру з надання допомоги дітям з природженою патологією хірургами-стоматологами проведено операції пластики піднебіння хейлопластику (пластику губи), стафілопластику, уранопластику (пластику піднебіння).

Оториноларингологічне лікування секреторного отиту призначалося за принципом поетапного підходу, опрацьованого членом-кореспондентом АМН України Г.Е.Тіменом та співавторами (Інститут отоларингології АМН України, директор – член-кор. АМН України Д.І.Заболотний).

До першого етапу лікування відносилися заходи щодо ліквідації причин порушення дренажної функції слухової труби:

  • при аденоїдах І ступеня – консервативна терапія: інгаляції розчину морської солі 20 г : 200 мл через ніс тривалістю 5-15 хв. протягом 10 –14 днів, ультрафіолетове опромінення, закапування до носа 2% р-ну протарголу (впродовж тижня);

  • при аденоїдах ІІ ступеня – аденотомія;

  • при ринофарингіті – інгаляції біопароксу, антигістамінні препарати (лоратадин).

До другого етапу відносилися заходи щодо відновлення прохідності слухових труб та ліквідації хронічних запальних змін середнього вуха:

  • анемізація слизової оболонки носоглотки розпилюванням 0,05% розчину ксилометазоліну двічі на день протягом перших трьох-чотирьох днів лікування;

  • ендауральний електрофорез розчину лідази по 32 од в 1-2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду у кожне вухо – 10-14 процедур, залежно від важкості процесу;

  • пневмовібромасаж барабанних перетинок – 15-20 процедур по 5-10 хвилин;

  • ереспал у сиропі 10-20 мл досередини тричі на день протягом десяти днів.

При низькій ефективності цього лікування призначалися:

  • ендауральний електрофорез розчину хімотрипсину (5 мг в 2 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду) – 4-7 процедур,

  • ацетилцистеїн по 150-300 мг (залежно від віку) досередини двічі на день впродовж тижня.

Третій етап лікування (тимпанопункція з аспірацією вмісту барабанної порожнини та її промиванням) застосовувався лише при відсутності ефекту від лікування на попередніх етапах.

При тубоотиті (дисфункції слухової труби) призначалися такі лікувальні заходи:

  • анемізація слизової оболонки носоглотки розпилюванням 0,1% розчину ксилометазоліну – впродовж двох-трьох днів;

  • пневмовібромасаж барабанних перетинок – 10-15 процедур по 5 хв.;

  • продування за Політцером слухових труб – 5-10 процедур по 3-10 продувань.

  • ереспал у сиропі 10-20 мл (залежно від віку) досередини тричі на день протягом десяти днів.

Статистична обробка результатів досліджень була проведена на персональному комп'ютері із застосовуванням електронних таблиць Excel з пакету Microsoft Office XP. Для визначення вірогідності різниці цифрових даних поміж групами на кожному етапі дослідження та їх зміни на різних етапах дослідження було використано Т критерій Стьюдента для відносних величин.

Результати власних досліджень

Частота народження дітей з незрощенням піднебіння та губи у Львівській області за 1985 – 2003 рр. складала 8,5 1,9 на 10000 новонароджених (від 4,7 у Сколівському районі до 13,3 у Дрогобицькому районі).

Loading...

 
 

Цікаве