WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональна несумісність автономних генетичних елементів у erwinia carotovora (автореферат) - Реферат

Функціональна несумісність автономних генетичних елементів у erwinia carotovora (автореферат) - Реферат

Результати дослідження важких металів у волоссі дітей показали значні коливання концентрацій важких металів у залежності від зони проживання. Серед мешканців Дніпропетровська концентрації марганцю, кадмію та свинцю вірогідно (p < 0,05) перевищують середньонормативні значення. Концентрація свинцю у волоссі дітей, які проживають на території Правобережжя, сягає 16,670,50 мкг/г, що вірогідно нижче за дані в Ігрень-Придніпровській зоні. Поряд з тим, забруднення біосередовищ дітей з різних зон спостереження статистично різниться та найбільш виражене для мешканців Правобережної зони спостереження у порівнянні з Ігрень-Придніпровською зоною (р < 0,05). Виключення складають концентрації цинку у волоссі дітей, які суттєво (p < 0,05) нижчі у волоссі дітей міста (39,27+3,09 мкг/г) в порівнянні з літературними даними (135,8 мкг/г) і можуть бути свідченням формування цинкдефіцитних станів у мешканців техногенно навантажених зон. Крім того, нами виявлені вірогідно нижчі концентрації цинку у волоссі дітей-мешканців Правобережної зони в порівнянні з Ігрень-Придніпровською зоною спостереження.

Аналіз зв'язків вмісту окремих важких металів у ґрунті з поширеністю захворювань серед дитячого населення за окремими класами хвороб проведений за допомогою методів кореляційного, дисперсійного та регресійного аналізів (рис.1), свідчить, що чутливими до впливу важких металів у ґрунті є ендокринна система та порушення обміну речовин та імунітету; хвороби крові та органів кровотворення, органів травлення у дітей, вроджені аномалії (вади розвитку). Числені нами за результатами проведених досліджень моделі лінійної регресії залежності окремих класів хвороб (згідно з MKX-10) від інтегрального показника концентрації важких металів у ґрунті свідчать про найвищу чутливість до комплексного та комбінованого впливу важких металів, що знаходяться у ґрунті, щодо хвороб крові та органів кровотворення (коефіцієнт множинної кореляції R = 0,66; коефіцієнт детермінації D = 43,6%; p < 0,05), вроджених аномалій та вад розвитку (R = 0,69; D = 47,6%; p < 0,01).

Вивчення донозологічних змін стану здоров'я дитячого населення за показниками накопичення важких металів у біосубстратах (волоссі) дітей, які мешкають на певних територіях міста, свідчить про сильну кореляційну статистично вірогідну залежність між цими показниками та вмістом у ґрунті марганцю ( rxy = 0,84; m = 0,07), цинку (rxy = 0,76; m = 0,14) та помірну кореляцію із концентрацією свинцю (rxy = 0,51; m = 0,38). Крім того, виявлені більш складні зв'язки між накопиченням свинцю у волоссі дітей та інтегральним показником забруднення ґрунту групою металів, а також між коефіцієнтом сумарного забруднення атмосферного повітря. Можливо, свинець є основним, найбільш характерним для міської агломерації важким металом, постійно присутнім у суміші ксенобіотиків, що надходить до організму людини.

Таким чином, результати проведених досліджень підтверджують наявність вірогідного впливу забруднення ґрунту та суміжних з ним об'єктів довкілля (атмосферного повітря) важкими металами на стан здоров'я населення, що підтверджуються даними кореляційного і дисперсійного аналізу захворюваності дитячого та дорослого населення і преморбідних змін.

Хвороби органів травлення

Mn

Ni

Cr

Pb

0,47

0,39

0,326043

0,45

Хвороби крові та органів кровотворення

Mn

Ni

Cr

Zn

0,43

0,6043

0,476043

0,5443

Вроджені аномалії (вади розвитку)

Mn

Ni

Pb

0,45

0,32

0,42

Хвороби ендокринної системи, розладів харчування, порушення обміну речовин та імунітету

Mn

Ni

Cr

Zn

0,35

0,50

0,336043

0,37

Pb

0,69

Рис.1 Кореляційні зв'язки між вмістом важких металів у ґрунті та поширеністю захворювань дитячого населення міської агломерації

ВИСНОВКИ

1. В умовах однієї з найпотужніших агломерацій України - місті Дніпропетровську відмічається виражене техногенне навантаження на навколишнє середовище, що супроводжується високими рівнями розповсюдження пріоритетних забруднювачів – важких металів у ґрунті і суміжних об'єктах довкілля. Це призводить до погіршення умов життя і суттєво впливає на стан здоров'я населення.

2. Концентрації важких металів у ґрунті на значній території міста вірогідно (р<0,05) перевищують ГДК та фонові значення за вмістом хрому, свинцю, міді та марганцю. Обчислені моделі множинної лінійної регреcії для інтегрального показника територіального забруднення ґрунту (ІПТЗг) від концентрацій важких металів, а також сумарного показника забруднення атмосферного повітря (Ка) свідчать, що найбільш вагомим шляхом забруднення ґрунтів на території промислової агломерації є аерогенний, за рахунок значного просторово-часового масопереносу технологічних викидів у атмосферне повітря таких найбільш розвинутих галузей, як підприємства металургійної, металообробної та хімічної промисловості, теплоенергетики та автомобільного транспорту.

3. В повітряний басейн міста щорічно надходить за рахунок організованих джерел викидів 99,6 тисячі тонн забруднюючих речовин, у тому числі близько 3 тисяч тонн - важких металів. У результаті цього більше 54% населення міста мешкає на території з небезпечним рівнем забруднення, в тому числі, в зоні сильного та дуже сильного забруднення атмосферного повітря - відповідно 4,6 та 8,8 % населення. На сельбищних територіях концентрації важких металів у повітрі не перевищують ГДК, однак не мають тенденції до зниження. Виняток складає вміст заліза у повітрі Правобережної зони спостереження, який сягає в окремі роки 6,3+0,358 мкг/м3, що в 1,6 разу вище за ГДК. У цілому в динаміці спостерігається збільшення рівня та ступеня небезпеки забруднення атмосферного повітря на території міста Дніпропетровська.

4. Аналіз даних лабораторних досліджень забруднення поверхневих вод важкими металами свідчить про невідповідність якості води водойм у межах міста Дніпропетровська гігієнічним вимогам за фізико-хімічними показниками в 84,5 % - 87,8 % проб з динамікою погіршення. Відносні концентрації забруднень води Дніпровського водосховища (з урахуванням усіх видів забруднюючих речовин та інтегральних показників) підвищується для створу нижче міста у порівнянні зі створом вище міста Дніпропетровська і складають відповідно 0,96 та 1,04. Вміст ВМ у воді водойм на території міста нижче за ГДК, але значно перевищує кларкові рівні. В окремих пробах спостерігалось підвищення концентрацій окремих важких металів: цинку - 4 ГДК, міді - близько 7 ГДК, марганцю - 2 ГДК, кадмію - 1,7 ГДК, заліза - 1,2 ГДК (за максимальними значеннями). Відмічається високе забруднення цими важкими металами підземних вод у межах міста та на прилеглих приміських територіях за рахунок виражених водно-міграційних властивостей цих токсикантів та значного накопичення їх у ґрунті.

5. Виявлена залежність якості сільськогосподарських рослин – продуктів харчування населення від території їх культивації. У більшості рослин – продуктів харчування, вирощених у приміських зонах, що примикають до значних промислових підприємств, концентрації важких металів не перевищують значень ГДК, але по ряду досліджених елементів (заліза, свинцю, міді) їх вміст у сільськогосподарській сировині вірогідно вищий (р<0,05) від офіційних середніх даних. Фітоакумуляцію токсикантів (заліза, марганцю, свинцю) в овочах можна розглядати як побічну характеристику рівня та ступеня небезпеки забруднення ґрунту важкими металами.

6. На підставі отриманих даних характеристики стану об'єктів довкілля та їх якісних взаємозв'язків можливо зазначити, що серед інших середовищних об'єктів ґрунт, як біокосна система, є найбільш стабільним за своїми властивостями і може бути рекомендованим в якості інтегрального та інформативного показника характеру, рівня і ступеня небезпеки забруднення навколишнього середовища в цілому в умовах вираженого техногенного навантаження за довгостроковий період.

7. Основні медико-демографічні показники серед населення м. Дніпропетровська за останнє десятиріччя віддзеркалюють загальну тенденцію серед населення України і свідчать про виражені процеси депопуляції. Підтвердженням погіршення демографічної ситуації на території міста є такі дані: за 1993-2002 рр. народжуваність знизилась на 16,5%, темп приросту показника загальної смертності населення склав 7,5%, природний приріст населення носить від'ємний характер з темпом убування за 10 років –56,25%. Показники смертності немовлят мають відносно високі рівні, збільшена питомоа вага мертвонароджених дітей у період дослідження з причини вроджених аномалій та вад розвитку.

Loading...

 
 

Цікаве