WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональна несумісність автономних генетичних елементів у erwinia carotovora (автореферат) - Реферат

Функціональна несумісність автономних генетичних елементів у erwinia carotovora (автореферат) - Реферат

Найбільш високі показники забруднення (за коефіцієнтами концентрації для моноелементів) спостерігаються для нікелю на усій території міста, особливо у ґрунтах Бабушкінського, Червоногвардійського та Ленінського районів, де сконцентрований основний промисловий потенціал міста. Найбільш високе територіальне забруднення свинцем, джерелом якого є автомобільний транспорт, спостерігається на території Кіровського району.

Обчислені нами за результатами досліджень моделі множинної лінійної регреcії для інтегрального показника територіального забруднення ґрунту (ІПТЗг) від концентрацій важких металів, а також сумарного показника забруднення атмосферного повітря (Ка) відображають взаємозв'язки з компонентами цих об'єктів довкілля. Так, коефіцієнт множинної кореляції між вмістом важких металів у атмосферному повітрі та інтегральним показником забруднення ґрунту складає 0,91+ 0,035 (р<0,002), тобто саме атмосферне повітря є провідним шляхом забруднення ґрунтів. Слід зазначити, що коефіцієнт множинної кореляції між забрудненням ґрунту важкими металами та Ксум. атмосферного повітря (R) дорівнює лише 0,52 при коефіцієнті детермінації 26,9% (p < 0,01). Певно, що забруднення ґрунту важкими металами на території міста не є суттєвим джерелом забруднення повітряного басейну.

Наведені дані свідчать, що найбільш вагомим шляхом забруднення ґрунтів на території промислової агломерації є аерогенний, за рахунок значного просторово-часового масопереносу технологічних викидів у атмосферне повітря таких найбільш розвинутих галузей, як підприємства металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, теплоенергетики та автомобільного транспорту.

Нами встановлено, що в умовах техногенного навантаження при несприятливих водно-фізичних властивостях ґрунту, при підвищених концентраціях групи важких металів пригнічується активність біологічних процесів та процесів природного самоочищення ґрунту, що значною мірою обумовлює, паралельно зі збільшенням хімічної небезпеки, підвищення епідемічної небезпеки ґрунту в умовах населених місць. Це пов'язано з визначеним нами явищем про вплив вмісту важких металів у ґрунті на пригнічення життєдіяльності сапрофітних бактерій – представників мікробіоценозу ґрунту – антагоністів патогенної мікрофлори.

Таким чином, серед усіх об'єктів довкілля ґрунт є найбільш стабільним за своїми властивостями, у тому числі за рівнем забруднення. Для деяких речовин, у т.ч. важких металів, ґрунт є надто ємним акцептором, що зв'язує ці речовини ґрунтовим гумусом з утворенням важкорозчинних сполук. У той же час, забруднювачі ґрунту - важкі метали за рахунок водно-міграційних та транслокаційних властивостей впливають на якість підземних (ґрунтових) вод та продукти харчування рослинного походження.

Наведена характеристика забруднення підземних вод важкими металами свідчить про значний вплив забруднення ґрунту на стан підземних вод, несприятливі наслідки чого можуть проявлятися у подальшому також за екологічним ланцюгом типу "ґрунт - підземні води - продукти харчування рослинного походження".

Проведені дослідження щодо визначення вмісту та накопичення важких металів у сільськогосподарських рослинах, вирощених на приміських територіях, які примикають до промислових зон міста Дніпропетровська, свідчать про високе та вибіркове забруднення окремими важкими металами досліджених продуктів рослинного походження у порівнянні із середнім вмістом цих контамінантів у продуктах харчування у залежності від зон спостереження. Відмічається значне накопичення заліза (3,161,75 – 6,370,25 мг/кг) у картоплі, яка вирощена на територіях усіх зон спостереження. Вірогідно, у два рази більший його вміст у цьому продукті на території Правобережної зони у порівнянні з Лівобережними територіями міста. Виявлено вищі за середні значення концентрації свинцю у капусті на території Лівобережжя (у межах від 0,020,01 до 0,160,08 мг/кг). За здатністю накопичувати важкі метали основні овочеві культури в порядку зростання розташовуються в наступній послідовності: картопля - капуста - морква - столовий буряк. Нами встановлено, що на відстані 1,5-2 км від металургійних та металообробних заводів вміст цинку, свинцю і заліза в овочевих культурах значно збільшувався. Це узгоджується з даними М.Н. Овчаренка (1997). При цьому факт деякого зниження харчової якості (наявність в овочах у підтверджених концентраціях ряду мікроелементів, хоча і не перевищуючих значення ГДК), можна розглядати не як їх негативний вплив на організм людини, а більше, як побічний показник, що характеризує небажані зміни стану довкілля, що склалися за довгостроковий період в умовах техногенного впливу. Оскільки головним шляхом (близько 70%) надходження важких металів у організм людини є аліментарний, продукти харчування, вирощені на території міста, при певних умовах можуть представляти потенційну небезпеку для здоров'ю населення.

Вищенаведені дані свідчать про те, що м. Дніпропетровськ є епіцентром інтенсивного техногенного навантаження на довкілля, де важкі метали, як пріоритетні фактори ризику в усіх об'єктах довкілля (ґрунт, атмосферне повітря, вода поверхневих та підземних джерел, продукти харчування рослинного походження) за рахунок комплексної та комбінованої дії можуть негативно впливати на стан здоров'я населення. Демографічна ситуація у м.Дніпропетровську протягом останнього десятиріччя характеризується як незадовільна. Це підтверджується наступними показниками: за період 1993-2002 рр. народжуваність знизилась на 16,5%, темп приросту показника загальної смертності населення склав 7,5%, природний приріст населення носить від'ємний характер з темпом убування за 10 років –56,25%. Показники смертності немовлят мають відносно високі рівні. Збільшена питомоа вага мертвонароджених дітей у період дослідження із вродженими аномаліями та вадами розвитку. Ця ситуація характерна для України в цілому, але має більш виражений негативний характер на території міста Дніпропетровська. У дослідженні визначено уповільнення негативних тенденцій зрушення демографічних процесів в останні роки.

Вивчення поширеності захворювань серед дитячого населення м. Дніпропетровська за окремими класами хвороб з урахуванням зон спостереження на території міста свідчать, що у структурі поширеності захворювань дитячого населення найбільшу питому вагу займають хвороби органів дихання (60,29 %), нервової системи (7,6 %), органів травлення (5,27 %), шкіри та підшкірної клітковини (4,75 %). Високу питому вагу мають також інфекційні та паразитарні хвороби (3,88 %), хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини (2,75 %), сечостатевої системи (2,48 %), травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників (2,25 %). Подібна структура характерна для всіх районів міста.

Отримані дані дослідження свідчать, що загальний рівень поширеності захворювань серед дітей міста має досить стабільний характер з тенденцією до підвищення показників у середньому на 3,1 % щорічно у останні роки, та коливався за період дослідження (1993-2002) з 1301,99 до 1661,64 випадків на 1000 дітей. Показники наочності, обліковані для адміністративних районів міста, свідчать про нижчі за середні по Дніпропетровську рівні поширеності захворювань серед дітей, які мешкають на території Лівобережної зони спостереження (96,9 %) та Ігрень-Придніпровської зони (87,5%) у порівнянні з районами Правобережжя (p<0,05). Аналіз динаміки поширеності захворювань серед дитячого населення за класами хвороб свідчить про негативні тенденції для патології сечостатевої системи, захворювань шкіри та підшкірної клітковини, вроджених аномалій та вад розвитку.

Проведені дослідження донозологічних змін стану здоров'я дитячого населення свідчать, що відсоток носійства патогенного стафілококу в слизових оболонках носа і зіву дітей усіх районів міста досить високий і сягає 52,1 + 0,16%. Крім того, серед дітей, які проживають у Правобережній зоні спостереження, виявлена найбільш висока частота компенсованих форм дисбактеріозу, яка виражається носійством кишкової палички у невластивому для неї середовищі мешкання (у 13,0%) у порівнянні до ІІ та ІІІ зон спостереження (відповідно 7,4 та 2,1% при p<0,01). Аналіз даних мікробного обсіменіння шкіри показав, що загальна кількість мікробів на 1 см2 шкіри у обстеженого контингенту дітей не перевищує допустимі норми. Однак виявлено значні зміни якісного складу мікрофлори шкіри, що виражаються у вірогідно вищому у порівнянні з нормою (р < 0,05) відсотковому відношенні гемолітичних форм до загальної кількості мікроорганізмів, яка складає 20 – 26 %.

Дослідження активності та дебіту лізоциму слини, як критерію неспецифічної резистентності організму, свідчить, що рівень лізоциму у слині дітей коливався в дуже широких межах: від високого (13,6 ∙ 10-3 г/л) до нульового. Серед дітей Правобережної зони спостереження більше половини (52%) мають вірогідно вищий рівень лізоциму у порівнянні з дітьми Лівобережної та Ігрень-Придніпровської зон та середніми нормативними даними, що може свідчити про напругу механізмів адаптації у дітей.

Loading...

 
 

Цікаве