WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональна несумісність автономних генетичних елементів у erwinia carotovora (автореферат) - Реферат

Функціональна несумісність автономних генетичних елементів у erwinia carotovora (автореферат) - Реферат

Аналіз даних лабораторних досліджень забруднення поверхневих вод важкими металами свідчить про невідповідність якості води водойм у межах міста Дніпропетровська гігієнічним вимогам за фізико-хімічними показниками в 84,5 % - 87,8 % проб з динамікою погіршення. Відносні концентрації забруднень води Дніпровського водосховища (з урахуванням усіх видів забруднюючих речовин та інтегральних показників) підвищується для створу нижче міста у порівнянні зі створом вище міста Дніпропетровська і складають відповідно 0,96 та 1,04. Вміст ВМ у воді водойм на території міста нижче за ГДК, але значно перевищує кларкові рівні. В окремих пробах спостерігалось підвищення концентрацій окремих ВМ: цинку - близько 4-10 ГДК, міді -близько 2-7 ГДК за максимальними значеннями.

Гідрохімічна характеристика якості підземних вод є своєрідним відображенням природних умов формування їх хімічного складу та впливу техногенезу. Особливості геологічної побудови та гідрогеологічних умов, різне техногенне територіальне навантаження обумовлюють характер та рівень забруднення підземних вод на території вибраних зон спостереження у межах право- та лівобережної частин міста. На більшості території міста коефіцієнти сумарного забруднення ґрунтових вод коливаються у межах 3-10 ГДК. На Правобережжі виділяється значна кількість майданчиків, де коефіцієнт сумарного забруднення складає більше 30 ГДК, у той же час на Лівобережжі вміст токсикантів вірогідно нижчий (p < 0,05). Найвищі показники моноелементного та сумарного забруднення підземних вод ВМ зареєстровані на Правобережжі поблизу шламонакопичувачів металургійних заводів та на Лівобережжі у районі розміщення золовідвалу Придніпровської ТЕС.

Результати проведеної еколого-гігієнічної оцінки дають підставу вважати, що у межах міської території підземні води повсюди не придатні для господарчо-питних цілей. При цьому вони широко використовуються для господарсько-побутових цілей у зонах індивідуальної житлової забудови для поливу присадибних ділянок.

Згідно з поставленими задачами проведено поглиблене вивчення забруднення ґрунту в умовах м.Дніпропетровська за комплексом фізико-хімічних та мікробіологічних показників на території зон спостереження. Результати досліджень по вивченню ступеня небезпеки забруднення ґрунту ділянок зон спостереження на території м. Дніпропетровська специфічними хімічними забруднювачами - важкими металами - вказують, що у ґрунтах виявлені різні концентрації важких металів та їх залежність від просторово-територіального та часового розповсюдження.

Ґрунтовий покрив правобережної частини міста слабо проникаючий, з відсутніми промивними режимами фільтрації, що створило умови для формування просторих за площею ареалів забруднення з високими концентраціями токсичних речовин як приурочених до території промислових підприємств, так і на прилеглій до сельбищних територій.

Лівобережна частина міста Дніпропетровська розташована на просторих терасах річки Дніпро, складена алювіальними піщанистими ґрунтами, з високими фільтраційними якостями, активним водообміном та характерним спокійним рівнинним рельєфом. Ці особливості обумовили порівняно невисокий рівень забруднення ґрунтового покриву через відсутність умов багаторічної кумуляції забруднюючих речовин у верхніх шарах ґрунтового покриву.

Середня кратність перевищення ГДК, з урахуванням моноелементного забруднення, на території Правобережжя складає 0,746-1,176, що значно перевищує аналогічні показники зон спостереження, розташованих на лівому березі Дніпра (відповідно 0,546-0,731 та 0,491-0,623). Отримані дані свідчать про тенденцію зростання середньої кратності перевищення ГДК важких металів на територіях інтенсивного промислового використання.

Числений лінійний тренд (коефіцієнти кореляції) між вмістом окремих важких металів у ґрунтах різних територій міста за період 1998-2002 років виявив вірогідний (р < 0,05) сильний зв'язок між концентрацією у ґрунтах Правобережжя марганцю (r = 0,978), нікелю (r = 0,937), свинцю (r = 0,950) та кадмію (r = 0,881). У той же час на територіях Лівобережжя та Ігрень-Придніпров'я концентрації важких металів не мають такої вираженої тенденції до збільшення у динаміці.

У межах міста Дніпропетровська спостерігається просторовий зв'язок аномалій хімічних елементів, таких як свинець, хром, цинк, мідь та нікель, з територіями зон промислових підприємств та прилеглих до них районів.

Депонуюча здатність ґрунту наочно проявляється у відношенні до специфічних автотранспортних забруднень поблизу автомагістралей. Так, середній вміст свинцю у ґрунті м.Дніпропетровська складає 30 мг/кг при фоновій концентрації 10 мг/кг. Валовий вміст свинцю у ґрунтах, що прилягають до автомагістралей міста, сягає 150,0+10,0 мг/кг.

Результати комплексного дослідження стану ґрунтів на території міста Дніпропетровська з оцінкою рівня вмісту окремих важких металів (хрому, нікелю, міді, цинку, свинцю, марганцю, заліза, кадмію) за коефіцієнтами концентрацій та інтегральними показниками забруднення ґрунтів свідчать про різний рівень техногенного навантаження на території різних адміністративних районів міста. Як свідчать дані таблиці 3, в цілому по місту 17% території можна віднести до безпечних за характеристиками забруднення ґрунту (сумарний показник забруднення Кс < 16). Найвища питома вага територій належить Жовтневому району Правобережжя, який являє собою поєднання функціональних зон громадських споруд, сельбищної території та однієї з найзначніших рекреаційних зон міста. Високим відсотком територій з безпечним рівнем забруднення ґрунту характеризуються на правобережжі Ленінський (21,0%) та Червоногвардійський (20,2%) райони, у яких концентруються основні промислові підприємства міста. Це пов'язано з поліморфною містобудівельною структурою цих районів, де велика площа знаходиться під індивідуальною житловою забудовою, високим ступенем озеленення території та приляганням до цих територій р. Дніпра, у плавнях продовж якої виявлені найнижчі рівні сумарного забруднення ВМ (Кс < 16). При цьому саме ці райони характеризуються наявністю ділянок з надзвичайно небезпечним рівнем забруднення сельбищних територій (Кс > 128 у Ленінському районі на 0,2% території), та значною територією під промисловою забудовою (близько 18,3% у Червоногвардійському районі).

Таблиця 3

Характеристика ступеня небезпеки забруднення ґрунтів важкими металами

на території міста Дніпропетровська (середні дані за 1998-2002)

Зона спостереження

Ступінь небезпеки забруднення ґрунту

(ареал відповідного забруднення, %)

безпечний

(Кс < 16)

помірно небезпеч-ний

(Кс=16-32)

небез-печний

(Кс=32-128)

Надзви-чайно небез-печний (Кс>128)

Промис-лова зона (%)

І зона

(Правобережжя)

20,4

60,0

9,1

0,1

10,4

ІІ зона

(Лівобережжя)

16,9

70,4

5,3

-

7,4

ІІІ зона (Ігрень-Придніпровська)

4,7

78,8

5,2

-

11,3

Усього по місту

17,0

65,8

7,4

0,05

9,7

Ґрунти лівобережної частини менш забруднені, що може бути пов'язано як з більш низьким рівнем викидів на одиницю площі, так і характеристикою ґрунтів (пісчані та супісчані). Для лівобережної частини міста характерний ступінь помірно-небезпечного забруднення (Кс = 16-32), який знижаується до допустимого (Кс менше 16) у житлових зонах багатоповерхових забудов та у секторах індивідуальної забудови. Зони небезпечного забруднення займають незначні площі і приурочені до промислових підприємств та вулиць з інтенсивним рухом автотранспорту.


 
 

Цікаве

Загрузка...