WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Рання діагностика та профілактика спайкового процесу після гінекологічних операцій (автореферат) - Реферат

Рання діагностика та профілактика спайкового процесу після гінекологічних операцій (автореферат) - Реферат

Особливо слід відмітити, що кількість дітей, у яких прояви кашлю зникли через 2-3 доби від початку лікування серед тих, хто отримував гропринозин з умкалором, склала 18 (60,0%), тоді як у дітей в групі, яка отримувала арбідол та умкалор – 15 (42,9%), у дітей в групі, яка отримувала арбідол разом з гропринозином, – 14 (45,2%), у дітей групи, яка отримувала симптоматичну терапію – 4 (12,5%).

У порівнянні з іншими видами лікування, у дітей IV групи нами було виявлено скорочення термінів купування температури у середньому у 1,8 разів, тривалості головного білю – 1,9 разів, термінів довготривалості кашлю - у 2,0 рази. В той саме час у дітей III групи відмічалося скорочення термінів тривалості кашлю у 1,4 рази.

Ми вивчали динаміку імунологічних показників у дітей чотирьох груп. Встановлено, що у дітей IV групи відмічався значний вплив на інтерфероногенез - збільшився вміст в крові ІФН-α у 2,6 разів, рівні ФНП-α та ІЛ-1β збільшилися у 3,0 рази. У дітей II групи збільшився вміст в сироватці крові ІФН-α у 1,4 рази, ФНП-α - у 3,0 рази, а у дітей III групи збільшився вміст ІФН-α у 1,3 рази, ФНП-α - у 3,5 разів, ІЛ-1β - у 1,6 разів, ФГА РБТЛ - у 1,6 разів.

Не було ні одного випадка загострення супутньої запальної патології ЛОР-органів у дітей ІV групи, тоді як у дітей ІІІ групи загострення відмічалися у 1 (3,2%) дитини, у дітей ІІ групи - у 3(10,0%), у дітей І групи – у 7(21,9%) дітей.

Не відмічалося повторних ГРЗ у групі дітей, які отримували лікування гропринозином та умкалором. Відмічався 1 випадок ГРЗ при лікуванні арбідолом та умкалором, 4 (13,3%) випадків повторних ГРЗ впродовж 6 місяців при лікуванні арбідолом та гропринозином, 6 (18,8%) – при лікуванні тільки симптоматичною терапією.

Не було зареєстровано жодного випадку побічного ефекту препаратів, які використовувалися.

В результаті проведених досліджень і клінічних спостережень, встановлено, що при диференційованому використанні препаратів арбідол, гропринозин, умкалор з урахуванням особливостей клінічного перебігу, імунологічних показників на початку захворювання, наявності вогнищ супутньої патології ЛОР-органів (хронічний компенсований тонзиліт, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня) має місце значна позитивна динаміка імунологічної відповіді, прискорення ліквідації клінічних ознак ГРЗ.

У той саме час у дітей, які не отримували диференційовану терапію даними препаратами, не відбувалося такої позитивної динаміки імунних та клінічних показників: не відмічалося скорочення термінів тривалості катарального та інтоксікаційного синдромів, рівні імунологічних показників не досягали норми здорових дітей.

ВИСНОВКИ

1.В дисертації наведене теоретичне і наукове узагальнення і нове рішення наукової задачі щодо удосконалення методів диференційованого лікування ГРЗ у дітей у віці від 7 до 14 років з урахуванням клінічного перебігу захворювання, наявності супутньої патології ЛОР-органів, особливостей імунної відповіді.

2. Поєднання декількох факторів, а саме: наявності супутньої патології ЛОР-органів (хронічного компенсованого тонзиліту, аденоїдних вегетацій І-ІІ, ІІ ступеня), негативних факторів преморбідного фону (антенатальні: гестози періоду вагітності, ГРЗ у вагітних, постнатальні: ішемічно-гіпоксична енцефалопатія, штучне вигодування, нераціональне харчування), соціально-несприятливих факторів (погані житлові умови, низький рівень достатку родини, низька фізична активність) є найбільш значущими у розвитку тяжкого перебігу та формування ускладнених форм ГРЗ.

3. В залежності від особливостей функціональної активності лімфоцитів у дітей при ГРЗ виділені чотири варіанти імунної відповіді (ІВ): перший варіант (І) характеризувався високими значеннями ФГА-РБТЛ в гострому періоді та в періоді реконвалесценції (від 61,0% та вище), другий (ІІ) – супресією реакції тільки у гострий період ГРЗ (від 60,0% та нижче), третій (ІІІ) – супресією ФГА-РБТЛ тільки у період реконвалесценції, четвертий (ІV) – пригніченням відповіді Т-лімфоцитів у обидва терміни обстеження.

4. Динаміка рівнів в сироватці крові імуноглобулінів 4-х основних класів залежить від клінічної форми ГРЗ і асоційована з варіантом імунної відповіді. Вміст Ig А в сироватці крові мав найнижчі значення у дітей з тяжким перебігом та при ускладненнях. Рівень Ig G підвищувався при ІІ та ІV варіантах імунної відповіді та знижувався при ускладнених та тяжких формах. Вміст Ig М підвищувався при тяжкому перебігу та ускладненнях, а також IV варіанті імунної відповіді. Відмічався високий рівень Ig Е при ІІ варіанті імунної відповіді.

5. Вміст цитокінів (ІФН-α, ФНП- α, ІЛ-1β) в сироватці крові у дітей з ГРЗ має наступні особливості: найнижчі рівні ІФН-α відмічаються при ускладненнях з боку верхніх дихальних шляхів, а також при І та ІІ варіантах ІВ. Рівні ФНП- α та ІЛ-1β в сироватці крові наростають відповідно варіантам імунної відповіді від І до ІV.

6. У дітей з легким та середньотяжким перебігом і високими показниками функціональної активності лімфоцитів на початку захворювання (ФГА РБТЛ – 80-61%) доцільно використання етіотропного лікування - арбідолу. У дітей, у яких не відмічається супутньої патології ЛОР-органів, з низькими показниками функціональної активності лімфоцитів на початку захворювання (РБТЛ ФГА – 60-30%) доцільно використання комбінації арбідолу та гропринозину. У дітей з супутньою патологією ЛОР-органів (хронічний компенсований тонзиліт, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня), з низькими показниками функціональної активності лімфоцитів на початку захворювання доцільно використання комбінації гропринозину та умкалору.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При захворюванні дітей на ГРЗ доцільно визначати рівень ФГА РБТЛ (морфологічним методом) для проведення диференційованого етіотропного та патогенетичного лікування.

2. У дітей з легким та середньотяжким перебігом ГРЗ та показником ФГА РБТЛ 80-61%, на початку захворювання, доцільно використання препарату арбідол. Режим лікування: усередину до прийому їжі, при неускладнених формах хвороби дітям від 7 до 12 років призначають по 0,1 г 3 рази на добу протягом 3 днів; старші за 12 років - по 0,2 г 3 рази на добу протягом 3 днів.

3. У дітей зі зниженим показником ФГА РБТЛ до 60-30%, на початку захворювання, і при відсутності у цих дітей супутньої патології ЛОР-органів, доцільно проводити лікування дітей арбідолом в сполученні з гропринозином. Арбідол призначається у віковому дозуванні, гропринозин: усередину, після їжі по 50-100 мг/кг/добу у 3-4 прийоми протягом 5-10 днів.

4. Дітям, у яких ГРЗ перебігає на тлі супутньої ЛОР патології (наявність хронічного компенсированного тонзиліту, аденоїдних вегетацій І-ІІ, ІІ ступеня), зі зниженим показником ФГА РБТЛ до 60-30% на початку захворювання, доцільно використовування комбінації гропринозину та умкалору. Гропринозин призначається у віковому дозуванні, умкалор призначається усередину у дозуванні: 7-12 років – 10-20 крапель 3 рази на добу, старше 12 років – по 20-30 крапель 3 рази на добу до їжі з невеликою кількістю рідини.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бережний В.В., Єршова І.Б., Кунегіна О.М. Гострі респіраторні захворювання у дітей і підлітків (діагностика, лікування, профілактика). - Київ – Луганськ: ТОВ НПК "ЕКОФАРМ", 2003 – 188с. Здобувач здійснював інформаційний пошук, проведення досліджень, аналіз результатів.

2. Показатели гуморального иммунитета и микрогемодинамики при осложненных формах острых респираторных вирусных инфекций у детей /И.Б. Ершова, В.Н. Бандурин, Л.И. Гавриш, Е.Н. Кунегина, И.В. Коваленко, Е.В.Чернова, Г.И. Колесниченко //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – К. – Луганськ – Х., 2002. – Вип.2 (41) – С.51-54. Здобувач здійснював проведення дослідження, аналіз результатів та підготовку матеріалів до друку.

3. Кунегіна О.М. Особливості перебігу гострих респіраторних захворювань у дітей в залежності від преморбідного фону //Український медичний альманах. – 2004. – Том 7, №3. – С.69-71.

4. Кунегіна О.М. Порівнювальна характеристика вмісту деяких цитокінів при гострих респіраторних захворюваннях у дітей//Український медичний альманах. - 2004. – Т.7, №6 (Додаток). – С.30-31.

5.Показатели иммунитета и микрогемодинамических нарушений у детей с осложненными формами ОРВИ / Ершова И.Б., Кунегина Е.Н., Антощук В.С., Антощук В.А. //Український медичний альманах. ––2004. - Том 7, №5. (додаток). – С. 27-28. Здобувач здійснював набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз результатів.

Loading...

 
 

Цікаве