WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Рання діагностика та профілактика спайкового процесу після гінекологічних операцій (автореферат) - Реферат

Рання діагностика та профілактика спайкового процесу після гінекологічних операцій (автореферат) - Реферат

Досліджених дітей ми розділили на дві групи: основну (30 дітей), у якій хворі отримували препарат арбідол разом з симптоматичною терапією, та контрольну, де використовувалася тільки симптоматична терапія (32 дитини).

Підвищена температура у дітей, які отримували арбідол, проявляла тенденцію до більш швидкого купування: через 1-2 доби від початку захворювання її прояви були відсутні у 27 (77,1%) хворих, які спостерігалися. В той час як у дітей контрольної групи температура нормалізувалалася тільки у 12 (37,5%) хворих. Загальна тривалість інтоксикації склала відповідно 2-3 і 3-4 доби. Ми відмічали різницю у термінах купування головного болю. У дітей групи, які отримували арбідол, головний біль зникав на 1-2 добу, а у дітей групи, які отримували тільки симптоматичну терапію - на 2-3-ю. Вплив арбідолу на респіраторний синдром виражався у скороченні тривалості кашлю (в середньому 4,30,36 доби проти 6,00,15 у контролі).

У порівнянні з контрольною групою, у основній групі нами було виявлено достовірне скорочення термінів купування температури у 2,1 рази, тривалості головного болю - у 1,7 разів, зменшення термінів тривалості катарального синдрому - у 1,8 разів.

При дослідженні показників імунної відповіді нами було виявлено, що в основній групі відмічалося значне збільшення у строватці крові рівня ІФН-α – у 1,6 рази, ФНП-α – у 2,3 рази, ІЛ-1β - у 1,5 разів.

Ускладнень і рецидивів у дітей групи, яка отримувала арбідол, не було, тоді як у групі дітей, які отримували тільки симптоматичне лікування відмічалися 2 (6,3%) ускладнення - 1 випадок гаймориту, 1 випадок бронхіту. Також у дітей цієї групі впродовж 6 місяців було зареєстровано у 4 рази менш повторних ГРЗ .

Через місяць, у дітей, які отримали лікування арбідолом,ми спостерігали зменшення вмісту імунологічних показників до рівня у здорових дітей.

У 125 дітей, які захворіли на ГРЗ, відмічалася низька функціональна активність лімфоцитів на початку захворювання (ФГА РБТЛ=60-30%). У них не було зареєстровано фонових вогнищ хронічних запальних захворювань. Клінічно у 93 (77,4%) хворих відмічалося ураження нижніх дихальних шляхів, серед них з трахеїтами було 26 (28,0%) хворих, з трахеобронхітами - 35(37,6%), з бронхітами 25 (26,9%), з пневмоніями - 7 (7,5%) хворих. У 101 (80,8%) дітей відмічалася неускладнена форма захворювання. Тяжкий перебіг був зареєстрований у 18 (14,4%) дітей. 48 (38,4%) хворих відносились до групи, які часто і тривало хворіють на ГРЗ. 17 (13,6%) дітей перебували на обліку з приводу алергічних захворювань.

У цих дітей ми дослідили ефективність одночасного використання арбідолу і гропринозину. Гропринозин поєднує в собі противірусні і виражені імуномодулюючі властивості. Противірусний ефект обумовлений блокуванням реплікації РНК- і ДНК-геномних вірусів шляхом пошкодження коду генетичної інформації і посиленням синтезу лімфоцитарної РНК. Імуномодулююча дія полягає у тому, що гропринозин навіть у здорових людей стимулює активність природних кілерів, а також макрофагів як у відношенні фагоцитозу, так процесінга і презентації антигену, завдяки чому після прийому препарату у день імунізації або наступної доби в організмі підвищується кількість антитілопродукуючих клітин. Гропринозин стимулює синтез інтерлейкіну-1, мікробіоцидність, експресію мембранних рецепторів, здатність реагувати на лімфокіни і їх хемотаксичні фактори. Препарат значно посилює продукцію інтерлейкіну-2 лімфоцитами людини, активованими ФГА, сприяє експресії на лімфоїдних клітинах рецепторів для цього інтерлейкіну [Крамарєв С.О. та ін., 2000; Руденко А.О. та ін., 2002; Сивинська-Голембіовська Х., 2002].

Дослідження проводилось у чотирьох групах дітей. У першій групі (31 дитина) було проведено тільки симптоматичне лікування, у другій (32 дитини) – використовувався арбідол та симптоматична терапія, у третій (32 дитини) – гропринозин та симптоматична терапія, у четвертій (30 дітей) – арбідол та гропринозин одночасно з симптоматичною терапією.

Підвищена температура у цих дітей проявляла тенденцію до більш швидкого купування: через 1-2 доби від початку захворювання її прояви були відсутні у 22 (73,3%) хворих IV групи, у 17 (48,6%) хворих II групи, у 15 (46,9%) хворих III групи, у 9 (24,3%) хворих I групи.

Разом з цим, значущою була різниця у термінах встановлення рухової активності у дітей в IV групі - 1,700,35 доби проти 2,90,25 доби у дітей II групи, 3,10,14 у дітей III групи, 2,90,35 доби у дітей I групи.

Головний біль у дітей, які отримували одночасно арбідол з гропринозином, минав на 1-2 у добу, тоді у дітей, які отримували лікування іншими препаратами, тільки на 2-3ю добу.

Вплив одночасної терапії арбідолом та гропринозином на респіраторний синдром виражався у скороченні тривалості кашлю (в середньому у 1,5 рази швидше, ніж у дітей, які отримували лікування іншими препаратами).

Особливо слід відмітити, що кількість дітей, у яких прояви кашлю зникли через 2-3 доби від початку лікування серед дітей IV групи, була суттєво більш, ніж у інших групах – 19 (63,3%) проти - 12 (37,5%) дітей II групи, 9 (25,7%) - у дітей III групи, 7 (18,9%) - у дітей I групи.

Дослідження показало, що у хворих ІV групи нами було виявлено скорочення терміну підвищення температури у 1,5 рази, зменшення тривалості головного білю - у 1,6 разів, зменшення термінів тривалості кашлю - у 1,5 разів, тривалості риніту - у 1,5 разів. Тоді як у дітей ІІ групи відмічалося тільки скорочення термінів купування температури у 1,3 рази, а у дітей ІІІ групи - тільки скорочення термінів купування головного білю у 1,3 рази, тривалості риніту – у 1,4 рази.

При дослідженні імунологічного статусу у дітей цієї групи спостерігалося підвищення у 1,8 разів рівня ФГА-РБТЛ, рівня у сироватці крові ІФН-α - у 2,7 разів, ФНП-α - у 2,4 рази, рівня ІЛ –1 - у 3,5 разів. В той час, як у дітей ІІ групи відмічалося тільки підвищення рівня у сироватці крові ІФН-α у 2,2 рази, ФНП-α - у 2,3 рази, а у дітей ІІІ групи – підвищення рівня ФГА-РБТЛ у 1,5 рази, рівня у сироватці крові ІФН-α - у 1,8 разів, ФНП-α - у 1,8 разів, ІЛ-1β у 2,3 рази.

Ускладнень і рецидивів у дітей в групі, яка отримувала арбідол разом з гропринозином, не було, тоді як у дітей в групі, яка отримувала арбідол відмічалися 2 (5,7%) випадки ускладнень (1 випадок отиту, 1 випадок гаймориту) і повторні ГРЗ протягом 6 місяців були зареєстровані у 3(9,4%) дітей.

У дітей групи, яка отримувала гропринозин, відмічався 1 випадок ускладнень (3,1%). У групі дітей, які отримували тільки симптоматичну терапію відмічалося 4 (12,9%) ускладнень, 6 (16,1%) повторних випадків ГРЗ протягом 6 місяців.

У 123 дітей, хворих на ГРЗ, відмічалася низька функціональна активність лімфоцитів на початку захворювання (ФГА РБТЛ=60-30%). У них були зареєстровані фонові вогнища запальних захворювань ЛОР-органів: хронічний компенсований тонзиліт - у 76(61,8%) дітей, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня - у 42(34,1%), хронічний гайморит – у 5(4,1%) дітей. Клінічно у 38 (30,9%) з них відмічалися ускладнені форми ГРЗ. 15 (12,2%) хворих були з групи дітей, які часто і довготривало хворіють на ГРЗ. Тяжкий перебіг був зареєстрований у 7 (5,7%) дітей. Усі хворі були розділені на чотири групи. У першій групі (32 дитини) використовувалося симптоматичне лікування, у другій (30 дітей) – симптоматична терапія, арбідол та гропринозин, у третій (31 дитина)– симптоматична терапія, арбідол та умкалор, у четвертій (30 дітей) – симптоматична терапія, гропринозин та умкалор.

Увага до рослинного антибіотика умкалора була пов'язана з тим, що препарат володіє поряд з помірним противірусним ефектом, вираженими антибактеріальними здібностями, що особливо важливо для дітей з супутніми вогнищами запальної патології ЛОР-органів, яка має тенденцію до загострення в період ГРЗ. Умкалор стимулює синтез інтерлейкінів, і таким чином, і активацію макрофагів, що проявляється шляхом посилення фагоцитарної активності макрофагів. Для цього препарату характерна протиалергійна, протизапальна, противірусна та антиоксидантна дія, що доцільно при лікуванні дітей з супутньою запальною патологією ЛОР- органів [Бережний В.В. та ін., 2000; Волосовець О.П., Кривопустов С.П. 2001; Хегер М. 2003].

Найбільш значущі позитивні клінічні зміни відмічалися у дітей IV групи. Лікувальний ефект у цьому випадку проявлявся, головним чином, у скороченні тривалості періоду підвищеної температури протягом 1-2-ї доби у 23 (76,7%) дітей IV групи проти 14 (45,2%) - у дітей ІІІ групи, у 12 (34,2%) дітей ІІ групи, та у 7 (21,9%) дітей І групи.

Крім того ми спостерігали скорочення термінів зменшення рухової активності впродовж 1-2-ї діб у 22 (73,3%) дітей IV групи, у 16 (51,6%) - ІІІ групи, у 15 (42,9%) - ІІ групи, у 6 (18,8%) дітей І групи.

Скарги на головний біль зникали у дітей, які отримували лікування гропринозином та умкалором, зникали на 1-2 добу від початку лікування, тоді як у дітей групи, яка отримувала лікування арбідолом та умкалором через 2,5-3 доби. Такі ж дані були отримані при лікуванні арбідолом та гропринозином, а у дітей групи, яка отримувала тільки симптоматичне лікування, – через 2,5-3 доби. Вплив лікування гропринозином та умкалором на тривалість катарального синдрому у дітей, які мали супутню хронічну запальну патологію, виявлявся у достовірному скороченні тривалості катарального синдрома.

Loading...

 
 

Цікаве