WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Рання діагностика та профілактика спайкового процесу після гінекологічних операцій (автореферат) - Реферат

Рання діагностика та профілактика спайкового процесу після гінекологічних операцій (автореферат) - Реферат

Найбільш значущими з них у розвитку ускладнених форм ГРЗ є: гестози періоду вагітності у матері - 87,5% (р<0,001), штучне вигодування - 87,5% (р<0,001), ішемічно-гіпоксична енцефалопатія – 83,33% (р<0,001), погані житлові умови - 83,3% (р<0,001), ГРЗ у вагітних - 66,7% (р<0,001), низька фізична активність - 75,0% (р<0,001), низький рівень достатку родини - 72,9% (р<0,001), наявність супутньої патології ЛОР-органів у дитини - 68,8% (р<0,001).

Найбільш значущими у розвитку тяжкого перебігу ГРЗ є: наявність гестозів під час вагітності матері - 85,7% (р<0,001), нераціональне харчування - 85,7% (р<0,001), штучне вигодування - 81,0% (р<0,001), низький рівень достатку родини - 85,7% (р<0,001), ішемічно-гіпоксична енцефалопатія - 76,2% (р<0,001).

Найбільш значущими у розвитку тривалості інтоксікаційного та катарального синдромів є гестози періоду вагітності у матері, ГРЗ у вагітних, ішемічно-гіпоксична-енцефалопатія, наявність супутньої патології ЛОР-органів (хронічний компенсований тонзиліт, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня), погане харчування, низький рівень достатку родини, низька фізична активність, погані житлові умови.

На наступному етапі роботи ми вивчили зміни показників імунної системи в залежності від впливу негативних преморбідних факторів, перебігу ГРЗ, ускладнень, наявності супутньої патології. Попередні дослідження показали, що підставами для розвитку ускладнень, тривалого перебігу катарального та інтоксикаційного періодів є пригнічення імунокомпетентних клітин, що можна виявити у ФГА-РБТЛ. З метою перевірки цього нами були обстежені 310 дитини морфологічним і з них 104 радіометричним методами обліку РБТЛ. Обстеження проводили двічі - при звертанні, на 1-3 добу захворювання, та при одужанні, на 6 -14 добу. У морфологічному методі імунокомпетентні клітини стимулювали антилімфоцитарним глобуліном, який, як і ФГА, розглядали, як переважно Т-лімфоцитарний мітоген. Визначення динаміки показників дозволило нам дослідити зміну функціональної активності лімфоцитів як у гострий період, так і у період одужання.

Аналізуючи дані ФГА-РБТЛ у дітей, хворих на ГРЗ, ми спостерігали варіабельність динаміки як вираженності, так і періоду розвитку супресії проліферативної відповіді Т-лімфоцитів на ФГА. Ці особливості дозволили нам виділити IV варіанти імунної відповіді (рис.1).

Рисунок 1. Питома вага дітей з різними варіантами імунної відповіді

Ми дослідили функціональну активність лімфоцитів у тесті АЗЦЛ, що здійснюється К-клітинами, які уявляють собою морфологічно дуже гетерогенну субпопуляцію. Отримані результати АЗЦЛ у дітей показали аналогічну динаміку показників імунної відповіді.

Перший варіант (І) характеризується високими значеннями ФГА-РБТЛ у гострий період і період одужання гострої респіраторної інфекції (від 61,0% та вище), другий (ІІ) – супресією реакції тільки у гострий період ГРЗ (від 60,0% та нижче), третій (ІІІ) – супресією ФГА-РБТЛ тільки у період одужання, четвертий (ІV) – пригніченням відповіді Т-лімфоцитів в обидва терміни обстеження.

Подальше дослідження дозволило встановити, що для І варіанту з високими значеннями ФГА-РБТЛ в обидва терміни обстеження, характерні такі клініко-імунологічні особливості: у 39 (81,3%) дітей перебіг ГРЗ був легким, з ураженням верхніх дихальних шляхів та неускладненою формою, відмічалася наявність самого низького рівня Ig Е (62,75,4 мг/мл), порівняно низькі концентрації сироваткового ІФН- у гострому періоді захворювання (0-9,4МО/мл), найнижчий рівень ФНП- (27562 пг/мл), підвищення рівня у сироватці крові ІЛ-1β (504 пг/мл).

ІІ варіант, при якому визначається супресія ФГА-РБТЛ тільки у гострий період ГРЗ, характеризувався клінічно тим, що у 67 (89%) дітей виявлені ураження нижніх дихальних шляхів. Серед них зареєстровано: 15 (22,4%) дітей з трахеїтами, 24 (35,8%) - з трахеобронхітами, 19 (28,4%) - з бронхітами, 9(13,4%) дітей з пневмоніями. У 62(82,7%) дітей захворювання перебігало у неускладненій формі. В цій групі ми спостерігали 16 (23,9%) дітей з алергічними захворюваннями. З них найбільш часто реєструвалися: атопічний дерматит - у 9 (56,3%) дітей, кропив'янка - у 4 (25,0%), бронхіальна астма - у 3 (18,8%) дітей. Для цього варіанту характерні високі рівні у сироватці крові IgM (1,480,94 г/л), Ig E (207,232,1 мг/мл) (відносно рівня у здорових дітей, порівняно з іншими варіантами ІВ), рівень IgG високий у період одужання (15,750,42 г/л), низькі концентрації сироваткового ІФН- у гострий період захворювання (0-9,4 МО/мл). Рівень ФНП-α первищів рівень у дітей з І варіантом (58772 пг/мл), рівень ІЛ-1 був підвищений (886 пг/мл).

ІІІ варіант відрізнявся тим, що серед дітей з супресією функціональної активності лімфоцитів тільки у період реконвалесценції, було 28 (77,8%) хворих, які відносились до групи дітей, які часто і тривало хворіють на ГРЗ. Цей варіант асоційований з низьким рівнем Ig M у сироватці крові (1,110,66 г/л), відносно низьким рівнем IgG (8,360,14 г/л) і достовірно низьким рівнем Ig А (0,680,16 г/л). Рівень Ig Е в крові був підвищений у порівнянні з І варіантом (207,232,1мг/мл проти 62,75,4 мг/мл). Характерний значний розмах коливань в сироватці крові показника ІФН- у гострому періоді (0-89,1МО/мл). Рівень ФНП-α в крові перевищував рівень його у дітей з ІІ варіантом і становив 1083142 пг/мл, рівень ІЛ-1 підвищувався у порівнянні з ІІ варіантом (15018 пг/мл).

При ІV варіанті імунної відповіді, серед дітей з пригніченням відповіді Т-лімфоцитів в обидва терміни обстеження, клінічно у 37 (64,9%) хворих мало місце ГРЗ з ускладненим перебігом. У 35 (61,4%) дітей відмічалися супутні захворювання ЛОР-органів: хронічний компенсований тонзиліт – у 18 (51,4%) дітей, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня – у 15(42,9%), хронічний гайморит – у 2 (5,7%) дітей. У 9 (25,7%) дітей відмічалися загострення супутньої патології ЛОР-органів. Реєструвалося значне підвищення рівня імуноглобулінів трьох основних класів (відносно ІІІ варіанта): Ig A (1,080,05 г/л), IgG (10,110,28 г/л), Ig М (1,58 0,09 г/л). У періоді одужання спостерігається значне підвищення вмісту IgG у сироватці крові (15,200,50 г/л). Характерний значний розмах коливань показника ІФН- та дисбаланс його системи – відсутність рангу показника 2,8-9,4МО/мл. Відмічалося збільшення рівня ФНП- в сироватці крові у гострому періоді з перевищенням рівня дітей з ІІІ варіантом і становив 1913120 пг/мл. Також у цьому періоді захворювання відмічали збільшення вмісту ІЛ-1β, який був максимальним при ІV варіанті (25512 пг/мл).

Отримані результати дали підставу для диференційованого призначення та дослідження ефективності препаратів (арбідол, гропринозин, умкалор) в залежності від клінічного перебігу ГРЗ, наявності вогнищ супутньої патології ЛОР-органів (хронічний компенсований тонзиліт, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня), характеру імунної відповіді.

Препарати використовували у наступному дозуванні:

- арбідол призначався усередину до прийому їжі. Режим лікування: дітям від 7 до 12 років по 0,1 г 3 рази на добу протягом 3 днів; старше за 12 років - по 0,2 г 3 рази на добу протягом 3 днів;

- гропринозин призначався усередину, після їжі по 50-100 мг/кг/добу у 3-4 прийоми протягом 5-10 днів;

- умкалор призначався у середину у дозуванні: 7-12 років – 10-20 крапель 3 рази на добу, старше 12 років – по 20-30 крапель 3 рази на добу до їжі з невеликою кількістю рідини.

Симптоматична терапія ГРЗ, яку отримували діти у контрольних групах, складалася з ліжкового режиму до нормалізації температури, щедрого пиття, муколітиків, аскорбінової кислоти, отривіну, назолу при закладенні носу, жарознижуючих препаратів (парацетамолу) при t˚>38,5˚С.

Враховуючі, що з 62 дітей з високими показниками функціональної активності лімфоцитів на початку захворювання, перебіг ГРЗ був легким у 54 (87,1%) дітей та середньотяжким у 8 (12,9%) дітей, з ураженням верхніх дихальних шляхів у 55 (88,7%) дітей та неускладненою формою у 60(96,8%) дітей, в якості етіотропного препарату ми використовували арбідол.

Нашу увагу привернув цей препарат з широким колом противірусної активності, який ефективний відносно вірусів грипу А і В, респіраторно-синцитіального вірусу, аденовірусу, вірусів парагрипу 1 та 3 типів. Механізм антивірусної дії арбідолу пов'язаний з інгібуванням трансляції вірусспецифічних білків у інфікованих клітинах, внаслідок чого подавляється репродукція вірусів. Використання препарату сприяє скороченню терміну знаходження вірусних антигенів у хворих. Виявлено достовірне підвищення активності фагоцитів у осіб зі зниженими показниками і тенденцією до затяжного перебігу ГРЗ. Профілактичний прийом препарату приводить до підвищення резистентності організму до інших респіраторних вірусів, стимулювання синтезу ендогенного інтерферону. Препарат стимулює активність фагоцитарних клітин. Арбідол має не тільки пряму противірусну та імуномоделюючу дію, але й підвищує антиоксидантну активність. [Глушков Р.Г., Учайкін В.Ф. та ін., 2002; Возіанова Ж.І. та ін., 2004; Крамарєв С.О., 2004].

Loading...

 
 

Цікаве