WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Рання діагностика та профілактика спайкового процесу після гінекологічних операцій (автореферат) - Реферат

Рання діагностика та профілактика спайкового процесу після гінекологічних операцій (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно провів аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури по темі, визначив мету і задачі роботи. Головним вкладом роботи по обраній темі є отримання результатів наукової діяльності, підбір хворих, їх клінічні спостереження і обстеження. Особисто проаналізовані результати клінічних та імунологічних обстежень у дітей з ГРЗ. Самостійно проведена експертна оцінка історій хвороби та амбулаторних карт дітей, які знаходились на лікуванні. Визначені показання для призначення диференційованої терапії. Самостійно проведено катамнестичне спостереження за дітьми, які були обстежені. Головні положення, які випливають з отриманих результатів, сформульовані та запропоновані самостійно. Здобувач самостійно готував наукові дані для публікацій, доповідей на конференціях, оформляла дисертаційну роботу та автореферат. Особисто проведена статистична обробка цифрових даних на персональному комп'ютері IBM PC Pentium ІV із використанням програм "Statistica Windows.Version 5.0" та "SPSS for Windows. Release 8.0".

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації було викладено на 3-й науково-практичній конференції "Актуальні проблеми фармакотерапії в педіатрії" (Луганськ, 2002), ІІ Всеукраїнський науково-практичній конференції "Питання імунології в педіатрії", присвяченій 10-річчю кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика (Київ, 2002), на конгресі педіатрів України "Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі" (Київ, 2003), ювілейній науково-практичній конференції викладачів, присвяченій 10-річчю існування Луганського державного медичного університету (Луганськ, 2004), науково-практичній конференції "Діагностика, лікування і профілактика дитячих захворювань" (Луганськ, 2004), 11-у з'їзді педіатрів України "Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі (Київ, 2005). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри пропедевтики педіатрії з доглядом за хворими та педіатрії з дитячими інфекціями Луганського державного медичного університету.

Публікації. По матеріалам дисертації надруковано 12 наукових робіт, в тому числі один учбовий посібник, 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 – в матеріалах і тезах наукових конгресів, з'їздів і конференцій. 2 праці є самостійними.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 177 сторінках друкованого тексту, складається зі вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, трьох розділів власних досліджень та обговорення отриманих результатів, узагальнення, висновків та практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 53 таблицями, 9 рисунками, що займають 17 сторінок. Список використаної літератури включає 209 джерел (160 - кирилицею, 49-латиницею), що займає 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт та методи дослідження. Відповідно з метою та задачами роботи у 2001-2004 роках було проведене клінічне та імунологічне обстеження 310 дітей, хворих на ГРЗ у віці від 7 до 14 років. Серед них було хлопчиків – 159 (51,3%), дівчаток – 151 (48,7%). Контрольну групу склали 35 практично здорових дітей, серед яких хлопчиків було 19(54,3%), дівчаток – 16(45,7%).

Підтвердження етіологічних факторів проводилось на підставі детального вивчення: епідеміологічних даних, клінічної картини, серологічних досліджень, вірусологічного, мікробіологічного обстежень.

Антитіла проти респіраторних збудників визначали у реакції зв'язування комплементу (РЗК), реакції непрямої гемаглютинації (РНГА), реакції нейтралізації (РН) або у реакції гальмування гемаглютинації (РГГА).

Імунологічні дослідження проводились у Луганській діагностичній лабораторії. Обстеження проводили дворазово – в гострий період захворювання (при звертанні дитини в 1-3 добу), в період реконвалесценції (при одужанні на 6-14 добу).

Імунологічні обстеження проводили за допомогою реакції бластної трансформації лімфоцитів з фітогемаглютиніном (ФГА-РБТЛ) (морфологічним та радіологічним методами обліку результатів) у культурах цільної крові. Визначення антитілозалежної цитотоксичності лімфоцитів (АЗЦЛ) проводилось модифікованим мікроскопічним методом. Вміст імуноглобулінів A, G, M у сироватці крові визначали модифікованим методом радіальної імунодифузії у гелі. Визначення імуноглобуліну Е у крові дітей, які хворіли на ГРЗ, проводили методом радіоімунного аналізу за допомогою вторинної преципітуючої антисироватки.

Вміст ІФН-α у сироватці крові дітей, хворих на ГРЗ, визначали з використанням твердофазного імуноферментного аналізу з використанням пероксидази хрону в якості індикаторного ферменту, вміст ФНП-α у сироватках крові визначали методом твердофазного аналізу.

Рівень спонтанної секреції ІЛ-1β у сироватці крові вимірювали у надосадах 24 – годинних культур цільної крові, відповідно умовам постановки РБТЛ з використанням тест-систем для імуноферментного аналізу.

Обробку отриманих результатів проводили на персональному комп'ютері IBM PC Pentium ІV із використанням програм "Statistica for Windows. Version 5.0" та "SPSS for Windows. Release 8.0". Використовувались t–критерій надійності Стьюдента, критерій кореляції R Спірмана, метод кутового перетворення φ – Фішера, кореляційний та дисперсійний аналізи. Порівняння дисперсій середніх величин (δ2) проводили за допомогою критерія F Фішера (Зосимов А.М., Голік В.П., 2003).

Для досягнення однорідності у групах була використана проста рандомізація з використанням таблиці випадкових чисел (Зосимов А.М., Голік В.П., 2003). Перевірка ефективності рандомізації показала, що у відношенні частоти клінічних проявів ГРЗ групи були однорідні повністю (100%), тому що достовірної різниці між групами ні по жодній з клінічних ознак не виявлено (р>0,01). По усім параметрам імунітету (100%), які ми досліджували, встановлена однорідність між групами (р>0,05).

Поруч з середніми значеннями імунних показників були зіставлені значення дисперсії (δ2) у групах за допомогою критерія F – Фішера. Дисперсія – показник більш чутливий і інформативний, аніж середньо- арифметична величина [54]. По усій сукупності принципів у 95% випадків групи були однорідні, що дозволяє зробити висновок про високу ефективність проведеної рандомізації, а також про об'єктивність отриманих результатів лікування.

При бактеріологічному та вірусологічному дослідженні у 188 (60,4%) дітей була виявлена наступна флора: у 49 (26,1%) - вірусна, у 83(44,1%) – бактеріальна, у 109(54,8%) дітей – асоціація двох або більш збудників.

Супутня патологія була зареєстрована у 170 (54,8%) дітей.

Всім дітям на першому етапі проводилася однотипова симптоматична та патогенетична терапія: муколітики, бронхоспазмолітики, назальні спреї, при необхідності жарознижуючі препарати, інгаляції, лужні дезінтоксикаційні заходи (колоїдні препарати, 5-10% розчин глюкози).

Дітям з ускладненими формами ГРЗ проводилася антибактеріальна терапія з використанням таких препаратів як амоксициклін, агументин, цефазолін, цефтриаксон, роксид.

Тяжкість хвороби оцінювали по виявленню і тривалості інтоксикаційного, респіраторного синдромів, характеру ускладнень відповідно з рекомендаціями провідних фахівців по питанням респіраторних захворювань (Возианова Ж.И., 2000; Учайкин В.Ф., 1998).

Згідно з наявністю інфекційного токсикозу легкий перебіг ГРЗ був зареєстрований у 182 (58,7%) дітей, середньотяжкий – у 107 (34,5%), тяжкий – 21 (6,7%) дітей. У 57 (18,4%) дітей ми відмічали ускладнення.

У досліджених дітей спостерігались наступні ураження респіраторного тракту: риніт – у 36 (12,7%) дітей, ринофарингіт – у 59 (20,8%), фарингіт – 42 (14,8%), ларингіт – 11 (3,9%), ларинготрахеїт - 20 (7,0%), трахеїт – 31 (10,9%), трахеобронхіт – 29 (10,2%), бронхіт – 44 (15,5%), пневмонія - у 12(4,2%) дітей.

Результати особистих досліджень та їх обговорення.

Дослідження етіологічного фактору показало, що серед вірусів при гострих респіраторних інфекціях найчастіше виділялися Myxovirus influenzae A і Myxovirus influenzae В – у 41(14,4%) дітей, Paramyxoviride – у 26 (9,2%), Adenoviridae – у 24 (8,5%) дітей. Серед бактеріальних збудників найчастіше виділялися Staphylococcus aureus - у 52(18,3%) дітей, Streptococcus pneumonie – у 28 (9,79%), Haemophillus influenzae – у 27(8,7%) дітей.

Найбільша кількість ускладнених форм ГРЗ зареєстрована при наявності бактеріально-бактеріальних асоціацій - 78,1% (р<0,001). Найбільша кількість захворювань з середньотяжким та тяжким перебігом зареєстро-вана при наявності вірусно-вірусних асоціацій - 72,7% (р<0,001).

Наявність негативних преморбідних факторів суттєво впливає на перебіг ГРЗ (Починок Т. В. та ін., 2000). Встановлено, що наявність негативних преморбідних факторів, соціально-неспрятливих факторів, наявність супутньої патології ЛОР-органів (хронічний компенсований тонзиліт, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня), сприяють розвитку тяжкого перебігу та ускладнених форм ГРЗ, тривалому перебігу катарального та інтоксікаційного синдромів.

Loading...

 
 

Цікаве