WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Хiрургічне лікування переломів виросткового відростку нижньої щелепи з вивихом (автореферат) - Реферат

Хiрургічне лікування переломів виросткового відростку нижньої щелепи з вивихом (автореферат) - Реферат

50

43

46-50 (n=117)

8

11

29

56

4

9

41

76

51-55 (n=89)

1

8

12

48

1

19

14

75

56-60 (n=116)

-

13

2

64

-

37

2

114

Після 61 (n=76)

-

2

-

35

-

39

-

76

Всього (n=491)

25/8

47/27

73/52

222/142

9/3

115/89

107/

63

384/258

Примітка:

1) в знаменнику – частота загострень;

2) n – кількість хворих.

Серед скарг у хворих з гіпоестрогенемією найбільш частими були болючість та кровоточивість ясен, виділення з ПК, патологічна рухомість зубів та зубні нашарування. З індексних показників більш вираженими були ретракція ясен та рухомість зубів. Звертають на себе увагу якісні характеристики індексних показників. Так, за наявності ПК у всіх хворих, незалежно від рівня естрадіолу, у хворих з гіпоестрогенемією цей процес носив генералізований характер, вміст ПК у них виявлявся у 79,52% (у осіб з нормоестрогенемією –у 67%), причому у 45% вміст був гнійним та у 55% - серозно-гнійним (у осіб з нормоестрогенемією тільки серозно-гнійним). Суттєво відрізнялись і показники функціональних проб. Якщо швидкість утворення гематоми у хворих з нормоестрогенемією дорівнювала 38,90,72 сек, то у хворих з гіпоестрогенемією – 26,70,80 сек (p<0,02), температура ясен була 30,40,120С та 30,80,100С (p<0,02) відповідно.

Таким чином, при вивченні особливостей перебігу ХП у жінок у віці від 35 до 65 років ХП зустрічається у 85,09% осіб, причому при гіпоестрогенемії в 3,5 рази частіше, ніж при нормоестрогенемії. Виявляється пряма залежність ступеня тяжкості та частоти загострення від рівня концентрації естрадіолу в плазмі крові. З клінічних проявів у хворих з гіпоестрогенемією частіше відмічається болючість та кровоточивість ясен, гнійне виділення з ПК, зубні нашарування, більш виражена ретракція ясен та патологічна рухомість зубів, більш високі показники проби Кулаженка та температури ясен.

На основі даних, отриманих іn vitro, нами виявлено, що у хворих на ХП зі збереженою секрецією естрадіолу (1-а група) концентрація ФН та КПА ФН не відрізнялись від показників здорових і світло PILER суттєво не впливало на динаміку цих параметрів. У хворих з гіпоестрогенемією (2-а група) відмічено зниження концентрації ФН та КПА ФН. Опромінення плазми цих хворих світлом PILER мало стимулюючий вплив на КПА ФН, яка досягала контрольних значень. Цей факт заслуговує особливої уваги з урахуванням участі ФН в завершальній стадії запалення і припускає, що біологічні ефекти світла PILER підпорядковуються своєрідному закону біологічної доцільності і залежать від початкового стану функції, тобто мають риси модулюючої дії.

З метою деталізації механізмів недостатності естрадіолу у наших хворих ми, з урахуванням інформації про порушення поглинання глюкокортикоїдів лімфоцитами, вивчили здібність лімфоцитів поглинати естрадіол. Для вирішення цієї задачі були проведені досліди 1-4, за допомогою яких було виявлено, що ПЕЛ у хворих з нормоестрогенемією зберігалося на фізіологічному рівні і ні світло PILER, ні ФН суттєво не впливали на ПЕЛ. В той же час опромінення світлом PILER моделі з ФН суттєво підвищувало ПЕЛ, що є доказом ФН-опосередкованого стимулюючого впливу світла PILER на ПЕЛ у хворих на ХП зі збереженою продукцією естрадіолу. У хворих із гіпоестрогенемією абсолютна недостатність естрадіолу доповнюється ще й відносно-лімфоцитарною недостатністю, про що свідчить зниження у них початкового рівня ПЕЛ. Як і у хворих 1-ої групи при гіпоестрогенемії також не було виявлено прямого стимулюючого впливу світла PILER на рівень ПЕЛ. Однак, преінкубація лімфоцитів з екзогенним ФН нормалізувала ПЕЛ, а додаткове опромінення цієї моделі світлом PILER сприяє ще більшому наростанню показника ПЕЛ. Таким чином, діапазон біологічної активності світла PILER у хворих на ХП включає тільки ФН-опосередковану стимуляцію ПЕЛ.

Наступна серія (5-11) передбачала вивчення стану клітинного імунітету за маркерам їх антигенів (CD+). Зацікавленість до цієї проблеми базується на тих обставинах, що склалися про ХП як носія таких імунопатологічних рис: вибірковість ураження пародонта, що звичайно притаманно органоспеціфічним аутоімунним процесам, схільність до хронізації та рецидивуючого перебігу, в основі яких звичайно закладено імунний дисбаланс, а також позитивний клінічний ефект використання імуномодуляторів. Вивчення стану клітинного імунітету проводилось при дослідженні ідентифікаційних маркерів Т-лімфоцитів (CD3+), хелперів-індукторів (CD4+), супресорів-кілерів (CD8+), природної кілерної активності (CD16+) та ІРІ - імунорегуляторного індексу. При цьому визначали початкову кількість вказаних антигенів та їх зміни під впливом ФН, естрадіолу та опромінення світлом PILER. Аналіз кількості маркерів диференціювання Т-лімфоцитів показав, що у хворих на ХП обох груп у плазмі крові взаємовідносини CD3+, CD4+ та CD16+ не порушено. При гіпоестрогенемії виявлено зниження ІРІ за рахунок гіперсупресорного дисбалансу (наростання CD8+ при незмінному CD4+). Світло PILER наділено прямим пригнічуючим впливом на CD8+, що сприяє нормалізації ІРІ у хворих з гіпоестрогенемією. Світло PILER у хворих як з нормо-, так і з гіпоестрогенемією сприяє наростанню кілерної активності опосередковано через активацію ФН, а у хворих з гіпоестрогенемією - ще й потенціює продукцію CD4+ також опосередковано через активацію не тільки ФН, але й естрадіолу. Таким чином, світло PILER має імуномодулюючий ефект, що сприяє нормалізації ІРІ та наростанню кілерної активності.

Відомо, що серед причин хронізації запального процесу при ХП однією з провідних є порушення епітелізації зубоясеневого з`єднання. Для вивчення можливого впливу світла PILER, ФН та естрадіолу на цi процеси, нами були проведенi обстеження (досліди 12-17), в яких вивчались проліферативна активність епітелію ясен та її динаміка під впливом ФН, естрадіолу та опромінення світлом PILER. Отримані нами результати про природну проліферативну активність епітелію ясен показали, що цей показник був суттєво пригнічений, особливо у хворих з гіпоестрогенемією (дослід 12). У хворих з нормальною концентрацією естрадіолу в плазмі крові стимуляція зниженої активності епітелію ясен до фізіологічного рівня можлива була лише через ФН-опосередковану дію світла PILER (дослід 15). У хворих з гіпоестрогенемією ні одна з моделей не призводила до нормалізації процесів проліферації, в той час як світло PILER (дослід 13) мав прямий прорегенераторний вплив на епітелій ясен. Крім того, світло PILER суттєво підсилював ці процеси опосередковано через ФН (дослід 15) та естрадіол-стимулюючий (дослід 17) вплив на процеси проліферації. Таким чином, установлені в цій серії дослідів факти можуть служити доказом наявності не тільки системи контролю за репаративними процесами епітелію ясен у хворих на ХП з боку гормонів репродуктивної сфери, а й наслідком прямого або опосередкованого через ФН - та естрадіол -стимулюючого впливу світла PILER на проліферативну активність епітелію ясен, особливо при зниженні продукції естрадіолу.

Наступим етапом наших досліджень було вивчення морфогенетичної активності лімфоцитів, тобто імунної регуляції процесів проліферації епітелію ясен, оскільки лімфоцити здатні викликати в органах та тканинах такі структурні перетворення, які супроводжуються їх адаптивним збільшенням, тобто здатнi впливати на процеси проліферації, гіпертрофії та диференціювання клітин. При цьому необхідно підкреслити, що наукові факти, документуючи трофічні функції лімфоцитів, одержані лише в експериментах на тваринах, що не дозволяє використовувати їх в повній мірі для осмислення процесів проліферації у людини, зокрема, епітелію ясен при стоматологічній патології. В зв`язку з вищевикладеним, нами була проведена серія дослідів (12л-17л) з культурою клітин епітелію ясен, в яку вводили мононуклеари з метою вивчення питань лімфоцитарної регуляції проліферативної активності епітеліоцитів та впливу на цей процес фібронектину, естрадіолу та світла PILER. За нашими даними, у хворих 1-ї групи, тобто з нормальним рівнем естрадіолу в плазмі крові, мононуклеари не впливали на проліферативну активність епітелію ясен (дослід 12л). Такі результати були отримані і при доданні в культуральну модель "клітини епітелію+мононуклеари" ФН та естрадіолу (досліди 14л та 16л). І тільки опромінення світлом PILER культурального середовища "епітелій+мононуклеари" (дослід 13л) сприяло стимуляції мітотичної активності епітелію ясен (дослід 15л). У випадках з гіпоестрогенемією (2-а група хворих) вже тільки введення мононуклеарів (дослід 12л) в культуральну модель сприяло стимуляції проліферативних процесів. Мітотична активність епітелію ясен суттєво зростала під прямим впливом світла PILER на культуральне середовище "епітеліальні клітини+мононуклеари" (дослід 13л), а також пiд впливом ФН (дослід 14л) та опосередковано через ФН (дослід 15л) і естрадіол (дослід 17л) при опроміненні світлом PILER.

Loading...

 
 

Цікаве