WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Металеві включення в порожнині рота у дітей та їх вплив на електрохімічні процеси (автореферат) - Реферат

Металеві включення в порожнині рота у дітей та їх вплив на електрохімічні процеси (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Інститут дерматології та венерології

КОПАНИЦЯ ОЛЬГА МИХАЙЛІВНА

УДК 616.5-616.594; 616-53-002.225-08

Обгрунтування патогенетичної терапії хвороб сальних залоз у жінок в перименопаузальному періоді

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти

ім..П.Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки та техніки Калюжна Лідія Денисівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім..П.Л. Шупика МОЗ України, завідуюча кафедрою дерматовенерології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Болотна Людмила Анатоліївна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри дерматовенерології;

кандидат медичних наук, доцент Бєлік Ізабела Єфимівна, Донецький державний медичний університет ім..М.Горького МОЗ України, доцент кафедри дерматовенерології та косметології факультету післядипломної освіти.

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

м. Дніпропетровськ, кафедра шкірних та венеричних хвороб.

Захист відбудеться "15" червня 2005 р. о 12.00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.64.603.01 при Інституті дерматології та венерології АМН України за адресою: 61057, м. Харків, вул. Чернишевського 7/9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту дерматології та венерології АМН України (61057, м. Харків, вул. Чернишевського 7/9).

Автореферат розісланий "10" травня 2005 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, ст. н. с. Бондаренко Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В менопаузальному віці зміна функції сальних залоз відбувається не тільки у бік зниження секреторної активності останніх, визначаючи одну з причин формування надмірної сухості шкіри (за рахунок вторинної гіпофункції сальних залоз), але й у бік підвищення, що призводить, зокрема, до розвитку себореї та її ускладнень (різні форми вугрової висипки) [K.Kitamura et al., 2000; B.A.Gilchrest, 2001; V.Goulden, 2001; та ін.].

Хвороби сальних залоз реєструються у 70-80% дорослої популяції, займаючи перше місце в структурі косметологічної патології і третє - по частоті звертання в заклади дерматологічного профілю, характеризуються тенденцією до хронічного перебігу з частими рецидивами, прогредієнтністю та рефрактерністю до загальноприйнятої терапії [К.А.Папий, 1999; T.Ryan, 2000].

Літературні дані свідчать, що 10% усіх дерматологічних хворих складають пацієнти, старше 25 років з діагностованою себореєю, та вугровою хворобою у вигляді acne adultorum [J.Fallon, 1992; L.Dorothy et al., 2001]. Біля 5% жінок і 3% чоловіків у віці від 40 до 49 років мають клінічні прояви вугрової хвороби, що виникли вперше в даному віці (acne tarda); акне можуть спостерігатись й до віку 60 років [N.Levine, 1998].

Водночас, після 35-40 років у жінок розвивається надмірна сухість шкіри [M.Engelke et al., 1999; L.Levine, 2001; та ін.]. У 38% жінок остання виникає в віці після 35 років, в 77% випадках - у пацієнток старше 64 років і в 100% - після 80 років [S.Olbrich, 1992].

В етіолопатогенезі вище вказаних дерматозів значне місце займають ендокринні розлади. Проте, малоінформативні дані про вплив дисбалансу тих чи інших гормонів на метаболізм інших ендогенних факторів, що також впливають на стан дерми і епідермісу [I.Lidfelt et al., 1999; D.Seukeran et al., 2000; та ін.].

Серед жінок із резистентними до терапії формами acne vulgaris, в 17,6% випадків відзначаються нерегулярні менструальні цикли, в 15% випадків - аменорея [A.Rogerio, 2000;та ін.].

До обмінно-ендокринних порушень в менопаузальному періоді відносяться зміни функції щитовидної залози, порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини, тощо [Е. Вихляева, 1997; S.Imzucchi et al., 2001; та ін.].

Отже, себорея, пізні вугри і надмірна сухість шкіри нерідко виникають у жінок в періоді перименопаузи - у віці їх найбільш активної соціальної та професійної діяльності. Це зумовлює доцільність глибокого вивчення особливостей механізму розвитку хвороб сальних залоз у жінок в перименопаузальному періоді з метою подальшого вдосконалення методів профілактики та корекції змін, пов΄язаних із зниженням рівня статевих стероїдних гормонів.

Зв΄язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота виконувалась у рамках науково-дослідної роботи, що проводилась кафедрою дерматовенерології КМАПО за конкурсною темою: 34.3 МКП "Патогенез та лікування хронічних дерматозів" (Держ.реєстр. № 01980006009).Дисертант самостійно вивчав ланки патогенезу хвороб сальних залоз у жінок в періоді перименопаузи; розробляв та виконував клінічну апробацію нових комплексних патогенетично обґрунтованих методів лікування жінок з хворобами сальних залоз в перименопаузальному періоді.

Мета дослідження: обгрунтування та удосконалення методів патогенетичної терапії жінок з хворобами сальних залоз в перименопаузальному періоді на основі вивчення рівня статевих та гонадотропних гормонів, тяжкості перебігу клімактеричного синдрому та морфо-функціональних особливостей шкіри.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступнізавдання:

1.Вивчити рівень статевих стероїдних гормонів у жінок з хворобами сальних залоз в періоді перименопаузи.

2.Охарактеризувати рівень гіпофізарних гормонів у жінок з хворобами сальних залоз в перименопаузальному періоді.

3.Визначити рівень тиреоїдних гормонів у жінок з хворобами сальних залоз в перименопаузальному періоді.

4.Охарактеризувати вплив статевих гормонів на стан кісткової тканини у жінок з хворобами сальних залоз в періоді перименопаузи.

5. Вивчити функціональні параметри шкіри у жінок із хворобами сальних залоз в перименопаузальному періоді.

6.Вивчити морфологічні особливості шкіри у жінок з хворобами сальних залоз в періоді перименопаузи.

7.Обгрунтувати патогенетичну терапію хвороб сальних залоз у жінок в перименопаузальному періоді в залежності від виявлених змін в ендокринній системі, і з огляду на функціональні та морфологічні особливості шкіри.

Обєкт дослідження – жінки з хворобами сальних залоз в перименопаузальному періоді.

Предмет дослідження – нейро-ендокринні особливості у жінок з хворобами сальних залоз в періоді перименопаузи.

Методи дослідження: клінічні – аналіз скарг, анамнезу, обєктивного статусу; поряд з загальноприйнятими лабораторними методами (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз калу на яйця гельмінтів, аналіз крові на цукор) визначали імуноферментним методом рівень гонадотропних гормонів, тиреотропного гормону і пролактину; радіоімунним методом - рівні статевих стероїдних гормонів, гормонів тиреоїдної системи; методом ультразвукової денситометрії - показники структурно-функціонального стану кісткової тканини; рН-метр - рН шкіри; методом фотометрії - жирність шкіри; морфологічне дослідження шкіри; УЗД органів малого тазу; статистичні – оцінка вірогідності і визначення кореляційних звязків між одержаними результатами.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у жінок з хворобами сальних залоз в періоді перименопаузи проведено комплексне обстеження: ендокринного статусу на основі вивчення в сироватці крові рівня статевих стероїдних гормонів (естрадіолу, прогестерону, тестостерону), гонадотропних гормонів (ФСГ, ЛГ), та гормонів тиреоїдної системи (ТТГ, Т3, Т4); проведена оцінка структурно-функціонального стану кісткової системи на основі визначення денситометричних показників (ШПУ, ШОУ, ІМ); вивчені морфологічні та функціональні (кислотність, жирність) особливості шкіри;

- проаналізовані функціональні взаємовідносини системи гіпофіз-гонади і системи гіпофіз-щитовидна залоза;

- зіставлене значення ролі ендокринної сфери та морфо-функціональних особливостей шкіри в патогенезі неускладненої себореї, пізніх вугрів та надмірної сухості шкіри у жінок в перименопаузальному періоді;

- проведено комплексне лікування жінок з хворобами сальних залоз в періоді перименопаузи з включенням препарату, що корегує гормональний статус (фемостон), і проаналізований вплив такого лікування на шкіру обличчя.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі аналізу клініко-лабораторних, інструментальних, імуноферментних, радіоімунних методів, методу ультразвукової денситометрії, аналізу морфо-функціонального дослідження шкіри у жінок з хворобами сальних залоз в перименопаузальному періоді встановлено, що комплексний патогенетично обгрунтований метод терапії жінок з хворобами сальних залоз в періоді перименопаузи з включенням замісної гормональної терапії поряд з загальноприйнятим лікуванням препаратом, що корегує гормональний стан (фемостон по 1 таблетці в день на протязі 3 місяців) з урахуванням виявлених зрушень в ендокринній системі, зрушень в структурно-функціональному стані кісткової системи, та виявлених морфо-функціональних змін у шкірі дозволяє підвищити ефективність лікування цих хворих.

Loading...

 
 

Цікаве