WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Наукове обґрунтування заходів з оздоровлення верхів'я ріки с. Донець - основного джерела питного водопостачання населення південно-східного регіону У - Реферат

Наукове обґрунтування заходів з оздоровлення верхів'я ріки с. Донець - основного джерела питного водопостачання населення південно-східного регіону У - Реферат

За період спостереження після призначеної терапії спостерігали перерозподіл у співвідношенні типів геометрії лівого шлуночка: збільшилась кількість пацієнтів із нормальною геометрію – 62% (8 пацієнтів), кількість пацієнтів з ексцентричною гіпертрофією зменшилась – 15% (2 пацієнти), концентрична гіпертрофія лівого шлуночка спостерігалась у 23 % (3 пацієнти).

При аналізі впливу амлодипіну на стан ренін-ангіотензин-альдостеронової системи при проведенні замісної терапії тироксином у хворих на артеріальну гіпертензію та гіпотиреоз виявили тенденцію до зниження концентрації альдостерону. Активність реніну плазми крові вірогідно не змінювалась.

Таким чином, амлодипін може бути препаратом вибору у хворих на гіпотиреоз з АГ ІІ ступеня, з гіпертонією в анамнезі, порушеннями циркадного ритму та зниженою активністю реніну плазми крові.

Отже, на підставі результатів даного дослідження і даних літератури обгрунтовано вибір препаратів для лікування артеріальної гіпертензії у хворих на гіпотиреоз. Вибір залежить від анамнестичних даних, рівня активності реніну плазми крові, особливостей показників добового моніторування артеріального тиску.

ВИСНОВКИ

У роботі вирішено актуальне завдання кардіології щодо виявлення особливостей перебігу і лікування артеріальної гіпертензії у хворих з гіпотиреозом.

1. Встановлено, що у хворих на гіпотиреоз артеріальна гіпертензія спостерігається у 71,4% пацієнтів, причому у 42,2% хворих артеріальна гіпертензія була діагностована до розвитку гіпотиреозу. Рівень артеріального тиску залежить від ступеня тяжкості та стадії компенсації гіпотиреозу. Найчастіше артеріальна гіпертензія спостерігається у пацієнтів віком понад 50 років, при тривалості гіпотиреозу менше 1 року, у хворих із легким та середнім ступенем тяжкості в стадії субкомпенсації та компенсації хвороби.

2. Доведено, що активність реніну плазми крові у хворих на гіпотиреоз не залежить від наявності артеріальної гіпертензії, але вона нижче за таку при гіпертонічній хворобі. Гіперальдостеронемія у хворих на артеріальну гіпертензію з гіпотиреозом носить вторинний характер.

3. У структурі добового профілю в залежності від ступеня нічного зниження діастолічного артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію з гіпотиреозом спостерігається більший процент пацієнтів із типом over-dippers та зменшення пацієнтів із типом non-dippers у порівнянні з хворими на гіпертонічну хворобу ІІ стадії.

4. Виявлено, що у хворих на артеріальну гіпертензію з гіпотиреозом можуть зустрічатися такі типи геометрії лівого шлуночка: нормальна – 26,6%, концентричне ремоделювання – 20,2%, концентрична гіпертрофія – 28,8%, ексцентрична гіпертрофія – 24,4%. У хворих на гіпотиреоз без артеріальної гіпертензії у 39% випадків спостерігається концентричне ремоделювання міокарда.

5. Препаратами вибору в лікуванні артеріальної гіпертензії у хворих на гіпотиреоз є амлодипін та лізиноприл, які призначаються на тлі замісної терапії тиреоїдними гормонами, з урахуванням рівня активності реніну плазми крові, особливостей показників добового моніторування артеріального тиску.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У перелік обстежень хворих на артеріальну гіпертензію з гіпотиреозом необхідно включити визначення рівня активності реніну плазми крові, проведення добового моніторування артеріального тиску для підбору та контролю антигіпертензивної терапії.

2. У хворих на гіпотиреоз та артеріальну гіпертензію I ступеня замісна терапія тиреоїдними гормонами веде до нормалізації артеріального тиску. Наявність у хворих на гіпотиреоз АГ II ступеня, значна тривалість артеріальної гіпертензії потребує додаткового призначення антигіпертензивного препарату. Підвищення показників РААС є показанням до призначення інгібітору АПФ (лізиноприлу). Знижена активність реніну плазми крові, наявність порушень варіабельності артеріального тиску та циркадного ритму є показаннями для призначення амлодипіну.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Перцева Т.О., Кулікова О.М. Стан ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у хворих на гіпотиреоз та артеріальну гіпертензію // Ендокринологія. – 2004. – Т.9, №1. – С. 97 – 100.

Дисертантом самостійно проводився збір первинного матеріалу, статистична обробка результатів дослідження, аналізувався отриманий матеріал, формулювались висновки.

  1. Перцева Т.О., Кулікова О.М. Особливості ремоделювання та функціонального стану серця у хворих на гіпотиреоз та артеріальну гіпертензію // Проблеми ендокринної патології. – 2004. – №4. – С. 22 - 26.

Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури за темою статті, клінічне обстеження хворих, зроблено статистичну обробку результатів дослідження, підготовлено матеріал до друку.

  1. Перцева Т.О., Кулікова О.М. Особливості лікування хворих на гіпотиреоз та артеріальну гіпертензію // Медичні перспективи. – 2005. – Т.10, №1. – С. 69 – 72.

Дисертантом особисто проводився аналіз літератури за темою статті, збір первинного матеріалу, статистична обробка результатів дослідження, підготовка статті до друку.

  1. Перцева Т.О., Кулікова О.М. Вплив замісної терапії тиреоїдними гормонами на зміни геометрії лівого шлуночка та показників кардіогемодинаміки у хворих на гіпотиреоз та артеріальну гіпертензію // Укр. кардiол. журн. – 2005. – №4. – С. 10 – 12.

Дисертантом проведено аналіз літератури за темою статті, самостійне проведено клінічне обстеження хворих, зроблено статистичну обробку результатів дослідження та підготовка матеріалу до друку.

  1. Перцева Т.О., Кулікова О.М. Особливості артеріального тиску в залежності від ступеня важкості гіпотиреозу // Матеріали VII національного конгресу кардіологів України. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 116 – 117.

Дисертантом особисто виконано клінічні спостереження хворих, аналіз та обробка отриманих результатів.

  1. Кулікова О.М. Зміни у серцево-судинній системі при гіпотиреозі в залежності від тривалості хвороби // Матеріали науково-практичної конференції "Фундаментальні питання експериментальної та клінічної ендокринології". – Харків, 2005. – С. 118 – 119.

  1. Брежнєва О.М. Ураження серцево-судинної системи при різних варіантах перебігу хронічного аутоімунного тиреоїдиту // Матеріали науково-практичної конференції "Сучасні напрямки розвитку ендокринології". – Харків, 2003. – С. 30 – 31.

АНОТАЦІЯ

Кулікова О.М. Особливості перебігу та лікування артеріальної гіпертензії у хворих з гіпотиреозом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України та Інститут гастроентерології АМН України. – Дніпропетровськ, 2005.

Дисертацію присвячено вивченню питань ранньої діагностики та ефективного лікування артеріальної гіпертензії у хворих із гіпотиреозом. Обстежено 83 пацієнти. Внаслідок проведених досліджень виявлено, що найчастіше гіпертензія спостерігається у пацієнтів віком понад 50 років, при незначній тривалості гіпотиреозу, у хворих із легким та середнім ступенем тяжкості в стадії субкомпенсації та компенсації хвороби. При тяжкій формі гіпотиреозу та в стадії декомпенсації хвороби спостерігається більш низький рівень артеріального тиску. Активність реніну плазми крові у хворих на гіпотиреоз не залежить від наявності гіпертензії, але вона нижче за таку при гіпертонічній хворобі. Гіперальдостеронемія у хворих на артеріальну гіпертензію та гіпотиреоз носить вторинний характер. У хворих на артеріальну гіпертензію та гіпотиреоз, за даними добового моніторування артеріального тиску, показники середньодобового ДАТ, варіабельності ДАТ не відрізняються від таких при гіпертонічній хворобі. Проте при аналізі добового профілю артеріального тиску в залежності від ступеня нічного зниження діастолічного артеріального тиску у групі хворих на артеріальну гіпертензію та гіпотиреоз спостерігається більший процент пацієнтів із типом over-dippers та зменшення пацієнтів із типом non-dippers у порівнянні з хворими на гіпертонічну хворобу ІІ стадії. Показники середньодобового, середньоденного та середньонічного САТ, індексу навантаження САТ і ДАТ, варібельності САТ вірогідно вище у хворих на гіпертонічну хворобу. Однак структура типів добового профілю в залежності від ступеня нічного зниження систолічного артеріального тиску вірогідно не відрізняється.

Loading...

 
 

Цікаве