WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Наукове обґрунтування заходів з оздоровлення верхів'я ріки с. Донець - основного джерела питного водопостачання населення південно-східного регіону У - Реферат

Наукове обґрунтування заходів з оздоровлення верхів'я ріки с. Донець - основного джерела питного водопостачання населення південно-східного регіону У - Реферат

3

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ

КУЛІКОВА ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА

УДК: 616.12-008.331.1:616.441-008.64-036.1]-085.225

Особливості перебігу та лікування артеріальної гіпертензії у хворих з гіпотиреозом

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України

Науковий керівник:

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор

ПЕРЦЕВА Тетяна Олексіївна,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

проректор з навчально-виховної роботи, завідувач кафедри факультетської терапії

та ендокринології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор КОВАЛЬ Сергій Миколайович,

Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України,

завідувач відділом артеріальної гіпертензії

доктор медичних наук, професор ФУШТЕЙ Іван Михайлович,

Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри терапії, клінічної фармакології та ендокринології

Провідна установа:

Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, відділ гіпертонічної хвороби, м. Київ

Захист відбудеться " 06 " жовтня 2005 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 при Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України та Інституті гастроентерології АМН України (проспект Правди, 96, м. Дніпропетровськ, 49074).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України (вул. Дзержинського, 9, м. Дніпропетровськ, 49044).

Автореферат розісланий " 02 " вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук М.Б. Щербиніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія є найбільш поширеним хронічним захворюванням у світі і значною мірою визначає високу смертність та інвалідність від серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань. В Україні у 2003 році, за статистичними даними Міністерства охорони здоров`я, зареєстровано понад 9,8 млн. людей з артеріальною гіпертензією, що становить 24,3% дорослого населення. Стандартизований за віком показник поширеності артеріальної гіпертензії серед працездатного населення України складає серед чоловіків – 34,7%, серед жінок – 33,4% (Е.П. Свищенко, В.Н. Коваленко, 2004). Однак все ще зберігаються певні розбіжності між даними офіційної статистики і результатами епідеміологічних досліджень, які показують, що частина хворих із підвищеним артеріальним тиском в Україні залишається невиявленою.

Внаслідок погіршення екологічної ситуації в Україні, після аварії на ЧАЕС, гіпотиреоз став одним з найпоширеніших ендокринних захворювань. Загальна поширеність маніфестного гіпотиреозу в популяції складає 0,2 – 2%. У групі осіб старшого віку цей показник становить більше 12% (В.І. Паньків, 2003; В.В. Фадеев, Г.А. Мельниченко, 2004). Серед основних причин розвитку гіпотиреозу у пацієнтів віком понад 55 років, за результатами дослідження групи з 655 пацієнтів із гіпотиреозом, названо аутоімунний тиреоїдит – 47% та післяопераційний гіпотиреоз – 26,5% (J.J. Diez, 2002).

Оскільки найбільша поширеність артеріальної гіпертензії та гіпотиреозу спостерігається у віковій групі понад 50 років, у наш час переважного значення набуває проблема поєднання артеріальної гіпертензії та гіпотиреозу, особливо у пацієнтів старших вікових груп. Частота гіпотиреозу серед загальної популяції хворих на артеріальну гіпертензію становить 3 – 4% (D.H. Streeten et al. 1988;V. Akpinar, 2004), у порівнянні з реноваскулярними АГ, частота яких становить 1%.

За даними літератури, гіпофункція щитоподібної залози в 10 – 50% випадків може сама зумовлювати розвиток гіпертензії (Н.Т. Старкова и соавт., 1996;В.І. Паньків, 2003; В.В. Фадеев, Г.А. Мельниченко, 2004). Для хворих з гіпотиреозом більш характерне підвищення діастолічного тиску, яке виникає при легкому та середньому ступені тяжкості захворювання. Підвищення систолічного артеріального тиску спостерігається лише при розвитку артеріальної гіпертензії до гіпотиреозу, або у хворих віком понад 50 років (Н.Б. Зелінська, 2002).

Хоча більшість дослідників вважають гіпертензію захворюванням, що розвивається незалежно від наявності гіпотиреозу, всі вони вказують на позитивний вплив замісної терапії тиреоїдними гормонами на рівень артеріального тиску(Н.Т. Старкова и соавт., 1996; J.Dernellis, M.Panaretou, 2002). Разом із тим, існують дослідження, які доводять про збереження стійкої гіпертензії у 50% пацієнтів, навіть при досягненні еутиреоїдного стану. Це пояснюється порушенням еластичних властивостей аорти та великих артерій із розвитком ригідності при гіпотиреозі (J.Dernellis, M.Panaretou, 2002). У хворих похилого віку та при значній тривалості гіпертензії антигіпертензивний ефект замісної терапії також менш позитивний. До цього часу остаточно невирішеними залишаються питання перебігу та лікування артеріальної гіпертензії у хворих із гіпотиреозом. Для ранньої діагностики та ефективного лікування таких хворих необхідний диференційний підхід з урахуванням причин та механізмів розвитку даної патології.

Тому актуальними для вивчення є питання про можливий патогенетичний зв`язок артеріальної гіпертензії та гіпотиреозу, про вплив гіпотиреозу на перебіг артеріальної гіпертензії, а також вивчення питання раціональної антигіпертензивної терапії у хворих на артеріальну гіпертензію та гіпотиреоз.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах науково-дослідної роботи кафедри факультетської терапії і ендокринології Дніпропетровської державної медичної академії. Вона входить до тематичного плану кафедри як фрагмент комплексної науково-дослідної роботи з теми: Серцево-судинні та респіраторні розлади при ендокринних захворюваннях, а також шляхи їх корекції", затвердженої МОЗ України (номер державної реєстрації - 0101U001003, шифр теми ІН 01.01). Автор є співвиконавцем комплексної теми, особисто проведені обстеження та лікування хворих на артеріальну гіпертензію та гіпотиреоз, написані розділи звіту.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є оптимізація діагностики та лікування артеріальної гіпертензії у хворих на гіпотиреоз.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

  1. Визначити частоту розповсюдженості артеріальної гіпертензії у хворих на гіпотиреоз.

  2. Вивчити гемодинамічні зміни у серцево-судинній системі при підвищенні артеріального тиску у хворих на гіпотиреоз.

  3. Дослідити відмінності у перебігу артеріальної гіпертонії у хворих на гіпотиреоз.

  4. Дослідити клінічну ефективність застосування амлодипіну, лізиноприлу на тлі замісної терапії тиреоїдними гормонами у хворих на артеріальну гіпертензію та гіпотиреоз.

Об`єкт дослідження – хворі на артеріальну гіпертензію з гіпотиреозом.

Предмет дослідження – артеріальна гіпертензія у хворих на гіпотиреоз: клініко-патогенетичні особливості та лікування із застосуванням замісної терапії тиреоїдними гормонами, амлодипіну та лізиноприлу.

Методи дослідження: для підтвердження діагнозу гіпотиреозу на фоні хронічного аутоімунного тиреоїдиту використовували клінічне обстеження хворих, визначення вмісту гормонів щитоподібної залози, тиреотропного гормону, антитіл до тиреоїдної пероксидази за допомогою радіоімунного аналізу, проводили ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Для виявлення хронобіологічних особливостей перебігу артеріальної гіпертензії у хворих на гіпотиреоз, оцінки гемодинамічних змін при поєднанні артеріальної гіпертензії та гіпотиреозу проводили добове моніторування артеріального тиску та ехокардіографію. Для оцінки стану ренін-ангіотензин-альдостеронової системи визначали рівні активності реніну та концентрації альдостерону у плазмі крові за допомогою радіоімунного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено гемодинамічні зміни у серцево-судинній системі у хворих на артеріальну гіпертензію та гіпотиреоз. Дана оцінка артеріального тиску в залежності від ступеня тяжкості, тривалості та ступеня компенсації гіпотиреозу. Вивчені особливості стануренін-ангіотензин-альдостеронової системи у хворих на артеріальну гіпертензію та гіпотиреоз.

Вперше вивчені типи ремоделювання лівого шлуночка при поєднанні артеріальної гіпертензії та гіпотиреозу, а також у хворих на гіпотиреоз без артеріальної гіпертензії.

Обгрунтовано вибір препаратів для лікування артеріальної гіпертензії у хворих на гіпотиреоз у залежності від рівня активності реніну плазми крові, особливостей показників добового моніторування артеріального тиску. Доведено, що препаратами вибору лікування артеріальної гіпертензії у хворих на гіпотиреоз є амлодипін та лізиноприл.

Практичне значення одержаних результатів. Аналіз особливостей перебігу артеріального тиску, гемодинамічних змін у хворих на артеріальну гіпертензію з гіпотиреозом дає можливість прогнозувати розвиток серцево-судинних ускладнень та проводити вчасно їх корекцію.

Loading...

 
 

Цікаве