WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комплексне лікування хворих на псоріаз з урахуванням стану перекисного окислення ліпідів, білків, нуклеїнових кислот та антиоксидантної системи (автор - Реферат

Комплексне лікування хворих на псоріаз з урахуванням стану перекисного окислення ліпідів, білків, нуклеїнових кислот та антиоксидантної системи (автор - Реферат

Впродовж проведених досліджень вперше було показано, що застосування вільної та ліпосомальної форм даларгіну з профілактичною метою запобігає суттєвим порушенням в системі протеолізу крові при розвитку ГЕП, сприяє обмеженню патологічних макро- та мікроскопічних змін тканини ПЗ та нормалізує активність ферментів ПЗ у крові.

Вперше доведено, що застосування вільної та ліпосомальної форм даларгіну для лікування L-аргінін-індукованого ГЕП сприяє нормалізації функціональної активності системи сироваткового протеолізу, активності ферментів ПЗ у крові щурів, а також відновлює макро- та мікроскопічну структуру ПЗ.

Відзначено, що профілактичний ефект даларгіну зберігався протягом 30 хв, а його ліпосомальної форми протягом 72 год до відтворення L-аргінін-індукованого ГЕП, що вказує на значну профілактичну ефективність ліпосомального даларгіну.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані розширяють наші уявлення про патогенез L-аргінін-індукованого ГЕП, оскільки свідчать про патофізіологічну роль синтезу NO в механізмах розвитку даного патологічного процесу. Результати експериментального дослідження далиможливість обґрунтувати доцільність профілактичного вживання NG-нітро-L-аргініну як блокатора синтезу NO,оскільки при цьому відбувається значне гальмування розвитку запально-некротичного процесу в тканині ПЗ.

Виявлена внаслідок проведених експериментальних досліджень виражена профілактична та лікувальна ефективність ліпосомальної форм даларгіну, яка перевершувала таку у вільної форми пептиду, свідчить, що препарат відповідає вимогам, які пред'являються до речовин патогенетично спрямованої профілактичної та лікувальної дії і служить експериментальним обґрунтуванням доцільності його залучення до комплексу профілактичних та лікувальних заходів при ГП в клініці (патенти України № 67631А, № 67628А).

Важливим з практичної точки зору є і те, що розкриті патогенетичні механізми підвищення концентрації одного із представників родини цитокінів— фактора некрозу пухлини альфа в сироватці крові при L-аргінін-індукованому ГЕП. Значне зростання в крові концентрації ФНП може служити раннім гуморальним маркером розвитку гострого панкреатиту і бути використано в практичній медицині для вирішення питань ранньої діагностики ГП.

Результати дисертаційної роботи є експериментальним обґрунтуванням розробки діагностичних та профілактичних заходів при ГП у клінічних умовах.

Теоретичні положення дисертації впроваджені у навчальний процес на кафедрах загальної хірургії, оперативної хірургії та топографічної анатомії, загальної та клінічної патологічної фізіології Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора, внесок якого полягає у виборі напряму, обсягу та методів дослідження, формуванні цілей та задач дослідження, науковому аналізі та узагальненні отриманих результатів, формулюванні основних положень та висновків дисертації. Дисертант самостійно здійснювала налогоджування експериментальної моделі, оволоділа методиками біохімічних, морфологічних та статистичних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та отримали позитивну оцінку на III Республіканській науково-практичній конференції "Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов" (Харьков, 2000); IX Всеукраїнській науково-методичній конференції "Актуальні питання викладання та сучасні проблеми хірургії" (Запоріжжя, 2003); Науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю з дня народження заслуженого діяча науки та техніки Украіни професора А.Ф.Греджева "Хирургия гепатопанкреатодуоденальной зоны" (Донецьк, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції "Нерешенные и спорные вопросы хирургии гепатопанкреатодуоденобилиарной зоны" (Одесса, 2003), Х Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні методи діагностики і лікування в клініці внутрішніх хвороб", присвяченій 80-річчю професора А.Я.Фіщенка (Вінниця, 2004).

Публікації. За матеріаламидосліджень опубліковано 14 наукових праць, в том числі 10 статей у фахових журналах ВАК України, отримано 2 патенти України.

Об'єм та структура дисертації. Дисертація викладена на 164 сторінках машинописного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, описання матеріалів та методів досліджень, чотирьох розділів результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків та списку літератури, який містить 326 джерел, з них 203 іноземних. Дисертація ілюстрована 32 таблицями та 3 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень.Експериментальні дослідження проведені на 602 статевозрілих щурах лінії Вістар масою 160—200 г на моделі ГП. Роботу з лабораторними тваринами проводили з додержуванням норм, прийнятих комісією з етики по проведенню експериментальних досліджень ОДМУ та правил, передбачених Європейською комісією з нагляду за проведенням лабораторних та інших дослідів з участю експериментальних тварин різних видів.

ГЕП у щурів відтворювали двома внутрішньоочеревинними інє'кціями 20 % розчину L-аргініну ('Sigma Chemical Co', USA) в сумарній дозі 5 г/кг, з інтервалом введення в 1 год за методикою Czako L. et al.(2000). Контрольним тваринам вводили по 2,5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Максимальна вираженість біохімічних, морфологічних та інших неспецифічних показників, що характеризують перебіг L-аргінін-індукованого ГЕП виявляється через 24 год з моменту його відтворення. Евтаназію тварин для подальших біохімічних та морфологічних досліджень здійснювали внутрішньоочеревинним введенням етаміналу натрію в дозі 100 мг/кг. З профілактичною метою ліпосомальну та вільну форми даларгіну, а також нативні ліпосоми вводили щурам за 96; 72; 48, 24 та 0,5 год до відтворення ГЕП внутрішньоочеревинно, в дозах 50 мкг/кг. Інгібітор NO-синтази NG-нітро-L-аргінін розчиняли в ізотонічному розчині натрію хлориду безпосередньо перед застосуванням і вводили внутрішньоочеревинно в дозах 10 та 20 мг/кг за 30 хв до відтворення ГЕП. З лікувальною метою вказані препарати вводили одноразово, через 30 хв після ін'єкції L-аргініну. Крім того, в окремій серії експериментів досліджували зміну концентрації ФНП у крові через 6; 12; 24 год, 2—5 діб з моменту індукції ГЕП.

У відповідності до мети та задач дослідження всі експериментальні тварини були розподілені на такі групи: 1 група — контроль; 2 група — щури з ГЕП; 3 група — щури з ГЕП, яким вводили даларгін; 4 група — щури з ГЕП, яким вводили ліпосоми; 5 група — щури з ГЕП, яким вводили ліпосомальний даларгін; 6 група — щури з ГЕП, яким вводили NG-нітро-L-аргінін (10 мг/кг); 7 група — щури з ГЕП, яким вводили NG-нітро-L-аргінін (20 мг/кг). В кожну з названих груп входило не менше 10 тварин.

Методом твердофазного імуноферментного аналізу за допомогою стандартних наборів фірм "Amersham" (Англія) та "Immuno Nuclear Corporation" (США) в крові щурів визначали концентрацію ФНП. Загальноприйнятими методами визначали стан процесів сироваткового протеолізу – активність нейтральних, кислих протеаз, 1-антитрипсину (Левицький А.П., 1973), білка за Lowry O.H et al. (1951). Крім цього, в крові щурів визначали активність трипсину за Erlanger et al. (1961), інгібітору трипсину за Haverback et al. (1961) — обидва методи в модифікації Шатернікова B.A. (1966), амілази за Caraway W.T. et al. (1959). Активність ліпази визначали за методикою Shihabi L.K. et Bishop C. (1971).

Після евтаназії у тварин виділяли ПЗ, за стандартною методикою готували зрізи тканини з подальшим фарбуванням гематоксилін-еозином (морфологічні дослідження проводилися на кафедрі патологічної анатомії ОДМУ, завідувач - професор Даниленко А.І.). Макро- та мікроскопічні зміни фіксували у балах за методикою Hughes C.B. et al. (1996). Поверхню залози умовно розділяли на квадранти площею 0,01 см2, у кожному з яких вивчали морфологічні зміни в паренхімі та морфофункціональні порушення мікросудинного русла ПЗ з кількісним визначенням запальних та післязапальних ознак. Підрахунок робили в 10 квадрантах ПЗ, узятої від кожного щура.

Loading...

 
 

Цікаве