WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комплексне лікування хворих на псоріаз з урахуванням стану перекисного окислення ліпідів, білків, нуклеїнових кислот та антиоксидантної системи (автор - Реферат

Комплексне лікування хворих на псоріаз з урахуванням стану перекисного окислення ліпідів, білків, нуклеїнових кислот та антиоксидантної системи (автор - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОШЕЛЬНИК Олена Леніанівна

УДК 616.37- 002-036.11+557.146.1

Експериментальна розробка методів ранньої діагностики і профілактики гострого панкреатиту

14.03.04 - патологічна фізіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор Демидов Володимир Михайлович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, м.Одеса, професор кафедри загальної хірургії

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор Сукманський Олег Іванович, Інститут стоматології АМН України, м. Одеса, завідувач відділу патологічної фізіології

Доктор медичних наук, професор Роговий Юрій Євгенович, Буковинськадержавна медична академія МОЗ України, м. Чернівці, професор кафедри патологічної фізіології

Провідна установа: Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, кафедра патологічної фізіології, м.Донецьк

Захист відбудеться "_17_"__травня_ 2005 р. о _13 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України (65026, м. Одеса, пров. Валіховський, 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету (65026, м. Одеса, Валіховський пров., 3).

Автореферат розісланий "_17_" квітня____ 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. мед. н., доцент В.В.Годован

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Лікування хворих на гострий панкреатит (ГП) є важливою проблемою сучасної медицини, що підтверджується неухильно зростаючою захворюваністю та стабільно високими показниками летальності. Такий стан речей обумовлений переважно складністю патогенезу ГП (Савельев В.С. и соавт., 1999; Imrie C.W., 1999). Сучасний рівень науки дозволив внести суттєві зміни в саме вчення про ГП, побудувати нову патогенетичну концепцію на біохімічній основі і, базуючись на неї, розробити раціональні методи лікування. Разом з тим, серед причин високої смертності, досягаючей при деструктивних формах ГП 30-40%, одно з важливих місць займає піздня діагностика або ії помилки, неадекватний вибір консервативної та оперативної лікувальної тактики, практична відсутність профілактики (Савельев В.С. и соавт., 1993—2001; Лищенко А.Н. и соавт., 1995; Шалимов А.А. и соавт., 1998; Запорожченко Б.С., 1998; Багненко С.Ф. и соавт., 2002; Norman J.G. et al.,1996; Gorry M.C. et al., 1997; Tsiotos G.G. et al., 1998). Основні труднощі в клініці, окрім точної та ранньої діагностики, пов'язані з вибором раціональної лікувальної тактики залежно від фази захворювання, важкості стану хворого, інформативності методів діагностики, ефективності консервативного (Савельев В.С. и соавт., 2001; Foitizik T. et al., 1995) та оперативного лікування (Кубышкин В.А., 1996; Филимонов М.И. и соавт., 2000; Farkas G., Marton J., 1998; Bassi C.et al., 1999).

Складність диференціальної діагностики ГП відмічена богатьма авторами (Шалимов А.А. и соавт., 1997; Брискин Б.С., Рыбаков Г.С., 2000; Гальперин Э.И. и соавт., 2001; McArthur A., 1996; Ogava M., 1998). Накопичений досвід клінічної, та в меншій мірі, рентгенологічної діагностики дозволяє у типових випадках розпізнавати ГП. Тяжкі, чи деструктивні форми ГП, є найбільш складними в діагностуванні. Так, за даними Jonson C.(1999), тільки 57% хворим, що померли від ГП, діагноз був поставлений прижиттєво. Тому й досі актуальною залишається розробка принципів та основних методологічних підходів, які дозволяють здійснювати ранню діагностику гострого ураження паренхіми підшлункової залози (ПЗ). За думкою деяких авторів, основним шляхом зниження летальності та підвищення ефективності лікування хворих на ГП є розробка та вдосконалення "нехірургічного" компонента лікування (Шалимов А.А. и соавт., 1997; Багненко С.Ф. и соавт., 2002; Jonson C.H. et al., 1999). Так, застосування синтетичних аналогів опіоїдних пептидів (даларгін, сандостатин та ін.) для консервативного лікування та в післяопераційному періоді для блокування панкреатичної секреції дозволяє знизити летальність на 15,6% (Побуцький О.О., 2000; Imrie C.W., 1999). Беручи до уваги результати власних досліджень, вказані автори вважають доцільним застосування аналогів опіоїдних пептидів при ГП.

Останніми роками отримані нові дані про патогенез гострого панкреатиту, де важлива роль у пусковому механізмі розвитку ГП відводиться оксиду азоту (NO). Це явилося підставою для вивчення основних патогенетичніх ланок перебігу ГП на моделі L-аргінін-індукованого гострого експериментального панкреатиту з ціллю пошуку нових методів діагностики, лікування та профілактики зазначеного патологічного процесу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційні дослідження були виконані в межах науково-дослідницької роботи кафедри загальної хірургії Одеського державного медичного університету, затвердженою МОЗ України за темою "Розробка патогенетично обґрунтованих методів корекції ендотоксикозу і змін дифузної ендокринної системи у хворих з гострими захворюваннями черевної порожнини і запальними захворюваннями м'яких тканин" (№ держреєстрації 0196U001839) і Договору про наукове співробітництво між Одеським державним медичним університетом і Державним Підприємством НДІ фармакології РАМН "Принципы и методы фармакологической коррекции функций нервной системы в пред- и послеоперационном периоде у больных с острыми заболеваниями органов брюшной полости" по дослідженню регуляційних гормональних систем та їх природних метаболітів, впровадженню їх синтетичних аналогів у якості лікарських препаратів.

Дисертант є співвиконавцем вказаних наукових досліджень.

Мета дослідження. З'ясувати патофізіологічні механізми розвитку L-аргінін-індукованого гострого експериментального панкреатиту для розробки патогенетично обгрунтованого методу ранньої діагностики і профілактики зазначеного патологічного процесу та довести доцільність застосування даларгіну з профілактичною та лікувальною метою за даних умов.

Завдання дослідження.

  1. Вивчити динаміку зміни концентрації фактора некрозу пухлини альфа в сироватці крові щурів впродовж формування L-аргінін-індукованого гострого експериментального панкреатиту та встановити його патогенетичну роль в розвитку даної патології.

  2. З'ясувати ефективність застосування інгібітору синтезу оксиду азоту за умов розвитку L-аргінін-індукованого гострого експериментального панкреатиту в щурів.

  3. Вивчити вплив даларгіну на активність процесів сироваткового протеолізу та активність ферментів підшлункової залози у крові при L-аргінін-індукованому гострому експериментальному панкреатиті за умов профілактичної та лікувальної дії.

  4. З'ясувати вплив даларгіну на морфологічні зміни в тканині підшлункової залози при L-аргінін-індукованому гострому експериментальному панкреатиті за умов профілактичної та лікувальної дії.

  5. Обгрунтувати можливість застосування даларгіну для профілактики і лікування хворих на гострий панкреатит.

Об'єкт дослідження —розробка нових методів діагностики і профілактики гострого панкреатиту.

Предмет дослідження патофізіологічні механізми розвитку ГП за умов L-аргінін-індукованого гострого експериментального панкреатиту.

Методи дослідження: патофізіологічні, біохімічні, морфологічні, імуноферментні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатiв. Вперше показано, що перебіг L-аргінін-індукованого гострого експериментального панкреатиту (ГЕП) супроводжується істотним зростанням концентрації фактора некрозу пухлини альфа (ФНП) в сироватці крові, що свідчить про участь у патогенезі ГЕП системи прозапальних цитокінів. Вперше доведено, що підвищення концентрації ФНП у сироватці крові щурів з L-аргінін-індукованим ГЕП є раннім діагностичним показником, визначення якого може бути використане як метод діагностики ГП на початкових стадіях розвитку захворювання.

Вперше було виявлено, що блокування синтезу NO в щурів шляхом лікувально-профілактичного застосування NG-нітро-L-аргініну дозозалежно нормалізує функціональну активність показників системи сироваткового протеолізу, активність ферментів підшлункової залози (ПЗ) у крові, а також нівелює макро- та мікроскопічні ознаки гострого запалення паренхіми ПЗ. Це свідчить про важливу роль NO в патогенезі L-аргінін-індукованого ГЕП.

Loading...

 
 

Цікаве