WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Створення та діяльність природних заповідників (автореферат) - Реферат

Створення та діяльність природних заповідників (автореферат) - Реферат

Патологоанатомічний розтин підтвердив наявність геморагічних вогнищ, їх локалізацію, ступінь вираженості змін речовини головного мозку. У 82,3% випадків виявлені півкульові крововиливи типу гематоми об'ємом 84,27,5 см3, у 33,9% процес ускладнився проривом крові у бічні шлуночки. У 59,7% померлих виявлені ознаки вклинення стовбура мозку у великий потиличний отвір на тлі вираженого набряку мозку.

Менша частина хворих (37,8%) з фатальним ВК пережила найгострішу стадію (2-га група). Середній вік склав 61,61,5 року. ГІ розвинувся переважно на тлі підвищеного АТ. У половини хворих зареєстрована гіпертермія. Переважали менш виражені форми розладу свідомості (у 7 хворих – кома, в інших – сопор, оглушення). У порівнянні з 1-ю групою хворих більш чітко виявлялася вогнищева симптоматика, менш вираженим був менінгеальний синдром. У 40,0% випадків виявлені соматичні ускладнення та їх поєднання (пневмонія, трофічні ураження шкіри, пептичні виразки, інфікування сечовивідних шляхів).

При аутопсії констатовані геморагічні, переважно півкульові вогнища об'ємом до 66,14,7 см3 із проривом у бічні шлуночки в 24,3% випадків.

Порівняльний аналіз даних дослідження 25 хворих (3-тя група) зі сприятливим перебігом і результатом ВК показав, що в даному випадку патологічний процес розвився гостро (у 68,0% хворих) на тлі АГ, ГХС, психоемоційної або фізичної напруги. У 60,0% випадків стан хворих розцінено як тяжкий, в інших - середньої тяжкості. Кома констатована в 12,0% хворих, не відзначено значних порушень вітальних функцій. У неврологічному статусі яскравіше була виражена вогнищева симптоматика. Ускладненнями ВК були в одного хворого пізня пневмонія і ще в одного – епілептичний напад.

При проведенні прижиттєвої комп'ютерної томографії головного мозку виявлені гіперденсивні вогнища, переважно субкортикальні, об'ємом 22,42,2 см3 з незначно вираженою зоною перифокального набряку, з величиною латерального зсуву в межах 0,2-0,8 см. Виявлені у 5 хворих латеральні "інсульт-гематоми" обсягом до 30 см3 без прориву в лікворопровідні шляхи були успішно видалені нейрохірургічним шляхом. Дані нейровізуалізації в цілому відповідали клінічним проявам крововиливу.

Отже, зіставлення отриманих даних дослідження хворих трьох груп із ВК виявило прямопропорціональну залежність результату захворювання від темпу розвитку, виразності структурних змін мозку, локалізації і величини вогнища, проникнення крові в шлуночкову систему, що і визначало тяжкість стану хворих.

Таким чином, проведене дослідження хворих у гострому періоді фатальних і нефатальних ВК і ІМ дозволило виявити основні фактори розвитку тяжкої патології, особливості клінічних проявів, причини, які визначали результат захворювання. Проведено співставлення між клінічними проявами, даними аутопсії і комп'ютерної томографії практично в усіх групах хворих.

Фатальний кінець при МІ визначався гострим і блискавичним темпом розвитку патології, виразністю неврологічного дефіциту, наростанням внутрішньочерепних і приєднанням соматичних ускладнень, а також наявністю супутньої патології. Сприятливий результат визначався меншими за обсягом патологічними вогнищами, помірним перифокальним набряком, незначними проявами об'ємного впливу, що характеризувалося превалюванням вогнищевого синдрому над загальномозковим, меншою кількістю соматичних ускладнень. Це дає можливість прогнозувати розвиток обтяжливих процесів і своєчасно вживати заходів щодо їх попередження.

Таким чином, проведене комплексне епідеміологічне, клініко-морфологічне дослідження дало можливість реально оцінити епідеміологічну ситуацію по мозковому інсульту в регіоні, визначити основні фактори ризику його виникнення, оцінити якість та своєчасність надання медичної допомоги хворим, дозволило розширити уявлення про особливості клінічного перебігу та ускладнень гострого періоду інсульту. Одержані результати дозволили розробити і запропонувати заходи щодо покращання показників захворюваності, смертності і летальності шляхом впровадження освітніх програм для населення, принципів первинної та вторинної профілактики мозкового інсульту в клінічну практику.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, яка полягає в підвищенні ефективності профілактики, діагностики, вдосконалення допомоги хворим мозковим інсультом шляхом вивчення епідеміологічних характеристик, провідних факторів ризику його виникнення, клінічних і структурно-морфологічних особливостей. Використано метод регістру – джерела найбільш достовірної інформації про захворюваність, смертність, летальність, фактори ризику, структуру МІ, якість надання медичної допомоги, причини смертності, що дало можливість охарактеризувати епідеміологічну ситуацію по МІ в конкретній популяції - населення м. Сум.

2. За даними регістру встановлена загальна захворюваність МІ в м. Сумах, яка в 2001 р. складала 0,21 на 1000 населення. Захворюваність МІ в 2002 р. складала 0,22 на 1000 населення, що практично відповідає показникові 2001 р. При ІМ достовірної різниці захворюваності чоловіків і жінок не встановлено. При ГІ вона вірогідно вище у чоловіків. Захворюваність осіб працездатного віку в 2001 р. була 0,9, у 2002 р. – 1,01 на 1000 населення, серед чоловіків була вищою в 1,7 разу в 2001 р. і в 2,1 разу в 2002 р.

Аналіз структури мозкового інсульту виявив співвідношення ішемічних і геморагічних інсультів, що у 2001 р. складало 3,1:1, у 2002 р. - 3,3:1. 15,5% ГІ складають САК. 21,5% МІ були повторними, співвідношення первинних і повторних інсультів склало 4,7:1.

3. У неврологічних стаціонарах міста в 2001 р. медичну допомогу одержали 65,7% захворілих, у 2002 р. - 71,3%. З них протягом 6 годин з моменту появи перших ознак захворювання госпіталізовані в 2001 р. 39,6% хворих, у 2002 р. - 56,8% хворих.

4. Смертність від МІ в 2001 р. складала 0,70 на 1000 населення. У 2002 р. – 0,57 на 1000 населення. Смертність від ІМ у 2001 р. була 0,22 на 1000 населення, від ГІ - 0,28 на 1000 населення. У 2002 р. смертність від ІМ - 0,21, від ГІ – 0,28 на 1000 населення. Серед померлих 68,3% складають особи старше 60 років. До 60-літнього віку переважає смертність серед чоловіків при обох типах МІ.

Загальна летальність від інсульту склала 31,8% у 2001 р. і 26,2% - у 2002 р. та істотно не змінювалася залежно від типу інсульту.

5. Встановлено провідні фактори ризику МІ в популяції м. Сум: для обох типів інсульту була характерна артеріальна гіпертензія, причому перевага її "м'якої" (85,2%) і помірної (87,3%) форм, у 90,4% осіб молодших 60 років АГ була визначальною в розвитку ВК. ГХС склала 44,7%, ФП – 19,4% переважно у осіб з ІМ, гіперглікемія – 26,2%, генетична схильність - 21,4%, зловживання алкоголем – 10,8% при ІМ і 26,0% - при ВК, паління – 18,3% при ІМ і 24,0% - при ВК, психоемоційні навантаження - 16,5%, особливо в осіб жіночої статі молодших за 60 років. Виявлено поліфакторіальність і комбінації ФР (двох і більше) залежно від характеру процесу, віку і статі.

6. На підставі комплексного клініко-неврологічного, нейровізуалізаційного і патологоанатомічного досліджень гострого періоду МІ встановлено особливості клінічних проявів залежно від характеру і стадії патологічного процесу, темпу його розвитку, обсягу і локалізації вогнища, що дозволило розширити уявлення про особливості його перебігу. Фатальний МІ визначався блискавичним і гострим темпом розвитку захворювання, вираженим неврологічним дефіцитом, нівелюванням вогнищевого і загальномозкового синдромів за рахунок наростання загальномозкового і подальшого погіршення загального стану, порушення життєво важливих функцій, що за даними аутопсії визначало наявність вогнищ некрозу об'ємом до 52,1см3 з ознаками вираженого набряку мозку, дислокації мозкових структур, півкульових гематом (до 84,2 см3) із проривом крові в лікворопровідні шляхи.

Loading...

 
 

Цікаве