WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Створення та діяльність природних заповідників (автореферат) - Реферат

Створення та діяльність природних заповідників (автореферат) - Реферат

Структурні зміни головного мозку вивчали за допомогою мультислайдового комп'ютерного томографа SOMATOM Emotion 6 фірми Siemens і Synerview 600 S фірми Picker International. Оцінювали густину речовини головного мозку, розміри, локалізацію патологічного вогнища. Визначали зсув серединних структур, зміни шлуночкової системи, наявність атрофічного процесу, характеру зовнішньої і внутрішньої гідроцефалії. Виразність набряку мозку оцінювали за методикою С.Б. Вавилова (1985). Для визначення обсягу вогнищевих змін використовували геометричну формулу еліпсоїда:

, де A,B,C – діаметри еліпсоїда. (1)

При фатальному інсульті морфологічна верифікація проводилася стандартним методом (Колтовер А.Н. и соавт., 1975).

Результати дослідження оброблені методами математичної статистики з використанням пакета "Microsoft Excel'02" з обчисленням відсотків їхніх помилок, довірчого інтервалу. Вірогідність розходження визначали за допомогою критерію Стьюдента t і критерію відповідності ч2.

Результати дослідження та їх обговорення. За час проведення регістру зареєстровано 1293 випадки мозкового інсульту: 645 – у 2001 р. і 648 – у 2002 р., у тому числі повторних у тих самих хворих. Серед них було 677 жінок і 616 чоловіків у віці 64,40,4 року у 2001 р. і 64,50,4 року у 2002 р. 68,8% склали хворі у віці 60 років і старші. Ішемічний характер процесу констатували в 57,7% випадків, внутрішньомозковий крововилив (ВК) – у 15,2%, субарахноідальний крововилив (САК) – у 2,8%. У 24,6% випадків характер інсульту не був встановлений.

Загальна захворюваність МІ в 2001 р. складала 2,21, у 2002 р. – 2,22 на 1000 населення (р>0,05). У цілому показник захворюваності в чоловіків був вищий, ніж у жінок, але без достовірної різниці, за винятком вікових груп 40-49 і 60-69 років у 2001 р. і 30-39, 50-59,60-69 років у 2002 р. Максимальних значень показник захворюваності досягав у людей старших 70 років, що відзначено й в інших раніше проведених у світі дослідженнях (Marti-Vialta J.L. et al., 1999; Marini C. et al., 2001 та ін.). Захворюваність осіб працездатного віку в 2001 р. складала 0,92 на 1000 населення, у 2002 р. – 1,01 на 1000 населення, причому в чоловіків вона була вища, ніж у жінок у 1,7 разу в 2001 р. і в 2,1 разу в 2002 р. Критичним для обох типів інсульту був віковий проміжок 40-49 років. У порівнянні з віковою групою 30-39 років саме в цьому віці захворюваність була вищою в 9,7 разу в 2001 р. і в 24,3 разу в 2002 р., причому переважно в осіб чоловічої статі у вікових групах 60-69 років у 2001 р. і 50-59 років у 2002 р. Геморагічний інсульт виявився вагомим для чоловіків у віковій групі 20-59 років. В осіб 70 років і більше відзначено зниження захворюваності МІ.

Співвідношення геморагічного та ішемічного інсультів склало 1:3,1 у 2001 р. і 1:3,3 у 2002 р., у той час як у більшості європейських країн співвідношення було 1:4; 1:4,3; 1:5,6; 1:6 (Evenson K.R. et al., 1999; Hassan A. et al., 2002 та ін.).

У профільних стаціонарах міста в гострому періоді проліковано 68,5% хворих. Більш ніж 60% хворих почали одержувати адекватну терапію в перші 6 годин з моменту розвитку захворювання, однак рівень ранньої госпіталізації найчастіше визначався тяжкістю стану, типом МІ і віком хворих. Тобто у першу чергу було госпіталізовано хворих більш молодого віку й у більш важкому стані. 375 чоловік (186 чоловіків і 189 жінок) померли протягом 28 діб з моменту розвитку захворювання, інфаркт мозку діагностовано у 126 (33,6%), внутрішньомозковий крововилив – у 160 (42,7%), субарахноідальний крововилив – у 14 (3,7%) хворих. У 75 померлих характер інсульту не встановлений.

Смертність від МІ в м. Сумах на 1000 населення в 2001 р. складала 0,70, у 2002 р. – 0,57 (р>0,05), від інфаркту мозку – 0,22 і 0,21, від геморагічного інсульту – 0,28 і 0,28 на 1000 населення відповідно в 2001 і 2002 рр. і також була вищою серед чоловіків (р>0,05), особливо у віковій групі 40-59 років (у 2-3 рази), 60-69 років у 2001 р. і 20-59 років – у 2002 р. (р<0,05 і р<0,01 відповідно) при ІМ і в 20-59 років при ГІ (р<0,01 – у 2001р. і р<0,005 - у 2002 р.). З віком смертність збільшувалася, досягаючи максимуму після 70 років. Ризик смерті від МІ в осіб літнього віку, цілком ймовірно, можна пояснити обмеженими компенсаторними можливостями організму, наявністю супутньої патології і великою частотою ускладнень (Гусев Е.И. и соавт., 1995; Холин А.В. и соавт., 1999; Хаке В., Касте М. и др., 2001; Козелкин А.А., Дарий В.И. и соавт., 2002).

Загальна летальність при інсульті складала в 2001 і 2002 рр. відповідно 31,8% і 26,2%. Вона була вірогідно вищою в осіб чоловічої статі у віковій групі 20-59 років зі збільшенням показника (у 4,1 і 4,9 разу) при крововиливах у мозок з незначними коливаннями залежно від віку хворих. У 2002 р. відзначено зниження загальної летальності при ІМ за рахунок жіночого контингенту у віковій групі 20-50 років. Наведені показники значно перевищують загальноєвропейські.

Порівняння отриманих результатів з офіційними статистичними даними можливо лише за рядом параметрів. Показники захворюваності за результатами регістру на 27,5% і 18,5% відповідно в 2001 і 2002 рр. перевищують дані міського відділу охорони здоров'я. У свою чергу, показник смертності незначно відрізняється від офіційного – є нижчим на 6,8% і 2,9% у відповідні роки.

Таким чином, проведений регістр мозкового інсульту дозволив досить повно оцінити його основні епідеміологічні характеристики в досліджуваному регіоні, порівняти їх з офіційними даними, виявити групи за віком і статтю, які є найбільш загрозливими щодо можливості розвитку гострих церебральних катастроф, з метою впровадження в подальшому профілактичних заходів. Отримані результати показали високий рівень захворюваності, смертності і летальності при МІ. Показники зростають зі збільшенням віку хворих. Це підтверджує той факт, що інсульт продовжує залишатися переважно захворюванням людей літнього і старечого віку.

Однак ефективна профілактика ЦВЗ і МІ містить у собі, насамперед, боротьбу з факторами ризику і базується на стратегії концепції факторів ризику (Кузнецова С.М., 1998; Горбань Е.М., Волошин П.В., Міщенко Т.С., Волошина Н.П., 1998; Виленский Б.С., 2002; Яворская В.А., 2004; Григорова И.А., 2005). Висока захворюваність і смертність від МІ залежить від ФР, включаючи стать і вік. Нами встановлено, що для населення м. Сум для обох типів інсульту в обох контингентах хворих провідними чинниками є артеріальна гіпертензія, причому перевага її "м'якої" і помірної форм – 85,2% і 87,3 % відповідно у чоловіків і жінок. 33,6% геморагічних і 48,0% ішемічних інсультів виникли на тлі "м'якої" АГ. У 90,5% осіб молодших за 60 років високі цифри артеріального тиску (АТ) були вирішальними для розвитку ВК. Слід відразу зазначити той факт, що більш ніж 80% хворих знали про наявність у себе підвищеного АТ, але лише 9,4% обстежених одержували регулярну антигіпертензивну терапію, а в 35,0% випадків лікування було епізодичним або препарати не були підібрані адекватно, що відповідає даним інших досліджень в Україні (Волошин П.В., Петрашенко П.Р., 2001; Москаленко В.Ф., Коваленко В.М., 2000).

Гіперхолестеринемія вважається важливим фактором розвитку інсульту (Лутай М.И., 2004; Gotto A.M., 2001; Grundy S.M., Cleeman J.I. et al., 2004). У нашому дослідженні вона зареєстрована у 42,9% випадків ІМ і в 45,9% випадків ВК без особливого розходження у вікових групах. Загальний показник склав 43,1%.

Спадкова схильність до судинних захворювань спостерігалася в 25,6%, а у пацієнтів молодших 60 років вона була більш характерною для ІМ.

Нами виявлена досить висока поширеність цукрового діабету (ЦД) взагалі (18,4%), а серед жінок, зокрема, особливо у віковій групі, старших 60 років при ІМ. Як у випадку з АГ, більшість хворих знали про наявність у себе ЦД 2 типу, але лікування проводилося епізодично і неадекватно, без дотримання дієтичних рекомендацій. У 50% з них ЦД виявлений вперше.

Зловживання алкоголем констатовано у 10,8% осіб з ІМ і 26,0% із ВК. Як правило, це була низькоякісна горілка або сурогати. Сп'яніння зіграло вирішальну роль у розвитку інсульту більш ніж у половини хворих. Курців серед хворих з ІМ і ВК виявлено відповідно 18,3% і 24,0%. У 2/3 випадків мали місце і паління, і зловживання алкоголем, а також поєднання паління і зловживання алкоголем з АГ (74,9%), з АГ і ГХС (до 30,0%).

У 16,5% випадків розвитку обох типів інсульту передували гострі або хронічні психоемоційні навантаження, особливо у жінок молодших за 60 років.

Повторних інсультів зареєстровано 21,5%, вірогідно частіше при ІМ. Співвідношення первинних і повторних інсультів склало 4,7:1. Це вказує на необхідність широкого впровадження принципів вторинної профілактики МІ в клінічну практику.

Loading...

 
 

Цікаве